Справа № 350/2503/13-а
Номер провадження 2-а/350/12/2014
16 січня 2014 року смт. Рожнятів
Рожнятівський районний суд Івано-Франківської області
у складі: головуючої судді Калиній Г.В.
секретаря Федишин І.П.
розглянувши у порядку письмового провадження у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Рожнятівському районі про визнання неправомірними дій та зобов»язання вчинити дії, -
У своєму адміністративному позові позивач просить визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано - Франківської області, щодо не нарахування йому підвищення в розмірі 20 відсотків, як жителю гірського населеного пункту, до призначеного йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці та зобов»язати відповідача проводити нарахування та виплачувати йому зазначену доплату починаючи з 05 грудня 2013 року по час дії Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні». Стягнути на його користь судові витрати по справі.
Свої позовні вимоги позивач мотивує тим, що працював головою Рожнятівського районного суду Івано -Франківської області і 19 вересня 2013 року відповідно до поданої заяви, вийшов у відставку. Відповідно до ЗУ «Про статус суддів» він одержує довічне грошове утримання від заробітної плати, яке складається з посадового окладу, надбавки за вислугу років і доплати за перебування на адміністративній посаді. Всі ці складові входили в його заробітну плату на час виходу у відставку та нарахування довічного грошового утримання. З 17 жовтня 2013 року довічне грошове утримання йому виплачує відповідач.
Постановою Кабінету Міністрів України № 757 від 17 жовтня 2013 року «Про внесення зміни до переліку населених пунктів, яким надається статус гірських» Кабінет Міністрів України надав статус гірського населеного пункту смт. Рожнятів.
З 1987 року по даний час він працював і проживає в смт. Рожнятів, має статус особи, що проживає на території гірського населеного пункту, а отже, має право на гарантії і пільги встановлені Законом України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», зокрема на збільшення грошового утримання на 20 відсотків.
05 грудня 2013 року він звернувся із заявою в Управління Пенсійного фонду в Рожнятівському районі про нарахування йому підвищення до призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на 20 відсотків, як жителю гірського населеного пункту.
Управління Пенсійного фонду в Рожнятівському районі Івано-Франківської області йому в цьому відмовлено, мотивуючи тим, що підвищення як жителю гірського населеного пункту до довічного грошового утримання суддів не передбачено.
З такими рішенням Управління Пенсійного фонду в Рожнятівському районі Івано-Франківської області він не згідний та вважає, що щомісячне довічне грошове утримання належить до соціального забезпечення судді у відставці, а тому приймаючи до уваги розширене тлумачення ст. 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» через призму Європейської хартії про статус суддів, він має право на збільшення отримуваного грошового утримання на 20 відсотків як такий, що одержав статус особи, що проживає на території населеного пункту, якому надано статус гірського.
У своєму запереченні на позов представник відповідача позову не визнав, мотивуючи тим, що відповідно до Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні», збільшенню на 20 відсотків підлягають розміри державних пенсій, стипендій, всіх передбачених чинним законодавством видів державної матеріальної допомоги громадянам, які одержали статус особи, що працює, проживає або навчається на території населеного пункту, якому надано статус гірського. Підвищення як жителю гірського населеного пункту до довічного грошового утримання суддів не передбачено.
Щомісячне грошове утримання судді у відставці, є належним утриманням судді після припинення виконання ним своїх професійних обов»язків та особливою формою його соціального забезпечення, тобто є особливим видом соціального забезпечення судді, не є видом пенсійної виплати та державної матеріальної допомоги, а тому відсутні підстави для проведення на нього нарахувань, передбачених ч.2 ст.6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні».
У судове засідання сторони не з»явилися, направили до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності, а тому суд вважає за можливе справу розглянути у порядку письмового провадження.
Вивчивши матеріали справи суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.
Позивач працював на посаді голови Рожнятівського районного суду Івано -Франківської області і 19 вересня 2013 року вийшов у відставку у зв»язку з поданням заяви, що підтверджується копією його трудової книжки та копією постанови Верховної Ради України № 604 - VII від 19 вересня 2013 року (а.с.7-9, 13-16).
