16 січня 2014 р. Справа № 820/6820/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Русанової В.Б.
Суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2013р. по справі № 820/6820/13-а
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІАЛ-ПРОМ"
до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області
про визнання дій неправомірними,
ТОВ « Віал-Пром»» (надалі позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив:
- визнати неправомірними дії ДПІ у Дзержинському районі м. по складанню акту перевірки від 18.03.2013р. № 1048/2210/34390857
- зобов'язати ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова відкликати з бази даних акт перевірки від 18.03.2013р. № 1048/2210/34390857.
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 06.082012р. позов задоволено .
Визнано неправомірними дії ДПІ у Дзержинському районі м. по складанню акту перевірки від 18.03.2013р. № 1048/2210/34390857
Зобов'язано ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова відкликати з бази даних акт перевірки від 18.03.2013р. № 1048/2210/34390857.
Відповідач, не погодившись з судовим рішенням подав апеляційну скаргу в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду та прийняти нову про відмову в задоволені позову.
В судове засідання сторони не з'явилися, про день та час розгляду справи повідомлені належним чином, в зв'язка з чим справа розглянута в письмовому провадженні відповідно до ст.197 КАС України.
Колегія суддів, вислухав суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, заперечення на неї, дослідив докази по справі, приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст..195 КАС України справа розглядується в межах апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено, що ДПІ у Дзержинському районі м. проведена позапланова документальна виїзна перевірка ТОВ « Віал-Пром» щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ « ВК «Віконні системи», ТОВ «Центрдомонтаж», ТОВ «АдваЕстейт», ТОВ «БК «Стандарт», за результатами якої складено акт 18.03.2013р. № 1048/2210/34390857.
Визнаючи неправомірними дії відповідача щодо складання акту перевірки , суд першої інстанції виходив з невідповідності висновків, викладених в ньому, надав оцінку правомірності формування позивачем податкового кредиту по операціям з контрагентами, визначених в акті перевірки.
Колегія суддів не погоджується з висновками суду про задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо складання акту документальної позапланової виїзної перевірки, з огляду на наступне.
Зі змісту п. 1.3., п. 1.7 ст. 1 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 року № 327 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 року за № 925/11205, випливає, що під актом перевірки розуміється службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта підприємницької діяльності і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.
Отже, акт перевірки та викладені у ньому факти і висновки не можна розглядати як рішення суб'єкта владних повноважень, що породжує для платника податків певні правові наслідки, регулює ті чи інші відносини і має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин.
Акт перевірки є виключно носієм доказової інформації про виявлені податковим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків, обов'язковим документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.
Контролюючий орган не позбавлений права викладати в акті перевірки власні суб'єктивні висновки щодо зафіксованих обставин та в подальшому, у разі виникнення спору щодо рішень про визначення податкових зобов'язань, обґрунтовувати ними власну позицію щодо наявності певних допущених платником податків порушень.
Оцінка акту перевірки, в тому числі й оцінка дій посадових осіб податкового органу щодо викладення у ньому висновків перевірки, а також щодо самих висновків перевірки, надається уповноваженими законом органами влади при вирішенні спору щодо оскарження рішення, прийнятого на підставі такого акту.
Судом встановлено, що податкові повідомлення-рішення не були предметом судового розгляду.
До того ж, слід наголосити, що дії податкової інспекції з проведення виїзної перевірки не можуть бути предметом оскарження в адміністративному суді. Адже такі дії є, по суті, процедурним заходом у рамках здійснення податковим органом збору доказової інформації щодо дотримання платником податків податкової дисципліни; ці дії самі по собі не породжують будь-яких правових наслідків для платника, позаяк не змінюють стану його суб'єктивних прав та обов'язків, а відтак не є юридично значущими діями, які можуть виступати предметом оскарження в адміністративному суді.
У разі невиконання податковим органом умов та порядку допуску посадових осіб контролюючого органу до проведення перевірки платник вправі недопустити цих осіб до перевірки, як це передбачено статтею 81 Податкового кодексу України.
Крім того, слід зазначити, що у межах розгляду даних позовних вимог у суду першої інстанцій були відсутні підстави для надання правового аналізу висновкам ДПІ, викладеним в акті від 18.03.2013 .
Адже ці висновки є лише відображенням фактичних дій податкових інспекторів-ревізорів та їх особистої думки, а тому не створюють жодних юридичних наслідків для платника; відповідні висновки підлягають правовій оцінці лише під час перевірки правомірності прийняття податкового повідомлення-рішення на підставі таких висновків.
За таких обставин, суд першої інстанції безпідставно задовольнив позов в частині визнання протиправними дій відповідача щодо складання акту документальної позапланової виїзної перевірки.
Оскільки рішення суду є помилковим в частині задоволення позову щодо визнання неправомірними дій посадових осіб податкового органу щодо складання акту перевірки, суд апеляційної інстанції вважає за правильне в цій частині його скасувати , відмовивши у задоволенні позову в цій частині.
