23 січня 2014 року Справа № 927/732/13
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Могил С.К. (головуючий),
Борденюк Є.М., Вовк І.В. (доповідач),
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу приватного підприємства "Житлоінвест" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 року у справі № 927/732/13 за позовом прокурора Бахмацького району в інтересах держави в особі Бахмацької міської ради до приватного підприємства "Житлоінвест" про стягнення заборгованості,
У червні 2013 року прокурор Бахмацького району звернувся до господарського суду Чернігівської області в інтересах держави в особі Бахмацької міської ради з позовною заявою до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 330 725,60 грн., пені в сумі 18 034,47 грн. та 3% річних у сумі 3 615,33 грн. у зв'язку з порушенням зобов'язання з оплати пайового внеску згідно з договором про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бахмач від 22.10.2012 року.
Рішенням господарського суду Чернігівської області від 09.08.2013 року (суддя Романенко А.В.) в позові відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 року (судді Пономаренко Є.Ю., Дідиченко М.А., Руденко М.А.) зазначене рішення суду першої інстанції скасовано, позов задоволено та стягнуто з приватного підприємства "Житлоінвест" на користь Бахмацької міської ради заборгованість в сумі 330 725,60 грн., пеню в сумі 18 034,47 грн. та 3% річних у сумі 3 615,33 грн.
У касаційній скарзі відповідач вважає, що судом апеляційної інстанції порушено і неправильно застосовано норми матеріального та процесуального права, і тому просить прийняту ним постанову скасувати, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відзив на касаційну скаргу від позивача до суду не надходив.
У судовому засіданні оголошувалася перерва до 23.01.2014 року.
Заслухавши пояснення представників сторін та прокурора, дослідивши доводи касаційної скарги, перевіривши матеріали справи і прийняті в ній судові рішення, суд касаційної інстанції вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, що 22.10.2012 року між Бахмацькою міською радою та приватним підприємством "Житлоінвест" укладено договір про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бахмач, предметом якого є пайовий внесок ПП "Житлоінвест" на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бахмач, при здійсненні будівництва об'єкта містобудування - "Будівництво доступного житла - багатоквартирного житлового будинку із улаштуванням автономного джерела теплопостачання в кожній квартирі та об'єктах соціально-побутового призначення, розміщенням в підвальному поверсі господарських приміщень, цокольному поверсі адміністративно-торгових приміщень, салону-магазину і перукарні, на першому поверсі магазинів продовольчих і непродовольчих товарів, адміністративно-торгових приміщень, стоматологічного кабінету і аптеки з розташованими в межах земельної ділянки гаражами для легкових автомобілів по вул. Пушкіна, 11-А в м. Бахмач, з виділенням черговості будівництва: 1-а черга - 1-3 під'їзди багатоквартирного житлового будинку з розміщенням в підвальному поверсі господарських приміщень, цокольному поверсі адміністративно-торгових приміщень, салону-магазину і перукарні, на першому поверсі магазинів продовольчих і непродовольчих товарів, адміністративно-торгових приміщень, стоматологічного кабінету і аптеки з розташованими в межах земельної ділянки гаражами для легкових автомобілів".
Згідно з п. 2.1 договору ПП "Житлоінвест" перераховує кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бахмач в розмірі 330 725,60 грн. єдиним платежем на рахунок міської ради відповідно до розрахунку (додаток № 1 до договору) до 31.12.2012 року, тобто до визначення виконавчим комітетом Бахмацької міської ради права власності на об'єкт нерухомого майна.
Відповідно до п. 3.1 договору ПП "Житлоінвест" зобов'язується перерахувати кошти в сумі, зазначеній у п. 2.1 договору. Оплата вноситься одним платежем шляхом перерахування грошових коштів не пізніше ніж за один місяць після прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
За п. 4.3 договору у випадку несвоєчасного внесення коштів ПП "Житлоінвест" сплачує пеню в розмірі 0,1% від загальної суми пайової участі, визначеної у п. 2.1 договору за кожен день прострочення платежу, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діє на момент прострочення виконання зобов'язань.
