Справа: № 826/13520/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Літвінова А.В. Суддя-доповідач: Костюк Л.О.
Іменем України
30 січня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Костюк Л.О.;
суддів: Троян Н.М., Бужак Н.П.;
за участю секретаря: Кінзерської Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду апеляційну скаргу Київської регіональної митниці Міндоходів на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 07 жовтня 2013 року на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 07 жовтня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» до Київської регіональної митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 20.02.2013 року №100250000/2013/500074/2, від 20.02.2013 року №100250000/2013/500075/2, -
У серпні 2013 року, позивач звернувся до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Київської регіональної митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 20.02.2013 року №100250000/2013/500074/2, від 20.02.2013 року №100250000/2013/500075/2. Свої позовні вимоги мотивував безпідставністю застосування Київською регіональною митницею за результатами здійсненого митного контролю іншого методу визначення митної вартості товарів ніж заявлений позивачем та протиправністю прийняття рішень про коригування заявленої митної вартості товарів від 20.02.2013 року №100250000/2013/500074/2, від 20.02.2013 року №100250000/2013/500075/2.
Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 07 жовтня 2013 року позов задоволено повністю.
Визнано протиправними та скасовано рішення Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів від 20.02.2013 року №100250000/2013/500074/2, від 20.02.2013 року №100250000/2013/500075/2.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши суддю - доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог, з огляду на наступне.
Як встановлено судом першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» згідно вантажно-митних декларацій від 19.02.2013 року №100250000/2013/024519 та від 19.02.2013 року №100250000/2013/024520 подало Київській регіональній митниці до митного оформлення товар «риба свіжоморожена морська - скумбрія (400-600 Scomber Scombrus) ціла, не патрана, не піддана тепловій та кулінарній обробці, без додання харчових добавок та приправ, не консервована, розмірний ряд 400-600 г, упакована в 1625 карт. коробів (по 12 кг нетто у коробі). Чиста вага 19 500 кг. Виробник Iceland Pelagic ehf. Торговельна марка: «Iceland Pelagic». Країна виробництва: Ісландія (IS) (A430 65 Frostfiskur). Дата виготовлення: серпень-вересень 2012 р.». Митна вартість товару була задекларована позивачем із застосуванням першого методу визначення митної вартості товарів, які імпортуються в Україну (за ціною договору), в розмірі 2,0922 доларів США за кг.
В підтвердження митної вартості товару позивач надав митному органу відповідні документи.
За результатами перевірки митних декларацій та документів, що підтверджують визначену митну вартість, проведення процедури консультацій, Київською регіональною митницею були винесені рішення про коригування заявленої митної вартості товарів від 20.02.2013 №100250000/2013/500074/2 та від 20.02.2013 №100250000/2013/500075/2, якими було скориговано митну вартість товару «риба свіжоморожена морська - скумбрія (400-600 Scomber Scombrus)...», виробник «Iceland Pelagic ehf», країна виробництва Ісландія (IS) (A430 65 Frostfiskur), з 2,0922 доларів США за кг до 2,4700 доларів США за кг.
Надаючи правову оцінку позовним вимогам, необхідно зазначити наступне.
Відповідно до статті 9 Конституції України, чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Згідно з пунктом 2 параграфу (а) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито або аналогічного товару і не повинна базуватися на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості.
Відповідно до пункту 2 параграфу (b) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року під «дійсною вартістю» слід розуміти ціну, за яку, під час та в місці, визначеними законодавством імпортуючої країни, такий чи аналогічний товар продається або пропонується до продажу при звичайному ході торгівлі за умов повної конкуренції.
Згідно з пунктом 2 параграфу (с) статті VII Генеральної угоди з тарифів і торгівлі 1994 року якщо дійсна вартість не може бути визначена відповідно до параграфу (b) цього параграфа, оцінка для митних цілей повинна базуватися на найближчому еквіваленті такої вартості, який можна визначити.
Згідно з частиною першою статті 246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.
Відповідно до частини першої статті 248 Митного кодексу України, митне оформлення розпочинається з моменту подання органу доходів і зборів декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання органом доходів і зборів від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.
