Справа: № 825/3233/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Баграміна Н.М. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.
Іменем України
30 січня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Ганечко О.М.,
суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.10.2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації, Обласної комісії зі встановлення статусу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Чернігівській обласній державній адміністрації, треті особи: Управління праці та соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації, Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області про визнання протиправним та скасування рішень та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач звернувся з позовом до Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації, Обласної комісії зі встановлення статусу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи при Чернігівській обласній державній адміністрації, треті особи: Управління праці та соціального захисту населення Менської районної державної адміністрації, Управління Пенсійного фонду України в Менському районі Чернігівської області про визнання протиправним та скасування рішень та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.10.2013 року позов задоволено в повному обсязі.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою відмовити в задоволені позову в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
У засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2, відповідно до пенсійного посвідчення № НОМЕР_1 від 22.07.2009 року є пенсіонером по інвалідності 3 групи, та, відповідно до довідки № 4976 від 11.01.2010 року, виданої Менською районною державною адміністрацією, у період з 26.04.1986 року по 30.06.1986 року постійно проживала в м. Мена, Менського району, Чернігівської області, де середня доза опромінення щитовидної залози становила для дітей від 0 до 18 років 24,4 сГр, у зв'язку з чим, 04.05.1995 року Чернігівською обласною державною адміністрацією їй було видано посвідчення дитини, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи НОМЕР_2.
Експертним висновком Чернігівської обласної спеціалізованої ЛКК для дорослих по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності та смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС № 156 від 03.12.2009 року, виданим після настання повноліття позивача, встановлено, що захворювання позивача пов'язане з наслідками аварії на Чорнобильській АЕС.
На підставі вищезазначеного висновку, Чернігівською обласною державною адміністрацією 28.01.2010 року позивачу було видано посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1 серія НОМЕР_3 та вкладку до посвідчення НОМЕР_4.
29.02.2012 року Чернігівською обласною спеціалізованою ЛКК для дорослих по встановленню причинного зв'язку хвороб, інвалідності і смерті з дією іонізуючого випромінювання та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС було прийнято рішення про скасування попереднього рішення (експертний висновок № 156 від 03.12.2009 року) про причинний зв'язок захворювання на рак щитоподібної залози ОСОБА_2, яка на момент розгляду її медичної справи не мала статусу постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується витягом з протоколу № 8 засідання комісії.
21.05.2012 року Обласною комісією було прийнято рішення про вилучення посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1 у позивача, що підтверджується витягом з протоколу засідання № 5.
Експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України № 2998-3980 від 26.03.2013 року, встановлено, що захворювання ОСОБА_2 пов'язане з впливом аварії на Чорнобильській АЕС.
Згідно з витягом з протоколу № 5 засідання Обласної комісії від 27.05.2013 року, при розгляді документів позивача було вирішено відкласти розгляд справи ОСОБА_2 щодо визначення статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, до врегулювання даного питання на державному рівні.
Як вбачається з витягу з протоколу № 9 від 27.09.2013 року Обласною комісією було прийнято рішення про відмову у видачі ОСОБА_2 посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи категорії 1, та вкладки до посвідчення категорії 1 через відсутність законодавчих підстав, оскільки після досягнення повноліття вона не мала статусу особи, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи.
Позивач вважає, що рішення Обласної комісії від 21.05.2012 року, від 27.05.2013 року та від 27.09.2013 року підлягають визнанню протиправними та скасуванню, оскільки вони порушують її права.
Відповідно до статті 9 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон), особами, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, є:
1) учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС - громадяни, які брали безпосередню участь у ліквідації аварії та її наслідків;
2) потерпілі від Чорнобильської катастрофи - громадяни, включаючи дітей, які зазнали впливу радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно частини 3 статті 12 Закону, на встановлення причинного зв'язку між погіршенням стану здоров'я і встановленням інвалідності та наслідками Чорнобильської катастрофи мають право особи, яким після досягнення повноліття не буде надано відповідно до частини першої статті 11 цього Закону, статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, з числа, в тому числі, - хворих на рак щитовидної залози.
Стаття 11 Закону, визначає перелік осіб, які відносяться до потерпілих від Чорнобильської катастрофи, однак вказаний перелік не є вичерпним.
Виходячи з правового аналізу Закону, критерії віднесення осіб до категорії 1 постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи визначені статтями 10-12 вказаного Закону.
При цьому статтею 12 Закону, передбачено, що причинний зв'язок між захворюванням, пов'язаним з Чорнобильською катастрофою, частковою або повною втратою працездатності громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, і Чорнобильською катастрофою визнається встановленим (незалежно від наявності дозиметричних показників чи їх відсутності), якщо його підтверджено під час стаціонарного обстеження постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи уповноваженою медичною комісією не нижче обласного рівня або спеціалізованими медичними установами Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Служби безпеки України, які мають ліцензію Міністерства охорони здоров'я України.
Неповнолітнім дітям, зазначеним у статті 27 цього Закону, в разі захворювання причинний зв'язок інвалідності з наслідками Чорнобильської катастрофи встановлюється відповідно до частини першої цієї статті.
На встановлення причинного зв'язку між погіршенням стану здоров'я і встановленням інвалідності та наслідками Чорнобильської катастрофи мають право особи, яким після досягнення повноліття не буде надано відповідно до частини першої статті 11 цього Закону, статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, зокрема, з числа: хворих на рак щитовидної залози.
