15 січня 2014 р.Справа № 591/9310/13-а
Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі
Головуючого судді: Русанової В.Б.
Суддів: Курило Л.В. , Присяжнюк О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах на постанову Зарічного районного суду м. Суми від 08.11.2013р. по справі № 591/9310/13-а
за позовом ОСОБА_1
до Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах
про визнання неправомірними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
25.10.13 р. позивач звернулась до суду з адміністративним позовом, в якому просила визнати неправомірним рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Суми від 30.01.2013р. про відмову у призначенні ОСОБА_1 пенсії та зобов'язати відповідача призначити пенсію за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до ст.13 Закону України " Про пенсійне забезпечення" з 23.01.2013 року та провести відповідні виплати.
За результатами розгляду справи у скороченому провадженні постановою Зарічного районного суду м. Суми від 08.11.2013 року позов задоволено, зобов'язано відповідача зарахувати до спеціального стажу позивача період її роботи в ВАТ " Селмі " з 01.02.1984року по 16.04.1993 року, що дає право на пенсію за віком відповідно до ст. 13 Закону України " Про пенсійне забезпечення " , та призначити пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п."б" ч. 1 ст.13 Закону України " Про пенсійне забезпечення", починаючи з 23 січня 2013 року.
Відповідач, не погодившись з постановою суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та постановити нову, якою у позові ОСОБА_1 відмовити.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при ухваленні рішення норм матеріального та процесуального права, передбачених ст.11 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме, неповне з'ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, неврахування судом першої інстанції вимог Постанови Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 р. № 10 та Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637, тощо.
Виходячи з приписів п.3 ч. 1 ст. 197 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що позивач народилася 12 січня 1962 року і станом на 12 січня 2013 року їй виповнився 51 рік. З 01.02.1984 року по 16.04.1993 року позивач працювала в ВАТ "Селмі" на посаді маляра з нітрофарбами та нітролаками, зайнятому на роботах із застосуванням шкідливих речовин не нижче 3 класу небезпеки та була зайнята повний робочий день на роботах із шкідливими і важками умовами праці. Станом на 12 січня 2013 року стаж роботи позивача на таких роботах, які надають права на пільгове пенсійне забезпечення за Списком № 2, становить 09 років 02 місяці 15 днів.( а.с.12-13)
Після досягнення 51 річного віку позивач звернулась до відповідача з заявою про призначення їй пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п."б" ч.1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", додавши необхідні документи: трудову книжку, довідку про підтвердження трудового стажу. ( а.с. 12-14)
Рішенням Управління Пенсійного фонду України в м. Суми від 30.01.2013р. відмовлено у призначенні ОСОБА_1 пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку з відсутністю необхідного пільгового стажу роботи - 10 років
Не погодившись з діями відповідача щодо відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за списком № 2 відповідно до ст.13 Закону України " Про пенсійне забезпечення", позивач звернулась із зазначеним позовом до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач діяв неправомірно.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
Відповідно до положень п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" - право на пенсію за віком на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на роботах із шкідливими та важкими умовами праці, за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам.
З метою реалізації положень ст. 13 Закону України " Про пенсійне забезпечення ", Кабінетом Міністрів України видана постанова від 01.08.1992 р. № 442 "Про Порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці ", пунктом 2 якого передбачено, що пенсії за віком на пільгових умовах за списками № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, призначаються за результатами атестації робочих місць.
Питання призначення пенсій на пільгових умовах згідно списків № 1 та 2 деталізоване у Порядку застосування Списків № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженому наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 р. № 383.
Так, згідно пп. 3 цього Порядку при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.
Зазначена постанова набула чинності з 21 серпня 1992 р. Це означає, що при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 р., відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації.
У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21 серпня 1997 року (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць), до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.