Постановою Кабінету Міністрів України №757 від 17 жовтня 2013 року «Про внесення змін до переліку населених пунктів, яким надається статус гірських» смт. Рожнятів Івано-Франківської області надано статус гірського.
Відповідно до ст.5 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» статус особи, яка проживає і працює (навчається) на території населеного пункту, якому надано статус гірського, надається громадянам, що постійно проживають, постійно працюють або навчаються на денних відділеннях навчальних закладів у цьому населеному пункті, про що громадянам виконавчим органом відповідної місцевої ради видається посвідчення встановленого зразка.
Позивач постійно проживає в смт. Рожнятів, а отже має статус особи, що проживає на території населеного пункту якому надано статус гірського. Даний факт підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 від 4 грудня 2013 року (а. с. 11), виданого позивачу Рожнятівською селищною радою про те, що він має право на гарантії і пільги встановлені Законом України « Про статус гірських населених пунктів в Україні».
Статтею 6 ЗУ «Про статус гірських населених пунктів в Україні» передбачено, що розмір державних пенсій, стипендій, всіх передбачених чинним законодавством видів державної матеріальної допомоги громадянам, які одержали статус особи, що працює, проживає або навчається на території населеного пункту, якому надано статус гірського, збільшується на 20 відсотків.
Позивач звернувся із заявою в Управління Пенсійного фонду в Рожнятівському районі про нарахування підвищення до призначеного щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці на 20 відсотків, як жителю гірського населеного пункту. Однак відповідач у задоволенні даної заяви відмовив, мотивуючи це тим, що підвищення як жителю гірського населеного пункту до довічного грошового утримання суддів не передбачено, що підтверджується копією листа Управління Пенсійного фонду в Рожнятівському районі Івано-Франківської області за № 5949 / 03 від 16 Грудня 2013 року (а.с.12).
Статтею 126 Конституції України закріплено основоположні принципи здійснення правосуддя в Україні - незалежність і недоторканність суддів.
Статтею 138 3-ну України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 роки, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», виплачується пенсія на умовах, передбачених статтею 37 Закону України «Про державну службу», або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання.
Довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Пунктом 7 Рішення Конституційного суду України № 8-рп/2005 від 11.10.2005 року зазначено, право судді, який перебуває у відставці, на пенсійне та щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів. Щомісячне довічне грошове утримання - це особлива форма соціального забезпечення суддів, зміст якої полягає у гарантованій державою щомісячній звільненій від сплати податків грошовій виплаті, що слугує забезпеченню їх належного матеріального утримання, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді. Умови і порядок його виплати визначено Законом України «Про статус суддів».
Щомісячне довічне грошове утримання судді у встановленому розмірі спрямоване на забезпечення гідного його статусу життєвого рівня, оскільки суддя обмежений у праві заробляти додаткові матеріальні блага.
Особливість щомісячного довічного грошового утримання полягає у правовому регулюванні, а також у джерелах його фінансування, які визначені Конституцією України та цим Законом.
Право судді, який перебуває у відставці, на щомісячне довічне грошове утримання є гарантією незалежності працюючих суддів.
Згідно з положенням ч. 2 ст. 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані.
Відповідно до п. 1.3 резолютивної частини Рішення Конституційного суду України №19-рп/2004 від 01.12.2004 року, додаткові гарантії незалежності і недоторканності суддів, крім уже передбачених Конституцією України, можуть встановлюватися також законами.
Не допускається зниження рівня гарантій незалежності і недоторканності судців в разі прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів.
14 грудня 2011 року Конституційним судом України роз'яснено, що щомісячне довічне грошове утримання судді у відставці є належним утриманням цього судді після припинення виконання ним своїх професійних обов'язків та особливою формою його соціального забезпечення.
