27 січня 2014 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Попович О.В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 24 жовтня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,
Позивачка звернулася до суду з вищевказаним позовом обґрунтовуючи його тим, що з 19 листопада 1979 року вона є власником Ѕ частки житлового будинку з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1, а відповідачка є власником іншої половини домоволодіння. Між нею та відповідачкою неодноразово виникали спори з приводу користування вказаною земельною ділянки, тому вона вимушена була звертатися до суду з відповідними позовами.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 05 березня 2013 року позов ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою задоволений частково. Зобов'язано ОСОБА_2 усунути перешкоди ОСОБА_3 у користуванні частиною земельної ділянки, відведеної у користування ОСОБА_3 рішенням Апеляційного суду Одеської області від 21 грудня 2011 року, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 шляхом знесення металевого паркану, розташованого по межі розподілу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, згідно додатку №2 висновку будівельно-технічної експертизи № 6832 від 22 серпня 2009 року.
Вирішено питання розподілу судових витрат.
ОСОБА_2 звернулась до апеляційного суду Одеської області із заявою про перегляд рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 24 жовтня 2013 року у задоволенні заяви ОСОБА_2 про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення Апеляційного суду Одеської області від 21 грудня 2011 року, відмовлено.
У касаційній скарзі скаржник, мотивуючи свої вимоги порушенням судом апеляційної інстанції норм процесуального та неправильне застосування норм матеріального та права, просить скасувати ухвалу апеляційного суду Одеської області від 24 жовтня 2013 року, справу направити до суду першої інстанції.
Також скаржником подана заява про поновлення процесуальних строків на касаційне оскарження із зазначенням причини пропуску цього строку.
Відповідно до ст. 325 ЦПК України касаційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили рішенням (ухвалою) апеляційного суду. У разі пропущення строку, встановленого частиною першою цієї статті, з причин, визнаних поважними, суддя касаційної інстанції за заявою особи, яка подала скаргу, може поновити цей строк.
Вивчивши заяву про поновлення строку на касаційне оскарження судового рішення та зазначену причину пропуску процесуального строку, вважаю, що скаржником пропущено строк на касаційне оскарження з поважної причини, а тому цей строк підлягає поновленню.
Вивчивши касаційну скаргу, ознайомившись із змістом оскаржуваного судового рішення, вважаю, що у відкритті касаційного провадження слід відмовити, оскільки касаційна скарга є необґрунтованою, і викладені в ній доводи не дають підстав для перевірки матеріалів справи.
Відповідно до пункту 5 частини 4 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Керуючись ст.ст. 325, 328, 335 ЦПК України, суддя
Поновити ОСОБА_2 строк на касаційне оскарження ухвали апеляційного суду Одеської області від 24 жовтня 2013 року .
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 24 жовтня 2013 року по справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ О.В. Попович