№ справи: 106/5269/13-цГоловуючий суду першої інстанції:Володарець Н.М.
№ провадження: 22-ц/190/807/14Доповідач суду апеляційної інстанції:Берещанська І. І.
22 січня 2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у складі:
Головуючого судді:Берещанської І.І.
Суддів:Кузнєцової О.О., М'ясоєдової Т.М.
При секретарі:Таранець О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Сімферополі цивільну справу за позовом ОСОБА_6 до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_7 про визнання частково недійсним та розірвання договору, а також зобов'язання повернути грошові кошти,
за апеляційною скаргою ОСОБА_6 на заочне рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 03 грудня 2013 року,
Позивач ОСОБА_6 звернулася до суду із позовом до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_7 про визнання частково недійсним та розірвання договору, а також зобов'язання повернути грошові кошти. Позовні вимоги мотивовані тим, що згідно з договором № АБ від 06 листопада 2012 року відповідач зобов'язався протягом 20 робочих днів виготовити, доставити та встановити за її місцем проживання полівинілхлоридні конструкції (металопластикові вікна) загальною площею 6,905 кв.м. За умовами укладеного договору колір виробів встановлений по узгодженню з нею білий, а вартість замовлення визначена у 7530 грн. Відповідно до п.6.4 укладеного договору зміна конструкцій, розмірів виробів за бажанням замовника, розірвання договору, а також повернення грошових коштів здійснюється лише у тому випадку, якщо замовник звернувся протягом однієї доби (до 09:00) наступного дня з моменту підписання цього договору. Вважає, що така редакція пункту 6.4 договору не тільки суперечить принципу добросовісності, але й привела до істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків на користь відповідача та у шкоді їй. Крім того, відповідач замість зазначених у договорі профілів «WINBAU» PVC 3К виготовив та встановив у її квартирі вікна та інші виробі, використовуючи при цьому профілі марки «WINBAU» CONSUMER 4К. Сертифікат відповідності на застосовані при виготовлені виробів профілі та фурнітуру, а також ліцензія на установку віконних блоків відповідачем не представлені. У момент укладання договору їй, як замовнику, не була представлена картотека замовлення з зазначенням кількості та розмірів вікон та інших конструкцій, підлягаючих встановленню у квартирі. Ширина віконних блоків, встановлених відповідачем, хоч і складає 3,4 м чи 3400 мм, проте елементи жорсткості у них відсутні, що може представляти небезпеку для споживача у ході їх експлуатації. Крім того, встановлений відповідачем віконний блок не відповідає замовленому нею розміру, перевищує фактичну ширину підстави під установки. Отже відповідачем порушені вимоги ДСТУ Б.В.2.7-107-2001. Також відповідачем порушені строки виконання замовлення, оскільки замість доставки та встановлення виробів 04 грудня 2012 року відповідачем доставка віконних блоків була виконана лише 03 лютого 2013 року. У ході установки одностулкового віконного блоку з торця блоку було встановлено, що цей виріб не відповідає розміру. При його повторному встановленню 26 лютого 2013 року було встановлено, що ширина козирка звужена відносно замовлених розмірів. 11 березня 2013 року виконавцем був встановлений зливний козирок необхідної ширини, який складається з двох частин, розрив між якими склав 180мм, що є недопустимим, оскільки у зазначений розрив між частинами козирка вільно потрапляють атмосферні опади. На цей час відповідачем ще не закінчені роботи з обладнання козирка, встановленню підвіконних дощок та установки водозбірного лотку. Глухий віконний блок з торцевого блоку має прямокутну форму, у той час як з метою герметизації балкону його необхідно було виготовити трапецевидної форми. У примикання козирку до існуючої залізобетонної балконної плити квартири, розташованої поверхом вище, необхідно було виконати обладнання захисного фартуха з оцинкованої сталі. На підставі викладеного просить суд визнати недійсною умову, викладену в пункті 6.4 договору №АБ, укладеного між нею та відповідачем, в частині її права розірвання договору та вимоги повернення внесеної грошової суми тільки у разі звернення до виконавця протягом однієї доби з моменту підписання договору, а також розірвати зазначений договір, зобов'язавши відповідача повернути їй грошові кошти в сумі 7350 грн. - вартість замовлення, внесені нею відповідачу в день укладання договору, та відшкодувати витрати на правову допомогу в сумі 300 грн.
