Головуючий у 1 інстанції - Мирошникова О.Ш.
Суддя-доповідач - Лях О.П.
29 січня 2014 року справа №425/3670/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого Лях О.П.,
суддів Нікуліна О.А., Попова В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 18 грудня 2013 р. у справі № 425/3670/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити нарахування та виплату одноразової компенсації при встановленні інвалідності, та допомоги на оздоровлення.
Постановою Рубіжанського міського суду Луганської області від 18 грудня 2013 р. позовні вимоги про визнання дій в частині невиплати та відмови провести доплату одноразової компенсації та щорічної допомоги на оздоровлення як інваліду III та II групи за період 2008 - 2012 рік незаконними залишено без розгляду, а в решті позовних вимог ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області про визнання дій незаконними та зобов'язання вчинити дії відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, позивачем подана апеляційна скарга, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційну скаргу мотивує порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
Сторони в судове засідання не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином.
За приписами п. 2 частини 1 статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може буди вирішено на основі наявних в ній доказів.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги встановила наступне.
Відповідно до довідки № 2898/8 від 21.05.1987 року ОСОБА_2 знаходився на учбових зборах з 21.04.1986 року по 21.05.1986 року (а.с. 11).
Позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильської АЕС 1 категорії.
З вересня 2007 року йому була встановлена III група інвалідності, а з 01.12.2010 року позивачу встановлено 2 групу інвалідності безстроково по захворюванню, що пов'язане з виконанням обов'язкової військової служби по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС (а.с. 7-10).
Згідно ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.
Відповідно до ст. 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щорічна допомога на оздоровлення інвалідам II групи виплачується у розмірі - чотирьох мінімальних заробітних плат.
Постановою Кабінету Міністрів України № 562 від 12.07.2005 р. "Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлений розмір допомоги на оздоровлення, зокрема, 90,00 грн. для учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1 категорії інвалідам III групи.
Згідно до вимог ст. 63 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" фінансування витрат, пов'язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного бюджету.
Частиною 2 статті 4 Бюджетного кодексу України передбачено, що виключно законом про Державний бюджет України визначаються надходження та витрати Державного бюджету України.
У відповідності до п. 4 Прикінцевих положень Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» встановлено, що у 2013 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2013 рік.
Рішенням Конституційного Суду України від 25.01.2012 року у справі № 3-рп/2012 визначено, що в аспекті конституційного подання положення частини другої статті 96, пунктів 2, 3, 6 статті 116 Конституції України треба розуміти так, що повноваження Кабінету Міністрів України щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в тому числі щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших і сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.
Вищезазначені нормативно-правові акти не зупинили дії положень статті 48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
У разі наявності колізій між нормами законів, що мають однакову юридичну силу, застосуванню підлягає той із них, який прийнято пізніше.
Таким чином, при визначенні розміру допомоги на оздоровлення позивачу за 2013, застосуванню підлягають положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2013 рік" та постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 р. № 562.
Оскільки Закон України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» прийнято пізніше ніж Закон № 796-ХІІ, колегія суддів вважає, що саме положення Закону України «Про державний бюджет України на 2013 рік» підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Таким чином, позивач має право на отримання щорічної допомоги на оздоровлення, яка виплачується учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС в розмірі у розмірі встановленою постановою КМ України від 12 липня 2005 року N 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Стосовно доводів апеляційної скарги щодо строків звернення до адміністративного суду колегія суддів зазначає наступне.
За частинами 1, 2 статті 99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог.
Положення частин другої та четвертої статті 99 щодо скорочення процесуальних строків звернення громадян до суду, визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційними), згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 р. N 17-рп/2011).
Відповідно до статті 100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала. Позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.
Колегія суддів зазначає, що закони, інші нормативно-правові акти, судові рішення є доступними для ознайомлення всіма громадянами і можливість обізнаності людини про те чи інше положення законодавства залежить виключно від бажання такої людини.
З матеріалів справи вбачається, що 17.02.2011 року позивачу було сплачено одноразову компенсацію у розмірі 94 грн. 80 коп. при встановленні вищої групи інвалідності, зокрема з третьої на другу групу. Щорічна допомога на оздоровлення за 2008 рік виплачено 23.07.2008 року, за 2009 рік виплачено 13.11.2009 року, за 2009 рік виплачено 13.11.2009 року, за 2010 рік виплачено 22.03.2010 року, за 2011 рік виплачено 17.02.2011 року, за 2012 рік виплачено 01.02.2012 року.
Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається з позовом та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій. Такі обставини повинні бути підтверджені доказами.
Враховуючи, що позивач звернувся до суду з позовом 15 жовтня 2013 року, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо пропуску строку звернення до суду стосовно позовних вимог про визнання дій в частині невиплати та відмови провести доплату одноразової компенсації та щорічної допомоги на оздоровлення як інваліду III та II групи за період 2008 - 2012 рік незаконними.
Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для задоволення апеляційної скарги - відсутні.
Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 18 грудня 2013 р. у справі № 425/3670/13-а за позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Рубіжанської міської ради Луганської області про визнання дій незаконними, зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення.
Постанову Рубіжанського міського суду Луганської області від 18 грудня 2013 р. у справі № 425/3670/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.
Колегія суддів : О.П.Лях
В.В. Попов
О.А. Нікулін