Справа № 603/69/14-ц
Провадження № 2/603/24/2014
"21" січня 2014 р. м.Монастириська
Суддя Монастириського районного суду Тернопільської області Галіяна І. М. ознайомившись з матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні, -
Представник позивача звернувся з позовною заявою до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні.
Згідно позовних матеріалів позивач та відповідачі по даному позову зареєстровані в АДРЕСА_1, а спірний житловий будинок розташований по АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житловий будинок зареєстрований в КП «Бучацьке районне бюро технічної інвентаризації» на праві приватної власності ОСОБА_1 та записаний в реєстрову книгу №16 за реєстровим №153 01 серпня 2005 року.
Частиною 1 ст. 109 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання.
Відповідно до ч. 14 ст. 110 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 114 цього Кодексу, згідно з ч. 1 якої позови, що виникають з приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
Виключна підсудність - підсудність, що передбачає виче рпний перелік цивільних справ, які з урахуванням їх природи пред'являються до певного, передбаченого законом суду.
У теорії цивільного процесу виключну підсудність вважа ють особливою, оскільки вона являє собою винятки із загаль ного правила, які встановлені законом, та стосується певних, точно зазначених у ЦПК, категорій справ.
Пунктом 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 від 01.03.2013 року роз'яснено, що виключну підсудність встановлено для позовів, що виникають із приводу нерухомого майна (частина перша статті 114 ЦПК). Згідно з положеннями статті 181 ЦК до нерухомого майна належать: земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на них, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення. Наприклад, це позови про право власності на таке майно; про право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК); про поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК); про право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); про право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди тощо; про визнання правочину з нерухомістю недійсним; про звернення стягнення на нерухоме майно - предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; про усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Судом встановлено, що предметом спору є припинення права спільної власності на житловий будинок, який, розташований по АДРЕСА_1, отже суд приходить до переконання, що позовна заява не підсудна Монастириському районному суду Тернопільської області, а підсудна Бучацькому районному суду Тернопільської області, а саме, за місцезнаходженням нерухомого майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 115 ЦПК України, якщо суддя, вирішуючи питання про відкриття провадження у справі, встановить, що справа не підсудна цьому суду, заява повертається позивачеві для подання до належного суду, про що постановляється ухвала, тобто у даному випадку позов підлягає поверненню позивачеві для направлення до суду за місцем розташування спірного майна.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається за ухвалою суду в разі повернення заяви або скарги.
Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 109, 114, 115 ЦПК України, п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» за № 3674-VI від 08 липня 2011 року, враховуючи роз'яснення п. 42 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» № 3 від 01.03.2013 року, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про припинення права на частку у спільному майні з доданими до неї документами - повернути позивачу для подання до належного суду.
Повернути ОСОБА_1 судовий збір в розмірі:
- 243 (двісті сорок три) грн. 60 коп. згідно квитанції №4 від 18 січня 2014 року.
Копію ухвали направити Управлінню державної казначейської служби України в Монастириському районі Тернопільської області для виконання в частині повернення судового збору.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.
Суддя І. М. Галіян