Справа №686/12525/13-ц
Провадження №22-ц/792/30/14
20 січня 2014 року м. Хмельницький
Колегія суддів судової палати у цивільних справах
апеляційного суду Хмельницької області
у складі: головуючого судді Купельського А.В.,
суддів: Пастощука М.М., Варвус Ю.Д.
при секретарі: Рудому В.М.
з участю: представника апелянта ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2,
розглянула у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Хмельницького міськрайонного суду від 21 жовтня 2013 року, по справі за позовом державного підприємства «Хмельницьке лісомисливське господарство» до ОСОБА_4, ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок порушення законодавства в галузі мисливського господарства та полювання,
В червні 2013 року представник ДП «Хмельницьке лісомисливське господарство», звертаючись до суду з вказаним позовом, зазначав, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на території державного лісового фонду було незаконно впольовані дикі тварини, шляхом виготовлення і розставляння саморобних пасток. Судом їх не було притягнуто до кримінальної відповідальності, так як суд дійшов до висновку, що відповідачі не займались масовим знищенням звірів та не завдали істотної шкоди. Водночас, завдані збитки внаслідок неправомірних дій не були відшкодовані.
У зв'язку з цим позивач просив суд стягнути з відповідачів 26500 грн. завданих збитків.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 21 жовтня 2013 року позов задоволено.
Не погоджуючись з таким рішенням, ОСОБА_3 в апеляційній скарзі просить його скасувати та ухвалити нове, яким відмовити ДП «Хмельницьке лісомисливське господарство» у задоволенні позову.
Головуючий у першій інстанції: Продан Б.Г. Провадження № 22-ц/792/2438/13
Доповідач: Купельський А.В. Категорія: 29, 30, 35
Посилається на те, що при прийнятті рішення, суд робив посилання на факти, які містяться саме у вироку суду, яким апелянта було виправдано. Не наведені докази про існування впольованого зайця, козулі, оленя та ін.
Також апелянт зазначає, що не було доведено наявності певного виду незаконного полювання, знищення тварин з посиланням на докази, яке б мало відношення до нього; факту настання шкоди саме на таку суму, яка вказана в позові, факт вини у настанні шкоди, яка б підтверджувалась дисциплінарною, адміністративною чи кримінальною відповідальністю.
Заслухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, ознайомившись з доводами апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
З метою раціонального використання мисливських тварин, охорони диких тварин, а також середовища їх перебування, відповідно до ст. 20 ЗУ «Про мисливське господарство та полювання» забороняється: полювання із застосуванням або використанням заборонених знарядь та забороненими способами, а саме: клеїв, петель, підрізів, закотів, гачків, самострілів, ловчих ям.
Відповідальність за порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання несуть, відповідно до ст. 42 цього ж закону особи, винні у: порушенні права державної власності на мисливських тварин; порушенні правил полювання та здійснення інших видів використання мисливських тварин.
Відповідно до ч. 1 ст. 1166 ЦК України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Судом встановлено, і це підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 було незаконно впольовані дикі тварини, зокрема: дві козулі, самку оленя плямистого, зайця-русака на загальну суму 26500 грн. ( а. с. 6).
Висновок суду першої інстанції про заподіяння шкоди ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є обґрунтованим. З ним погоджується колегія суддів апеляційного суду.
Із вироку, на який посилається суд при прийнятті рішення вбачається, що відповідачі діяли спільно за змовою між собою, виготовляючи і розставляючи саморобні пастки, куди в результаті їх неправомірних дій, потрапили дикі тварини, що перебували у стані природної волі.
Зазначене підтверджується протоколами відтворення обстановки та обставин події за участю ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (матеріали кримінальної справи т. 1 а. с. а. с. 141-162), протоколом допиту свідка ОСОБА_6 про те як відповідачі розробляли тушу вбитого оленя та фотографією цього ( матеріали кримінальної справи т. 1 а. с. 125-26)
Посилання апелянта на те, що при прийнятті рішення, суд робив посилання на факти, які містяться саме у вироку суду, яким апелянта було виправдано не може бути підставою для скасування рішення суду.
Кваліфікуючою ознакою ч. 2 ст. 248 КК України є масове знищення звірів у великій кількості, що завдало істотної шкоди.
В зв'язку з тим, що ОСОБА_3 та ОСОБА_4 не займались масовим знищенням звірів у великій кількості, а також що їх дії не завдали істотної шкоди, вони судом не були притягнуті до кримінальної відповідальності за порушення правил полювання.
Водночас, завдані збитки внаслідок їх неправомірних дій, не відшкодовані.
Матеріали кримінальної справи спростовують посилання апелянта, щодо відсутності існування доказів порушення ОСОБА_3 та ОСОБА_4 правил полювання на зайців, козуль та оленя.
Вище наведенні докази спростовують зауваження апелянта, що не було доведено наявності певного виду незаконного полювання, знищення тварин; факту настання шкоди саме на таку суму, яка вказана в позові, факту вини у настанні шкоди.
Інші доводи апеляційної скарги, ретельно досліджені судом, висновків суду не спростовують і не дають підстав вважати, що судом допущені порушення матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення спору.
Оскільки рішення суду правильне, обґрунтоване, відповідає обставинам справи, постановлене з дотриманням вимог процесуального права, колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 307, 308, 315, 319 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду від 21 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий:/підпис/
Судді:/підписи/
З оригіналом згідно:
суддя апеляційного суду А.В. Купельський