Справа: № 2а-9122/12/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Головань О.В. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р.
Іменем України
14 листопада 2013 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Вівдиченко Т.Р.
Суддів: Бєлової Л.В.
Гром Л.М.
За участю секретаря: Морей Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Державної виконавчої служби України та Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, -
Позивач - ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до Державної виконавчої служби України та Відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України про визнання протиправною бездіяльності Державної виконавчої служби України щодо своєчасного та повного вчинення дій по виконавчому листі № 2а-17615/10/2670 від 26 серпня 2011 року та зобов'язання вчинити виконавчі дії відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження».
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2012 року адміністративний позов задоволено частково.
Визнано бездіяльність Державної виконавчої служби України щодо несвоєчасного та повного вчинення виконавчих дій по виконавчому листу № 2а-17615/10/2670 від 26 серпня 2011 року протиправною.
В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з постановою суду, позивач - ОСОБА_3 звернувся з апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняте нове рішення, яким позов задовольнити.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, з наступних підстав.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 червня 2012 року у справі №2а-17615/10/2670 за позовом ОСОБА_3 до Прокуратури Київської області про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії позовні вимоги задоволено - зобов'язано прокуратуру Київської області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 10 липня 2010 року та скаргу ОСОБА_3 від 16 вересня 2010 року, відповідно до вимог Закону України "Про звернення громадян".
Позивачем 26 серпня 2011 року отримано виконавчий лист з виконання вказаної постанови.
21 вересня 2011 року за заявою ОСОБА_3, головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України відкрито виконавче провадження ВП №28888932 з виконання вказаного виконавчого листа, згідно якого боржнику надано строк для добровільного виконання постанови з моменту прийняття (отримання) постанови.
Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, дану постанову отримано Прокуратурою Київської області - 03 жовтня 2011 року.
Головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України 23 грудня 2011 року скеровано до Прокуратури Київської області вимогу про виконання виконавчого листа Окружного адміністративного суду м. Києва від 26 серпня 2011 року №2а-17615/10/2670.
Прокуратурою Київської області 13 січня 2012 року повідомлено Державну виконавчу службу України про те, що на виконання судового рішення - постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 02 червня 2012 року у справі №2а-17615/10/2670 - повторно розглянуто заяву ОСОБА_3 від 10 липня 2010 року та скаргу ОСОБА_3 від 16 вересня 2010 року.
23 серпня 2011 року за результатами розгляду вказаних звернень позивачу надано відповідь.
Державною виконавчою службою надано позивачу відповіді від 16 лютого 2012 року №11-1789/5-7 та від 24 лютого 2012 року №11-2147/5-7, у яких повідомлено про те, що листом від 13 січня 2012 року Прокуратурою Київської області повідомлено Державну виконавчу службу України про фактичне виконання судового рішення.
Вважаючи бездіяльність відповідача щодо фактичного невиконання рішення суду протиправною, позивач звернувся з позовом до суду.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 27 Закону України "Про виконавче провадження", у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Статтею 75 вищевказаного Закону передбачено, що після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.
У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Як вбачається з матеріалів справи, 13 січня 2012 року Прокуратурою Київської області повідомлено Державну виконавчу службу України про повторний розгляд заяви ОСОБА_3 від 10 липня 2010 року та скарги ОСОБА_3 від 16 вересня 2010 року.
Судом встановлено, що за результатами розгляду вказаних звернень, ОСОБА_3 отримав лист Прокуратури Київської області від 23 серпня 2011 року, вих. №19-2583.
На підставі вищевказаного, Державною виконавчою службою надано позивачу відповіді від 16 лютого 2012 року №11-1789/5-7 та від 24 лютого 2012 року №11-2147/5-7, у яких повідомлено про те, що листом від 13 січня 2012 року Прокуратурою Київської області повідомлено Державну виконавчу службу України про фактичне виконання судового рішення.
Таким чином, на час прийняття судового рішення по справі, порушене право позивача фактично поновлене шляхом отримання ним відповіді Прокуратури Київської області за результатами повторного розгляду заяви ОСОБА_3 від 10 липня 2010 року та скарги ОСОБА_3 від 16 вересня 2010 року, у відповідності до вимог Закону України "Про звернення громадян".
Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Прокуратури Київської області вчинити дії з фактичного виконання судового рішення, оскільки відповідачем добровільно виконано рішення суду в цій частині.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не знайшли свого належного підтвердження в суді апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 159 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 160, 167, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 серпня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя: Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.
Гром Л.М.
Повний текст ухвали виготовлено 20.11.2013 року.
Головуючий суддя Вівдиченко Т.Р.
Судді: Бєлова Л.В.