Справа: № 826/8206/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Іщук І.О.
Суддя-доповідач: Горяйнов А.М.
16 січня 2014 року м. Київ
Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді - Горяйнова А.М.,
суддів - Мамчур Я.С. та Шостака О.О.,
при секретарі - Дроздовій М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіліс-А» на постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 23 липня 2013 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіліс-А» до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби про визнання недійсними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У травні 2013 року ТОВ «Мобіліс-А» звернулося до суду з позовом, у просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС від 24 квітня 2013 року № 0002832207 та 0002822207.
Постановою окружного адміністративного суду м. Києва від 23 липня 2013 року в задоволенні вказаного адміністративного позову було відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нове рішення про задоволення позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема апелянт вказує на те, що надав докази фактичного отримання послуг від ПП «Єврофасад-Черкаси».
Сторони, будучи належним чином повідомлені про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, в судове засідання не з'явилися. Про причини своєї неявки суд не повідомили.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні - не обов'язкова, колегія суддів у відповідності до ч. 4 ст. 196 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності представників сторін.
Згідно ст. 41 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Мобіліс-А» задовольнити, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 23 липня 2013 року - скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову виходячи із наступного.
Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 202 КАС України суд апеляційної інстанції скасовує рішення суду першої інстанції та ухвалює нове якщо встановить порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Судом встановлено, що ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Мобіліс-А» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ПП «Єврофасад-Черкаси» за період червень, липень, серпень, жовтень, листопад 2012 року, про що складено акт від 08 квітня 2013 року № 379/22.2/24575722.
На підставі вказаного акту перевірки відповідачем були винесені податкові повідомлення-рішення від 24 квітня 2013 року № 0002122207, яким позивачу нараховано податкові зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 266850 грн. 00 коп., з яких 213480 грн. 00 коп. - за основним платежем та 53370 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції, а також від 24 квітня 2013 року № 0002832207, яким позивачу нараховано податкові зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 254143 грн. 00 коп., з яких 203314 грн. 00 коп. - за основним платежем та 50829 грн. 00 коп. - штрафні (фінансові) санкції.
Не погоджуючись із вказаними рішеннями податкового органу ТОВ «Мобіліс-А» звернулося до суду з позовом про їх скасування.
Приймаючи рішення про відмову в задоволенні позовних вимог ТОВ «Мобіліс-А» суд першої інстанції виходив з того, що позивач не надав належних доказів підтвердження правомірність своїх дій щодо формування податкового кредиту та витрат на підставі документів, складених ПП «Єврофасад-Черкаси».
Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він не відповідає фактичним обставинам справи.
Судом встановлено, що між ПП «Єврофасад-Черкаси» та ТОВ «Мобіліс-А» було укладено договір підряду № 010612 від 04 червня 2012 року, за яким ПП «Єврофасад-Черкаси» зобов'язувалося виконати окремі види будівельно-монтажних робіт в фізкультурно-оздоровчому дозвільному центрі по вул. Ярославській, 56-а в Подільському районі м. Києва, та договір підряду № 280912 від 28 вересня 2012 року, за яким ПП «Єврофасад-Черкаси» зобов'язувалося виконати окремі види будівельно-монтажних робіт при будівництві офісно-житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Дружби Народів, 14-16 (секції № 3 і № 4) в Печерському районі м. Києва.
На підставі документів, складених у зв'язку з виконанням вказаних договорів, позивачем був сформований податковий кредит та витрати.
ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС вважає такі дії ТОВ «Мобіліс-А» неправомірними з огляду на те, що в діяльності ПП «Єврофасад-Черкаси» наявні ознаки фіктивності. Працівниками ГВПМ ДПІ у Оболонському районі м. Києва ДПС в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 3201311005000007 від 04 січня 2013 року, було допитано громадянина ОСОБА_2, який згідно реєстраційних документів є засновником та директором вказаної юридичної особи. Згідно пояснень ОСОБА_2 реєстрацію ПП «Єврофасад-Черкаси» він не здійснював та фінансово-господарською діяльністю від імені вказаного підприємства не займався та нікого не уповноважував на вчинення таких дій.
На думку колегії суддів самі по собі вказані відомості не є беззаперечним доказом безтоварності операцій між ТОВ «Мобіліс-А» та ПП «Єврофасад-Черкаси».
Так, допит ОСОБА_2 відбувався в рамках кримінального провадження за ознаками складу злочину, передбаченого ст. 212 КК України, розслідування якого на даний час не закінчене.
У зв'язку з цим встановлені під час його розслідування обставини, згідно ч. 1 ст. 71 КАС України, підлягають доведенню в межах даної справи в загальному порядку.
Проте доказів, які б підтверджували обставини, викладені в протоколі допиту ОСОБА_2, відповідачем, в порушення ч. 2 ст. 71 КАС України, надано не було.
Крім того, під час допиту ОСОБА_2 не з'ясовувалися обставини укладення та виконання договорів підряду № 010612 від 04 червня 2012 року та № 280912 від 28 вересня 2012 року.
Разом з тим, з огляду на вищевикладені обставини колегія суддів вважає, що з метою доведення правомірності своїх дій щодо формування податкового кредиту та витрат за операціями з ПП «Єврофасад-Черкаси», позивач зобов'язаний був надати суду копії всіх документів, які підлягали складенню під час виконання договорів підряду № 010612 від 04 червня 2012 року та № 280912 від 28 вересня 2012 року.
Такий обов'язок виникає у позивача також з огляду на наступні норми права.
Згідно пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.
