Справа: № 2а-3029/11 (2а/2604/513/12) Головуючий у 1-й інстанції: Яровенко Н.О.
Суддя-доповідач: Ганечко О.М.
Іменем України
30 січня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суду у складі колегії суддів:
головуючого - судді Ганечко О.М.,
суддів Хрімлі О.Г., Коротких А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними, за апеляційною скаргою Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат на постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 28.09.2012 року, -
Позивач звернувся до суду з вказаним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій неправомірними.
Постановою Дніпровського районного суду м. Києва від 28.09.2012 року позов задоволено.
Зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації здійснити ОСОБА_2 перерахунок і виплату одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров'ю як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 30 мінімальних зарплат за 2007 - 2010 p.p. з урахуванням раніше виплачених сум а щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 - 2010 p.p. в розмірі 4 мінімальних заробітних плат з урахуванням раніше виплачених сум. відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Не погоджуючись з винесеним рішенням, Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду та постановити нову, якою відмовити в задоволені позову посилаючись на порушення норм процесуального та матеріального права.
У засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови суду першої інстанції є правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права
Судом першої інстанції встановлено, ОСОБА_2 є інвалідом третьої групи та віднесений до 1 категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення серії НОМЕР_1 від 1 1.09.2007 року.
Відповідно до абзацу 4 частини 1 та частини 7 статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується, зокрема, інвалідам III групи в розмірі 30 мінімальних заробітних плат. Розмір мінімальної заробітної плати визначається на момент виплати.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами (зокрема постановами КМУ) при визначенні розміру одноразової компенсації відповідач повинен був керуватися ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не постановою КМУ № 836 від 26.07.1996 року «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав позивача.
Відповідно до вимог статті 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету.
Згідно ст. 48 Закону України «Про соціальний статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», щорічна допомога на оздоровлення інвалідам III групи виплачується в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Однак, при нарахуванні та виплаті позивачу грошової допомоги на оздоровлення відповідач, в порушення вимог законодавства, керувався постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 року «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що при визначенні позивачу розміру грошової допомоги на оздоровлення застосуванню підлягають ч. 4 ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян. які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції від 09.07.2007 р. згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008р. № 10-рп/2008), а не наведена вище постанова Кабінету Міністрів України, яка істотно звужує обсяг встановлених законом прав.
Крім того, суд зауважує, що норми підзаконних нормативних актів не можуть суперечити нормам законів, а тим більше змінювати їх при вирішенні питання щодо виплати одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров'ю як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії - інваліду III групи та при вирішенні питання щодо розміру щорічної допомоги на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що дії відповідача щодо виплати позивачу одноразової компенсації у розмірі меншому, ніж встановлено ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» є неправомірними.
Однак, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо періодів, за які задоволено позов. При цьому колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 99 КАС України, (в редакцій чинній на момент розгляду справи в суді першої інстанції) адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
В ч. 2 ст. 99 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.
Відповідно до ст. 100 КАС України, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Позивач має право на перерахунок пенсії, проте з даним позовом він звернувся лише 05.10.2010 року, а тому суд першої інстанції повинен був прийти до висновку, що позовні вимоги про виплату одноразової допомоги за 2007-2009 року підлягають залишенню без розгляду, враховуючи межі шестимісячного строку звернення до суду встановленого ч. 2 ст. 99 КАС України, зі змінами, що набули чинності на момент винесення спірного рішення.
Тобто, судом першої інстанції не вірно визначено період, за який необхідно робити перерахунок.
Колегія суддів приходить до висновку, що позовну заяву подано до суду з пропуском шестимісячного строку передбаченого ч. 2 ст. 99 КАС України.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України, провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Тобто, суд при вирішенні даної справи повинен застосовувати процесуальний закон який діє на момент, розгляду справи та прийняття рішення.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга - підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції зміні в частині визначення періоду, за який необхідно провести виплату щорічної допомоги на оздоровлення та шкоди заподіяної здоров'ю.
Керуючись ст. ст. 17, 109, 160, 195, 199, 201, 205, 206, 211, 254 КАС України, суд -
Апеляційну скаргу Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат - задовольнити частково.
Постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 28.09.2012 року - змінити.
Позовні вимоги в частині зобов'язання Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 за шкоду заподіяну здоров'ю як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 30 мінімальних зарплат за 2007 - 2009 p.p. з урахуванням раніше виплачених сум та щорічної допомоги на оздоровлення за 2007 - 2009 p.p. в розмірі 4 мінімальних заробітних плат з урахуванням раніше виплачених сум. відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» -залишити без розгляду.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Дніпровської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_2 за шкоду заподіяну здоров'ю як постраждалому внаслідок Чорнобильської катастрофи в розмірі 30 мінімальних зарплат за 2010 p. з урахуванням раніше виплачених сум та щорічної допомоги на оздоровлення за 2010 p. в розмірі 4 мінімальних заробітних плат з урахуванням раніше виплачених сум. відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
В решті постанову залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М. Ганечко
Судді: О.Г. Хрімлі
А.Ю.Коротких
Повний текст постанови виготовлений 03.02.2014 року.
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді: Коротких А. Ю.
Хрімлі О.Г.