Згідно із частиною першою статті 257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.
Відповідно до частини шостої статті 264 Митного кодексу України, митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.
Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 337 Митного кодексу України, перевірка документів та відомостей, які відповідно до статті 335 цього Кодексу подаються органам доходів і зборів під час переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, здійснюється візуально, із застосуванням інформаційних технологій (шляхом проведення формато-логічного контролю, контролю співставлення, контролю із застосуванням системи управління ризиками) та в інші способи, передбачені цим Кодексом.
Відповідно до статті 49 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Згідно із приписами статті 57 Митного кодексу України визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
При цьому, кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Згідно з частиною другою статті 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
Так, відповідно до частини третьої статті 53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
За посиланням відповідача, за наслідками подання позивачем вантажних митних декларацій від 19.02.2013 року №100250000/2013/024519, 19.02.2013 року №100250000/2013/024520, Київською регіональною митницею витребувано з товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» додаткові документи для підтвердження митної вартості ввезеного товару, а саме: виписки з бухгалтерської документації; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки щодо якісних та вартісних характеристик товарів, підготовані спеціалізованими експертними організаціями та інші документи для підтвердження митної вартості (за бажанням декларанта).
Згідно із приписами частини третьої статті 53 Митного кодексу України відповідна вимога митного органу має бути оформлена письмово.
Разом з тим, відповідачем не надано суду доказів щодо дотримання митним органом зазначеної норми закону.
З матеріалів справи вбачається, що товариством з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» листами від 20.02.2013 року №72 та №73 були направлені пояснення та додаткові документи для підтвердження заявленої декларантом митної вартості та правильності застосування методу її визначення. Зокрема, були надані комерційні пропозиції від 09.02.2013 року, прайс-листи, експортні декларації країни відправлення та проформи-інвойси. Виписки з бухгалтерської документації та висновки щодо якісних та вартісних характеристик товарів, підготовані спеціалізованими експертними організаціями позивач не надав із посиланням на неможливість їх надання станом на 20.02.2013.
Рішеннями про коригування заявленої митної вартості товарів від 20.02.2013 року №100250000/2013/500074/2 та від 20.02.2013 року №100250000/2013/500075/2 Київською регіональною митницею із застосуванням резервного методу відкориговано митну вартість товару.
Відповідно до частини восьмої статті 55 Митного кодексу України, протягом 80 днів з дня випуску товарів декларант або уповноважена ним особа може надати органу доходів і зборів додаткові документи для підтвердження заявленої ним митної вартості товарів, що декларуються.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем для підтвердження заявленої ним митної вартості товару до органу митної служби були надані такі документи: - по вантажно-митній декларації від 19.02.2013 №100250000/2013/024519: облікова картка зовнішньоекономічної діяльності №125/2012/0000146 від 25.09.2012; накладна CMR №02141 від 14.02.2013; книжка МДП (Carnet TIR) ХХ71928109 від 14.02.2013; довідка про транспортні витрати від 14.02.2013 №34 та від 14.02.2013 №455-6; рахунок-фактура (інвойс) від 09.02.2013 №SR005313; пакувальний лист SR005313 від 09.02.2013; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 29.11.2012 №455; ветеринарні свідоцтва Щ-30 від 19.02.2013 №208689; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 07.02.2013 №05.03.02-03/5626; довідка про проведення декларування валютних цінностей 22201041 К-Св ДПІ від 18.01.2013 №188; сертифікат відповідності від 27.12.2012 №UA1.045.