ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/20801/13-а
провадження № 2-а/753/55/14
"29" січня 2014 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді: Лужецькій О.Р.,
за участю секретаря: Цибулюк М.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративний позов ОСОБА_2 до інспектора ДСП 3 взводу 2 батальйону полку ДПС ДАІ УМВС України в м. Києві, старшого лейтенанта міліції Гавриленка Сергія Миколайовича про визнання дій інспектора ДАІ незаконними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, посилаючись на те, що старший лейтенант Гавриленко Сергій Миколайович, будучи суб'єктом владних повноважень неправомірно склав протокол про адміністративне правопорушення (далі -протокол) відносно позивача за ч. 1 ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП). В протоколі серії АА2 № 935832 вказується, що 26.11.2013 року, ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Тойота», д/н НОМЕР_1 по Столичному шосе рухався зі швидкістю 94 км/год, чим перевищив дозволену швидкість руху на 34 кілометра, чим порушив вимоги 12.4. ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.122 КУпАП.
В судовому засіданні позивач пояснив, що зі складеним протоколом та постановою не згоден, вважає притягнення його до адміністративної відповідальності незаконним та необґрунтованим. Наголосив, що постанова винесена не уповноваженим на це працівником ДАІ ,а тому його права порушені.
В судовому засіданні відповідач заперечив та пояснив, що 26.11.2013 року фіксування швидкості руху автомобіля «Тойота», д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 проводилося приладом для вимірювання швидкості руху «Трукам», № 000618, який відповідає вимогам експлуатаційної документації та який включений до переліку технічних засобів, які застосовуються до фіксування правопорушень та додадав до матеріалів справи докази. Також зазначив, що при складенні протоколу позивачу були були роз'яснені його права, а позивач не надав суду доказів того, що керований ним автомобіль рухався з меншою швидкістю, ніж показав прилад вимірювання та надав до суду фотокартку, зроблену приладом «Трукам».
Дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено що 26.11.2013 року, ОСОБА_2, керуючи автомобілем «Тойота», д/н НОМЕР_1 по Столичному шосе рухався зі швидкістю 94 км/год, чим перевищив дозволену швидкість руху на 34 кілометра, чим порушив вимоги 12.4. ПДР України, за що передбачена відповідальність ч.1 ст.122 КУпАП.
Інспектором ДСП 3 взводу 2 батальйону полку ДПС ДАІ УМВС України в м. Києві, старшим лейтенантом міліції Гавриленком Сергієм Миколайовичем було складено протокол про адміністративне правопорушення серії АА2 № 935832 від 26.11.2013 року відносно ОСОБА_2 за правопорушення, передбачене ч.1 ст.122 КУпАП.
Судом встановлено, що 26.11.2013 року фіксування швидкості руху автомобіля «Тойота», д/н НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_2 відповідно до п.п. 7.6; 13.1.1;13.3.1. Наказу МВС України від 27.03.2009 року № 111 «Про затвердження Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС» проводилося приладом для вимірювання швидкості руху «Трукам», № 000618, який згідно свідоцтва про перевірку робочого засобу вимірювальної техніки від 16.12.2012 р. відповідає вимогам експлуатаційної документації і при діапазоні вимірювання від 02 до 320 км/год.
Як вбачається з матеріалів справи фотокартка, зроблена приладом «Трукам», № 000618 містить інформацію про автомобіль «Тойота», д/н НОМЕР_1, час вчинення правопорушення, а саме: 26.11.13 р. о 10 год. 32 хв. 23 с., швидкість автомобіля 94км/год.
Відповідно до розділу 13 Інструкції з питань діяльності підрозділів дорожньо-патрульної служби Державтоінспекції МВС, затвердженої наказом МВС України № 11 від 27.03.2009 року, виключний перелік способів та тактичних прийомів нагляду за дорожнім рухом. Відповідно до п.13.3.4 зазначеної Інструкції з метою фіксації порушень ПДР можливе використання працюючих в автоматичному режимі спеціальних технічних засобів, які мають функції фото, кінозйомки чи відеозапису.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відео запису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суд приходить до висновку, що постанова серії АА2 № 935832 від 26.11.2013 про накладення на позивача адміністративного стягнення в вигляді штрафу, складена відповідачем з урахуванням компетенції суб'єкта владних повноважень, оскільки ст. 255 КУпАП чітко визначений перелік осіб, які мають право складати протокол про адміністративне правопорушення.
П. 3 ч. 2 ст. 222 КУпАП регламентує повноваження працівника Державтоінспекції Міністерства внутрішніх справ України, який має спеціальне звання на розгляд справи про адміністративне правопорушення і накладення адміністративного стягнення.
Згідно ч. 1 ст. 69 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ст. 293 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді скарги або протесту на постанову по справі про адміністративне правопорушення перевіряє законність і обґрунтованість винесеної постанови і може прийняти рішення про скасування постанови і закриття провадження у справі.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність підстав для скасування протоколу про адміністративне правопорушення, оскільки він складений уповноваженою особою, яка мала право на складення протоколу про адміністративне правопорушення, достатніх доказів, які мали спростувати факт наявності адміністративного правопорушення та обставин, що виключають адміністративну відповідальність, позивачем в межах розгляду даної справи надано не було, а судом таких обставин не встановлено.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6 -10, 14, 71, 86, 159-163, 167, 171-2 КАС України, суд -
В задоволені адміністративного позову ОСОБА_2 до інспектора ДСП 3 взводу 2 батальйону полку ДПС ДАІ УМВС України в м. Києві, старшого лейтенанта міліції Гавриленка Сергія Миколайовича про визнання дій інспектора ДАІ незаконними, скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності - відмовити.
Постанову про адміністративне правопорушення серії АА2 № 935832 від 26.11.2013 року в справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 - залишити без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
СУДДЯ О.Р. ЛУЖЕЦЬКА