Справа: № 826/8423/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Кузьменко В.А.
Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
28 січня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
при секретарі Горяіновій Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві справу за апеляційною скаргою приватного акціонерного товариства «Медичний центр «Добробут» на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом приватного акціонерного товариства «Медичний центр «Добробут» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 вересня 2013 року у задоволенні позовних вимог приватного акціонерного товариства «Медичний центр «Добробут» до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено повністю.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції з мотивів порушення судом норм матеріального та процесуального права та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що висновки, які викладені в акті перевірки, є безпідставними та неправомірними, оскільки позивачем були надані первинні документи, які свідчать про реальність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Снайпер Медіа». Апелянт вважає, що оскільки спірний договір у встановленому законом порядку недійсним не визнано, господарська операція відбулась, сторонами виконані свої обов'язки за договором, позивачем правомірно віднесено сплачені кошти до складу валових витрат.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з наступних підстав:
Судом першої інстанції встановлено, що у період з 12 березня 2013 року по 08 квітня 2013 року ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС проведено планову виїзну перевірку ПрАТ «МЦ «Добробут» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 липня 2011 року по 31 грудня 2012 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 липня 2011 року по 31 грудня 2012 року, за результатами якої складено акт від 29 квітня 2013 року №1282/22-90/31629319, в якому встановлено порушення позивачем пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток в періоді, що перевірявся, на загальну суму 4522290,00 грн., у тому числі за 3 квартал 2011 року - 1383937,00 грн., за 3-4 квартал 2011 року - 4522290,00 грн.
Як вбачається з акту перевірки, висновки відповідача ґрунтуються на тому, що ПрАТ «МЦ «Добробут» неправомірно віднесло до складу валових витрат вартість придбаних у постачальника ТОВ «Снайпер Медіа» послуг, оскільки в проваженні СВ ПМ ДПІ у Дарницькому районі м.Києва перебуває кримінальна справа №73-00209, порушена по факту ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Охоронна Агенція «Вулкан» за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, та по факту фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) суб'єктів господарської діяльності за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України. В ході досудового слідства встановлено, що в 2011 році на рахунки транзитних підприємств, в тому числі і ТОВ «Снайпер Медіа», надходили грошові кошти з призначенням платежу за товар та послуги, разом з тим «Снайпер Медіа» не має необхідної матеріальної та кадрової бази для виконання замовленого об'єму робіт. Крім того, в акті перевірки зазначено про відсутність первинних документів, які б давали змогу з'ясувати фактичне здійснення господарських операцій.
На підставі акту перевірки №1282/22-90/31629319 від 29 квітня 2013 року ДПІ у Шевченківському районі м.Києва ДПС прийнято податкове повідомлення-рішення від 24 травня 2013 року №0007272290, згідно якого за порушення пп.139.1.9 п.139.1 ст.139, п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на суму 4522290,00 грн., у тому числі 4522290,00 грн. за основним платежем.
Суд першої інстанції, відмовляючи в задоволенні позовних вимог, дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірним та скасуванню не підлягає, оскільки за відсутності факту придбання товару (послуг) або в разі якщо придбаний товар (послуги) не призначені для використання у господарській діяльності платника податку, відповідні суми не можуть включатися до валових витрат, навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.
Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне:
Пунктом 138.1 ст.138 Податкового кодексу України передбачено, що витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті; інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.
Згідно пп.г) пп.138.10.2, пп.г) пп.138.10.3 п.138.10 ст.138 Податкового кодексу України до складу інших витрат включаються: адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством, серед іншого, винагороди за консультаційні, інформаційні, аудиторські та інші послуги, що отримує платник податку для забезпечення господарської діяльності; витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, зокрема, витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів.
Відповідно до п.138.2 ст.138 Податкового кодексу України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом ІІ цього кодексу.
Відповідно до пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України не включаються до складу валових витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.
Під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність (ст.3 ГК України).
Згідно пп.14.1.36 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Як вбачається з вищенаведених норм, обов'язковими ознаками господарської діяльності є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва, яка спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження. Господарська діяльність здійснюється у загальній економічній сфері, а тому має економічні властивості, що неможливе без вартісної оцінки і взаємооцінки, еквівалентності обміну, відповідних обчислень і розрахунків.
За таких обставин, аналіз реальності господарської діяльності має здійснюватись на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту господарських операцій.
Як вбачається з матеріалів справи, між позивачем (замовник) та ТОВ «Снайпер Медіа» (виконавець) укладено договір №01/08 від 01 серпня 2011 року, за умовами якого виконавець за завданням замовника виконує ряд інформаційно-консультаційних послуг, а саме: організація отримання та оформлення будь-яких документів в дозвільній системі, юридичне консультування, рекламні послуги, маркетингові дії, консультації з фінансових питань.
На підтвердження виконання умов даного договору позивачем надано податкові накладні, акти приймання робіт (послуг) за період серпень-грудень 2011 року, відповідно до яких ТОВ «Снайпер Медіа» виконало роботи, зокрема, з надання інформаційних послуг; надання консультацій; виготовлення та розповсюдження медичних бланків, листівок-конвертів, візитних карток, листівок; розробки та виготовлення стендів, холдерів, листівок, наліпок, запрошень, флаєрів, буклетів, лайтбоксів.
