Справа: № 810/2520/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Лисенко В.І. Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.
16 січня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Мамчура Я.С. та Шостака О.О.,
при секретарі - Дроздовій М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області про визнання незаконною та скасування вимоги про сплату недоїмки,
У травні 2013 року ФОП ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати протиправною та скасувати вимогу Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області від 03 травня 2013 року № 126 про сплату недоїмки.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року вказаний адміністративний позов було задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що позивач не набув загального пенсійного віку, а тому не звільняється від сплати страхових внесків.
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року - без змін виходячи із наступного.
Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що ФОП ОСОБА_2 надійшла від Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області вимога від 03 травня 2013 року № 126.
Згідно вказаного документа та заперечень на адміністративний позов позивач зобов'язана перерахувати на казначейський рахунок відповідача єдиний страховий внесок за період з січня по грудень 2012 року у розмірі 4572 грн. 42 коп.
ФОП ОСОБА_2 вважає дії відповідача щодо нарахування єдиного страхового внеску за період з січня по грудень 2012 року неправомірними, у зв'язку з чим звернулася до суду з даним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_2 суд першої інстанції виходив з того, що з 29 червня 2010 року позивач звільнений від сплати єдиного страхового внеску на підставі ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Колегія суддів погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він знайшов своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
У відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та члени сімей цих осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.
Згідно ч. 4 ст. 4 вказаного Закону особи, зазначені у пункті 4 частини першої цієї статті, які обрали спрощену систему оподаткування, звільняються від сплати за себе єдиного внеску, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.
В зазначеній редакції ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» діє з 06 серпня 2011 року.
ФОП ОСОБА_2 обрала спрощену систему оподаткування, що відповідачем не заперечується.
Відповідно до пенсійного посвідчення НОМЕР_1 від 22 липня 2011 року ОСОБА_2 призначено пенсію за віком.
З огляду на викладене колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що з липня 2011 року позивач звільнена від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Як на підставу для скасування постанови суду від 26 червня 2013 року відповідач посилається на те, що ОСОБА_2 не досягла пенсійного віку, передбаченого ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Вказані доводи відповідача колегія суддів вважає необґрунтованими з огляду на те, що при призначенні позивачу пенсії за віком було застосовано пільгу, передбачену ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Правомірність призначення позивачу пенсії за віком не є предметом доказування у даній справі, адже ч. 4 ст. 4 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» пов'язує звільнення від сплати єдиного внеску саме з фактом призначення та отримання пенсії за віком, а не досягненням особою певного віку.
Як раніше зазначалося, фактичне отримання позивачем пенсії за віком підтверджується пенсійним посвідченням НОМЕР_1 від 22 липня 2011 року.
Таким чином, доводи апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 26 червня 2013 року, та не можуть бути підставами для її скасування.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам та прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області - залишити без задоволення, а постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
В задоволенні апеляційної скарги Управління Пенсійного фонду України в Іванківському районі Київської області - відмовити.
Постанову Київського окружного адміністративного суду від 26 червня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді Я.С. Мамчур
О.О. Шостак
Головуючий суддя Горяйнов А.М.
Судді: Мамчур Я.С
Шостак О.О.