Справа: № 751/11934/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Косач І.А.
Суддя-доповідач: Ісаєнко Ю.А.
Іменем України
21 січня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;
суддів: Епель О.В., Федотова І.В.,
за участю секретаря: Бащенко Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради на ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 грудня 2013 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради про визнання дій неправомірними, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги до 5 травня,
Постановою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 14 вересня 2011 року, залишеної без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22 жовтня 2012 року, позовні вимоги ОСОБА_2 задоволено частково, визнані протиправними дії відповідача, зобов'язано територіальне управління праці та соціального захисту населення здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги до 5 травня за 2011 рік як інваліду війни ІІІ групи згідно частини п'ятої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.
В подальшому Відділ примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області звернувся до Новозаводського районного суду м. Чернігова з заявою, в якій просив змінити спосіб виконання вказаної постанови в частині зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення та установити в цій частині спосіб виконання шляхом стягнення з територіального управління праці та соціального захисту населення вказаної допомоги.
Ухвалою Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 грудня 2013 року задоволено заяву, змінено спосіб і порядок виконання постанови шляхом зміни зобов'язання здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги до 5 травня за 2011 рік на стягнення цієї виплати.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою, відповідач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм процесуального права, в якій просить скасувати ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 грудня 2013 року та постановити нову, якої у задоволенні заяви відмовити.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Заслухавши суддю - доповідача про обставини справи, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області від 12 вересня 2013 року відкрито виконавче провадження №39768527 з виконання виконавчого листа 2а-10662/11, що виданий Новозаводським районним судом м. Чернігова, про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги до 5 травня за 2011 рік як інваліду війни ІІІ групи згідно частини п'ятої статті 13 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» в розмірі 7 мінімальних пенсій за віком.
Листом УПСЗН Новозаводської районної у м. Чернігові ради від 20.09.2013 року №9451/14 повідомлено державну виконавчу службу, що рішення суду виконано в добровільному порядку в частині здійснення перерахунку щорічної допомоги до 5 травня. Також, в листі зазначено про неможливість проведення виплати, оскільки бюджетні призначення на забезпечення виконання судових рішень за програмами соціального захисту ветеранів війни у Державному бюджеті на 2013 рік не передбачені, видатки на зазначені цілі не затверджувались у кошторисах розпорядників бюджетних коштів.
Задовольняючи заяву про встановлення чи зміну способу і порядку виконання рішення суду, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність обставин, що ускладнюють виконання судового рішення.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи з наступного.
01 січня 2013 набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень», який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України «Про виконавче провадження», та особливості їх виконання.
Відповідно до статті 2 цього Закону держава гарантує виконання рішення суду про стягнення коштів та зобов'язання вчинити певні дії щодо майна, боржником за яким є, зокрема, державний орган.
Водночас судові рішення у справах, пов'язаних із соціальними виплатами, які мають зобов'язальний характер щодо проведення таких виплат, не належать до зазначених у згаданій статті видів рішень, що унеможливлює їх виконання без зміни його способу.
Згідно з частиною першою статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Зазначену норму кореспондує частина перша статті 36 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до якої, за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою чи за заявою сторін із заявою про встановлення або зміну способу і порядку виконання.
Вказані норми не містять виключного переліку обставин, що є підставою для вирішення питання про зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Проте, колегія суддів вважає, що підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення є обставини, що роблять виконання судового рішення неможливим. В даному випадку це відсутність коштів на рахунках територіального управління праці та соціального захисту населення.
Таким чином, зміни у правовому регулюванні порядку виконання судових рішень, боржником за якими є державний орган, яким не передбачено виконання рішень зобов'язального характеру, унеможливлюють їх виконання. Така обставина є підставою для зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення.
Відповідно до положень ч. 1 та ч. 2 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Державний виконавець, зокрема, здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
Проте, колегія суддів вважає, що державним виконавцем не було вжито заходів щодо встановлення відсутності коштів на рахунку у відповідача. Звертаючись до суду з заявою про зміну способу виконання рішення суду державний виконавець посилається лише на лист територіального управління праці та соціального захисту населення без надання доказів, зокрема, розпорядження щодо здійснення перерахунку пенсії на виконання рішення, доказів щодо наявності на розрахункових рахунках кошторисних призначень на виплату вказаних доплат до пенсії.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що заява органу державної виконавчої служби є необґрунтованою, тому не підлягає задоволенню.
Згідно з пунктом 1 статті 202 КАС України підставами для скасування ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Виходячи з наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції постановлена з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв'язку з чим підлягає скасуванню з постановленням нової про відмову у задоволенні заяви про зміну способу виконання рішення суду.
Керуючись ст. ст. 160, 199, 204, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Новозаводської районної у м. Чернігові ради задовольнити.
Ухвалу Новозаводського районного суду м. Чернігова від 04 грудня 2013 року скасувати та постановити нову, якою відмовити у задоволенні заяви Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області про зміну способу виконання рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Ухвалу у повному обсязі складено 27.01.2014 року.
Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко
Суддя: О.В. Епель
Суддя: І.В. Федотов
.
Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.
Судді: Епель О.В.
Федотов І.В.