Кіровоградської області
21 січня 2014 рокуСправа № 912/1821/13
Господарський суд Кіровоградської області в складі судді Тимошевської В.В. розглянув у відкритому судовому засіданні справу №912/1821/13
за позовом: Кіровоградського прокурора з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері в інтересах держави, в особі
Міністерства оборони України, м. Київ
Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда, м. Кіровоград
до відповідача: Кіровоградської міської ради, м. Кіровоград
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Євростенд", м. Кіровоград
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод", м. Кіровоград
про визнання незаконним та скасування рішення
Представники:
від прокуратури - Галісевич О.О., прокурор Кіровоградської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері (посвідчення № 018072 від 09.07.13 р.);
від позивача І - участі не брали;
від позивача ІІ - Полонець О.А., довіреність № 1442 від 08.08.13; юрисконсульт;
від відповідача - участі не брали;
від 3-ї особи (ТОВ "Євростенд") - Моргунова Т.О., довіреність № 9 від 04.09.13;
від 3-ї особи (ДП "Кіровоградський ремонтний завод") - участі не брали.
В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Кіровоградським прокурором з нагляду за додержання законів у воєнній сфері подано позовну заяву в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда до Кіровоградської міської ради з вимогою визнати незаконним та скасувати рішення Кіровоградської міської ради від 30.06.2011 № 721 "Про передачу ТОВ "Євростенд" в оренду земельної ділянки по вул. Добровольського, 2" повністю.
Як на підставу позовних вимог прокурор послався на те, що земельна ділянка, стосовно якої прийнято оскаржуване рішення, належить до земель оборони, тоді як Міністром оборони України згода на вилучення такої земельної ділянки не надавалась; правові підстави для припинення права державної власності на земельну ділянку та її зарахування до земель комунальної власності відсутні; міська рада не мала повноважень змінювати цільове призначення відповідної земельної ділянки. На думку прокурора оскаржуване рішення прийнято з порушенням вимог, зокрема ст. ст. 20, 21, 78, ч.ч. 1, 5 ст. 116, ст. 141, ч.3 ст. 142 Земельного кодексу України, пунктів 44, 45 Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основі правила користування наданими землями, затверджених наказом Міністерства оборони України №483 від 22.12.1997 р.
Ухвалою господарського суду від 11.11.2013 р. вказаний позов прийнято судом до розгляду та залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - товариство з обмеженою відповідальністю "Євростенд". Крім того, ухвалою господарського суду від 26.11.2013 р. на підставі ст. 27 Господарського процесуального кодексу України залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - державне підприємство "Кіровоградський ремонтний завод".
Позивачем І - Міністерством оборони України жодних відомостей щодо підтримання чи не підтримання позовних вимог прокурора до суду не подано, участі уповноваженого представника в судові засідання у даній справі не забезпечено. При цьому, Міністерство оборони України належним чином повідомлялось про судові засідання, що призначались у справі, свідченням чого є відповідні поштові повідомлення про вручення ухвал суду (а.с. 56, 105, 138, 238).
Позивачем ІІ - Квартирно-експлуатаційний відділ м. Кіровограда позовні вимоги прокурора підтримано повністю, про що надано письмові пояснення (а.с. 60, 229).
Відповідач - Кіровоградська міська рада проти задоволення позовних вимог не заперечила (а.с. 63-64).
