Справа: № 2а-6260/11/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Шарпакова В.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
21 листопада 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Бєлової Л.В.
Гром Л.М.
За участю секретаря: Свириди Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою представника позивача ОСОБА_1 - Годецького Олександра Ігоровича на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Призовної комісії Шевченківського району міста Києва, Голови Призовної комісії Шевченківського району міста Києва, Війського комісара Шевченківського району міста Києва, Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання вчинити дії, -
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Призовної комісії Шевченківського району міста Києва, Голови Призовної комісії Шевченківського району міста Києва, Війського комісара Шевченківського району міста Києва, Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання бездіяльності протиправною та зобов"язання прийняти рішення про надання відстрочки від призову на строкову військову службу, зобов'язання надати копію даного рішення.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2011 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, представник позивача - Годецький Олександр Ігорович звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, у лютому 2011 року ОСОБА_1 отримав повістку, відповідно до якої йому запропоновано з'явитись до призовної дільниці за адресою: місто Київ, вул. Салютна, 4, каб. 310.
Позивачем 11 березня 2011 року надано до призовної комісії лист-довідку з церкви про те, що позивач є священнослужителем, клопотання з церкви про надання відстрочки, завірену копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію документа про освіту.
У зв'язку з неотриманням Рішення про надання або про відмову відстрочки, 14 квітня 2011 року ОСОБА_1 повторно направив заяву до Військового комісара Шевченківського району м. Києва та до Військового комісара м. Києва з проханням розглянути його звернення щодо права на відстрочку від призиву на строкову військову службу та дати письмову відповідь про прийняте рішення.
Листом № 2289 від 27 квітня 2011 року позивачу повідомлено, що для вирішення питання щодо надання відстрочки, відповідно до чинного законодавства, необхідно представити на розгляд призовної комісії Шевченківського району м. Києва нотаріально завірену копію свідоцтва про реєстрацію релігійної громади, надати документ який підтверджує, що ОСОБА_2 є вищим або середнім духовним навчальним закладом (сертифікат) та надати довідку з адресою і телефоном релігійної громади в якій позивач має сан священика-диякона.
Не погоджуючись з діями та бездіяльністю Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації, Призовної комісії Шевченківського району м. Києва, її голови та Військового комісара м. Києва, позивач звернувся до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ст. 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-XII, військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення та Державної спеціальної служби транспорту (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Підпунктом 1 пункту 1 статті 18 вищевказаного Закону передбачено, що від призову на строкову військову службу в мирний час звільняються громадяни України, зокрема, які визнані за станом здоров'я непридатними до військової служби в мирний час.
В силу ст.15 даного Закону, на строкову військову службу в мирний час призиваються придатні для цього за станом здоров'я громадяни України чоловічої статі, яким до дня відправлення у військові частини виповнилося 18 років, та старші особи, які не досягли 25-річного віку і не мають права на звільнення або відстрочку від призову на строкову військову службу (далі - громадяни призовного віку).
Статтею 16 Закону № 2232-XII визначено, що для проведення призову громадян України на строкову військову службу в районах (містах) утворюються призовні комісії у такому складі: голова комісії - заступник голови районної державної адміністрації (виконавчого органу міської ради); члени комісії: районний (міський) військовий комісар; заступник керівника районного (міського) органу управління освітою; заступник начальника районного (міського) органу внутрішніх справ; лікар, який організовує роботу медичного персоналу щодо медичного огляду призовників; психолог соціальної служби районної державної адміністрації (виконавчого органу міської ради); представники Збройних Сил України та інших військових формувань, громадських організацій, підприємств, установ і організацій за попереднім узгодженням з головою комісії; секретар комісії.
Згідно 17 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», відстрочка від призову на строкову військову службу для продовження професійної діяльності надається таким громадянам призовного віку, зокрема, священнослужителям, які закінчили вищі або середні духовні навчальні заклади і займають посаду в релігійних організаціях, що діють за статутом (положенням), зареєстрованим у встановленому порядку, на час виконання обов'язків священнослужителя.
Призовники, яким надано відстрочку від призову на строкову військову службу, зобов'язані щороку до 1 жовтня подавати у районні (міські) військові комісаріати документи, що підтверджують їх право на відстрочку.
Призовники, які втратили підстави для надання відстрочки від призову на строкову військову службу, а також особи, які не мають права на відстрочку або підстав для звільнення від призову на строкову військову службу, передбачених статтями 17 та 18 цього Закону, і не призвані з різних причин на строкову військову службу у встановлені строки, повинні бути призвані під час здійснення чергового призову.
Пунктом 17 Положення про підготовку і проведення призову громадян України на строкову військову службу та прийняття призовників на військову службу за контрактом, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 березня 2002 року № 352, встановлено, що приписка до призовних дільниць проводиться з метою взяття громадян на облік, визначення їх кількості, ступеня придатності до військової служби, встановлення рівня освітньої підготовки, здобутої спеціальності і рівня фізичної підготовки.
