"12" травня 2009 р. Справа № 10/1090
Господарський суд Черкаської області в особі судді Шумка В.В., при секретарі судового засідання Кравцовій Ю.А., за участю представників сторін:
позивача - Кугота І.П.-за довіреністю,
відповідача -Анашкевича І.В. - за довіреністю,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Черкаського професійного автодорожнього ліцею
до Комунального підприємства теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго"
про стягнення 99 944,19 грн., -
Подано позов про стягнення з відповідача на користь позивача 99 944,19 грн.
Представник позивача позов підтримав з підстав, викладених у позовній заяві.
Згідно з позовною заявою та поясненнями представника позивача заявлена до стягнення сума є переплатою позивачем відповідачеві вартості поставленої відповідачем теплової енергії внаслідок неправильного застосування тарифів. Підставою для такого висновку позивача є висновок Контрольно-ревізійного управління у Черкаській області № 23-03/59-7191 від 28.11.2008 р.
Відповідач у відзиві на позов проти позову заперечили, мотивуючи це тим, що тарифи, при здійсненні розрахунків сторін за теплопостачання, застосовані згідно з чинним законодавством та договором сторін, а висновок КРУ в Черкаській області та позивача є хибним.
Представник відповідача у засіданні суду такі заперечення підтримав, дав відповідні пояснення.
У засіданні суду оголошувалася перерва.
Встановивши на підставі поданих суду доказів обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позов задоволенню не підлягає з таких мотивів.
Згідно з ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Взаємовідносини сторін, з яких виник спір, існують на підставі договору № 44 купівлі-продажу теплової енергії, укладеного сторонами 04.02.2008 р. (у подальшому тексті „договір” у відмінках).
Згідно з п.п. 1.1, 1.2 п.1 вказаного договору постачальник (відповідач за позовом) відпускає теплову енергію на потреби опалення, пар, гарячу воду споживачеві (позивач за позовом), який зобов'язаний оплатити прийняту теплову енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Постачальник зобов'язується відпустити споживачеві теплову енергію для опалення підігріву води на потреби приміщень ліцею, за адресою: вул. Онопрієнка, 4 та гуртожитку за адресою: вул. Я. Галана, 3, які належать Черкаському професійному автодорожньому ліцею на підставі балансової належності, яка обліковується за приладами обліку та по приведеній площі у визначених договором об'ємах.
Порядок розрахунків та вартість поставленої позивачеві теплової енергії встановлені п. 6 договору.
Сторони виконали взяті на себе зобов'язання згідно умов договору.
Позивач, посилаючись на висновок КРУ у Черкаській області, викладені у листі „Вимоги щодо усунення порушень фінансової дисципліни” № 23-03/59-7191 від 28.11.2008 р., вважає, що внаслідок недотримання відповідачем тарифів, затверджених рішеннями виконавчого комітету Черкаської міської ради № 320 від 04.08.2005 р., № 494 від 12.04.2005 р., № 970 від 17.07.2006 р., № 884 від 30.06.2006 р., № 149 від 16.02.2007 р., № 311 від 04.03.2008 р., було завищено вартість послуг з надання теплової енергії, яка була спожита мешканцями гуртожитку та оплачені позивачем за рахунок коштів спеціального фонду державного бюджету.
За висновком та розрахунком позивача це призвело до понесення ним матеріальної шкоди, яка за період з 01.09.2005 р. по 31.08.2008 р. становить 99944,19 грн. Відшкодування цієї шкоди є предметом цього позову.
За позовною заявою підставою для такого висновку позивач є встановлена КРУ у Черкаській області обставина, що відповідно до договорів на теплопостачання за 2005-2008 р.р., укладених сторонами, тарифи на оплату теплопостачання гуртожитку позивача визначені в розмірі, як для бюджетних установ, а позивач вважає, що мають застосовуватися тарифи, встановлені для мешканців міста. Такий висновок позивач мотивує тим, що згідно з Державним класифікатором будівель та споруд, затвердженим Наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та сертифікації від 17.08.2000 р. № 507, гуртожитки відносяться до житлових будівель. На підставі цього позивач вважає, що розрахунки за послуги з теплопостачання гуртожитків повинні проводитися за тарифами, затвердженими для населення міста.
Суд вважає, що такий висновок позивач не відповідає чинному законодавству та фактичним обставинам справи з таких мотивів.
Статтею 12 Закону України „Про теплопостачання” встановлено, що до повноважень органів місцевого самоврядування у сфері теплопостачання належать регулювання діяльності суб'єктів відносин у сфері теплопостачання в межах, віднесених до відання відповідних рад; встановлення для відповідної територіальної громади в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на теплову енергію, яка надається підприємствами та організаціями комунальної власності.