Х014477-12; декларація виробника від 09.02.2013; підтвердження законності вилову від 11.02.2013 №86377; інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару від 14.02.2013 №2730; інформація про позитивні результати здійснення фіто-санітарного контролю товару від 14.02.2013 №2730; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю від 14.02.2013 №2730; сертифікат про походження товару від 09.02.2013 №SR005313; ветеринарне свідоцтво відправника від 11.02.2013 №2489; комерційна пропозиція від 09.02.2013; прайс-лист від 09.02.2013; - по вантажно-митній декларації від 19.02.2013 №100250000/2013/024520: облікова картка зовнішньоекономічної діяльності №125/2012/0000146 від 25.09.2012; накладна CMR №02142 від 14.02.2013; книжка МДП (Carnet TIR) АХ71928984 від 14.02.2013; довідка про транспортні витрати від 14.02.2013 №34 та від 14.02.2013 №455-5; рахунок-фактура (інвойс) від 09.02.2013 №SR005315; пакувальний лист SR005315 від 09.02.2013; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу від 29.11.2012 №455; ветеринарні свідоцтва Щ-30 від 19.02.2013 №208688; висновок державної санітарно-епідеміологічної експертизи від 07.02.2013 №05.03.02-03/5626; довідка про проведення декларування валютних цінностей 22201041 К-Св ДПІ від 18.01.2013 №188; сертифікат відповідності від 27.12.2012 №UA1.045.Х014477-12; декларація виробника від 09.02.2013; підтвердження законності вилову від 11.02.2013 №86378; інформація про позитивні результати здійснення санітарно-епідеміологічного контролю товару від 14.02.2013 №2730; інформація про позитивні результати здійснення фіто-санітарного контролю товару від 14.02.2013 №2730; інформація про позитивні результати здійснення радіологічного контролю від 14.02.2013 №2730; сертифікат про походження товару від 09.02.2013 №SR005315; ветеринарне свідоцтво відправника від 11.02.2013 №2488; комерційна пропозиція від 09.02.2013; прайс-лист від 09.02.2013.
Проте листом Київської регіональної митниці від 14.05.2013 №14/4-11/6167 відмовлено у перегляді рішень про коригування заявленої митної вартості товарів від 20.02.2013 №100250000/2013/500074/2 та від 20.02.2013 №100250000/2013/500075/2.
Аналізуючи зміст рішень Київської регіональної митниці про коригування заявленої митної вартості товарів від 20.02.2013 №100250000/2013/500074/2 та від 20.02.2013 №100250000/2013/500075/2, суд наголошує на тому, що оскаржувані рішення не містять докладної інформації та джерел, які використовувались митним органом при визначенні митної вартості товару за резервним методом.
Так, відповідно до графи 33 розділу 2 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 за №883/21195, у випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Також відповідачем не обґрунтовано неможливість застосування попередніх методів визначення митної вартості товару, хоча приписами частини третьої статті 57 Митного кодексу України визначено, що кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
З документів, що додані відповідачем до своїх письмових заперечень вбачається, що в розпорядженні Київської регіональної митниці на час прийняття оскаржуваних рішень була інформація щодо ідентичного товару.
Згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях.
Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2)системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.
Необхідно звернути увагу на те, що відповідачем жодними чином не доведено неможливість застосування попередніх методів визначення митної вартості товарів, а також обгрунтування митної вартості за резервним методом.
За таких обставин, Київською регіональною митницею безпідставно та необґрунтовано застосовано резервний метод визначення митної вартості, а тому рішення про коригування митної вартості товарів від 20.02.2013 року №100250000/2013/500074/2, від 20.02.2013 року №100250000/2013/500075/2 є протиправними.
Враховуючи, що відповідачем не надано суду доказів, що оскаржувані рішення Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів від 20.02.2013 №100250000/2013/500074/2, від 20.02.2013 №100250000/2013/500075/2 про визначення митної вартості товару прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фоззі-Фуд» про визнання протиправними та скасування рішень Київської регіональної митниці про коригування митної вартості товарів від 20.02.2013 №100250000/2013/500074/2, від 20.02.2013 №100250000/2013/500075/2 підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Згідно з ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, з урахуванням всіх встановлених фактичних обставин по справі та вимог законодавства, не довів правомірність своїх дій.
Таким чином, підстав для задоволення апеляційної скарги немає, а її доводи спростовуються вище наведеним.
Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.
З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 2, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Київської регіональної митниці Міндоходів на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 07 жовтня 2013 року - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 07 жовтня 2013 року - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте на неї може бути подана касаційна скарга до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення цієї ухвали у повному обсязі, тобто з 04 лютого 2014 року.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено - 30 січня 2014 року.
Головуючий суддя Костюк Л.О.
Судді: Бужак Н.П.
Троян Н.М.