У відповідності до пп. «а» п. 198.1 ст. 198 ПК України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
Відповідно до пп. 138.1.1 п. 138.1 ст. 138 ПК України до витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, належить, зокрема, собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Із вказаних норм права вбачається, що обов'язковою умовою виникнення права на формування податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, є сплата податку на додану вартість у ціні придбаного або виготовленого товару чи послуг та понесення витрат саме у зв'язку з отриманням товарів, робіт (послуг).
Таким чином, під час здійснення контролю за правомірністю формування платником податку податкового кредиту та витрат, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств, підлягає перевірці фактичне придбання товару чи отримання послуги.
На підтвердження фактичного виконання сторонами умов договору підряду № 010612 від 04 червня 2012 року представник ТОВ «Мобіліс-А» надала суду копії актів приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень, липень та серпень 2012 року.
Виконання сторонами умов договору підряду № 280912 від 28 вересня 2012 року підтверджується копіями актів приймання виконаних будівельних робіт та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за жовтень і листопад 2012 року.
Вказані документи оформлені з дотримання вимог ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
Також позивачем надані суду копії податкових накладених, складених ПП «Єврофасад-Черкаси», на підставі яких ТОВ «Мобіліс-А» сформувало податковий кредит.
Разом з тим, п. 8.1 договорів № 010612 від 04 червня 2012 року та № 280912 від 28 вересня 2012 року було передбачено, що підрядник виконує роботи у відповідності з проектною документацією, будівельними нормами і правилами, графіками виконання робіт.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції представник позивача надала проектну документацію, а графіки виконання робіт, згідно пояснень представника позивача, не складалися у зв'язку з тим, що обсяг робіт, виконання яких покладалося на ПП «Єврофасад-Черкаси», постійно змінювався та визначався з урахуванням поточної виробничої необхідності.
Відсутність графіків виконання робіт є порушенням сторонами договірних зобов'язань та вимог законодавства, контроль за додержанням якого покладено на органи державного архітектурно-будівельного контролю, однак не є достатнім доказом того, що відповідні роботи не виконувалися.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суд першої інстанції також послався на відсутність доказів того, що позивач (замовник робіт) здійснював контроль і технічний нагляд виробів, відповідно до п. 8.2 договорів; доказів того, що позивач має у власності та/або у користуванні складські приміщення, що зазначені складські приміщення перебували під охороною та передавалася двічі на день (вранці та ввечері) відповідно до п. 7.4-7.6 договорів; доказів наявності побутових приміщень, поставлених матеріальних ресурсів.
Зазначені докази не є документами первинного бухгалтерського обліку, на підставі яких встановлюється фактичне виконання будівельних робіт. Однак, незважаючи на це, їх наявність чи відсутність може бути врахована під час здійснення судом оцінки доказів за правилами ст. 86 КАС України.
У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, дійшовши висновку про необхідність дослідження обставин щодо здіснення контроль і технічного нагляду виробів; наявності у позивача на праві власності та/або у користуванні складських приміщень; перебування складських приміщень під охороною; передавання двічі на день (вранці та ввечері) таких складських приміщень відповідно до п. 7.4-7.6 договорів; наявності побутових приміщень та поставлених матеріальних ресурсів, зобов'язаний був, відповідно до ч. 5 ст. 71 КАС України, запропонувати позивачу надати відповідні докази та пояснення. Висновок про відсутність таких доказів міг бути закріплений в постанові суду лише у разі відмови представника позивача надати такі докази.
З матеріалів справи вбачається, що судом першої інстанції такі докази не витребовувалися, у зв'язку з чим посилання на їх відсутність є необґрунтованими.
Під час апеляційного розгляду справи представник позивача надала копії документів про виконання договорів, укладених між ТОВ «Мобіліс-А» та генеральним замовником будівельних робіт на об'єктах «фізкультурно-оздоровчий дозвільний центр по вул. Ярославській, 56-а в Подільському районі м. Києва» та «офісно-житловий комплекс з вбудовано-прибудованими приміщеннями та підземним паркінгом по вул. Дружби Народів, 14-16 (секції № 3 і № 4) в Печерському районі м. Києва» - ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Центробуд».
Зокрема, представником позивача були надані копії актів приймання виконаних будівельних робіт, що були підписані між ТОВ «Мобіліс-А» та ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Центробуд». Зазначеними актами позивач передав генеральному замовнику будівельні роботи, які були виконані, в тому числі, ПП «Єврофасад-Черкаси» (до актів приймання виконаних будівельних робіт, що підписані між ТОВ «Мобіліс-А» та ТОВ «Інвестиційно-будівельна компанія «Центробуд», включений перелік робіт, найменування яких міститься в договірній ціні, локальних кошторисах, актах приймання виконаних будівельних робіт, складених на підставі договорів підряду № 010612 від 04 червня 2012 року та № 280912 від 28 вересня 2012 року).
З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що позивач підтвердив фактичне виконання ПП «Єврофасад-Черкаси» робіт, обумовлених договорами підряду № 010612 від 04 червня 2012 року та № 280912 від 28 вересня 2012 року, а, отже, правомірність своїх дій щодо формування податкового кредиту та витрат на підставі документів, складених зазначеним контрагентом.
Таким чином, доводи апеляційної скарги ТОВ «Мобіліс-А» спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в постанові від 23 липня 2013 року, та є підставами для її скасування.
Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. В зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу ТОВ «Мобіліс-А» задовольнити, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 23 липня 2013 року - скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 41, 160, 167, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіліс-А»- задовольнити.
Постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 23 липня 2013 року - скасувати.
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Мобіліс-А» - задовольнити.
Скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва Державної податкової служби від 24 квітня 2013 року № 0002832207 та 0002822207.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя А.М. Горяйнов
Судді Я.С. Мамчур
О.О. Шостак
Головуючий суддя Горяйнов А.М.
Судді: Мамчур Я.С
Шостак О.О.