ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10
27 січня 2014 року № 813/9669/13-а
17 год. 11 хв. м. Львів , вул. Чоловського, 2
Зал судових засідань № 12
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Тертичного В.Г.
за участю секретаря судового засідання Прокопчука О.С.
представників сторін:
від прокуратури - Бойко Н.І.
від відповідача - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом Дрогобицького міжрайонного прокурора до Ролівської сільської ради про визнання протиправними та скасування рішення, -
Дрогобицький міжрайонний прокурор звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Ролівської сільської ради про визнання протиправними та скасування рішення ХХІV позачергової сесії шостого скликання Ролівської сільської ради №221 від 03.12.2013 року «Про суспільно-політичну ситуацію в Україні».
В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що у результаті перевірки в порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів у Ролівській сільській раді з питань додержання вимог Конституції України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", встановлено, що сільською радою прийнято рішення від 03.12.2013 року № 221 "Про суспільно-політичну ситуацію в Україні" з перевищенням своїх повноважень. Вважає дане рішення протиправним, таким що не відповідає Конституції України та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" та просить його скасувати.
В судовому засіданні представник прокуратури позовні вимоги підтримала повністю з підстав викладених у позовній заяві, просить позов задоволити.
Відповідач явки уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце судового розгляду, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення та телефонограма від 24 січня 2014 року. Заперечень проти позову чи клопотань процесуального характеру до суду не надходило.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд даючи правову оцінку спірним правовідносинам виходив з наступного.
Прокурором Дрогобицької міжрайонної прокуратури 19.12.2013 р. було винесено постанову про проведення перевірки у порядку нагляду за додержанням і застосуванням законів у Ролівській сільській раді з питань додержання вимог Конституції України, Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
При проведенні перевірки встановлено, що Ролівською сільською радою Дрогобицького району Львівської області ХХІV позачергової сесії шостого скликання було прийнято рішення № 221 від 03.12.2013 р. "Про суспільно-політичну ситуацію в Україні", яким вирішено:
1. Засудити дії органів центральної влади України щодо злочинного розгону Євромайдану в м.Києві 30 листопада 2013 року;
2. Підтримати ініціативу лідерів трьох опозиційних сил щодо створення Штабу національного спротиву та Резолюцію Народного віча в м. Києві 1 грудня 2013 року, в тому числі щодо імпічменту Президента України В.Януковича, відставки Уряду Миколи Азарова та притягнення до кримінальної відповідальності осіб, причетних до кривавого розгону учасників Євромайдану;
3. Створити сільський координаційний штаб національного супротиву (склад додається);
4. Скерувати дане рішення в Верховну Раду України, адміністрацію Президента України, Львівську обласну раду та Дрогобицьку районну раду;
5. Оприлюднити дане рішення шляхом розміщення на дошці оголошень;
6. Контроль за виконанням рішення покласти на сільського голову М.Бугеру.
За результатами проведених контрольних заходів вимог Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» Ролівської сільської ради, її виконавчих органів та структурних підрозділів старшим прокурором Дрогобицької міжрайонної прокуратури Р.Б.Курлятовичем складено довідку, в якій зазначено, що сесією Ролівської сільської ради всупереч вимогам ст.ст.140, 143, 144 Конституції України, ст.ст.24, 25, 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", при відсутності визначеної законодавством компетенції прийнято рішення № 212 від 03.12.2013 р. "Про суспільно-політичну ситуацію в Україні". Дане рішення підлягає оскарженню в адміністративному порядку.
Вирішуючи спір, суд керується наступними положеннями чинного законодавства:
Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру покладено обов'язок представляти інтереси держави у суді, у випадках передбачених законом.
Конституційний Суд України у Рішенні від 08.04.1999 (справа № 1-1/99) зазначив, що державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо.
Прокурор самостійно визначає підстави для представництва в судах, форму його здійснення і може здійснювати представництво на будь-якій стадії судочинства в порядку, передбаченому процесуальним законом.