Третьою особою - ТОВ "Євростенд" позовні вимоги заперечено повністю з наступних підстав: повноваження Кіровоградської міської ради на розпорядження відповідною земельною ділянкою випливають, зокрема з пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України, що діяли на час прийняття оскаржуваного рішення; в матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували, що спірна земельна ділянка відноситься до земель оборони; користувачем земельної ділянки являлось державне підприємство "Кіровоградський ремонтний завод" та за згодою якого було вилучено земельну ділянку з користування заводу; цільове призначення земельної ділянки не змінювалося, оскільки земельна ділянка була надана для розміщення заводу з призначенням "землі промисловості"; розташовані на спірній земельній ділянці будівлі відчужені заводом за погодженням з Міністром оборони України і нові власники об'єктів нерухомості отримали право користування земельною ділянкою, на якій розташовано такі об'єкти; відповідно до ст. 141 Земельного кодексу України набуття іншою особою права власності на нерухомі об'єкти є підставою припинення права постійного користування землею; відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 р. № 1221 державне підприємство "Кіровоградський ремонтний завод" передано зі сфери управління Міністерства оборони в управління державного концерну "Укроборонпром" (відзив від 21.11.2013 р., а.с. 68-72); посилання на Положення про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основі правила користування наданими землями, затверджених наказом Міністерства оборони України № 483 від 22.12.1997 р., є безпідставним, так як вказане положення не пройшло державну реєстрацію у Міністерстві юстиції України, а тому не набуло чинності; оскаржуване рішення Кіровоградської міської ради є ненормативним актом, а тому втратило свою чинність внаслідок його виконання (доповнення до відзиву від 24.11.2013 р., а.с. 117-118); державне підприємство "Кіровоградський ремонтний завод" з 2003 року не являється військовою частиною; правові підстави для здійснення Квартирно-експлуатаційним відділом м. Кіровограда обліку спірної земельної ділянки відсутні; на території державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод" знаходиться більше десяти інших власників об'єктів нерухомого майна, з якими Кіровоградською міською радою також укладено відповідні договори оренди землі, тоді як прокурор заперечує законність лише по двом орендарям; розмежування земель на відповідній території не проведено, а отже розпорядження земельними ділянками здійснювалось в порядку пункту 12 Перехідних положень Земельного кодексу України; Положення, на яке посилається прокурор є підзаконним актом, тоді як норми ст. ст. 120, 141 Земельного кодексу України є вищими по ієрархії норматив-правових актів; Кіровоградська міська рада, приймаючи оскаржуване рішення, діяла в межах своїх повноважень та у відповідності до норм чинного законодавства (доповнення до заперечень від 21.01.2014 р. (а.с. 270-272).
Третьою особою - державне підприємство "Кіровоградський ремонтний завод" надано письмові пояснення з приводу поданого прокурором позову, в якому зазначено, зокрема про те, що державне підприємство "Кіровоградський ремонтний завод" передано зі складу Повітряних Збройних Сил України до сфери управління Департаменту державних підприємств Міністерства оборони України, про що складений відповідний акт приймання-передачі від 30.12.2004 р., а отже застосування Закону України "Про використання земель оборони" є неправомірним, так як підприємство не входить з моменту передачі до складу Збройних сил України (а.с. 106)
В судовому засіданні 21.01.2014 р. прокурором та представником Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда позовні вимоги підтримано повністю; третьою особою - ТОВ "Євростенд" позовні вимоги заперечено згідно наданого відзиву та доповнень до нього; представники Міністерства оборони України (позивач І), Кіровоградської міської ради (відповідач) та державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод" (третя особа) в судове засідання не з'явились, поважність причин неявки суду не повідомлено. Між тим, господарський суд враховує, що названі учасники судового процесу належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, строки вирішення спору у даній справі обмежені, зі сторони Кіровоградської міської ради подано заяву про розгляд справи за відсутності відповідача (а.с. 254).
На підставі викладеного, господарський суд розглядає справу по суті за відсутності представників Міністерства оборони України (позивач І), Кіровоградської міської ради (відповідач) та державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод" (третя особа).
Розглянувши наявні у справі матеріали та оцінивши подані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення прокурора та представників позивача ІІ і третьої особи, які наведено в обґрунтування своїх вимог та заперечень, господарський суд
Як повідомляється у позові, проведеною Кіровоградським прокурором з нагляду за додержання законів у воєнній сфері перевіркою встановлено наступне.
