Справа: № 2а/2508/11970/11 Головуючий у 1-й інстанції: Короїд Ю.М. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
15 січня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О. Є., Романчук О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області, Управління праці та соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання провести нарахування та виплату основної та додаткової пенсії, грошової компенсації та допомоги, та доплати до пенсії, за апеляційними скаргами Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області, Управління праці та соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області на постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 06 квітня 2012 року, -
Позивач звернувся у суд з позовом, у якому просив визнати неправомірними дії відповідачів та зобов'язати територіальний орган Пенсійного фонду України здійснити перерахунок та виплату основної пенсії по інвалідності, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та доплати до пенсії за проживання на забрудненій внаслідок Чорнобильської катастрофи території відповідно до ст. ст. 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Крім того, позивач просив зобов'язати територіальний орган праці та соціального захисту населення здійснити перерахунок та виплату щорічної допомоги на оздоровлення та грошової компенсації у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства відповідно до ст. ст. 37, 48 вказаного Закону.
Постановою Козелецького районного суду Чернігівської області від 06 квітня 2012 року зазначений адміністративний позов задоволено частково: визнано протиправними дії відповідачів, зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області здійснити перерахунок та виплату позивачу основної пенсії по інвалідності у розмірі 6 мінімальних пенсії за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком за період з 01.09.2010 року по 22.07.2011 року відповідно до ст. ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», зобов'язано Управління праці та соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області здійснити перерахунок та виплату грошової компенсації у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства у розмірі 30% мінімальної заробітної плати за період з 01.09.2010 року по 31.12.2011 року та щорічної допомоги на оздоровлення у розмірі 4 мінімальних заробітних плат за 2011 рік відповідно до ст. ст. 37 48 вказаного Закону, з урахуванням проведених виплат. У решті позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із судовим рішенням, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про залишення без задоволення вимог позивача у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Враховуючи те, що постанова суду першої інстанції оскаржується лише відповідачами, колегія суддів переглядає судове рішення в межах вимог апелянтів.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачу допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства та щорічна допомога на оздоровлення має розраховуватися відповідно до мінімальної заробітної плати, а основна і додаткова пенсії - відповідно до мінімальної пенсії за віком.
З таким висновком суду не можна не погодитися.
Колегією суддів установлено, що позивач є пенсіонером, особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії, учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, інвалідом ІІІ групи, проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», громадянам, які проживають на територіях радіоактивного забруднення, виплачується щомісячна грошова допомога у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства в таких розмірах: - у зоні посиленого радіоекологічного контролю - 30 процентів від мінімальної заробітної плати.
Відповідно до положень ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» учасникам ліквідації насідків аварії на Чорнобильській АЕС - інвалідам ІІІ групи щорічна допомога на оздоровлення призначається у розмірі 4 мінімальних заробітних плат.
Згідно зі ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до категорії 1, інвалідам ІІІ групи призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ст. 54 цього Закону в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів ІІІ групи, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими шести мінімальних пенсій за віком.
Разом з тим, при визначенні розміру допомоги у зв'язку з обмеженням споживання продуктів харчування місцевого виробництва та особистого підсобного господарства і щорічної допомоги на оздоровлення територіальний орган праці та соціального захисту населення керувався положеннями постанови КМ України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а територіальний орган Пенсійного фонду України нараховував та виплачував позивача основну та додаткову пенсію у розмірі визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Аналізуючи правомірність висновків суду першої інстанції, колегія суддів зважає на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України за Законами України.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України (ст. 113 Конституції України).
Постановляючи рішення суд першої інстанції правомірно дійшов висновку, що постанови КМ України № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», суперечить вимогам ст. ст. 37, 48, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, правомірно керувався положеннями Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не приписами вищенаведених постанов уряду.
Отже, доводи апеляційних скарг спростовуються висновками суду першої інстанції, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.160, 183-2, 195, 197, 198, 200, 205, 207, 254 КАС України, суд
Апеляційні скарги Управління Пенсійного фонду України в Козелецькому районі Чернігівської області та Управління праці та соціального захисту населення Козелецької районної державної адміністрації Чернігівської області - залишити без задоволення.
Постанову Козелецького районного суду Чернігівської області від 06 квітня 2012 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Я.Б. Глущенко
суддя О. Є. Пилипенко
суддя О.М. Романчук
.
Головуючий суддя Глущенко Я.Б.
Судді: Пилипенко О.Є.
Романчук О.М