Справа: № 826/13749/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Донець В.А. Суддя-доповідач: Ганечко О.М.
Іменем України
30 січня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Ганечко О.М.,
суддів: Коротких А.Ю., Хрімлі О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.10.2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Міністерства доходів і зборів України про визнання дій неправомірними та зобов'язання виплатити грошову допомогу, -
Позивач звернувся з позовом до Міністерства доходів і зборів України про визнання дій неправомірними та зобов'язання виплатити грошову допомогу.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.10.2013 року в задоволені позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову, якою задовольнити позов в повному обсязі, посилаючись на незаконність, необ'єктивність, необґрунтованість рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
У засідання учасники процесу не з'явилися, будучи належним чином повідомленими, що не перешкоджає слуханню спірного питання відповідно до вимог ч. 4 ст. 196 КАС України.
Відповідно до ч. 6 ст. 12, ч. 1 ст. 41 КАС України, у випадку неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі під час судового розгляду повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не відбувається.
Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України - за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, звільнений 09.08.2003 з роботи за власним бажанням, відповідно до статті 38 КЗпП України, на підставі наказу від 09.08.2004.
Як вбачається з довідки Архівного відділу Ізмаїльської міської ради Одеської області від 06.04.2011 №М-20/2, позивач був звільнений з роботи в митних органах з 09.08.2004, відповідно до статті 38 КЗпП України, на підставі наказу від 09.08.2004 № 256 к.
Згідно з довідкою від 20.01.2012 №12 про заробітну плату, що подається для перерахунку пенсії працюючим державним службовцям, а також державним службовцям, які на момент перерахунку пенсії працюють на інших посадах, ніж ті, з яких призначено (перераховано) пенсію, ОСОБА_2 справді працював у Придунайській митниці на посаді заступника начальника митниці, заробітна плата за посадою начальника митниці, з якої призначено пенсію для її перерахунку з 01.10.2011 становить: посадовий оклад - 2265,00 грн.; спеціальні звання Радник митної служби 2 рангу - 130,00 грн., надбавка за вислугу років (40 %) - 958,00 грн.; надбавка за особливі умови служби в митних органах (52,50 %) - 1257,38 грн.; надбавка за високі досягнення у праці або за виконання особливо важливої роботи (95 %) - 3185,35 грн.; надбавка за роботу з таємними документами залежно від ступеня таємності інформації (5 %) - 113,25 грн.; премія (50 %) - 1135,50 грн.; усього - 9044,48 грн.; для обчислення пенсії - 9044,48 грн.
Також, з довідки Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва від 09.09.2013, вбачається, що ОСОБА_2, отримує пенсію за віком відповідно Закону України "Про державну службу" з 26.09.2011, відповідно до рішення суду від 26.04.2012.
Позивач зазначає, що пенсія, відповідно до Закону України "Про державну службу" призначена на підставі постанови Оболонського районного суду міста Києва від 26 квітня 2012 року в справі №2-а-295, якою адміністративний позов ОСОБА_2 задоволено - визнано неправомірними дії Управління Пенсійного фонду України в Оболонському районі міста Києва щодо відмови ОСОБА_2 в призначенні пенсії державного службовця, зобов'язано призначити пенсію державного службовця та провести перерахунок пенсії з 26.09.2011 - з дня звернення.
Після фактичного виконання, в лютому 2013 року, рішення суду про призначення йому пенсії державного службовця, він звертався до Державної митної службу України з вимогою виплатити йому грошову допомогу в розмірі 10 місячних окладів.
Однак, листом від 04.04.2013 №25/1-6/817 повідомлено про відсутність підстав для виплати такої грошової допомоги, позаяк необхідною умовою для її отримання є наявність права на вихід на пенсію, державного службовця на момент звільнення з роботи.
Відповідно до частини тринадцятої статті 37 Закону України "Про державну службу" від 16 грудня 1993 року №3723-XII (у редакції, чинній станом нас звільнення позивача з митних органів та станом на час призначення йому пенсії державного службовця) державним службовцям у разі виходу на пенсію за наявності стажу державної служби не менше 10 років, виплачується грошова допомога в розмірі 10 місячних посадових окладів.
Як уже зазначалось, судом встановлено, що позивача звільнено з митних органів з 09.08.2004 на підставі статті 38 КЗпП України, пенсію державного службовця призначено з 26.09.2011 на підставі постанови Оболонського районного суду міста Києва від 26 квітня 2012 року.
Верховним Судом України в постановах від 18 вересня 2012 року (26347460) та від 11 червня 2013 року (32056432) висловлені правові позиції, за якими необхідною умовою для отримання грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, на підставі частини тринадцятої статті 37 Закону України "Про державну службу", є наявність права на вихід на пенсію державного службовця на момент звільнення з роботи.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що, оскільки, позивача як державного службовця звільнено з митних органів на підставі статті 38 КЗпП України, відповідно право на отримання пенсії державного службовця у нього виникло лише з 26.09.2011, тобто після звільнення з роботи.
А тому, Міністерство доходів і зборів України правомірно відмовило у виплаті позивачу грошової допомоги в розмірі 10 місячних посадових окладів, відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу".
За таких обставин, апеляційна скарга є необґрунтованою, її доводи не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду, не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому у її задоволенні необхідно відмовити, а рішення суду першої інстанції підлягає залишенню без змін.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 02.10.2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: О.М. Ганечко
Судді: А.Ю. Коротких
О.Г. Хрімлі
Повний текст ухвали виготовлений 03.02.2014 року.
.
Головуючий суддя Ганечко О.М.
Судді: Коротких А. Ю.