Згідно підпункту 2 пункту (а) ст. 28 Закону України „Про місцеве самоврядування” до власного відання виконавчих органів міських рад належать встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади.
У відповідності з наданими законодавством повноваженнями, виконком Черкаської міської ради рішенням від 15.04.99 р. № 253 „Про затвердження тарифів на теплопостачання державному комунальному підприємству теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" затвердив і ввів в дію тарифи на центральне опалення та гаряче водопостачання та Положення про застосування тарифів на центральне опалення та гаряче водопостачання по державному комунальному підприємству теплових мереж "Черкаситеплокомуненерго" ( відповідача по справі).
Пунктом 6 Положення № 253 визначено, що тарифи на теплову енергію встановлені для 3-х груп споживачів: населення, комунально-побутові і бюджетні організації та інші споживачі незалежно від форм власності.
До I-ої групи споживачів відноситься населення, яке проживає в житлових будинках, незалежно від відомчої підпорядкованості, в т. ч. кооперативних і на правах особистої власності. Відпуск теплової енергії для опалення і гарячого водопостачання гуртожитків проводиться за тарифами встановленими для споживачів тепла І групи (населення) у випадках коли розрахунки за тепло безпосередньо проводяться житловими організаціями незалежно від відомчої підпорядкованості, які діють на основі госпрозрахунку і знаходяться в договірних відносинах безпосередньо з теплопоста чальною організацією.
Якщо розрахунки за теплову енергію на опалення та гаряче водопостачання гуртожитків проводяться безпосередньо з підприємствами, установами та організаціями, в підпорядкуванні яких знаходиться гуртожиток, то відпуск теплової енергії проводиться за тарифами, передбаченими для цієї групи споживачів, до яких відноситься це підприємство (організація). Якщо гуртожиток має статус сімейного, то розрахунки проводяться за тарифами І-групи.
Теплова енергія, яка відпускається житловим організаціям для опалення і гарячого водопостачання нежитлових приміщень, а також приміщень, які здаються в оренду підприємствам і організаціям різних форм власності оплачується за тарифами II і III груп споживачів.
До ІІ - групи відносяться споживачі тепла, що фінансуються з бюджету.
До Ш - групи споживачів відносяться всі інші споживачі незалежно від форм
власності.
Таким чином, у зв'язку з тим, що розрахунки за теплову енергію на опалення та гаряче водопостачання приміщень позивача, в тому числі гуртожитку, проводяться безпосередньо позивачем, в підпорядкуванні якого знаходиться, що підтверджується Договором № 44, відпуск теплової енергії проводиться за тарифами, передбаченими для тієї групи споживачів, до яких відноситься ця установа. Тому розрахунки за теплову енергію з Позивачем проводяться за тарифами ІІ групи споживачів, тобто як з бюджетною організацією.
Згідно з частиною першою „Вступ” Державного класифікатора будівель та споруд, цей класифікатор є складовою частиною Державної системи класифікації та кодування техніко-економічної та соціальної інформації. Класифікатор розроблено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.98 р. № 971 "Про Програму реформування державної статистики на період до 2002 року".
Зазначений класифікатор призначено для використання органами центральної та місцевої виконавчої та законодавчої влади, фінансовими службами, органами статистики та всіма суб'єктами господарювання (юридичними та фізичними особами) в Україні.
Використання цього класифікатора забезпечує умови для вирішення таких завдань:
- виконання комплексу облікових функцій щодо будівельної діяльності в рамках робіт з державної статистики, включаючи статистику цін на будівельну продукцію;
- проведення робіт з перепису, оцінки та переоцінки вартості і стану будівель та споруд;
- проведення зіставлення національних статистичних даних щодо продукції будівництва з даними Статистичної комісії Європейського Союзу (Євростату) та ООН;
- проведення соціологічних досліджень з питань будівництва, забезпечення житлом і різними послугами населення України;
- розроблення аналітичних показників та прогнозування інвестицій в економіку України.
Вказаний класифікатор за його призначенням не застосовується при визначенні категорій та груп споживачів теплової енергії, визначення тарифів на її оплату.
Тому, посилання позивача на цей класифікатор в обґрунтування позовних вимог суд вважає хибними. Інших підстав обґрунтування своїх позовних вимог позивач суду не подав.
За таких обставин, підстави для задоволення позову відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд -
У позові відмовити.
Суддя В.В. Шумко
Рішення підписано 15.05.2009 року