Відповідно до Державного акта на право постійного користування землею серії І-КР №000614 від 20.11.1998 р. державному підприємству "Кіровоградський ремонтний завод" Міністерства оборони України (військова частина НОМЕР_1 ), яке у 2003 році перейменоване у державне підприємство "Кіровоградський ремонтний завод", Кіровоградською міською радою надано у безстрокове користування земельну ділянку загальною площею 18,73377 га під розміщення центрального ремонтного заводу у місті Кіровограді по вул. Добровольського, 2.
У липні 2009 року директор державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод" спрямував на адресу голови Кіровоградської міської ради лист від 31.07.2009 № 408, відповідно до змісту якого керівництво підприємства погодило вибір та матеріали попереднього погодження щодо відведення земельної ділянки ТОВ "Євростенд" в оренду терміном на 25 років для розміщення комплексу будівель виробничої бази за рахунок категорії земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, які перебувають у постійному користуванні державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод" за адресою: м. Кіровоград, вул. Добровольського, 2, площею 1,02 га.
У подальшому директор державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод" повторно видав довідку аналогічну за змістом, що і вищевказаний лист від 31.07.2009 №408, але без зазначення вихідного реєстраційного номера та дати.
За результатами розгляду звернення ТОВ "Євростенд" про надання земельної ділянки в оренду, Кіровоградською міською радою прийнято рішення від 30.06.2011 № 721, яким вирішено: затвердити ТОВ "Євростенд" проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Добровольського, 2 у місті Кіровограді в оренду строком на 25 років для розміщення комплексу будівель виробничої бази загальною площею 10186,87 кв.м та акт визначення розміру збитків для відшкодування власникам землі та землекористувачам, пов'язаних із вилученням земельної ділянки; припинити колишній військовій частині НОМЕР_1 , нині ДП "Кіровоградський ремонтний завод", право постійного користування шляхом вилучення частини земельної ділянки площею 10186,87 кв.м по вул. Добровольського, 2 у місті Кіровограді (державний акт на право постійного користування земельною ділянкою від 20.11.1998 №1074 серія І-КР № 000614, виданий на підставі рішення виконавчого комітету Кіровоградської міської ради від 10.06.1998 № 22 для розміщення центрального ремонтного заводу); передати ТОВ "Євростенд" в оренду земельну ділянку по вул. Добровольського, 2 у місті Кіровограді строком на 25 років загальною площею 10186,87 кв.м (у тому числі по угіддях 10186,87 кв.м - землі промисловості) для розміщення комплексу будівель виробничої бази за рахунок земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
За висновком прокурора - наведеним вище рішенням земельна ділянка площею 10186,87 кв.м виведена з державної власності і виключена зі складу земель оборони та передана в оренду юридичній особі. Рішення Кіровоградської міської ради від 30.06.201 №721 прийнято з перевищенням наданих раді повноважень, порушує права держави як власника наведених земель в особі Міністерства оборони України, як належного землекористувача, а тому є незаконним та підлягає скасуванню за наведених в позові підстав.
При розгляді поданого прокурором позову та наведених в позові підстав для визнання незаконним рішення Кіровоградської міської ради від 30.06.201 №721, господарський суд враховує наступне.
Матеріалами справи встановлено, що по замовленню військової частини А-2201 проведено інвентаризацію земельної ділянки військової частини А-2201 центрального ремонтного заводу по вулиці Добровольського, 2 в м. Кіровограді, під час якої визначено, що площа зайнятої земельної ділянки складає 18,73377 га, цільове призначення - населені пункти, форма власності - державна, на земельній ділянці наявні будівлі 1939-1990 років забудови (а.с. 83-90). Актом від 10.06.1998 р. встановлено та погоджено в натурі межі зазначеної земельної ділянки, які закріплено межовими знаками (а.с. 86).
Рішенням Кіровоградської міської ради від 10.06.1998 р. № 22 "Про розгляд матеріалів інвентаризації земель" затверджено матеріали інвентаризації земельних ділянок підприємств та установ міста, у т.ч. матеріали інвентаризації земельної ділянки військової частини НОМЕР_1 , з оформленням документів на право користування землею згідно з додатком на 2 аркушах (а.с. 88). Пунктом 2 названого рішення вирішено, що раніше прийняті рішення про надання земельних ділянок підприємствам та організаціям, переліченим в додатку, вважаються такими, що втратили чинність.
