Головуючий у 1 інстанції - Міросєді А.І.
Суддя-доповідач - Губська Л.В.
22 січня 2014 року справа №233/7911/13-а
приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Губської Л.В.,
суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області на ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 18 листопада 2013 року в адміністративній справі за поданням відділу Державної виконавчої служби Костянтинівського міськрайонного управління юстиції області про зміну способу і порядку виконання судового рішення,-
Відділ ДВС Костянтинівського МУЮ у Донецькій області звернувся до суду з поданням про зміну способу і порядку виконання рішення Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області по справі №2-а-1732/2009/0527, якою зобов'язано УПФУ в м. Костянтинівка Донецької області здійснити нарахування та виплату ОСОБА_2 підвищення до пенсії як дитині війни у розмірі 30 % мінімальної пенсії за віком з 22 травня по 31 грудня 2008 року, з урахуванням вже нарахованої у 2008 році допомоги. Заявник зазначив, що на виконанні Державної виконавчої служби знаходиться виконавчий лист № 2-а-1732/2009/0527 від 02.04.2012 р. за вказаною постановою суду та виконавче провадження за яким відкрито 03.04.2012 р. Враховуючи, що протягом двох місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження боржником - УПФУ в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області здійснено лише нарахування соціальної виплати у розмірі 2956,37 грн., просив змінити спосіб і порядок виконання судового рішення, а саме із «зобов'язання вчинити дії» на «стягнення», посилаючись при цьому на Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 5 червня 2012 року.
Ухвалою Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 18 листопада 2013 року подання державної виконавчої служби задоволено.
З таким рішенням не погодилось управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області і подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповне з'ясування обставин справи, просить скасувати ухвалу суду та прийняти нове рішення, яким в задоволенні подання відмовити. На обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що починаючи з 01.11.2011 року пенсія виплачується в розмірах, встановлених діючим законодавством, рішення суду по справі №2-а-1732/2009/0527 виконано управлінням в повному обсязі за період його розповсюдження на вказані правовідносини. Крім того, зауважує на тому, що подання заявника фактично спонукає суд до винесення нового рішення у справі.
Належним чином повідомлені про дату, час і місце апеляційного розгляду учасники судового розгляду до суду не прибули, тому, відповідно до ч.1 ст.197 КАС України, справу розглянуто у письмовому провадженні.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.
Так, відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Згідно ч. 1 ст. 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
Відповідно до ст. 263 КАС України за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.
Тобто, підставою для застосування правил наведеної статті є обставини, що перешкоджають належним чином виконати судове рішення в адміністративній справі - ускладнюють його виконання або роблять неможливим.
З 1 січня 2013 року набрав чинності Закон України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» від 5 червня 2012 року, який встановлює гарантії держави щодо виконання судових рішень та виконавчих документів, визначених Законом України "Про виконавче провадження" та особливості їх виконання.
Відповідно до ч. 1 ст. 3 вищезазначеного Закону, виконання рішень суду про стягнення коштів, боржником за якими є державний орган, здійснюється Державною казначейською службою України в межах відповідних бюджетних призначень шляхом списання коштів з рахунків такого державного органу, а в разі відсутності у зазначеного державного органу відповідних призначень - за рахунок коштів, передбачених за бюджетною програмою для забезпечення виконання рішень суду.
Вирішуючи питання щодо зміни чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення, колегія суддів звертає увагу на те, що під зміною способу і порядку виконання рішення слід розуміти вжиття адміністративним судом нових заходів для реалізації рішення. Ці заходи повинні забезпечити виконання конкретного судового рішення і не поширюватися на відносини, які виникли після його ухвалення.
У цій категорії справ зміна способу і порядку виконання рішення можлива шляхом зміни зобов'язання здійснити виплати на стягнення цих виплат. Така зміна можлива лише у разі виконання боржником зобов'язальної частини рішення про нарахування соціальних виплат. При цьому, адміністративний суд повинен виходити з розміру заборгованості боржника перед стягувачем, що виникла під час виконання судового рішення.
Законом України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» передбачено, що держава гарантує виконання рішення суду виключно про стягнення коштів, боржником за яким є державний орган. З огляду на те, що виконання постанови суду першої інстанції носить зобов'язальний характер, у виконавчому документі зазначена сума коштів, яка підлягає безспірному списанню з рахунків боржника.
Виходячи з положень Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» та приписів Порядку, затвердженого на виконання цього Закону постановою Кабінету Міністрів України від 03 серпня 2011 року № 845, органи Казначейства на теперішній час не мають повноважень для зобов'язання іншого органу вчинити певні дії та можливості прийняти до виконання виконавчий документ без зазначення порядку його стягнення, оскільки вони не наділені повноваженнями робити їх перерахунок.
Кінцевим результатом виконання судового рішення по цій справі є виплата позивачеві коштів державним органом, що підпадає під компетенцію Державної казначейської служби України, тобто, стягнення відповідних сум за рішенням суду.
Колегія суддів вважає, що з огляду на положення Закону України «Про гарантії держави щодо виконання судових рішень» виконання постанови суду є неможливим без зміни способу її виконання, а саме шляхом стягнення конкретної суми, яка боржником вже нарахована в розмірі 2956,37 грн. і не є спірною між сторонами.
Таким чином, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи і ухвалу прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування судового рішення не вбачається.
Керуючись ст.ст.195,197,199,200,205,206,211,212,254,263 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Костянтинівці та Костянтинівському районі Донецької області - залишити без задоволення.
Ухвалу Костянтинівського міськрайонного суду Донецької області від 18 листопада 2013 року в адміністративній справі № 233/7911/13-а - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду в порядку письмового провадження набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий: Л.В. Губська
Судді: Т.Г. Арабей
І.В. Геращенко