Справа: № 2а-1003/143/12 Головуючий у 1-й інстанції: Закаблук О.В. Суддя-доповідач: Мацедонська В.Е.
Іменем України
31 січня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Мацедонської В.Е.,
суддів Грищенко Т.М., Лічевецького І.О.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Біла Церква Київської області на постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного Фонду України в м. Біла Церква Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання проведення перерахунку та виплати доплати до пенсії та додаткової пенсії,-
встановив:
22 грудня 2011 року позивач звернулась до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з адміністративним позовом до Управління Пенсійного Фонду України в м. Біла Церква Київської області про визнання неправомірними дії відповідача щодо відмови у проведенні перерахунку доплати до пенсії та додаткової пенсії; зобов'язано відповідача провести перерахунок доплати та виплату пенсії відповідно до ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» у розмірі однієї мінімальної заробітної плати та додаткової пенсії за шкоду заподіяну здоров'ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з 09 лютого 2011 року.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 23 грудня 2011 року адміністративний позов позивача за період з 09 лютого 2011 року по 21 червня 2011 року залишено без розгляду.
Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2012 року позовні вимоги позивача до Управління Пенсійного Фонду України в м. Біла Церква Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання проведення перерахунку та виплати доплати до пенсії та додаткової пенсії - задоволено частково, а саме: визнано неправомірними дії відповідача щодо відмови в перерахунку та доплаті до пенсії згідно ст.ст.39,51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»; зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату доплати до пенсії за проживання в зоні посиленого радіоекологічного контролю в розмірі мінімальної заробітної плати, встановлений законодавством на відповідний період року починаючи з 22 червня 2011 року по 22 липня 2011 року згідно ст.39 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з врахуванням виплачених сум; зобов'язано відповідача провести нарахування та виплату додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 15% мінімальної пенсії за віком, відповідно до ст.51 Закону України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи з встановленого законодавством на відповідний період року прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, починаючи з 22 червня 2011 року по 22 липня 2011 року з врахуванням виплачених сум.
Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням, Управління Пенсійного Фонду України в м. Біла Церква Київської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Згідно зі п. 1 ч. 1 ст. 198, ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач є потерпілою від Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення (категорія 4), серія НОМЕР_1 виданим Київською облдержадміністрацією 12 грудня 1994 року, отримує пенсію у відповідача та проживає у АДРЕСА_1, яке за переліком населених пунктів Київської області віднесено до зони посиленого радіоекологічного контролю.
У відповідності до ст. 49 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Статтею 51 Закону передбачено, що особам, віднесеним до категорії 4, щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч.1 ст. 39 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», пенсіонерам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, проводиться доплата до пенсії, яка становить у зоні посиленого радіоекологічного контролю - одної мінімальної заробітної плати.
Всупереч ст. ст. 39, 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» позивачу доплати виплачувалась відповідно до Постанов Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530, від 26 липня 1996 року №836.
З огляду на те, що Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, що постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» має вищу юридичну силу в порівняні з Постановами Кабінету Міністрів України від 28 травня 2008 року № 530 та від 26 липня 1996 року №836 відповідач не правомірно виплачував доплату до пенсії та додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю в меншому розмірі ніж це передбачено ст.ст. 39, 51 зазначеного Закону.
На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для зміни або скасування постанови суду.
Керуючись ст.ст.183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в м. Біла Церква Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 24 січня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя В.Е.Мацедонська
Судді Т.М. Грищенко
І.О.Лічевецький
.
Головуючий суддя Мацедонська В.Е.
Судді: Лічевецький І.О.
Грищенко Т.М.