В додатку до рішення від 10.06.1998 р. № 22 серед зазначених в ньому землекористувачів міститься землекористувач - Військова частина А-2201, вул. Добровольського, 2, вид користування - постійне, призначення земельної ділянки та її місцерозташування - під розміщення центрального ремонтного заводу по вул. Добровольського, 2, категорія земель - населені пункти, надана площа - 18,7 га, територія для впорядкування - 0,3 га (а.с. 88 на звороті).
На підставі вказаного вище рішення Кіровоградської міської ради від 10.06.1998 р. №22 військовій частині А-2201 видано 20.11.1998 р. Державний акт на право постійного користування землею № 000614 серії І-КР, який зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 1074 від 28.01.1999 р. (а.с. 113-116).
Земельний кодекс України від 18 грудня 1990 року N 561-XII, який діяв на час прийняття Кіровоградською міською радою рішення від 10.06.1998 р. №22 та видачі військовій частині А-2201 Державного акта, визначав форми власності на землю - державну, колективну, приватну. Розпоряджались землею Ради народних депутатів, які в межах своєї компетенції передавали землі у власність або надавали у користування та вилучали їх. (ст. 3). Міська Рада народних депутатів надавала земельні ділянки (крім ріллі і земельних ділянок, зайнятих багаторічними насадженнями) для будь-яких потреб у межах міста (ч. 2 ст. 19).
За положеннями ст. 2 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року N 561-XII відповідно до цільового призначення всі землі України поділялись на: землі сільськогосподарського призначення; землі населених пунктів (міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів); землі промисловості, транспорту, зв'язку, оборони та іншого призначення; землі природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення; землі лісового фонду; землі водного фонду; землі запасу.
Відповідно до ст. 70 Земельного кодексу України землями для потреб оборони визнаваються землі, надані для розміщення та постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств і організацій Збройних Сил України, інших військових формувань та внутрішніх військ. Порядок надання земель для потреб оборони визначається законодавством України.
Згідно Державного акта на право постійного користування землею № 000614 серії І-КР землю надано військовій частині А-2201 для розміщення центрального ремонтного заводу. Виходячи із затвердженого Міністром оборони України від 18.06.1996 р. статуту державного підприємства "Кіровоградський центральний ремонтний завод", який розміщувався на вказаній земельній ділянці, дане підприємство являлось військовою частиною А-2201 (а.с. 75-78).
Між тим, згідно додатку до рішення Кіровоградської міської ради № 22 від 10.06.1998р., на підставі якого видавався Державний акт на право постійного користування землею № 000614 серії І-КР, визначено категорію наданої земельної ділянки - населені пункти.
Земельний кодекс України від 18 грудня 1990 року N 561-XII відносив до земель населених пунктів землі міст, селищ міського типу і сільських населених пунктів. Виходячи з положень Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року N 561-XII, правовий режим земель населених пунктів був ускладнений тим, що в межах міст, селищ та сіл знаходяться землі різноманітного цільового призначення, у т.ч. землі промисловості, транспорту зв'язку, оборони та іншого призначення. Тобто, фактично відбувалось накладення правового режиму однієї категорії на іншу, чим ускладнювалось їх практичне відмежування.
Однак, в будь-якому випадку Земельний кодекс України в редакції від 05.05.1993 р. закріплював правовий режим земель населених пунктів (міст, селищ міського типу, та сільських населених пунктів) як окремої категорії. За нормами частин 2-4 ст. 2 Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року N 561-XII віднесення земель до категорій провадиться відповідно до їх цільового призначення; переведення земель з однієї категорії до іншої здійснюється у разі зміни цільового призначення цих земель; віднесення земель до відповідних категорій і переведення їх з однієї категорії до іншої провадиться органами, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання їх у користування, а в інших випадках - органами, які затверджують проекти землеустрою і приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення.