Щодо задоволення позовних вимог про зобов'язання податковий орган відкликати з бази даних акт перевірки, колегія суддів зазначає наступне.
Судом встановлено, що відповідачем на підставі акту перевірки були здійснені корегування показників податкової звітності ТОВ « Віал-Пром» в електронній базі даних Системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, між сумами податкових зобов'язань та по податкового кредиту по податку на додану вартість, а саме в графі « сума ПДВ платника» були внесені відомості про зняття показників ТОВ « Віал-Прпом» податкового зобов'язання та податкового кредиту в розрізі контрагентів.
Згідно статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби. Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.
Наказом ДПА України від 18.04.2008р. № 266 "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" затверджено Порядок взаємодії органів державної податкової служби при опрацюванні розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у контрагентів (далі по тексту - Порядок № 266).
Згідно п.1.3 розділу 1 зазначеного Порядку № 266, для його реалізації створені відповідні програмні продукти, у тому числі "Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України", яка формується на підставі подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів.
Пунктом 2.8 Наказу № 266 встановлено, що працівники органу державної податкової служби несуть відповідальність за відповідність інформації у базах податкової звітності даним податкових документів, наданих платником ПДВ.
Відповідно до п.2.21 Наказу № 266 підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.
Враховуючи, що за результатами проведеної перевірки не прийняті податкові повідомлення - рішення, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відповідачем всупереч вимогам діючого законодавства були відкориговані задекларовані позивачем відомості податкових зобов'язань, шляхом внесення змін до автоматизованої інформаційної системи.
Положеннями статті 74 Податкового кодексу України та Наказу ДПА № 266 передбачено, що ця система повинна відображати фактичні задекларовані позивачем показники своєї господарської діяльності, її коригування можливе лише за наслідками узгодження податкових зобов'язань та податкового кредиту, а органи ДПС України використовують вказану систему у своїй роботі, в тому числі, й для співставлення показників, які задекларовані позивачем та його контрагентами, розбіжності в яких призводять до створення штучних підстав для проведення перевірок суб'єктів господарської діяльності.
Колегія суддів зауважує, що матеріали справи не містять доказів неприйняття податковим органом вказаної звітності підприємства, та оформлення це відповідним актом перевірки.
Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд, установивши порушення вимог законодавства, має захистити права та охоронювані законом інтереси, самостійно обравши спосіб, який би гарантував дотримання і захист прав, свобод, інтересів від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, коли ці порушення ще не припинені (статті 7, 8, 11, ч. 4 ст. 112, ст. 162 КАС України).
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів визнає такий інтерес законним та таким, що може бути самостійним об'єктом судового захисту.
Проте колегія суддів зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту його прав шляхом відкликання з бази даних акту перевірки не є вірним, а тому відповідно з метою повного захисту прав позивача, суд вважає за необхідне змінити постанову суду .
Оскільки, вчиняючи дії по відображенню в автоматизованій системі співставлення даних, що суперечать податковій звітності позивача, відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Податковим кодексом України, належним способом захисту прав позивача є визнання протиправними дій податкового органу та зобов'язання відповідача відновити в Автоматизованій системі "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів, задекларованих позивачем у податкових деклараціях з ПДВ за вересень 2011р., лютий -листопад 2012р.
Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим.
Враховуючи викладене вище, рішення суду першої інстанцій в частині зобовязання відповідача відкликати з бази даних акт перевірки слід змінити, а в частині задоволення позову про визнання протиправними дій щодо складання акту перевірки прийняти нове судове рішення про відмову в задоволенні позову, оскільки, судами повно і правильно встановлені обставини справи, але дана їм невірна юридична оцінка.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 197, п. 3 ст. 198, 201, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області задовольнити частково.
Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 24.09.2013р. по справі № 820/6820/13-а в частині визнати неправомірними дії державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова по складанню акту перевірки від 18.03.2013р. № 1048/2210/34390857 скасувати, в частині зобов'язання Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова відкликати з бази даних акт перевірки від 18.03.2013р. № 1048/2210/34390857 - змінити.
Прийняти нову постанову.
Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Дзержинському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області поновити в автоматизованій системі "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України " показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість ТОВ " Віал-Пром" з ТОВ " ВК "Віконні системи" (код ЄДРПОУ 33972398) за лютий-червень 2012р., жовтень-листопад 2012р., ТОВ "Центрдомонтаж " (код ЄДРПОУ 38292589) за жовтень -листопад 2012р., ТОВ " Адва Естейт" (код ЄДРПОУ 37703130) за вересень 2011р., ТОВ "БК Стандарт" (код ЄДРПОУ 37884426) за червень 2012р. згідно податкової звітності ТОВ " Віал-Пром".
В іншій частині в задоволені позову -відмовити.
Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Головуючий суддя Русанова В.Б.
Судді Курило Л.В. Присяжнюк О.В.