Також, зазначеним Положенням встановлено, що для проведення приписки громадян до призовних дільниць у районних (міських) військових комісаріатах утворюються комісії у такому складі: районний (міський) військовий комісар - голова комісії; представник районного (міського) органу управління освітою; представник структурного підрозділу районного (міського) органу внутрішніх справ, який проводить роботу з неповнолітніми; лікар, що організовує роботу медичного персоналу з медичного огляду громадян, які підлягають приписці; психолог соціальної служби райдержадміністрації (виконавчого органу міської ради); секретар комісії.
Персональний склад районної (міської) комісії з питань приписки, порядок її проведення затверджуються головою райдержадміністрації (виконавчого органу міської ради).
Для проведення медичного огляду громадян, які підлягають приписці, залучаються хірург, терапевт, невропатолог, психіатр, окуліст, отоларинголог, стоматолог, а у разі потреби - інші лікарі-спеціалісти.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», Шевченківською районної в місті Києві державною адміністрацією прийнято розпорядження від 31 березня 2011 року № 221 «Про призов громадян на строкову військову службу в квітні-травні 2011 року», утворено районну призовну комісію та покладено на різні підприємства, установи, організації певні зобов'язання щодо організації проведення призову громадян чоловічої статі 1986-1993 року народження.
У лютому 2011 року ОСОБА_1 отримав повістку, відповідно до якої йому запропоновано з'явитись до призовної дільниці за адресою: АДРЕСА_1 , каб. 310.
Так, листом № 2/616 від 26 квітня 2011 року підтверджується, що ОСОБА_1 пройшов медичну комісію в Шевченківському районному у м. Києві військовому комісаріаті, за результатами якої був визнаний придатним до військової служби.
Зі змісту протоколу зборів призовної комісії № 6 від 08 квітня 2011 року, в якому зазначено прізвище призовника, скарги на стан здоров'я та дані об'єктивного обстеження діагнозу, вбачається, що ОСОБА_1 висловлював скарги на поганий зір, йому встановлено діагноз: міопія слабкого ступеню обох очей, аномальний трихромат тип «В».
Також, з карти медичного огляду військово-лікарською комісією Київського міського військового комісаріату вбачається, що позивачем не зазначались скарги під час проходження медичного огляду у лікарів спеціалістів рентгенолога, отоларинголога, стоматолога, нарколога, невропатолога, психіатра, терапевта, хірурга.
З урахуванням того, що позивач проходив медичну комісію, його скарги на здоров'я внесені до протоколу зборів призовної комісії № 6 від 08 квітня 2011 року, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним ненаправлення на медичне обстеження, нерозгляд скарг, незалучення до особової справи копії форми 025У за наявними хворобами та зобов'язання призовної комісії належним чином провести медичне обстеження.
Колегія суддів також погоджується з висновком суду першої інстанції про необґрунтованість позовної вимоги щодо визнання неправомірними дій призовної комісії щодо ненадання довідок стосовно підтвердження знаходження в військовому комісаріаті для подачі їх за місцем роботи та навчання, оскільки пунктом 3 статті 16 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» встановлений вичерпний перелік повноважень призовної комісії, серед яких не встановлено надання довідок такого зразка.
Як вбачається з листа керуючого справами виконавчого комітету Черкаської міської ради, станом на 11 липня 2011 року в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємств відсутні відомості щодо релігійної організації із назвою «Орден Христа-Спасителя».
Оскільки в матеріалах справи відсутні документи, які б підтверджували, що позивач закінчив вищий або середній духовний навчальний заклад, безпідставною є також позовна вимога про незаконність дій призовної комісії Шевченківської району міста Києва в частині ненадання позивачу відстрочки від призову на строкову військову службу
Крім того, в матеріалах особової справи позивача міститься рапорт дільничного інспектора міліції Шевченківського РУ МВС України в місті Києві про те, що релігійна організація «Орден Христа-Спасителя» не має жодного рівня акредитації.
У зв'язку з вищенаведеним, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що дія статті 17 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу» не розповсюджується на позивача.
Також, колегія суддів зазначає, що Шевченківським районним у місті Києві військовим комісаріатом листами № 2/579 від 20 квітня 2011 року та № 2289 від 27 квітня 2011 року позивача неодноразово було проінформовано щодо проходження альтернативної (невійськової) служби замість строкової військової служби.
Тому, безпідставною є також вимога ОСОБА_1 про надання відстрочки від призову на строкову військову службу, згідно підпункту 5 пункту 13 статті 17 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», оскільки повторного звернення по даному питанню подано не було.
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позову, оскільки відповідачі виконали обов'язок суб'єктів владних повноважень, згідно статті 71 КАС України, та довели правомірність вчинених дій та обґрунтованість оскаржуваного рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 - Годецького Олександра Ігоровича - залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 вересня 2011 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Гром Л.М.
Повний текст ухвали виготовлено 27.11. 2013 року
.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.