Оскільки, причинний зв'язок між погіршенням стану здоров'я позивача і встановленням інвалідності внаслідок Чорнобильської катастрофи встановлений експертним висновком Центральної міжвідомчої експертної комісії МОЗ та МНС України № 2998-3980 від 26.03.2013 року, позивач відноситься до категорії, визначеної частиною третьою статті 12 вказаного Закону.
Судом першої інстанції встановлено, що у січні 2010 році під час проходження повторного огляду висновок про зв'язок захворювання позивача з впливом наслідків аварії на ЧАЕС підтверджений Чернігівською медико-соціальною експертною комісією, про що свідчить довідка серії МСЕ-ЧНВ № 339089 від 05.01.2010 року, витяг із акту огляду МСЕК до вказаної довідки та безстроково встановлена третя група інвалідності.
У відповідності до норми пункту 1 частини 1 статті 14 Закону, для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи: інваліди з числа учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та потерпілих від Чорнобильської катастрофи (статті 10, 11 і частина третя статті 12), щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, хворі внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу, - категорія 1.
Також, положеннями пунктами 2 та 10 Порядку, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року № 51, який регулює правила видачі посвідчень учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і потерпілого внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлено наступне.
Посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», іншими актами законодавств (п. 2 цього Порядку).
Посвідчення видаються потерпілим від Чорнобильської катастрофи, віднесеним до категорії 1, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, - на підставі довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи (абз. 9 п. 10 вказаного Порядку).
Як вбачається з експертного висновку № 2998-3980 від 26.03.2013 року, правомірність та достовірність якого в досудовому або судовому порядку не спростована, інших захворювань, ніж рак щитовидної залози, які б могли вплинути на інвалідність позивача при проведенні експертиз встановлено не було, тобто саме це захворювання є підставою для встановлення позивачу інвалідності IІІ групи.
Колегія суддів не погоджується з твердженнями відповідачів про необхідність застосування в даних відносинах приписів статті 11 Закону, без врахування інших положень того ж Закону.
Крім того, відповідачами не наведено перелік інших документів, ніж довідки медико-соціальної експертної комісії про встановлення інвалідності відповідної групи, пов'язаної з наслідками Чорнобильської катастрофи, на підставі яких в даному випадку повинна здійснюватися видача посвідчення постраждалого від Чорнобильської катастрофи.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про визнання протиправним та скасування рішення Обласної комісії зі встановлення статусу громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, при Чернігівській обласній державній адміністрації від 27.09.2013 року, протокол № 9, в частині відмови ОСОБА_2 у видачі посвідчення як особі, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1, та вкладки до посвідчення категорії 1, підлягає задоволенню.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення Обласної комісії зі встановлення статусу громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, при Чернігівській обласній державній адміністрації від 21.05.2012 року, протокол № 5, в частині вилучення у ОСОБА_2 посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1, та вкладки до посвідчення категорії 1 підлягає скасуванню, оскільки про рішення від 21.05.2012 року позивач дізналася при розгляді даної справи, на засідання комісії, яке відбулося 21.05.2012 року, позивача не запрошували, думку його щодо важливого для нього питання не вислуховували, а, отже, рішення про вилучення у ОСОБА_2, посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1, та вкладки до посвідчення категорії 1, відповідачем приймалось без участі позивача та не пропорційно, зокрема, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача і цілями, на досягнення яких спрямоване оскаржуване рішення.
Стосовно позовної вимоги про визнання протиправним та скасування рішення Обласної комісії зі встановлення статусу громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, при Чернігівській обласній державній адміністрації від 27.05.2013 року, протокол № 5, в частині відкладення розгляду справи ОСОБА_2 щодо надання їй статусу особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, категорії 1, до врегулювання питання на державному рівні, колегія суддів також погоджується з судом першої інстанції про її задоволення виходячи з наступного.
Розпорядженням голови Чернігівської обласної державної адміністрації від 18.05.2006 року № 220 затверджено Положення про комісію зі встановлення статусу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Згідно вказаного Положення, основними завданнями комісії є встановлення статусу громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З наведеного випливає, що в Обласної комісії зі встановлення статусу громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, при Чернігівській обласній державній адміністрації відсутні повноваження щодо відкладення розгляду справи при вирішенні питання щодо надання особі статусу особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Крім того, колегія суддів зазначає, що Менської районної державної адміністрації Чернігівської області № 4976 вбачається, що ОСОБА_2 04.05.1995 року видано посвідчення дитини війни, яка потерпіла від Чорнобильської катастрофи Д №243261, що підтверджує факт опромінення щитовидної залози у 1986 році внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Таким чином, оскаржуваними рішеннями Обласна комісія позбавила позивача певного кола прав та свобод, соціальних гарантій, якими він був наділений в зв'язку з наданням державою певного правового статусу - особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи.
За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Департаменту соціального захисту населення Чернігівської обласної державної адміністрації - залишити без задоволення.
Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 11.10.2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М. Ганечко
Судді: А.Ю. Коротких
О.Г. Хрімлі
Повний текст ухвали виготовлений 03.02.2014 року.
.
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді: Коротких А. Ю.
Хрімлі О.Г.