Справа: №2а-15713/11/2670 Головуючий у 1- й інстанції Аблов Є.В.,
Суддя - доповідач: Ісаєнко Ю.А. У Х В А Л А
Іменем України
21 січня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Ісаєнко Ю.А.;
суддів: Епель О.В., Федотова І.В.,
за участю секретаря: Бащенко Н.С.,
розглянувши в судовому засіданні заяву Київської регіональної митниці (Київської міжрегіональної митниці Міндоходів України) про роз'яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2012 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Штраус Україна» до Київської регіональної митниці про визнання неправомірними та скасувати картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів та транспортних засобів через митний кордон України, рішення про визначення митної вартості товарів, зобов'язання вчинити певні дії,
Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року апеляційну скаргу позивача задоволено, скасовано постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2011 року та ухвалено нову постанову, якою позов задоволено, зокрема, зобов'язано Київську регіональну митницю вчинити дії щодо визначення митної вартості товарів за методом визначення митної вартості за ціною договору щодо товарів, які імпортувалися на підставі вантажних митних декларацій.
Вважаючи зазначену постанову незрозумілою, позивач звернувся до Київського апеляційного адміністративного суду із заявою про роз'яснення зазначеного судового рішення. В заяві позивач просить роз'яснити вказане рішення в частині зобов'язання вчинити дії щодо визначення митної вартості товарів за методом визначення митної вартості за ціною договору, оскільки пунктом 16 Порядку випуску товарів у вільний обіг під гарантійні зобов'язання при ввезені їх на митну територію України, затвердженим наказом Держмитслужби від 17.03.2008 року №230, передбачено лише порядок повернення надміру сплачених податків.
Представники сторін в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, відповідно до ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає судовому розгляду справи. У зв'язку з цим, відповідно до ч. 1 ст. 41 Кодексу адміністративного судочинства України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розглядові заяви про роз'яснення рішення.
Заслухавши суддю-доповідача та дослідивши матеріали справи в частині, що стосується питання про роз'яснення судового рішення, колегія суддів приходить до висновку про відмову у роз'ясненні рішення з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Рішення суду повинно бути зрозумілим. Зрозумілість рішення полягає в тому, що його резолютивна частина не припускає кілька варіантів тлумачення.
Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення
Так, постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2013 року зобов'язано відповідача у справі вчинити дії щодо визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо товарів, які імпортувалися Товариством з обмеженою відповідальністю «Штраус Україна» на підставі вантажних митних декларацій.
Такий висновок суду апеляційної інстанції в резолютивній частині є зрозумілим, оскільки прийнятий у відповідності до пункту 2 частини другої статті 162 КАС України та не викликає труднощів для розуміння.
Натомість, відповідач в заяві про роз'яснення судового рішення фактично просить суд змінити зміст зазначеного рішення.
Тому, на думку колегії суддів, заява про роз'яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2011 року не підлягає задоволенню, а рішення - роз'ясненню.
Керуючись ст. ст. 41, 170, 205, 206 КАС України, суд апеляційної інстанції, -
У задоволенні заяви Київської регіональної митниці (Київської міжрегіональної митниці Міндоходів України) про роз'яснення постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 11 квітня 2012 року відмовити.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
(Ухвалу у повному обсязі складено 27.01.2014 року)
Головуючий суддя: Ю.А. Ісаєнко
Суддя: О.В. Епель
Суддя: І.В. Федотов
Головуючий суддя Ісаєнко Ю.А.
Судді: Епель О.В.
Федотов І.В.