Заочним рішенням Євпаторійського районного суду Автономної Республіки Крим від 03 грудня 2013 року позов ОСОБА_6 до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_7 про визнання частково недійсним та розірвання договору, а також зобов'язання повернути грошові кошти задоволено частково:
- визнано частково недійсним п.6.4 договору №АБ від 06 листопада 2012 року, укладеного між ОСОБА_6, як замовником, та ОСОБА_7, як виконавцем, щодо визначення умови для розірвання цього договору - у разі звернення замовника протягом однієї доби (до 09:00 год. наступного дня) з моменту підписання договору ;
- розірвано договір №АБ від 06 листопада 2012 року, укладений між ОСОБА_6, як замовником, та ОСОБА_7, як виконавцем, та стягнено з ОСОБА_7 на користь ОСОБА_6 надмірно сплачені грошові кошти за фактично невиконану роботу в сумі 1403 грн., а також понесені нею судові витрати на оплату судової будівельно-технічної експертизи в сумі 2000 грн. та витрати на правову допомогу в сумі 300 грн., а разом 3703 грн.
В іншій частині позовних вимог відмовлено.
- стягнено з ОСОБА_7 на користь держави судовий збір в сумі 458,80 грн.
Не погодившись з рішенням суду позивач ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині відмови позовних вимог скасувати, і в цій частині ухвалити нове рішення про задоволення позову в повному обсязі. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду є незаконним та необґрунтованим, ухваленим з порушенням норм матеріального та процесуального права. Зокрема апелянт зазначає, що вартість робіт по усуненню виявлених недоліків виготовлених та встановлених у квартирі полівинілхлоридних конструкцій згідно із висновком експерта складає 1403 грн., однак вона вважає, що з відповідача підлягає стягненню вся сума замовлення у розмірі 7530 грн.
До суду апеляційної інстанції відповідач ОСОБА_7 не з?явився, належним чином повідомлений. Крім того, відповідно до ч.2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 303 Цивільного процесуального кодексу України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Згідно зі ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову, місцевий суд виходив з того, що у разі розірвання договору сторони мають право вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язаннями до моменту розірвання договору.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, оскільки вони відповідають дійсним обставинам справи, вимогам закону.
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено загальні умови виконання зобов'язання, яке має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та актів цивільного законодавства.
Згідно статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За змістом статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, розірвання договору, відшкодування збитків та моральної шкоди.
За загальним правилом, встановленим статтею 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору, сторони мають право вимагати повернення того, що було виконане ними за зобов'язаннями до моменту розірвання договору.
Судом встановлено, що 6 листопада 2012 року між позивачем ОСОБА_6, як замовником, та відповідачем - суб'єктом підприємницької діяльності відповідачем ОСОБА_7, як виконавцем, укладено договір на виготовлення, доставку та установку металопластикових вікон, які відповідач зобов'язався виконати впродовж 20 робочих днів, а саме до 4 грудня 2012 року, а позивачка прийняти виконані роботи, оплатити їх у загальному розмірі 7530 грн.
З матеріалів справи вбачається, що вказану суму ОСОБА_6 повністю оплатила, що не заперечував відповідач ОСОБА_7
З висновку № 90 від 18 жовтня 2013 року судової технічної експертизи вбачається, що конструкція та матеріали виготовлених та встановлених у квартирі ОСОБА_6 полівинілхлорідних конструкцій частково не відповідає замовленню ОСОБА_6 за зазначеним договором. Вартість робіт по усуненню виявлених недоліків виготовлених та встановлених у квартирі полівинілхлорідних конструкцій, за умовою їх виконання підрядним способом, складає 1403 грн. у діючих цінах. На теперішній час відповідачем виконане 98 % об'єму робіт. Вартість виконаних робіт складає 6127 грн.
Виходячи з наведеного і положень ст. 653 Цивільного кодексу України, колегія суддів вважає суд першої інстанції, обґрунтовано задовольнив частково позов ОСОБА_6, розірвав укладений між нею і ОСОБА_7 договір і стягнув вартість робіт по усуненню виявлених недоліків виготовлених та встановлених у квартирі конструкцій.
Крім того, відповідно до рішення Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 01 липня 2013 року на користь ОСОБА_6 вже стягнена сума неустойки з ОСОБА_7 1573,77 грн.
Доводи апеляційної скарги ОСОБА_6 які зводяться до того, що судом при винесенні рішення сума збитків визначена невірно, в меншому розмірі у сумі 1403 грн., замість 7530 грн., не спростовують висновків суду, не містять правових підстав щодо скасування рішення суду, ухвалення нового рішення з підстав ст. 309 Цивільного процесуального кодексу України.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно і всебічно з'ясував дійсні обставини справи і відповідно до вимог матеріального права і з дотриманням процесуального права постановив законне і обґрунтоване рішення суду.
На підставі вказаного і керуючись статтями 303, 308, 315 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
Апеляційну скаргу ОСОБА_6 відхилити.
Заочне рішення Євпаторійського міського суду Автономної Республіки Крим від 03 грудня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Судді: