21 січня 2014 року м.ПолтаваСправа № 816/7397/13-а
Полтавський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Шевякова І.С.,
за участю:
секретаря судового засідання - Шевченко І.В.,
представника позивача - Пасюк В.В.,
представника відповідача - Пасько Т.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Прайм-Груп" до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення, -
26 грудня 2013 року Приватне підприємство "Прайм-Груп" звернулось до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення.
Позивач просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення №0000992203/821 від 11.12.2013 року, яким йому визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 24 300 грн. та застосовано штрафні (фінансові ) санкції в сумі 6 075 грн.
Мотивуючи свої вимоги, позивач посилався на необґрунтованість та протиправність висновків акту перевірки №128/16/-03-09/35713765 від 19.11.2013 року щодо порушення ПП "Прайм - Груп" ст.198, 201 Податкового кодексу України, в результаті чого неправомірно віднесено до складу податкового кредиту в декларації за вересень 2013 року суму ПДВ в розмірі 24 300 грн. Наголошував на тому, що оскаржуване рішення відповідачем винесене безпідставно та протиправно, суперечить чинному законодавству та підлягає скасуванню.
Такі висновки позивач обґрунтовував тим, що ПП «Прайм- груп» було включено до складу податкового кредиту за вересень 2013 року податкову накладну від ТОВ "Синтез -Оіл" (продавця) №18 від 02.08.2013 року, яка не була зареєстрована продавцем у Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі по тексту - ЄРПН). При цьому Кременчуцька ОДПІ вважала, що платник мав право включити цю податкову накладну до складу кредиту тільки за той звітний період, за який вона виписана (в даному разі - серпень 2013 року). Включаючи цю податкову накладну до складу податкового кредиту за вересень 2013 року, платник, як на думку податкового органу, діяв з порушенням податкового законодавства.
З цього приводу позивач стверджував, що ним було включено спірну податкову накладну до складу податкового кредиту за серпень 2013 року, але не отримавши від продавця у встановлений законом строк оригіналу цієї накладної та дізнавшись, що вона не була зареєстрована в ЄРПН, ПП «Прайм- Груп» у жовтні 2013 року було відкориговано декларацію з ПДВ за серпень 2013 року (виключено суму ПДВ в розмірі 24 300 грн. ), та за цією накладною сформовано в частині податковий кредит за вересень 2013 року. Спірна податкова накладна позивачем була включена до реєстру виданих та отриманих податкових накладних одночасно з поданням декларації з ПДВ за вересень 2013 року разом з Додатком №8 "Заява про відмову постачальника надати податкову накладну (порушення ним порядку заповнення та або/ порядку реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних), чим виконані вимоги абз.11 п. 201.10 ст.201 Податкового кодексу України.
Позивач наголошував на помилковості та протиправності висновків Кременчуцької ОДПІ про те, що позивач мав право включити податкову накладну за серпень 2013 року разом із Додатком №8 тільки до податкової декларації за серпень 2013 року. Судження податкового органу про те, що заява зі скаргою про відмову у наданні податкових накладних його контрагентом позивачем повинна була подаватись з декларацією за серпень 2013 року, оскільки оподатковані господарські операції мали місце у серпні 2013 року, є протиправним в силу приписів п.198.6 ст.198 вказаного Кодексу, який передбачає право платника податку на включення до податкового кредиту сум ПДВ протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд їх задовольнити у повному обсязі, у ході розгляду справи надав додаткові пояснення по суті оподаткованих операцій. Наголошував на тому, що спірну податкову накладну було включену до складу податкового кредиту за серпень 2013 року шляхом включення її до поданого з декларацією реєстру та відповідні суми були включені до складу податкового кредиту ( 24 300 грн.). В подальшому посадовою особою було виявлено відсутність оригіналу податкової накладної та відсутність реєстрації її у ЄРПН, а тому у жовтні 2013 року позивачем було подано відкориговану податкову звітність та за серпень 2013 року позивачем суми задекларованого податкового кредиту зменшено. У зв'язку зі вказаним платник звернувся до продавця, ТОВ «Синтез -Оіл», з приводу повторного отримання оригіналу податкової накладної та з приводу реєстрації в ЄРПН. Після отримання її оригіналу та отримання інформації щодо відсутності реєстрації цієї податкових накладних у ЄРПН, діючи за приписами п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України, ПП «Прайм-Груп» включило відповідні суми по складу податкового кредиту у податковій декларації за вересень 2013 року, яку подало разом із Додатком №8.