В матеріалах справи відсутні докази віднесення землі органом, яким було прийнято рішення про надання землі в користування військовій частині НОМЕР_1 - Кіровоградською міською радою, до категорії земель оборони. Натомість, згідно додатку до рішення Кіровоградської міської ради № 22 від 10.06.1998р., на підставі якого видано Державний акт, зазначено категорію наданої земельної ділянки - землі населених пунктів. Крім того, в матеріалах справи відсутні докази вчинення дій по отриманню відповідної земельної ділянки саме для потреб оборони, які передбачені Положенням про порядок надання в користування земель (земельних ділянок) для потреб Збройних Сил України та основні правила користування наданими землями, затвердженим наказом Міністра оборони України від 22 грудня 1997 р. N 483.
Матеріалами справи встановлено, що згідно наказу Міністерства оборони України №16 від 08.05.2003 р. державне підприємство "Кіровоградський центральний ремонтний завод Міністерства оборони України (військова частина НОМЕР_1 )" перейменовано у державне підприємство "Кіровоградський ремонтний завод" (а.с. 24-25).
Відповідно до статуту державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод" дане підприємство засноване на державній власності й підпорядковане Міністерству оборони України та є правонаступником прав та обов'язків державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод Міністерства оборони України (військова частина НОМЕР_1 )" (а.с. 26-40).
Господарський суд враховує, що з прийняттям Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року N 2768-III, який набрав чинності з 1 січня 2002 року, залишено право на отримання земельної ділянки в постійне користування за підприємствами, установами та організаціями, що належать до державної або комунальної власності.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження форм державного акта на право власності на земельну ділянку та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою" від 2 квітня 2002 р. N 449, який діяв до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 3 червня 2013 року N 483, встановлювалось, що раніше видані державні акти на право приватної власності на землю, державні акти на право власності на землю та державні акти на право постійного користування землею залишаються чинними і підлягають заміні в разі добровільного звернення громадян або юридичних осіб.
Згідно пункту в) частини 1 ст. 141 Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року підставою припинення права користування земельною ділянкою визначено припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій.
Виходячи з наведеної норми, припинення права користування земельною ділянкою з підстави припинення діяльності державного підприємства допускається у випадку, коли припинення останнього виключає правонаступництво.
Таким чином, за державним підприємством "Кіровоградський ремонтний завод" після набрання чинності новим Земельним кодексом України та зміни найменування підприємства збереглось право постійного користування земельною ділянкою площею 18,73377 га згідно Державного акта від 20.11.1998 р. І-КР № 000614, який є чинним.
Положеннями Земельного кодексу України від 25 жовтня 2001 року (надалі - Земельний кодекс України) в редакції, чинній на момент прийняття ним чинності, здійснено наступний розподіл земель за основним цільовим призначенням: землі сільськогосподарського призначення; землі житлової та громадської забудови; землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; землі оздоровчого призначення; землі рекреаційного призначення; землі історико-культурного призначення; землі лісового фонду; землі водного фонду; землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Отже, чинний Земельний кодекс України (на відмінну від Земельного кодексу України від 18 грудня 1990 року N 561-XII) не виділяє землі населених пунктів як окрему категорію.
Між тим, за нормами ст. 20 Земельного кодексу (у редакції до прийняття Кіровоградською міською радою рішення № 721 від 30.06.2011 р., яке оскаржено прокурором у даній справі) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень. Зміна цільового призначення земель провадиться органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про передачу цих земель у власність або надання у користування, вилучення (викуп) земель і затверджують проекти землеустрою або приймають рішення про створення об'єктів природоохоронного та історико-культурного призначення.
Однак, в матеріалах справи відсутні відомості та докази прийняття зазначеними вище органами в порядку Земельного кодексу України рішення про віднесення земельної ділянки, яка перебуває в постійному користуванні державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод" згідно Державного акта від 20.11.1998 р. І-КР № 000614, до земель оборони.
