79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
19.05.09 Справа № 5/55
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого судді Юрченка Я.О.
суддів Якімець Г.Г.
Зварич О.В.
розглянув апеляційні скарги Закритого акціонерного товариства «Агропромислова корпорація «Зоря», с.Зоря Рівненського району Рівненської області
на ухвали Господарського суду Рівненської області від 27.03.2009р., 01.04.2007р.
у справі № 5/55
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «УкрТехноФос», м.Рівне
до відповідача Закритого акціонерного товариства «Агропромислова корпорація «Зоря», с.Зоря Рівненського району Рівненської області
про стягнення 722479,89 грн.
За участю представників:
позивача: не з'явився.
відповідача: Мартинов О.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 27.03.2009р. у справі № 5/55: 1.задоволено заяву про вжиття заходів забезпечення позову ТзОВ «УкрТехноФос»; 2.накладено арешт на грошові кошти у розмірі заявлених позовних вимог - 722479,89 грн., що належать ЗАТ АПК «Зоря», які знаходяться на поточних рахунках № 2600701002065 в РФ ВАТ «Кредобанк»МФО 333670; № 600701002065 в РФ ВАТ «Кредобанк», МФО 333670; № 60434002065 в РФ ВАТ «Кредобанк», МФО 333670; № 002000311004 в Рівненській філії ВАТ КБ «Надра», МФО 333863; та/або на будь-яких інших рахунках, які будуть виявленими державним виконавцем у процесі виконання ухвали про забезпечення позову. У пункті 3 резолютивної частини ухвали зазначено, що дана ухвала відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження»є виконавчим документом, який набирає чинності з моменту його прийняття, тобто з 30.12.2008р. та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років, тобто до 28.03.2012р.
При прийнятті ухвали від 27.03.2009р. суд виходив з приписів ст.ст.66, 67 ГПК України та обставин тривалості існування великої суми заборгованості відповідача перед позивачем за договором поставки, укладеним між сторонами, ухилення боржника від остаточного виконання своїх зобов'язань, не вчинення відповідачем ніяких дій, які б свідчили про виконання зобов'язань взятих на себе відповідачем згідно з умовами договору. На думку суду першої інстанції, накладення арешту на грошові суми у розмірі 722479,89 грн., що належать відповідачу, є обґрунтованим та адекватним заходом забезпечення позову, забезпечує збалансованість інтересів сторін спору і спроможне забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову. А тому враховуючи велику суму заборгованості, а також те, що грошові кошти відповідача на момент винесення рішення можуть значно зменшитись за кількістю та зникнути, що унеможливить виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог, суд дійшов висновку про задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 01.04.2009р. у справі № 5/55 виправлено описку допущену резолютивній частині ухвали про задоволення заяви про вжиття заходів забезпечення позову ТзОВ «УкрТехноФос»від 27.03.2009р., а саме викладено пункт 3 резолютивної частини ухвали в наступній редакції: «Дана ухвала відповідно до норм Закону України «Про виконавче провадження»є виконавчим документом, який набирає чинності з моменту його прийняття, тобто з 27.03.2009р. та може бути пред'явлена до виконання протягом трьох років, тобто до 28.03.2012р.»; пункт 5 резолютивної частини ухвали доповнено реченням наступного змісту: «Подання апеляційної скарги на дану ухвалу не зупиняє її виконання».
При прийнятті ухвали від 01.04.2009р. суд виходив з приписів ст.89 ГПК України та того, що у резолютивній частині ухвали від 27.03.2009р. допущено описку, яка не впливає на суть ухвали, однак може призвести до неправильного її розуміння.
Не погоджуюсь з ухвалами суду від 27.03.2009р. та від 01.20.2009р., скаржник -відповідач у справі, подав апеляційні скарги, в яких просить ухвали суду скасувати повністю з підстав порушення норм процесуального права, мотивуючи тим, що ухвалою про виправлення описки суд фактично змінив суть ухвали від 27.03.2009р., а застосовані останньою заходи забезпечення позову перешкоджають господарській діяльності відповідача і ґрунтують лише на припущеннях позивача.
18.05.2009р. позивач заявив клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з неможливістю забезпечити участь уповноваженого представника в судовому засіданні.
