Справа № 296/12886/13-к
1-кп/296/98/14
Вирок
Іменем України
20 січня 2014 року м.Житомир
Корольовський районний суд м. Житомира в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2
за участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченої ОСОБА_4
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження № 12013060020000759 відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки с. Славів Черняхівського району, Житомирської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, неодруженої, непрацюючої, раніше несудиму, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ознаками кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч.2 ст.263 КК України, -
У відповідності до обвинувального акту від 21.12.13 р., ОСОБА_4 14 листопада 2013 р., близько 16 години, перебуваючи поблизу будинку №4 по вул. Мануільського, в м. Житомирі, шляхом знахідки, придбала без передбаченого законом дозволу ніж, який утримуючи при собі перенесла за місцем свого проживання та зберігала до 12 години 16.11.2013р.
16.11.2013р. близько 12 години в м. Житомирі, по вул. В. Бердичівській, ОСОБА_4 була затримана працівниками міліції у якої було виявлено в жіночій сумочці, яку вона утримувала при собі, ніж, котрий о 12 год. 15 хв. цього ж дня було вилучено у неї. Даний ніж, відповідно до висновку експертизи холодної зброї №162 є короткоклинковою контактною холодною зброєю колюче-ріжучої дії та відноситься до мисливських ножів загального призначення, виготовлений за допомогою заводського обладнання, який ОСОБА_4 носила без передбаченого законом дозволу.
Своїми умисними діями, які виразились в носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу ОСОБА_4 вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст. 263 КК України.
За таких обставин суд вважає доведеним те, що ОСОБА_4 своїми умисними діями, які виразились в носінні холодної зброї без передбаченого законом дозволу вчинила кримінальне правопорушення, а тому її дії кваліфікує за ч. 2 ст. 263 КК України.
20 грудня 2013 року в м. Житомирі між прокурором прокуратури м. Житомира ОСОБА_3 та підозрюваною ОСОБА_4 було укладено угоду про визнання винуватості у відповідності до вимог ст. 472 КПК України.
Згідно даної угоди прокурор ОСОБА_3 та обвинувачена ОСОБА_4 дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченої за ч. 2 ст. 263 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, обвинувачена беззастережно визнала свою винуватість у зазначеному діянні. Також вказаною угодою визначено покарання, яке повинна понести ОСОБА_4 у вигляді 130 годин громадських робіт.
В угоді передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені статтею 473 КПК України, та наслідки її невиконання.
Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного.
Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.
Відповідно ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно ст. 469 КПК України, угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.
Судом встановлено в судовому засіданні, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченому ч.2 ст. 263 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості.
При цьому судом з'ясовано, що обвинувачена цілком розуміє права визначені абз. 1, 4 п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч.1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до неї у разі затвердження угоди судом.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Також судом встановлено, що умови даної угоди відповідають вимогам Кримінального процесуального Кодексу України та Кримінального Кодексу України.
Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 і призначення обвинуваченій узгодженої сторонами міри покарання.
Керуючись ст. ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду від 20 грудня 2013 року про визнання винуватості між прокурором ОСОБА_3 та обвинуваченою ОСОБА_4 ..
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 263 КК України та призначити їй узгоджене сторонами покарання у вигляді 130 годин громадських робіт.
Стягнути з ОСОБА_4 судові витрати, за залучення експерта, у розмірі 195 грн. 60 коп. на користь держави.
Речовий доказ по справі, після набрання вироком законної сили, а саме: ніж мисливський - знищити.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Житомирської області через Корольовський районний суд м. Житомира шляхом подачі апеляції протягом 30 днів з моменту його проголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1