Справа: № 2а-787/11 Головуючий у 1-й інстанції: Міланіч А.М.
Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
15 січня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О. Є., Романчук О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області про зобов'язання зробити перерахунок та виплату додаткової пенсії та соціальної допомоги дитині війни, за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області на постанову Бородянського районного суду Київської області від 10 лютому 2011 року, -
У грудні 2012 року позивач звернувся у суд з позовом про визнання неправомірними дій відповідача та зобов'язання нарахувати та виплатити додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до положень ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та недоплачену щомісячну державну соціальну допомогу як дитині війни, відповідно до положень ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».
Постановою Бородянського районного суду Київської області від 10 лютому 2011 року зазначений адміністративний позов задоволено частково: визнано дії відповідача протиправними та зобов'язано провести перерахунок та виплату позивачу додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 15% мінімальної пенсі за віком відповідно до ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та щомісячної державної соціальної допомоги як дитині війни у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» за періоди з 07.12.2007 року по 31.12.2007 року та з 22.05.2008 року по 01.06.2010 року, з урахуванням виплачених сум.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем пропущено строк звернення до адміністративного суду з поважних причин.
Проте, з таким висновком суду не можна погодитися.
Колегією суддів установлено, що позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії та має статус дитини війни.
Відповідно до положень ст. 51 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, віднесеним до 4 категорії, додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, призначається у розмірі 15 процентів мінімальної пенсії за віком.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.
Разом з тим, при визначенні розміру додаткової пенсії та соціальної допомоги як дитині війни відповідач керувався постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян».
Не погоджуючись із розміром здійснюваних відповідачем виплат додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та щомісячної державної соціальної допомоги дітям війни, позивач звернувся у суд з вимогами щодо проведення їх перерахунку за періоди з 01.12.2007 року по 01.06.2010 року.
Надаючи оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам апеляційної скарги, колегія суддів вважає помилковим висновок суду першої інстанції щодо визнання поважними причин пропущення строку звернення до адміністративного суду та задоволення вимог позивача за період, який виходить за межі діючої на час звернення до суду правової норми, закріпленої ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як убачається із матеріалів справи, позивач звернувся до адміністративного суду із адміністративним позовом 07.12.2010 року із вимогами до суб'єкта владних повноважень з приводу перерахунку та здійснення соціальних виплат.
Згідно чинного на момент подання позову пункту 3 частини 1 статті 18 Кодексу адміністративного судочинства України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні усі адміністративні справи у спорах фізичних осіб з суб'єктами владних повноважень з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням та інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
За змістом статті 1 КАС України, цей Кодексу визначає повноваження адміністративних судів щодо розгляду справ адміністративної юрисдикції, порядок звернення до адміністративних судів і порядок здійснення адміністративного судочинства.
Приписами ч. ч. 1, 2 ст. 99 вказаного Кодексу передбачено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Враховуючи приведені норми, звертаючись до адміністративного суду із даним позовом, позивач не міг не усвідомлювати строків позовної давності, встановлених саме Кодексом адміністративного судочинства України, тобто шестимісячного строку на звернення за захистом порушених прав та інтересів.
Колегія суддів зауважує, що позивач про порушення своїх прав з боку відповідача мав дізнатись у момент отримання відповідних виплат у меншому ніж встановлено законом розмірі та не був позбавлений можливості своєчасно звернутися із відповідним позовом до суду за їх захистом.
За правилами статті 5 КАС України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Стаття 100 КАС України передбачає, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду.
Зважаючи на приведені норми та встановлені обставини, враховуючи те, що позивач з позовом звернувся до суду 07.12.2010 року, з вимогами про здійснення перерахунку та виплати додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, та щомісячної державної соціальної допомоги дитині війни за період до 01.06.2010 року, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог підлягає скасуванню, а позовна заява - залишенню без розгляду, з огляду на пропущення позивачем строків звернення до суду без поважних причин.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 160, 1823, 195, 197, 198, 202, 203, 205, 206, 254 КАС України, суд
Апеляційну Управління Пенсійного фонду України у Бородянському районі Київської області - задовольнити частково.
Постанову Бородянського районного суду Київської області від 10 лютого 2011 року - скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_2 - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Я.Б. Глущенко
суддя О. Є. Пилипенко
суддя О.М. Романчук
Головуючий суддя Глущенко Я.Б.
Судді: Пилипенко О.Є.
Романчук О.М