Головуючий у 1 інстанції - Ларіна О.В.
Суддя-доповідач - Губська Л.В.
24 січня 2014 року справа №259/9731/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Губської Л.В.,
суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Куйбишевського районного суду м. Донецька від 27 листопада 2013 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивачка звернулася до суду з даним позовом, в якому просила визнати неправомірними дії УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька та зобов'язати відповідача здійснити перерахунок призначеної їй пенсії державного службовця з урахуванням фактично отриманих додаткових виплат, з яких були сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та єдиний внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а саме: індексації заробітної плати, матеріальної допомоги на здоровлення та вирішення соціально-побутових питань, а також зобов'язати відповідача виплатити їй 13587,50 грн., які було недоплачено їй за період з 30.05.2009 р. по 31.07.2013 р., внаслідок цих неправомірних дій.
Постановою Куйбишевського районного суду м. Донецька від 27 листопада 2013 року визнано дії неправомірними та зобов'язано відповідача провести розрахунок та виплату пенсії позивача, починаючи з 31.07.2013 р., з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення , на вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, відповідно до Закону України «Про державну службу».
Не погодившись з цим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. На обґрунтування апеляційної скарги наголошує на правомірності своїх дій і зазначає, що премію з економії заробітної плати, матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, допомогу на оздоровлення, грошову винагороду державним службовцям за сумлінну безперервну працю в органах державної влади, зразкове виконання трудових обов'язків, суми індексації заробітної плати не можна віднести до надбавок, передбачених ст. 33 Закону України «Про державну службу», оскільки дані виплати носять нерегулярний, а одноразовий характер та не є складовою частиною заробітної плати, до того ж, сам факт утримання із суми допомоги збору на обов'язкове державне пенсійне страхування не є підставою для включення її до складу заробітної плати державного службовця та врахування при обчислення розміру його пенсії.
Відповідно до ч.8 ст.183-2 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.
Судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що позивачка ОСОБА_2 перебуває на обліку в УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».
31.07.2013 року вона звернулась до УПФУ в Куйбишевському районі м. Донецька із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідки про складові заробітної плати від 05.07.2013 р. № 16021/10/05-012-7, однак, відповідач рішенням № 185 від 09.08.2013 р. відмовив їй в цьому, посилаючись на те, що вищезазначені виплати не відносяться до інших надбавок, передбачених законодавством.
Відмова УПФУ є предметом даного позову, оскільки позивачка вважає її неправомірною.
Відповідно до ч.1 ст.195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог з огляду на наступне.
Так, відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» (Закон №3723), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від суми їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» (Закон №108) встановлено, що заробітна плата - це винагорода , обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ст. 2 цього Закону, в структуру заробітної плати входять: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Згідно з ч.2 ст. 33 Закону №3723, заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Закон №1788) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій, відповідно до якої, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори)до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон №1058) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховується: сума витрат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності зазначеним Законом, з яких згідно цього Закону були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше нараховуються внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, за змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування враховуються в заробіток (доход) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а11.
Частиною першою статті 244-2 КАС України встановлено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Колегія суддів вважає, що відповідач не довів суду правомірності своїх дій, як передбачено ч.2 ст.71 КАС України, і погоджує висновок суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог, оскільки з наданої позивачкою довідки вбачається, що на суми виплаченої матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, суми індексації заробітної плати відбувались відрахування на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому ці суми мають бути враховані при обчисленні пенсії.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи і судове рішення ухвалено у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови не вбачається.
Керуючись ст.ст.183-2,195,197,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька на постанову Куйбишевського районного суду м. Донецька від 27 листопада 2013 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в Куйбишевському районі м. Донецька про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без задоволення, а постанову суду - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду постанови, прийнятої у скороченому провадженні, набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий: Л.В. Губська
Судді: Т.Г. Арабей
І.В. Геращенко