Судом встновлено, що атестація робочого місця, за умовами праці маляра, зайнятого на роботах з використанням шкідливих речовин не нижче 3 класу небезпеки, на якому в період з 01.02.1984року по 16.04.1993 року працювала позивач, були проведені та затверджені :
розпорядженням ВАТ " Селмі" № 535 від 15.08.1994 року на підставі проведеної в 1994 році атестації робочих місць за умовами праці затверджено перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з несприятливими умовами праці, робітникам, яким підтверджено право на пільгове пенсійне забезпечення і компенсації, передбачені чинним законодавством (а.с.16, 18-20);
- наказом ВАТ " Селмі" №296 від 26.10.2009 року приведені у відповідність до Постанови КМУ від 11.03 1994року № 162 ( чинна на період роботи позивача ) найменування робочих місць та професій ВАТ "Селмі ", зайнятість працівників в яких дає право на пільгове пенсійне забезпечення та компенсації за результатами атестації робочих місць, проведеної другим етапом в 1999 році (а.с.17).
Не можуть бути визнані обґрунтованими посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом першої інстанції при ухваленні рішення норм матеріального права, а саме, вимог Постанови КМУ від 12.08.1993 р. N 637 « Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній », тобто відсутності в матеріалах справи документів, що свідчать про наявність у позивача стажу роботи, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах згідно зі Списком № 2.
Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджено в суді апеляційної інстанції, факт зайнятості позивача на роботах із шкідливими умовами праці підтверджується записами в трудовій книжці, яка є основним документом, що підтверджує наявність трудового стажу для призначення пенсії, а також уточнюючими довідками, виданими ВАТ" Селмі ", та документами щодо атестація робочого місця маляра, зайнятого на роботах з використанням шкідливих речовин не нижче 3 класу небезпеки, була проведена у терміни, встановлені Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці. ( а.с. 12-20)
Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ від 12.08.1993 р. № 637, передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток N 5).
У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.
До матеріалів справи позивачем додана копія Довідки від 04.03.2013 № 18-22 про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, яка була складена ВАТ «Селмі» на виконання вимог п. 20 Порядку № 637 за встановленою додатком № 5 до Порядку, затвердженого Постановою КМУ від 12.08.1993 р. № 637 формою з зазначенням усіх необхідних відомостей про наявність у ОСОБА_1 спеціального трудового стажу, який дає їй право на призначення на пенсії за віком на пільгових умовах. ( а.с. 15)
Також, є безпідставним посилання апелянта на порушення судом першої інстанції при ухваленні рішення постанови Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 р. № 10, щодо невідповідності посади ( професії ), за якою працювала ОСОБА_1, посаді, яка передбачена Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці,зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 р. № 10.
Як вбачається з Довідки від 04.03.2013 № 18-22, позивач працювала на ВАТ « Селмі » за професією маляра, зайнятого на роботах з використанням шкідливих речовин не нижче 3 класу небезпеки. Саме так ця професія ( посада ) зазначена у розділі ХХХІІІ підрозділу - коду КП 23200000 - 13450 Списку № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників з шкідливими та важкими умовами праці,зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 р. № 10. (а.с.15)
Отже, на час звернення ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Суми із заявою про призначення пенсії позивач мала необхідний загальний трудовий стаж, з якого 09 років 02 місяці 15 днів на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за професією маляра, зайнятого на роботах з використанням шкідливих речовин не нижче 3 класу небезпеки.
Доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції ст.183-2 КАС УКраїни та розгляд справи в скороченому провадженні без врахування клопотання відповідача про бажання взяти участь в судовому засіданні, колегія суддів вважає помилковими.
Відповідно до ст.183-2 КАС України скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне судове рішення. У разі недостатності повідомлених позивачем обставин або якщо за результатами розгляду поданого відповідачем заперечення суд прийде до висновку про неможливість ухвалення законного судового рішення без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі, суд розглядає справу за загальними правилами цього Кодексу, про що постановляє ухвалу, яка не підлягає оскарженню.
Наявність заяви відповідача взяти участь в судовому засіданні не позбавляє права суд провести розгляд справи в скороченому провадженні.
Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог ОСОБА_1 є законним та обґрунтованим, а тому не вбачає підстав для його скасування.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
Частиною 1 ст.200 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 183-2, 197, п.1 ч.1 ст. 199, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м.Сумах - залишити без задоволення.
Постанову Зарічного районного суду м. Суми від 08.11.2013р. по справі № 591/9310/13-а - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Русанова В.Б.
Судді Курило Л.В. Присяжнюк О.В.