Справа: № 2-а-25819/11 Головуючий у 1-й інстанції: Буймова Л.П.
Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
16 січня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О. Є., Романчук О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у м. Фастові Київської області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у м. Фастові Київської області на постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01.08.2011 року, -
У липні 2011 року позивач звернувся у суд з позовом про визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання здійснити нарахування та виплату щомісячної компенсації за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Постановою Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01.08.2011 року зазначений адміністративний позов задоволено: зобов'язано відповідача провести перерахунок та виплату позивачу щомісячної компенсації за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 25.05.2011 року з врахуванням виплачених сум.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, а постанова суду - скасуванню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачу щомісячна компенсація за втрату годувальника має розраховуватися відповідно до мінімальної пенсії за віком.
Проте, з таким висновком суду не можна погодитися у повній мірі.
Колегією суддів установлено, що позивач є непрацюючим пенсіонером та отримує щомісячну компенсацію за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Відповідно до ст. 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" щомісячна компенсація в разі втрати годувальника призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, в розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком незалежно від пенсії, передбаченої законодавством України.
Разом з тим, при визначенні розміру щомісячної компенсації в разі втрати годувальника, відповідач керувався положеннями постанови КМ України від 26.07.1996 року № 836 «Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
З огляду на загальні засади пріоритету законів над підзаконними актами, суд першої інстанції, приймаючи рішення про задоволення позовних вимог, правомірно керувався положеннями Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", а не приписами вищенаведеної постанови уряду.
Колегія суддів зауважує, що оскільки будь-яким іншим законом, крім Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", мінімальний розмір пенсії не встановлений, відсутні правові підстави для застосування будь-якої іншої величини, ніж встановлена названим Законом, для розрахунку позивачу щомісячної компенсації в разі втрати годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Проте, колегія суддів не може погодитись з висновками суду щодо зобов'язання відповідача провести перерахунок та виплату позивачу щомісячної компенсації починаючи 23.07.2011 року, у розмірі визначеному ст. 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з огляду на таке.
14 червня 2011 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік".
Пунктом 7 частини I зазначеного Закону Прикінцеві положення Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4, яким встановлено, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
Із аналізу наведеної норми випливає, що визначення порядку та розмірів виплат зазначеним категоріям громадян делеговано Кабінету Міністрів України.
Під час вирішення питання, яка з однопредметних законодавчих норм рівної ієрархії, що не визнані неконституційними в установленому порядку, перевагу слід надавати тій з них, що прийнята пізніше. У розглядуваному випадку пізніше прийняті норми Закону України від 14 червня 2011 року N 3491-VI "Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік".
З огляду на те, що на реалізацію наведеного положення Закону України "Про внесення змін до "Про Державний бюджет України на 2011 рік" Кабінетом Міністрів України 6 липня 2011 прийнята постанова № 745, якою встановлено, що щомісячна компенсація сім'ям за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 52 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», яка призначається на кожного непрацездатного члена сім'ї, який був на його утриманні, не може бути нижчою від 10 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого законом для осіб, які втратили працездатність, судова колегія приходить до висновку про правомірність дій відповідача щодо виплати зазначеної компенсації у відповідному розмірі з 23.07.2011 року - дати набрання наведеною постановою уряду законної сили.
Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга - підлягає частковому задоволенню, а постанова суду першої інстанції скасуванню з постановленням нового рішення про задоволення позову частково.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 1832, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України у м. Фастові Київської області задовольнити частково.
Постанову Фастівського міськрайонного суду Київської області від 01.08.2011 року скасувати.
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати дії Управління Пенсійного фонду України у м. Фастові Київської області щодо невиплати ОСОБА_2 щомісячної компенсації за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до ст. 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 25.05.2011 року по 22.07.2011 року неправомірними.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України у м. Фастові Київської області провести перерахунок та виплату ОСОБА_2 щомісячної компенсації за втрату годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи у розмірі 50% мінімальної заробітної плати відповідно до ст. 52 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" за період з 25.05.2011 року по 22.07.2011 року з урахуванням виплачених коштів.
У решті позову відмовити.
Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Я.Б. Глущенко
суддя О.Є. Пилипенко
суддя О.М. Романчук
Головуючий суддя Глущенко Я.Б.
Судді: Пилипенко О.Є.
Романчук О.М