Інспекцією Державного архітектурно-будівельного контролю в Чернігівській області 07.11.2012 року зареєстровано Декларацію про готовність зазначеного об'єкта до експлуатації.
Відповідач у листах від 28.11.2012 року № 156 та від 02.01.2013 року № 01 звертався до Бахмацької міської ради з клопотанням про зменшення розміру пайового внеску на суму кошторисної вартості інженерних мереж, збудованих ним поза межами його земельної ділянки (мережі каналізації, водопостачання, електро- та газопостачання).
Позивачем на адресу відповідача направлено претензію від 04.04.2013 № 03-21/717 про перерахування коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бахмач (пайовий внесок) в розмірі 330 725, 60 грн.
Відповідач листом від 17.04.2013 року № 76 відмовився від сплати вказаних коштів, зазначивши, що розмір пайового внеску в сумі 330 725,60 грн. підлягає зменшенню на суму кошторисної вартості інженерних мереж по спірному об'єкту, які збудовані за кошти приватного підприємства "Житлоінвест".
Предметом даного судового розгляду є вимоги міської ради до замовника про стягнення заборгованості з оплати пайового внеску згідно з договором про пайову участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Бахмач.
Висновок суду апеляційної інстанції про скасування рішення місцевого господарського суду та задоволення позову обґрунтовано наявністю у відповідача зобов'язання з оплати пайового внеску за спірним договором і настанням строку його оплати, недоведеністю підстав для зменшення розміру пайового внеску на суму кошторисної вартості збудованих інженерних мереж поза межами земельної ділянки, а також відсутністю підстав для зарахування зустрічних однорідних вимог.
Згідно з ч.ч. 1 - 2 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" порядок залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту встановлюють органи місцевого самоврядування відповідно до цього Закону.
Замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.
За абз. 1 ч. 5 ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахуванням загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами. При цьому не враховуються витрати на придбання та виділення земельної ділянки, звільнення будівельного майданчика від будівель, споруд та інженерних мереж, влаштування внутрішніх і позамайданчикових інженерних мереж і споруд та транспортних комунікацій.
Відповідно до ч. 5 ст. 30 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" якщо технічними умовами передбачається необхідність будівництва замовником інженерних мереж або об'єктів інженерної інфраструктури поза межами його земельної ділянки, розмір пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту зменшується на суму їх кошторисної вартості, а такі інженерні мережі та/або об'єкти передаються у комунальну власність.
Отже, законом передбачено можливість зменшення розміру пайової участі замовника будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту на суму кошторисної вартості інженерних мереж, будівництво яких поза межами його земельної ділянки є необхідним за технічними умовами у разі доведеності розміру обсягів та кошторисної вартості таких мереж.
Разом з тим, статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд апеляційної інстанції, на відміну від місцевого господарського суду, не знайшовши підстав для зменшення розміру пайової участі замовника будівництва у розвитку інфраструктури населеного пункту у зв'язку з недоведеністю відповідачем обставин щодо обсягу і кошторисної вартості інженерних мереж, будівництво яких поза межами його земельної ділянки необхідне за технічними умовами, правильно зазначив, що передбачений п.п. 2.1 і 3.1 договору строк оплати коштів цієї пайової участі, настання якого пов'язується з прийняттям об'єкта будівництва в експлуатацію, на момент звернення до суду з даним позовом настав, всебічно та повно перевірив наданий позивачем розрахунок заявленого позову, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 530, статей 549, 611, ч. 2 ст. 625, ст. 629 ЦК України та умов укладеного договору дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача заборгованості з оплати пайового внеску в сумі 330 725,60 грн., пені в сумі 18 034,47 грн. та 3% річних в сумі 3 615,33 грн.
Доводи касаційної скарги не спростовують висновків апеляційного суду.
За таких обставин, оскаржена постанова суду апеляційної інстанції є законною й обґрунтованою, і тому підлягає залишенню без змін, а касаційна скарга - без задоволення.
З огляду наведеного та керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 1211 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу приватного підприємства "Житлоінвест" залишити без задоволення, а постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 року - без змін.
Поновити виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2013 року.
Головуючий суддя С.Могил
Судді Є.Борденюк
І.Вовк