Позивачем, основними видами діяльності якого є загальна медична практика та спеціалізована медична практика, з метою доказування та доведення реальності фінансово-господарських операцій з контрагентом ТОВ «Снайпер Медіа» було надано фотозвіти з використання позивачем виготовлених виконавцем стендів, холдерів, листівок, наліпок, запрошень, флаєрів, буклетів, лайтбоксів, що містять символіку та логотип позивача; звіт про маркетингові дослідження та консультаційні послуги щодо порівняльного аналізу цін на ринку медичних послуг; звіт про маркетингові дослідження та консультаційні послуги щодо фінансової звітності, податкового та бухгалтерського обліку, інструкцію з корпоративного стилю позивача; звіт-консультацію про накази МОЗ України; звіт-консультацію щодо тренінгу персоналу, ведення кадрового обліку та організації роботи служби управління персоналом; зразки рекламної та інформаційної продукції щодо діяльності позивач, а також печатної продукції, яка використовується під час надання медичної допомоги.
Судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірні. Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з метою отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах. Доводи ж податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на включення понесених витрат до складу валових витрат. Разом з тим, у справі, що переглядається, податковим органом не доведено існування таких обставин.
З матеріалів справи вбачається, що висновки відповідача ґрунтуються на тому, що ПрАТ «МЦ «Добробут» неправомірно віднесло до складу витрат вартість придбаних у постачальника ТОВ «Снайпер Медіа» послуг з огляду на наявність в проваженні СВ ПМ ДПІ у Дарницькому районі м.Києва кримінальної справи №73-00209, порушеної по факту ухилення від сплати податків службовими особами ТОВ «Охоронна Агенція «Вулкан» за ознаками складу злочину, передбаченого ч.3 ст.212 КК України, та по факту фіктивного підприємництва шляхом створення (придбання) суб'єктів господарської діяльності за ознаками складу злочину, передбаченого ч.2 ст.205 КК України. В ході досудового слідства встановлено, що в 2011 році на рахунки транзитних підприємств, в тому числі і ТОВ «Снайпер Медіа», надходили грошові кошти з призначенням платежу за товар та послуги, разом з тим «Снайпер Медіа» не має необхідної матеріальної та кадрової бази для виконання замовленого об'єму робіт. Крім того, в акті перевірки зазначено про відсутність первинних документів, які б давали змогу з'ясувати фактичне здійснення господарських операцій.
Згідно ч.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору. Натомість, відповідачем не доведено наявність обвинувального вироку суду в кримінальній справі за ознаками складу злочину, передбаченого ст.ст.205, 212 КК України, які б могли підтвердити фіктивний чи протиправний характер діяльності ТОВ «Снайпер Медіа».
Враховуючи, що юридична відповідальність має індивідуальний характер, позивач не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб. Крім того, порушення контрагентом позивача вимог законодавства про порядок здійснення господарської діяльності не може бути підставою для висновку щодо безтоварності відповідних господарських операцій.
Здійснення господарської діяльності контрагентами не може мати наслідків для позивача, оскільки законодавством не передбачений обов'язок суб'єкта підприємницької діяльності бути обізнаним із особливостями господарювання контрагента. Відомості, що є обов'язковими для перевірки підприємством стосовно свого контрагента, це включення його до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також наявність свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість на час здійснення господарських операцій. На період господарських взаємовідносин між позивачем та ТОВ «Снайпер Медіа» останній був зареєстрований в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також платником податку на додану вартість, установчі та реєстраційні документи не визнавались недійсними.
Суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що матеріали справи не містять доказів, які б підтверджували факт надання ТОВ «Снайпер Медіа» інформаційних та консультаційних послуг, та доказів, які б могли підтвердити, що ТОВ «Снайпер Медіа» виконало роботи по виготовленню та розповсюдженню медичних бланків, листівок, буклетів, запрошень та іншої поліграфічної продукції, оскільки дане твердження спростовується матеріалами справи, а саме поданими до суду документами, які підтверджують надання таких послуг.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що надані позивачем документи не є належними доказами виконання контрагентом умов договорів, оскільки, враховуючи вимоги ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. При цьому, надані позивачем первинні бухгалтерські документи, відповідають вимогам ст.9 вищенаведеного Закону.
За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку, що позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства на підставі первинних документів сформовано валові витрати, встановлення судом на підставі матеріалів справи реальності здійснення господарських операцій, наявності наданих послуг та проведення оплати за них, позивачем надано необхідні документи для підтвердження реальності виконання господарських операцій з контрагентом, що пов'язані з господарською діяльністю позивача, натомість, відповідачем в порушення ч.2 ст.71 КАС України не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення від 24 травня 2013 року №0007272290, яке є протиправним та підлягає скасуванню.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що порушення норм матеріального права призвели до неправильного вирішення справи, тому постанова Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 вересня 2013 року підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст.195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу приватного акціонерного товариства «Медичний центр «Добробут» - задовольнити.
Постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 03 вересня 2013 року - скасувати.
Прийняти нову постанову, якою позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Медичний центр «Добробут» задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва Державної податкової служби від 24 травня 2013 року №0007272290.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Повний текст постанови виготовлено 03 лютого 2014 року.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Т.М.Грищенко
І.О.Лічевецький
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Лічевецький І.О.
Грищенко Т.М.