Представник відповідача проти позову заперечував та просив суд відмовити у його задоволенні. Обґрунтовуючи свої заперечення, посилався на те, що податкова накладна за серпень 2013 року, на підставі якої позивачем частково сформовано свій податковий кредит за вересень 2013 року, не була зареєстрована у Єдиному державному реєстрі податкових накладних. Згідно приписів Податкового кодексу України , реєстрація податкових накладних та /або розрахунків коригування податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки. Як на думку відповідача, відсутність факту реєстрації у встановлений законом строк податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної у податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період. При звірці Єдиного реєстру податкових накладних встановлено, що накладна за серпень 2013 року, на підставі якої позивачем частково сформовано податковий кредит у вересні 2013 року, не зареєстрована в ЄРПН, що позбавляє права платника на вказане. Крім того, наголошував на тому, що позивач повинен був включити податкову накладну за серпень 2013 року до декларації за серпень 2013 року разом із додатком №8, оскільки господарська операція по придбанню у ТОВ «Синтез - Оіл» товарно-матеріальних цінностей була здійснена саме у цьому звітному періоді, і тому платник не мав права включати цю накладну в декларацію за вересень 2013 року.
На запитання суду пояснив, що товарність та легальність господарських операцій, за наслідками яких було виписано спірну податкову накладну, під сумнів податковим органом не ставиться.
Таким чином вважав, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення є обґрунтованим, законним та скасуванню не підлягає.
Суд, заслухавши пояснення представників сторін, вивчивши та дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, встановив наступні факти та відповідні до них правовідносини.
Приватне підприємство «Прайм - Груп» зареєстроване як юридична особа виконавчим комітетом Кременчуцької міської ради 21.02.2008 року, перебуває на податковому обліку в Кременчуцькій ОДПІ та є платником податку на додану вартість. (а.с.14-15)
Кременчуцькою ОДПІ 19 листопада 2013 року було проведено камеральну перевірку даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість позивача за вересень 2013 року. За результатами вказаної перевірки відповідачем складено Акт №128/16-03-22-03-09/35713765 (надалі - Акт перевірки), у висновках якого встановлено порушення ПП «Прайм - Груп» п.198.2,п.198.6 ст.198, п.201.6, п.201.10 ст.201 Податкового кодексу України. (а.с.17-20)
Відповіддю від 06.12.2013 року №13696/10 на заперечення позивача до Акту перевірки Кременчуцькою ОДПІ висновки перевірки залишено без змін.
У зв'язку зі встановленням в ході перевірки порушення ПП «Прайм - Груп» вимог податкового законодавства, Кременчуцькою ОДПІ винесено податкове повідомлення - рішення №0000992203/821 від 11.12.2013 року, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 24 300 грн. та застосовано штрафні (фінансові ) санкції в сумі 6 075 грн.(а.с.16)
Дане податкове повідомлення - рішення позивачем не оскаржувалось в адміністративному порядку.
Не погоджуючись із вказаним рішенням Кременчуцької ОДПІ, позивач звернувся до суду із позовом про визнання його протиправним та скасування.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Надаючи правову оцінку оскаржуваному податковому повідомленню - рішенню та перевіряючи його на предмет відповідності вищезазначеним критеріям, суд приходить до висновку про його необґрунтованість та протиправність , виходячи з наступного.
Приймаючи оскаржуване рішення, відповідач посилався як на правову підставу його винесення встановлені ним у Акті перевірки порушення позивачем ст. 198, 201 Податкового Кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за вересень 2013 року на загальну суму 24 300 грн.
