Справа: № 826/13738/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Клочкова Н.В. Суддя-доповідач: Файдюк В.В.
Іменем України
28 січня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Файдюка В.В.
суддів: Мєзєнцева Є.І.
Старової Н.Е.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2013 року у справі за адміністративним позовом Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліквіс" про стягнення штрафу, -
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2013 року в задоволенні адміністративного позову Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліквіс" про стягнення штрафу - відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нову, якою задовольнити адміністративний позов.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, Інспекцією з питань захисту прав споживачів у м. Києві було проведено позапланову перевірку закладу ресторанного господарства «El Mate la Boca» ТОВ «Ліквіс» щодо дотримання вимог Закону України «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів и їх шкідливого впливу на здоров'я населення» на підставі звернення ОСОБА_3, згоди Держспоживінспекції від 04 квітня 2013 року, наказу Інспекції від 17 квітня 2013 року № 194, направлення на проведення перевірки від 22 квітня 20133 року № 001563/1563.
За результатами даної перевірки спеціалістом інспекції складено акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів № 000764 від 22 квітня 2013 року.
29 квітня 2013 року відповідачем було винесено постанову про накладення стягнень, передбачених статтею 20 ЗУ «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів и їх шкідливого впливу на здоров'я населення» за куріння кальяну у приміщенні ресторану від 29 квітня 2013 року № 000015, якою застосовано до ТОВ «Ліквіс» фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 5000 гривень.
Позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом про примусове стягнення коштів, оскільки відповідачем не було добровільно сплачено накладений штраф.
Згідно Указу Президента України «Про Положення про Державну інспекцію України з питань захисту прав споживачів» від 13 квітня 2011 року № 465/2011 Держспоживінспекція України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів.
Відповідно до пп. 22 п. 6 Положення № 465/2011 Держспоживінспекція України для виконання покладених на неї завдань має право в установленому порядку, зокрема, накладати відповідно до законодавства адміністративні стягнення та застосовувати адміністративно-господарські санкції, застосовувати фінансові санкції до суб'єктів господарювання в разі порушення ними законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення.
Пунктом 7 Положення № 465/2011 передбачено, що Держспоживінспекція України здійснює свої повноваження безпосередньо та через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
Відповідно до пп. 6.4 п. 6 Положення № 465/2011 Інспекція має право накладати відповідно до законодавства адміністративні стягнення та застосовувати адміністративно-господарські санкції, застосовувати фінансові санкції до суб'єктів господарювання в разі порушення ними законодавства про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення, звертатися до суду з позовами про стягнення до бюджету коштів у разі застосування відповідних адміністративно-господарських санкцій, зобов'язання вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення.
Статтею 20 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення" від 22 вересня 2005 року № 2899-IV передбачено, що за порушення норм цього Закону центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, застосовує фінансові санкції до суб'єктів господарювання у разі розміщення попільничок або куріння у приміщеннях закладів ресторанного господарства в розмірі - від однієї тисячі гривень до десяти тисяч гривень.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, позивачем було винесено постанову від 29 квітня 2013 року № 000015 про накладення стягнень, передбачених статтею 20 Закону України "Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення", якою до відповідача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в розмірі 5 000,00 грн. за куріння кальяну у приміщенні ресторанного господарства.
Згідно ч. 5 статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк, який обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як вбачається з матеріалів справи, позивачем надано докази того, що відповідачу направлялася поштова кореспонденція, зокрема, копія реєстру вихідної кореспонденції Інспекції, копія витягу с сайту Укрпошти.
Однак, колегія суддів зазначає, що з наведених доказів не вбачається, які саме документи направлялися на адресу відповідача, оскільки відсутній опис відправленої кореспонденції.
Крім того, в матеріалах справи не міститься доказів того, що відповідачем отримано згадану постанову, а посилання позивача на витяг з сайту Укрпошти не знайшло підтвердження під час розгляду справи.
З наведеного вбачається, що постанову про накладення стягнення відповідачем отримано не було, він з нею не ознайомлений, строк на оскарження такої постанови не розпочався, а тому не можна примусово стягувати з ТОВ «Ліквіс» кошти.
Таким чином, правомірним є висновок суду першої інстанції про відмову в задоволенні даного адміністративного позову.
Отже, при ухваленні оскаржуваної постанови судом першої інстанції було дотримано всіх вимог законодавства, а тому відсутні підстави для її скасування.
Відповідно до статті 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,
Апеляційну скаргу Інспекції з питань захисту прав споживачів у м. Києві - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 вересня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.
Головуючий суддя:
Судді:
Головуючий суддя Файдюк В.В.
Судді: Старова Н.Е.
Мєзєнцев Є.І.