Представник відповідача в судовому засіданні проти відкладення розгляду справи заперечив, вимоги та доводи апеляційних скарг підтримав, просив їх задоволити.
Клопотання позивача відхиляється судом як документально необґрунтоване. При цьому, апеляційний господарський суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до вимог ст.28 ГПК України представниками юридичних осіб можуть бути не лише особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації, а й керівники підприємств, організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами.
Виходячи з приписів ст.101 ГПК України апеляційний господарський суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами за відсутності представника позивача.
Розглянувши доводи скаржника, наведені в апеляційній скарзі, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши наявні матеріали справи, апеляційний господарський суд дійшов до висновку, що апеляційні скарги підлягають задоволенню, з огляду на наступне.
Згідно з ст.66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Відповідно ст.67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку. Про забезпечення позову виноситься ухвала. Ухвалу про забезпечення позову може бути оскаржено.
За вимогами ст.66 ГПК України, обґрунтування необхідністю забезпечення позову полягає в доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. До предмету доказування в даному випадку входять: факти про наявність у боржника-відповідача майна (зокрема, грошових сум); ймовірність припущення, що майно (зокрема, грошові кошти), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитися на момент виконання рішення.
Вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу (Інформаційний лист ВГСУ від 12.12.2006р. № 01-8/2776, узагальнення Судової палати у господарських справах ВСУ від 01.01.2004р. судової практики вирішення спорів, пов'язаних із застосуванням Закону України «Про господарські товариства» у частині регулювання діяльності акціонерних товариств).
Окрім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись зокрема у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.
Проте, оскаржувана ухвала винесена з порушенням наведених вимог. Господарським судом не враховано, що не допускається забезпечення позову шляхом винесення ухвал, які фактично блокують господарську діяльність товариства - не враховано, що ЗАТ АПК «Зоря»є сільськогосподарським підприємством і на даний час починаються весняно-польові роботи, потрібна закупівля сільськогосподарської техніки, посівних матеріалів та мазути.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна довести адекватність засобу забезпечення позову. При цьому, відповідно до імперативних норм ст.ст.66, 67 ГПК України тягар доказування покладається на особу, яка подала заяву про забезпечення позову. Доказування повинно здійснюватися за загальними правилами відповідно до ст.33 ГПК України, яка передбачає обов'язковість подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Звертаючись з клопотанням про вжиття запобіжних заходів у зв'язку з тим, що надалі виконання судового акту буде утруднено або неможливо, необхідно довести наявність обставин, які вже на момент пред'явлення позову свідчать про загрозу можливості виконання судового акту. Однак, всупереч положенням ст.66 ГПК України, заява позивача про забезпечення позову нічим не обгрунтована, грунтується лише на власних міркуваннях та припущеннях. Позивачем не доведено наявності обставин, передбачених вищевказаною нормою, які є підставою для вжиття заходів забезпечення позову, а тому у задоволенні заяви про вжиття заходів забезпечення позову слід відмовити.
З огляду на викладене в сукупності, ухвала від 27.03.2009р. підлягає скасуванню, як така, що прийнята з порушенням норм процесуального права.
Оскільки похідною від ухвали про забезпечення позову є ухвала від 01.04.2009р. про виправлення описки, остання також підлягає скасуванню. При цьому апеляційним господарським судом враховано, що висновок місцевого господарського суду, який міститься в ухвалі від 01.04.2009р. про те, що «Подання апеляційної скарги на дану ухвалу не зупиняє її виконання»(тобто на ухвалу від 27.03.2009р.), не узгоджується з нормами ГПК України.
Тому керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 104, 105, 106 Господарського процесуального кодексу України, -
Апеляційні скарги Закритого акціонерного товариства «Агропромислова корпорація «Зоря», с.Зоря Рівненського району Рівненської області задоволити.
Скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 27.03.2009р. у справі № 5/55.
Скасувати ухвалу Господарського суду Рівненської області від 01.04.2009р. у справі № 5/55.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути до місцевого господарського суду.
Головуючий суддя Юрченко Я.О.
Суддя Якімець Г.Г.
Суддя Зварич О.В.