Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/82/14 Головуючий у суді І-ї інстанції Волошина Н.Л.
Доповідач Белінська І. М.
Іменем України
16.01.2014 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
Белінської І.М.,
Суржика М.М.,
Суровицької Л.В.,
при секретареві - Ткаченко Т.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6, ОСОБА_7 про відшкодування шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 21 жовтня 2013 року,
У липні 2013 року ОСОБА_5 звернулась до суду із цим позовом.
В обґрунтування позовних вимог посилалась на те, що відповідачі з травня 2011 року проживали у належному їй на праві власності житловому будинку АДРЕСА_1 на умовах договору найму.
За період з 1.01.2012 року по 31.09.2012 року вони витратили 2305 куб.м газу, перевищивши встановлену чинним законодавством норму споживання( до 2500 куб.м на рік), згідно з якою вартість 1 куб.м. газу становить 0,7254 грн., внаслідок чого у результаті проведеного у січні 2013 року перерахунку вартості послуги з газопостачання за 2012 рік вона додатково заплатила 1376, 70 грн. за спожитий газ, а також оплачувала ці послуги за новим тарифом 1,098 грн. за 1 куб.м газу протягом 2013 року.
Посилаючись на те, що відповідачі не у повному розмірі оплатили за час найму житла комунальні послуги із газопостачання, позивач просив стягнути з них солідарно 1376 грн.70 коп. у відшкодування завданих збитків.
Рішенням Світловодського міськрайонного суду від 21 жовтня 2013 року у задоволенні позову відмовлено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення через невідповідність висновку суду обставинам справи, порушення норм матеріального права.
Заслухавши пояснення відповідача ОСОБА_6 та його представника адвоката ОСОБА_8, які заперечували проти апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вирішила, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з таких підстав.
Встановлено, що 28.05.2011 року між позивачем та відповідачем ОСОБА_6 був укладений у письмовій формі договір найму житла, відповідно до якого ОСОБА_5, як наймодавець, передала для проживання відповідачу, як наймачу, належний їй будинок АДРЕСА_1, строком на один рік, а відповідач повинен був оплачувати комунальні послуги та утримувати будинок у належному стані. Встановлено також, що наймач проживав у цьому будинку з 28.05.2011 року по вересень 2012 року.
Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем не надано доказів того, що сторони домовились про граничні обсяги споживання наймачем комунальних послуг, у тому числі і природного газу для побутового споживання, а тому наймач, який протягом 2012 року належним чином вносив плату за комунальні послуги, у тому числі і за послуги газопостачання, не несе відповідальності за перерахунок вартості спожитого за 2012 рік газу за підвищеним тарифом ( у зв»язку із перевищенням обсягу споживання у розмірі 2500 куб.м газу), сума якого склала 1054 грн.31 коп. Крім того, відмовляючи у позові до ОСОБА_7, суд прийшов до висновку, що позивач не надав доказів, що вона є стороною договору найму.
Судом правильно встановлені обставини справи. а висновки щодо відмови у задоволенні позову ґрунтуються на правильному застосуванні норм матеріального права.
Позивач не заперечував тієї обставини, що за весь час дії договору найму, відповідач належним чином передавав їй гроші за комунальні послуги, у тому числі і за послуги з газопостачання за фактичними показниками лічильника. Позивач стверджує, що за час проживання відповідача у будинку у 2012 році ним було витрачено 2305 куб.м газу, тобто цей показник не перевищував обсягу споживання ( 2500 куб.м на рік), за який встановлено ціну у 0,7254 грн. за 1 куб.м природного газу.
Оскільки позивач не надав доказів наявності факту домовленості між сторонами про граничний річний або щомісячний обсяг споживання природного газу, а за час фактичного проживання наймача у будинку у 2012 році обсяг спожитого ним газу для побутових потреб не перевищив 2500 куб.м, вимоги ОСОБА_5 про стягнення з відповідача доплати за ці послуги не підлягають задоволенню.
Відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності і справедливості ( ч.1ст.627 ЦК).
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов»язковими відповідно до актів цивільного законодавства 9ч.1ст.628 ЦК).
Ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін. У випадках, встановлених законом, застосовуються ціни ( тарифи, ставки тощо), які встановлюються або регулюються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування. Зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом. Зміна ціни у договорі після його виконання не допускається. (ч..1-4ст.632 ЦК).
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновку суду про те, що укладений сторонами договір найму не містить граничних обсягів використання наймачем газу, зокрема у опалювальний період, на що посилається позивач, розраховуючи розмір завданих їй збитків.
Суд першої інстанції правильно застосував норми матеріального права та дійшов обґрунтованого висновку про належне виконання наймачем обов»язків за договором найму, зокрема у частині своєчасного та у належному розмірі внесення плати за комунальні послуги (ч.3ст.815 ЦК). Підстави для скасування рішення відсутні.
Відповідно до ч.1ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 відхилити, а рішення Світловодського міськрайонного суду від 21 жовтня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі 20 днів з дня набрання нею законної сили.