Головуючий у 1 інстанції - Русанова Т.Т.
Суддя-доповідач - Губська Л.В.
22 січня 2014 року справа №421/4588/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Губської Л.В.,
суддів: Арабей Т.Г., Геращенка І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області на постанову Первомайського міського суду Луганської області від 13 грудня 2013 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії,-
Позивачка звернулася до суду з даним позовом, в якому з урахуванням уточнення просила визнати неправомірними дії УПФУ в м. Первомайську Луганської області та зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії з урахуванням нарахованих та виплачених сум матеріальної допомоги на оздоровлення, на вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, сум надбавки за вислугу років фактично нарахованої у розмірі 35 відсотків, на які були нараховані та сплачені страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, з 01 жовтня 2013 року.
Постановою Первомайського міського суду Луганської області від 13 грудня 2013 року позов задоволено.
Не погодившись з цим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить постанову суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. На обґрунтування апеляційної скарги наголошує на правомірності своїх дій і зазначає, що висновок суду суперечить положенням статтям 33,37 Закону України «Про державну службу».
Відповідно до ч.8 ст.183-2 КАС України, справу розглянуто в порядку письмового провадження.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до наступного.
Судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що позивачка ОСОБА_2 перебуває на обліку в УПФУ в м. Первомайську Луганської області та отримує пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу».
30.09.2013 року вона звернулась до УПФУ в м. Первомайську Луганської області із заявою про перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» з урахуванням довідок про складові заробітної плати від 20.09.2013 р. № 1627/12-10/050-24 р. та від 10.10.2013 р. № 1821/12-10/050-24, однак, відповідач рішенням № 221/Д-11 від 10.10.2013 р. відмовив їй в цьому, посилаючись на відсутність правових підстав для цього.
Відмова УПФУ є предметом даного позову.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог з огляду на наступне.
Так, відповідно до ст.37 Закону України «Про державну службу» (Закон №3723), пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків від суми їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Частиною 1 статті 1 Закону України «Про оплату праці» (Закон №108) встановлено, що заробітна плата - це винагорода , обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Відповідно до ст. 2 цього Закону, в структуру заробітної плати входять: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати.
Згідно з ч.2 ст. 33 Закону №3723, заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Статтею 66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (Закон №1788) врегульовано види оплати праці, що враховуються при обчисленні пенсій, відповідно до якої, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці, на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподаткованого доходу (прибутку), сукупного оподаткованого доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори)до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (Закон №1058) визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема, до такого доходу (заробітної плати) враховується: сума витрат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності зазначеним Законом, з яких згідно цього Закону були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше нараховуються внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Тобто, за змістом наведених норм, отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування враховуються в заробіток (доход) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Зазначені висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного суду України, яка викладена в постанові від 20 лютого 2012 року у справі № 21-430а11.
Частиною першою статті 244-2 КАС України встановлено, що рішення Верховного Суду України, прийняте за результатами розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначені норми права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність з рішенням Верховного Суду України.
Що стосується надбавки за вислугу років, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.
Згідно ч.2 ст.33 Закону № 3723-ХІІ заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранг, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок.
Згідно ч.5 ст.33 Закону № 3723-ХІІ надбавка за вислугу років виплачується державним службовцям щомісячно у відсотках до посадового окладу з урахуванням доплати за ранг і залежно від стажу державної служби у таких розмірах: понад 3 роки - 10, понад 5 років - 15, понад 10 років - 20, понад 15 років - 25, понад 20 років - 30, понад 25 років - 40 відсотків.
Частина 7 ст.33 Закону № 3723-ХІІ встановлює, що умови оплати праці державних службовців, розміри їх посадових окладів, надбавок, доплат і матеріальної допомоги визначаються Кабінетом Міністрів України.
На підставі Постанови КМУ від 12 вересня 1997 року №1013 «Про порядок виплати винагороди за вислугу років службовим особам Державної податкової адміністрації України та місцевих державних податкових адміністрацій, які мають спеціальні звання» розмір винагороди визначається залежно від стажу роботи і обчислюється виходячи з посадового окладу та надбавки за спеціальне звання. Винагорода за вислугу років враховується при обчисленні середнього заробітку.
Згідно Постанови КМУ від 31 травня 2000 року №865 «Про деякі питання вдосконалення визначення розмірів заробітку для обчислення пенсії» посадовий оклад, надбавка за ранг або кваліфікаційні класи, класний чин або спеціальне звання, вислугу років при призначенні пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» враховується в розмірах, що виплачуються на день звільнення з роботи, що дає право на відповідний вид пенсії.
Проаналізувавши усі зібрані по справі докази, суд вважає, що оскільки позивачу при здійсненні нею трудових обов'язків сплачувалася надбавка за вислугу років у розмірі 35% від посадового окладу з урахуванням доплати за спеціальне звання, та суми матеріальної допомоги на оздоровлення, вирішення соціально-побутових питань, та індексації заробітної плати за роботу на державній службі на які нараховувалися страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, тому ці суми мають бути враховані при обчисленні пенсії.
З огляду на викладене, суд першої інстанції правильно встановив обставини справи і ухвалив рішення у відповідності до норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст.183-2,195,197,205,206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області на постанову Первомайського міського суду Луганської області від 13 грудня 2013 року в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії - залишити без задоволення, а постанову суду - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду постанови, прийнятої у скороченому провадженні, набирає законної сили з моменту постановлення, є остаточною і подальшому оскарженню не підлягає.
Головуючий: Л.В. Губська
Судді: Т.Г. Арабей
І.В. Геращенко