Справа: № 2а-367/3480/13-а Головуючий у 1-й інстанції: Чернов Д.Є. Суддя-доповідач: Глущенко Я.Б.
15 січня 2014 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого - судді Глущенко Я.Б.,
суддів Пилипенко О. Є., Романчук О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області про визнання дій протиправними та виплату щорічної допомоги на оздоровлення, за апеляційною скаргою Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області на постанову Ірпінського міського суду Київської області від 18 травня 2013 року, -
У травні 2013 року позивач звернулася у суд із позовом до Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області, в якому просив визнати протиправними дії та зобов'язати відповідача нарахувати та виплатити одноразову грошову допомогу на оздоровлення за 2011, 2012, 2013 рік відповідно до положень ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Ухвалою Ірпінського міського суду Київської області від 13 травня 2013 року адміністративний позов в частині вимог за період до 07.11.2012 року залишено без розгляду.
Постановою Ірпінського міського суду Київської області від 18 травня 2013 року адміністративний позов задоволено: визнано протиправними дії Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області, зобов'язано останнє здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення за 2012, 2013 роки, як інваліду ІІ групи, відповідно до ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з урахуванням проведених виплат.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позову.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що позивачу щорічна допомога на оздоровлення має розраховуватися відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виходячи із розміру мінімальної заробітної плати.
З таким висновком суду не можна не погодитись.
Колегією суддів установлено, що ОСОБА_3 є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи 1 категорії та інвалідом ІІ групи, що спричинено захворюванням, пов'язаним із наслідками аварії на Чорнобильській АЕС.
Відповідно до положень ст. 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» особам, які стали інвалідами ІІ групи внаслідок Чорнобильської катастрофи, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в розмірі п'яти мінімальних заробітних плат.
Разом з тим, при визначенні розміру щорічної допомоги на оздоровлення Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області керувалося постановою Кабінету Міністрів України від 12.07.2005 року № 562 «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» та нараховувало і виплачувало позивачу таку допомогу в значно меншому розмірі, ніж встановлений вищевказаної нормою Закону.
Аналізуючи правомірність висновків суду першої інстанції, колегія суддів зважає на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 КАС України органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України за Законами України.
Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується Конституцією та Законами України (ст. 113 Конституції України).
Колегія суддів звертає увагу на рішення Конституційного Суду України від 25.01.2012 року № 3-рп/2012, яким визначено право Кабінету Міністрів України встановлювати розміри соціальних виплат, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України на основі і на виконання Закону України Про Державний бюджет України на відповідний рік.
У згаданому рішення Конституційний Суд України дійшов висновку про можливість делегування Кабінету Міністрів України права встановлювати розміри соціальних виплат.
Відповідно до ч. 3 «Прикінцевих положень» Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» встановлено, що у 2012 році положення ст. 48 Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік. Аналогічна норма міститься у частині 4 «Прикінцевих положень» Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» за 2013 рік.
Зважаючи на приведені норми, колегія суддів зауважує, що ані в 2012, ані у 2013 році Кабінетом Міністрів України окремої постанови щодо визначення розмірів згаданої допомоги на оздоровлення не приймилося. Прийнята на виконання Закону України «Про Державний бюджет України на 2012 рік» постанова Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23.11.2011 року №1210 не встановлює розмір виплати щорічної допомоги на оздоровлення, передбаченої статтею 48 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян».
Посилання відповідача на те, що виплата зазначеної допомоги повинна здійснюватися відповідно до урядової постанови від 12.07.2005 року № 562 є необґрунтованими, оскільки застосування зазначеної постанови було розраховано лише на бюджетний період в 2005 році.
Отже, відповідач, нараховуючи позивачу допомогу на оздоровлення за 2012 (виплачена 29.01.2013 року) та 2013 (виплачена 14.03.2013) роки в розмірі, встановленому постановою Кабінету Міністрів України «Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 12.07.2005 року № 562, діяв неправомірно та з порушенням вимог законодавства, а також принципу пріоритетності законів на підзаконними нормативно-правовими актами.
Вищевикладене правильно прийнято до уваги місцевим судом, що призвело до ухвалення законного та обґрунтованого рішення.
Отже, доводи апеляційної скарги спростовуються висновками суду першої інстанції та не містять підстав для скасування оскаржуваної постанови.
Ураховуючи вищенаведене, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга - підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.
Згідно зі ст.ст. 198 ч. 1 п. 1, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 160, 1832, 195, 197, 198, 200, 205, 207, 254 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Ірпінської міської ради Київської області - залишити без задоволення.
Постанову Ірпінського міського суду Київської області від 18 травня 2013 року - залиши без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту постановлення та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Я.Б. Глущенко
суддя О. Є. Пилипенко
суддя О.М. Романчук
.
Головуючий суддя Глущенко Я.Б.
Судді: Пилипенко О.Є.
Романчук О.М