Справа: № 2601/23355/12 Головуючий у 1-й інстанції: Антонова Н.В.
Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
15 січня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О. Є., Романчук О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат про визнання дій протиправними та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату щорічної допомоги на оздоровлення, за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 14 січня 2013 року, -
У грудні 2012 року позивач звернулвся у суд із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації, Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат, в якому просив визнати протиправними дії відповідачів, зобов'язати першого відповідача нарахувати одноразову грошову допомогу на оздоровлення за 2012 рік, а другого - провести виплату цієї допомоги відповідно до положень ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Постановою Голосіївського районного суду м. Києва від 14 січня 2013 року у задоволенні адміністративного позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про задоволення позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачу щорічна допомога на оздоровлення має розраховуватися відповідно до постанови Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 12.07.2005 року № 562.
Проте, з таким висновком суду погодитись не можна з огляду на наступне.
Колегією суддів установлено, що ОСОБА_2 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом ІІІ групи, що спричинено захворюванням, пов'язаним із наслідками аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до положень ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які стали інвалідами ІІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат.
Разом з тим, при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації керувалося постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та нараховувало позивачу таку допомогу у вересні 2012 року в розмірі 90 грн.
Аналізуючи правомірність висновків суду першої інстанції, колегія суддів зважає на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України за Законами України.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України (ст. 113 Конституції України).
Ухвалюючи постанову, суд першої інстанції послався на рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012, яким визначено право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України на основі і на виконання Закону України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Зважаючи на приведене рішення Конституційного Суду України, місцевий суд дійшов висновку про правомірність проведення відповідачем нарахування та виплат щорічної допомоги на оздоровлення у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562.
Однак, колегія суддів вважає даний висновок таким, що не відповідає нормам матеріального та процесуального права з огляду на наступне.
У згаданому рішення Конституційний Суд України дійшов висновку про можливість делегування Кабінету Міністрів України права встановлювати розміри соціальних виплат.
Відповідно до ч. 3 «Прикінцевих положень» Закону України «Про державний бюджет України на 2012 рік» встановлено, що у 2012 році положення ст. 48 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.
Проте, колегія суддів зазначає, що у 2012 році Кабінетом Міністрів України окремої постанови щодо визначення розмірів допомоги на оздоровлення, не приймилося. Прийнята на виконання вищевказаної норми постанова Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 року №1210 не встановлює розмір виплати щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян». Посилання відповідачів на те, що виплата зазначеної допомоги повинна здійснюватися відповідно до урядової постанови від 12.07.2005 року № 562 є необґрунтованими, оскільки застосування зазначеної постанови було розраховано лише на бюджетний період в 2005 році.
Таким чином, відповідачі, нараховуючи та здійснюючи виплату позивачу допомоги на оздоровлення за 2012 рік в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 12.07.2005 року № 562, діяли неправомірно та з порушенням вимог законодавства.
Вищевикладене залишилось поза увагою місцевого суду, що призвело до неправильного вирішення справи.
Отже, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції.
Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга - підлягає задоволенню, а постанова суду першої інстанції - скасуванню, з ухваленням нового судового рішення про задоволення вимог позивача.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 3, 202 ч. 1 п. п. 4 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції скасовує її та ухвалює нове рішення, якщо визнає, що судом порушено норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 197, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Постанову Голосіївського районного суду м. Києва від 14 січня 2013 року - скасувати.
Адміністративний позов ОСОБА_2 - задовольнити.
Визнати протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації та Київського міського центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат по нарахуванню та здійсненню виплати ОСОБА_2 допомоги на оздоровлення у 2012 році.
Зобов'язати Управління праці та соціального захисту населення Голосіївської районної у м. Києві державної адміністрації здійснити нарахування ОСОБА_2 допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2012 рік.
Зобов'язати Київський міський центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат здійснити виплату ОСОБА_2 допомоги на оздоровлення у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат відповідно до статті 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» за 2012 рік.
Постанова набирає законної сили з моменту ухвалення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Я.Б. Глущенко
суддя О. Є. Пилипенко
суддя О.М. Романчук
Головуючий суддя Глущенко Я.Б.
Судді: Пилипенко О.Є.
Романчук О.М