Згідно ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" підставою представництва у суді інтересів держави є: наявність порушень або загрози порушень інтересів держави. У вказаній нормі Закону також передбачено, що однією із форм представництва прокурором є звернення до суду з позовами (заявами, поданнями).
Відповідно до ч.2 ст.60 КАС України, прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.
У зв'язку з відсутністю органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, прокурор, відповідно до ст. 60 КАС України, у даному випадку набуває статусу позивача.
В силу положень ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор може звернутися до суду і в тому випадку, якщо подання про усунення виявлених порушень не вносилося.
З урахуванням наведеного, Суд дійшов висновку про подання прокурором позову у порядку, спосіб та з підстав, передбачених чинним законодавством.
Україна відповідно до ст. 1 Конституції України є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава. У ч. 1 ст. 8 Конституції України визначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування в Україні - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції та Законів України.
Статтею 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що правовий статус місцевого самоврядування в Україні визначається Конституцією України, цим та іншими Законами, які не повинні суперечити положенням цього ж Закону.
Органи місцевого самоврядування при вирішенні питань місцевого значення, віднесених до їхньої компетенції, є суб'єктами владних повноважень, які виконують владні управлінські функції, зокрема, нормотворчу, координаційну, дозвільну, реєстраційну, розпорядчу. Конституція України визначає, що предметом віддання місцевого самоврядування є не будь-які питання суспільного життя, а питання місцевого значення. Перелік таких питань визначено у Конституції України та ст. 43 вищевказаного Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні".
Конституційне призначення місцевого самоврядування полягає в праві територіальних громад як самостійно, так і через органи місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах законів.
У п. 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 26.03.2002 р. у справі за конституційним поданням Міністерства внутрішніх справ України щодо офіційного тлумачення положення частини другої статті 28 Закону України "Про статус депутатів місцевих Рад народних депутатів" (справа про охорону трудових прав депутатів місцевих рад) (Реєстраційний № 6-рп/2002) Конституційний Суд України звернув увагу на політико-правову природу органів місцевого самоврядування, зазначивши, що такі є представницькими органами, через які здійснюється право територіальної громади самостійно вирішувати не будь-які питання суспільного життя, а питання саме місцевого значення, тобто такі, які пов'язані передусім з життєдіяльністю територіальних громад і перелік яких визначено у Конституції України і законах України.
Отже органи місцевого самоврядування здійснюючи владу і самостійно вирішуючи питання місцевого значення, віднесені законом до їх компетенції, та приймаючи рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 144 Конституції України органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Конституція України та Закон України "Про місцеве самоврядування в Україні" не відносять до повноважень органів місцевого самоврядування вирішення питань щодо оцінки дій та рішень інших осіб на предмет їх відповідності кримінальному закону, оцінки діяльності та рішень центральних органів влади України. Законодавство не надає органам місцевого самоврядування повноважень на створення штабу національного спротиву, або інших подібних органів, які не передбачені законом.
Таким чином, Судом встановлено, що відповідні положення Ролівською сільською радою дотримані не були, а отже рішення № 221 від 03 грудня 2013 р. "Про суспільно-політичну ситуацію в Україні" прийняте з перевищенням повноважень є протиправним з моменту його прийняття.
Відповідно до п. 10 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мотивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визнаються незаконними в судовому порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 та ст. 11 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суб'єкти владних повноважень зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач в спростування вищенаведених обставин належних та достатніх доказів не представив.
Враховуючи викладене, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що позовні вимоги Дрогобицької міжрайонної прокуратури є законними, обґрунтованим, та підлягають задоволенню повністю.
З урахуванням положень ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати з відповідача не стягуються.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 17-19, 69-71, 94, 159, 160-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення ХХІV позачергової сесії шостого скликання Ролівської сільської ради № 221 від 03.12.2013 року «Про суспільно-політичну ситуацію в Україні».
3. Судовий збір зі сторін стягувати не слід.
Постанова набирає законної сили в строк та в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови виготовлений 29 січня 2014 року.
Суддя Тертичний В.Г.