Суд окремо зазначає, що згідно заяв сторін у судовому засіданні, а також змісту Акту, питання реальності, товарності та відповідності законам тих правочинів, за рахунок яких було позивачем сформовано спірний податковий кредит, податковим органом не перевірялися та не ставилися під сумнів, і в тому числі у судовому засіданні.
З огляду на це, виходячи з вимог ч. 3 ст. 72 КАС України, суд вважає, що між сторонами відсутній спір з приводу цих обставин і відповідні обставини вважає, такими, що доказування не потребують, а тому не перевіряє.
Судом надається оцінка правильності застосування відповідачем норм податкового законодавства по відношенню до предмету спору - періоду включення відповідних податкових накладних до складу податкового кредиту.
Відповідно до пункту 1.1 статті 1 Податкового кодексу України, кодекс регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Пунктом 198.2 ст.198 Податкового кодексу України передбачено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулась раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
В пункті 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час спірних правовідносин), зазначено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.
У разі якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом 60 календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунка платника податку.
Для банківських установ при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.
Згідно ст. 201 ПК України, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:
а) порядковий номер податкової накладної;
б) дата виписування податкової накладної;
в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;
г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);
ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;
д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;
е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;
є) ціна постачання без урахування податку;
ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;
з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;
и) вид цивільно-правового договору;
і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України).
201.2. Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом державної податкової служби.
201.3. У разі звільнення від оподаткування у випадках, передбачених статтею 197 цього розділу, у податковій накладній робиться запис "Без ПДВ" з посиланням на відповідний пункт та/або підпункт статті 197 цього Кодексу.
201.4. Податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
201.5. Для операцій, що оподатковуються, і операцій, звільнених від оподаткування, складаються окремі податкові накладні.
201.6. Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.
Контролюючі органи за даними реєстрів виданих та отриманих податкових накладних, наданих в електронному вигляді, повідомляють платника податку про наявність у такому реєстрі розбіжностей з даними контрагентів. При цьому платник податку протягом 10 днів після отримання такого повідомлення має право уточнити податкові зобов'язання без застосування штрафних санкцій, передбачених розділом II цього Кодексу.
201.7. Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс).
У разі якщо частка товарів/послуг, послуг не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів/послуг зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби, та враховується при визначенні загальних податкових зобов'язань.
201.8. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
201.9. Не дає права на віднесення сум податку до податкового кредиту податкова накладна, виписана платником, звільненим від сплати податку за рішенням суду, після набрання чинності таким рішенням суду.
201.10. Податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує, державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції
Якщо надіслані податкові накладні та/або розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених відповідно пунктом 201.1 статті 201 та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, протягом операційного дня продавцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді із зазначенням причин.
Якщо протягом операційного дня не надіслано квитанції про прийняття або неприйняття, така податкова накладна вважається зареєстрованою в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних здійснюється не пізніше двадцяти календарних днів, наступних за датою їх виписки.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України. Покупець має право звіряти дані отриманої податкової накладної на відповідність із даними Єдиного реєстру податкових накладних.
Відсутність факту реєстрації платником податку - продавцем товарів/послуг податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних та порушення порядку заповнення податкової накладної не дає права покупцю на включення сум податку на додану вартість до податкового кредиту та не звільняє продавця від обов'язку включення суми податку на додану вартість, вказаної в податковій накладній, до суми податкових зобов'язань за відповідний звітний період.
Виявлення розбіжностей даних податкової накладної та Єдиного реєстру податкових накладних є підставою для проведення контролюючими органами документальної позапланової виїзної перевірки продавця та у відповідних випадках покупця товарів/послуг.
У разі відмови продавця товарів/послуг надати податкову накладну або в разі порушення ним порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву із скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку у зв'язку з придбанням таких товарів/послуг або копії первинних документів, складених відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", що підтверджують факт отримання таких товарів/послуг.
Надходження такої заяви із скаргою є підставою для проведення документальної позапланової виїзної перевірки зазначеного продавця для з'ясування достовірності та повноти нарахування ним зобов'язань з податку за такою операцією.
Встановлені судом фактичні обставини справи (викладені в поясненнях представників сторін) не дають можливості зробити висновок, що платником податку були порушені вказані норми закону.
Суд вважає, що позивачем було виконано приписи податкового законодавства щодо подання декларації з ПДВ, в якій відображена незареєстрована продавцем в ЄРПН податкова накладна, разом із повідомленням податкового органу про відмову продавця товарів/послуг, ТОВ «Синтез -Оіл», надати йому податкову накладну та порушення останнім порядку її заповнення та/або порядку реєстрації в Єдиному реєстрі покупець таких товарів/послуг.
Вказані дії платника податків, в силу приписів абз.11 п.201.10 ст.201 201 Податкового кодексу України, надають право та є підставою для включення сум податку до складу податкового кредиту.
Відповідні суми були включені позивачем до складу податкового кредиту за звітний період, у якому він отримав оригінал податкової накладної, тобто за вересень 2013 року. При цьому позивачем було відкориговано податкову звітність за серпень 2013 року, з якої виключено суму податкового кредиту в розмірі 24 300 грн. на підставі спірної податкової накладної №18 від 02.08.2013 року. Вказане не було спростовано у ході розгляду справи.
Суд критично оцінює посилання податкового органу на те, що позивач мав право включити спірну податкову накладну до складу податкового кредиту виключно за серпень 2013 року разом із Додатком №8, оскільки господарська операція по придбанню у ТОВ «Синтез - Оіл» товару мала місце у серпні 2013 року.
Такі твердження відповідача мотивуються лише суб'єктивними доводами та не ґрунтуються на жодній нормі Податкового кодексу України. Фактично відповідач таким судженням позбавляє платника права використати вказану податкову накладну взагалі, оскільки у серпні 2013 року, як встановлено у ході розгляду справи та підтверджено її матеріалами, у розпорядженні платника був відсутній оригінал податкової накладної.
Суд звертає увагу на те, що імперативною нормою п.198.6 ст.198 ПКУ встановлено, що у разі, якщо платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної.
З огляду на викладене, суд вважає, що невключення позивачем податкової накладної №18 від 02.08.2013 року , виданої продавцем ТОВ «Синтез - Оіл», до податкової декларації за серпень 2013 року не виключає права платника податків включити її до складу податкового кредиту за вересень 2013 року.
Відповідна позиція була також підтримана Верховним судом України (постанова Верховного Суду України від 26 березня 2012 р. у справі № 21-268а11), який вказав, що у разі, якщо право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких фактично відбулись господарські операції, суми ПДВ, вказані у податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані.
Суд, таким чином, проаналізувавши фактичні обставини та матеріали справи, оцінивши докази, надані сторонами, не знаходить у діях платника податків (позивача) порушень тих норм закону, на які посилається відповідач, і приходить до висновку, що твердження податкового органу про наявність таких порушень ґрунтуються на припущеннях та належним чином не доведені, доводи відповідача протирічать вимогам закону та спростовуються наявними у матеріалах справи доказами.
Відповідно до частини першої статті 11 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Отже, обов'язок доведення обставин, які стали підставою для прийняття спірного повідомлення-рішення, покладено на податковий орган.
В даному випадку відповідач не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення - рішення, на відміну від позивача, який довів обґрунтованість вимог, заявлених у позові.
Приймаючи до уваги встановлені в ході судового розгляду фактичні обставини справи та враховуючи вищенаведені норми матеріального права, якими врегульовано спірні правовідносини, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог, у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до положень частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Податкове повідомлення-рішення Кременчуцької ОДПІ №0000992203/821 від 11.12.13 року визнати протиправним та скасувати.
Стягнути з Державного бюджету України на користь ПП "Прайм-Груп" витрати зі сплати судового збору в сумі 172,06 грн.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним надісланням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Повний текст постанови складено 27 січня 2014 року.
Суддя І.С. Шевяков