Зазначене узгоджується з правовою позицією Конституційного Суду України, за якою щомісячне довічне грошове утримання є гарантованою державою щомісячною звільненою від сплати податків грошовою виплатою, що слугує забезпеченню належного утримання судді, в тому числі після звільнення від виконання обов'язків судді (абзац п'ятий пункту 7 мотивувальної частини Рішення від 11 жовтня 2005 року N 8-рп/2005; абзац третій підпункту 3.3 пункту 3 мотивувальної частини Рішення від 18 червня 2007 року N 4-рп/2007).
Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові Верховного суду України від 20.11. 2012 року при вирішенні питання про усунення розбіжностей у застосуванні судом касаційної інстанції одних і тих самих норм права у подібних правовідносинах, виходить із такого:
Згідно з частиною першою ст.4 Закону № 1058-ІУ (Закон України 1058-ІV Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування) до законодавства про пенсійне забезпечення в Україні крім Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення належать, і закони, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування і недержавного пенсійного забезпечення.
Відповідно до ст. 5 Закону № 1058-ІУ цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених зазначеним Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються види пенсійних виплат, умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Пунктом 2 частини першої ст. 8 Закону № 1058-ІУ передбачено, що право на отримання пенсії та соціальних послуг із солідарної системи мають лише особи, які не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел.
Аналіз ст.43 Закону № 2862-ХІІ, норм Законів № 1058-ІУ,№ 3723-ХІІ свідчить про те, що статтею 43 Закону № 2862-ХІІ встановлено можливість вибору суддею, який пішов у відставку та має не менш ніж двадцятирічний стаж суддівської роботи, одного з двох варіантів соціального забезпечення за настання зазначеного юридичного факту (оформлення виходу у відставку) - отримання пенсії з урахуванням віку та стажу роботи на умовах, визначених статтею 37 Закону № 3723-ХІІ, або неоподаткованого щомісячного довічного грошового утримання у відповідних відсотках (від 80 до 90- залежно від стажу роботи на посаді судді) від заробітної плати працюючого на аналогічній посаді судді.
Щомісячне довічне грошове утримання належить до соціального забезпечення судді у відставці, а тому, приймаючи до уваги розширене тлумачення ст. 6 Закону України «Про статус гірських населених пунктів в Україні» через призму Європейської хартії про статус суддів, позивач має право на збільшення отримуваного грошового утримання на 20%, як такий, що одержав статус особи, що проживає на території населеного пункту, якому надано статус гірського.
З врахуванням зазначеного, суд приходить до висновку про неправомірність дій управління Пенсійного фонду України, щодо ненарахування 20% відсотків підвищення до щомісячного довічного грошового утримання судді за проживання в гірському населеному пункті відповідно до ст. 6 ЗУ «Про статус гірських населених пунктів».
Таким чином, дії відповідача не відповідають вимогам статті 19 Конституції України та критеріям закріпленим у частині 3 ст. 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, яких повинні дотримуватися суб'єкти владних повноважень при реалізації дискреційних повноважень.
Відповідно до ст. 94 КАС України слід стягнути на користь позивача судові витрати по справі.
Керуючись ст. ст. 158-163, 167 КАС України суд, -
Позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Рожнятівському районі про визнання неправомірними дій та зобов»язання вчинити дії задовольнити.
Визнати протиправною відмову управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано - Франківської області, щодо ненарахування ОСОБА_1,ІНФОРМАЦІЯ_1, жителю АДРЕСА_1, підвищення в розмірі 20 відсотків, як жителю гірського населеного пункту, до призначеного йому щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці.
Зобов»язати управління Пенсійного фонду України в Рожнятівському районі Івано - Франківської області проводити нарахування та виплачувати ОСОБА_1 доплату до щомісячного довічного грошового утримання, в збільшеному на 20 відсотків розмірі, як жителю населеного пункту, що має статус гірського, починаючи з 05 грудня 2013 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 68 гривень 82 копійки сплаченого судового збору.
Постанова може бути оскаржена у апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Рожнятівський районний суд на протязі десяти днів з часу отримання її копії.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя :