Справа № 646/11/14-к
№ провадження 1-кс/646/54/2014
13.01.2014 року м. Харків
Слідчий суддя Червонозаводського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 , за участі секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 ,розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу ОСОБА_4 на постанову слідчого від 17.10.2013 року про закриття кримінального провадження № 12013220060003154,-
08.01.2014 року ОСОБА_4 звернулася до слідчого судді із скаргою, в якій просила скасувати постанову слідчого СВ Червонозаводського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_5 від 17.10.2013 року про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12013220060003154, як незаконну і прийняту без дослідження всіх доказів у справі.
У судовому засіданні заявник просила скаргу задовольнити, зазначила, що копію постанови про закриття провадження отримала 30-31 грудня 2013 року.
Прокурор у судовому засіданні проти задоволення скарги заперечував.
Слідчий у судове засідання з невідомих для суду причин не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином, що не перешкоджає, відповідно до ч. 3 ст. 306 КПК України не перешкоджає розгляду скарги у його відсутності.
Слідчий суддя, вислухавши сторони, вислухавши надані письмові докази,в тому числі матеріали кримінального провадження № 12013220060003154, слідчий суддя приходить до наступного.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження № 12013220060003154, 03.11.2004 року за заявою ОСОБА_4 від 28.09.204 року щодо незаконного будівництва співвласником ОСОБА_6 другого поверху, яке призводить до руйнування її частки, прокуратуру Червонозаводського району м. Харкова було порушено кримінальну справу № 23040096 за ст. 356 КК України за фактом самоуправства.
14.10.2013 року дані за заявою ОСОБА_4 було внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, житловий будинок АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належить ОСОБА_4 - 20/100 частин на підставі свідоцтва про право на спадщину від 21.03.1990 року, ОСОБА_7 - 80/100 частин на підставі договору купівлі продажу від 01.07.1996 року.
Як пояснила ОСОБА_4 у судовому засіданні і вбачається з її пояснень в ході досудового розслідування, самовільне будівництво співвласників двоповерхової прибудови літ. А2-1 призвело до руйнування її частки будинку, яка на даний час знаходиться у непридатному для життя стану і погрожує їх життю. Аналогічні пояснення в ході досудового слідства дав ОСОБА_8 , її чоловік.
В ході досудового розслідування слідчим допитані ОСОБА_7 , ОСОБА_6 , які дали пояснення про те, що у 1996-1997 роках зробили капітальний ремонт своєї частки, не заперечували, що без відповідного дозволу стали робити прибудову до своєї частки у 2004 році, заручившись усною згодою ОСОБА_8 . За самовільне будівництво ОСОБА_7 був притягнутий до адміністративної відповідальності. Ніяких погіршень стану конструкцій їх частини будинку у зв'язку з будівництвом другого поверху не відбулося.
У справі допитано ряд свідків, проведено огляд місця події, проведено три судово - будівельні експертизи.
Відповідно до висновку судової будівельно - технічної експертизи № 190/10332 ід 09.12.20105 року основною причиною пошкоджень частини житлового будинку, яка належить співвласнику ОСОБА_4 є значний термін експлуатації житлового будинку літ. А-1 (90 років), без своєчасного проведення на протязі тривалого часу ремонтних робіт в даній квартирі. Нормативний строк служби аналогічних жилих будівель до капітального ремонту складає 50 років. Термін ефективної експлуатації житлового будинку по АДРЕСА_1 минув. Згідно даних інвентаризаційної справи № 12923 фізичний знос житлового будинку літ. А-1 станом на 1995 рік складав 54%, встановлено факт самовільного будівництва, але не встановлено причинного зв'язку між самовільним будівництвом та пошкодженнями у частині будинку, належній ОСОБА_4 .
В ході додаткової судової будівельно- технічної експертизи № 4658 від 03.07.2009 року встановлено, що проведення будівельних робіт з будівництва прибудови літ. А2-1 житлового будинку АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_9 , частково знаходиться в причинному зв'язку з виникненням тріщин в конструкції частини будинку, що належить ОСОБА_4 за тією ж адресою, зазначено, що виникнення деформацій в конструкціях житлового будинку АДРЕСА_1 складається з комплексу причин: значний вік будинку, вичерпано ресурс експлуатаційних властивостей конструктивних елементів будинку; вплив фізико - механічних факторів, поперемінне зволоження та висушування кладки, періодичне заморожування та відтавання, різкі перепади температур, просідання дерев'яних конструкцій будинку під впливом зволоження протягом тривалого часу при експлуатації будівлі, тощо; відсутність організованого водостоку з покрівлі будівлі; улаштування вимощення по периметру житлового будинку літ. А-1 шириною 0,3-).35 м. не відповідає мінімальній нормативній ширині (0,5-1 м) цього конструктивного елементу; вплив в процесі експлуатації та конструкції фундаментів та стін техногенних факторів у результаті аварій на інженерних комунікаціях будівлі (тобто у системі опалення, каналізації, водопостачання); розташування зливної ями та умивальника близько до стіни будинку АДРЕСА_1 (частина ОСОБА_4 ); можливі механічні впливи від проведення робіт в процесі будівництва прибудови літ. А2-1 (частина ОСОБА_9 ) до будинку АДРЕСА_1 обумовлені вібраціями від застосування будівельних інструментів, від монтажу та розбирання конструктивних елементів тощо; можливе улаштування будинку на ґрунтах, що мають пливунні властивості, які мають високе розташування ґрунтових вод до поверхні землі; зміна гідрогеологічних при благоустрою території району забудовою житловими будинками, при відсутності централізованої каналізаційної системи; невідповідність глибини залягання фундаменту житлового будинку АДРЕСА_1 будівельним нормам та правилам; улаштування підземної бетонної споруди, розташованої від стіни будинку на відстані близько 0,8 - 1 м, глибиною залягання 1,8-2 м між колодязем телефонної мережі та будинком, що могла спровокувати підйом рівню ґрунтових вод біля стін будинку, що може відбуватися за рахунок підпору вод, створеного будівництвом стіни цієї споруди, яка залягає у ґрунті; невідповідність глибини закладення підземної конструкції споруди по відношенню до поруч розташованого фундаменту житлового будинку АДРЕСА_1 будівельним нормам і правилам. Розмір матеріального збитку, заподіяного власнику ОСОБА_4 не визначений.
Так, до висновку повторної комісійної судово - будівельної експертизи № 4902 від 05.01.2011 року в мотивувальній частині постанови зазначено, що перший поверх житлової прибудови літ. А2-1, зведений за даними технічного паспорту у 1984 році і прийнятий в експлуатацію, розпочате у 2004 році будівництво другого поверху прибудови літ. А2-1 є самовільним. Житловий будинок літ. А-1 має східні ознаки фізичного зносу, як зі сторони квартири АДРЕСА_2 , так і зі сторони квартири АДРЕСА_3 .
На підставі проведених досліджень експерти прийшли до висновку, що погіршення технічного стану квартири, що належать ОСОБА_4 вірогідно пов'язано з будівництвом другого поверху прибудови літ. А2-1 до квартири, де мешкає ОСОБА_6 , а саме з впливом від проведення робіт в процесі будівництва, обумовленими механічними вібраціями від застосування будівельних інструментів, від монтажу та розбирання конструктивних елементів тощо.
Однією з причин погіршення технічного стану квартири, що належить ОСОБА_4 слід вважати значний термін експлуатації будівлі, неналежні умови експлуатації, оскільки не проведено її капітальний ремонт. Також міг вплинути комплекс інших причин не пов'язаний з будівництвом. Розмір матеріального збитку не визначений.
В ході досудового слідства встановлено, що другий поверх було побудовано не на частині будинку А-1 (1915 року будівництва), який спільно займають сім'ї власників ОСОБА_4 та ОСОБА_6 , а над прибудовою літ. А2-1, будівництво якої завершено в 1984 році.
В ході досудового розслідування не здобуто належних та допустимих доказів, які б свідчили про заподіяння значної майнової шкоди ОСОБА_4 , як власнику частини будинку та її причинний зв'язок з самовільним будівництвом.
Само по собі самовільно будівництво не створює складу злочину, передбаченого ст. 356 КК України. Самоправство є кримінально караним лише заподіяння діями винного значної шкоди інтересам громадянина, державним чи громадським інтересам або інтересам власника.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається у разі, якщо встановлена відсутність в діянні складу кримінального правопорушення.
Посилання позивачів на висновки спеціалістів ОСОБА_10 та висновок «САБО консалтинг» не є належними доказами і спростовуються даними наведених судово - будівельних експертиз.
Оскільки слідчому судді не надані достовірні докази, які б свідчили про неповноту, однобічність, необ'єктивність та упередженість проведеного досудового розслідування, скарга ОСОБА_4 задоволенню не підлягає.
На підставі наведеного, слідчий суддя вважає, що висновки встановлені в постанові про закриття кримінального провадження № 12013220060003154 слідчого СВ Червонозаводського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_5 від 17.10.2013 року відповідають фактично встановленим обставинам і їм дана правильна кримінально - правова оцінка, тому слідчий суддя відмовляє в задоволенні скарги ОСОБА_4 про скасування постанови.
При цьому слідчий суддя враховує, що матеріали кримінального провадження містять рішення апеляційного суду Харківської області від 29.05.2007 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_11 та ОСОБА_6 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, відновлення порушеного права, яким відмовлено у задоволенні позову в частині відшкодування спричиненої в результаті самовільного будівництва майнової та моральної шкоди та залишено без змін рішення Червонозаводського районного суду м. Харкова від 16.01.2007 року про відмову у задоволенні позову в частині знесення самовільної будівлі. До зазначеного висновку суд прийшов у зв'язку з недоведеністю причинного зв'язку між самовільним будівництвом та спричиненою шкодою, недоведеністю її розміру.
Оскільки матеріали кримінального провадження не містять достовірних доказів отримання ОСОБА_4 оскаржуваної нею постанови слідчого від 17.10.2013 року, слідчий суддя, з врахуванням положень ч. 1 ст. 304 КПК України, вважає, що процесуальний строк для звернення до суду ОСОБА_4 не пропущений.
Керуючись ст.ст. 284. 303-307. 309. 372 КПК України, слідчий суддя,-
У задоволенні скарги ОСОБА_4 на постанову слідчого СВ Червонозаводського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_5 від 17.10.2013 року про закриття кримінального провадження № 12013220060003154 - відмовити.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Харківської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Учасники судового провадження, а також особи, які не брали участі у кримінальному провадженні, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси чи обов'язки, мають право отримати копію ухвали.
Слідчий суддя ОСОБА_1