Натомість, за наявною в матеріалах вибору і попереднього погодження щодо відведення спірної земельної ділянки в оренду ТОВ "Євростенд" експлікацією земельних угідь згідно з формою 6-зем зазначено цільове призначення відповідної земельної ділянки - землі промисловості (а.с. 192).
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Земельного кодексу України землями оборони визнаються землі, надані для розміщення і постійної діяльності військових частин, установ, військово-навчальних закладів, підприємств та організацій Збройних Сил України, інших військових формувань, утворених відповідно до законодавства України.
Згідно Закону України "Про збройні Сили України" збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності (ст. 1 Закону). До структури Збройних Сил України входять, зокрема, з'єднання, військові частини, військові навчальні заклади, установи та організації, що не належать до видів Збройних Сил України (ст. 3 Закону).
Однак, державне підприємство "Кіровоградський ремонтний завод" на час прийняття оскаржуваного рішення Кіровоградської міської ради № 721 від 30.06.2011 р. не являлось військовою частиною чи військовим формуванням та більш того - вибувало зі сфери управління Міністерства оборони України.
Як встановлено вище, після зміни найменування державного підприємства "Кіровоградський центральний ремонтний завод Міністерства оборони України (військова частина НОМЕР_1 )" на державне підприємство "Кіровоградський ремонтний завод" міністром оборони України 08.06.2003 р. затверджено статут вказаного підприємства, в якому визначено, що підприємство засноване на державній власності й підпорядковане Міністерству оборони України (орган управління майном). Підприємство створене з метою забезпечення державних потреб та потреб юридичних і фізичних осіб України та інших держав у доброякісній продукції, товарах повсякденного вжитку, надані послуг та з метою одержання прибутку (п. 2.1. статуту). Майно підприємства, що є державною власністю, закріплюється за ним на праві повного господарського відання (п. 4.1. статуту). Підприємство здійснює володіння, користування землею та іншими природними ресурсами відповідно до мети своєї діяльності та чинного законодавства (п. 4.6. статуту).
З набранням чинності з 1 січня 2004 року Господарського кодексу України визначено поняття державного підприємства, як підприємство, що засноване на державній власності (ст. 63). Згідно ст. 73 Господарського кодексу України державне унітарне підприємство утворюється компетентним органом державної влади в розпорядчому порядку на базі відокремленої частини державної власності, як правило, без поділу її на частки, і входить до сфери його управління.
У жовтні 2004 р. Міністром оборони України прийнято рішення щодо виводу всіх підприємств з функціонального управління Генерального штабу та видів Збройних сил України. Так, наказом Міністра оборони України від 27.10.04 № 491 “Про функціональне управління державними підприємствами, що належать до сфери управління Міністерства оборони України” всі підприємства були підпорядковані Міноборони. Єдиним органом функціонального управління всіма ремонтними підприємствами був визначений Департамент державних підприємств Міноборони.
Постановою Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. N 1221 утворено Державний концерн "Укроборонпром" з включенням до його складу державних підприємств згідно з додатком.
06.04.2011 р. постановою Кабінету Міністрів України N 374 (набрала чинності 18.04.2011 р.) внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 29 грудня 2010 р. N 1221 "Про утворення Державного концерну "Укроборонпром" та включено до додатку "Перелік державних підприємств, що включені до складу Державного концерну "Укроборонпром" державне підприємство "Кіровоградський ремонтний завод", код ЄДРПОУ 07646544.
Згідно статуту Державного концерну "Укроборонпром", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31 серпня 2011 р. N 993, державний концерн "Укроборонпром" є державним господарським об'єднанням. Функції з управління Концерном та контроль за його діяльністю здійснює Кабінет Міністрів України (уповноважений орган управління). Концерн з дня його реєстрації набуває статусу юридичної особи.
Акт приймання-передачі державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод" зі сфери управління Міністерства оборони України в управління Державного концерну "Укроборонпром" затверджено 29.12.2011 р. (а.с. 123-124).
Господарський суд враховує, що згідно рішення Кіровоградської міської ради № 721 від 30.06.2011 р., що оскаржується прокурором, земельна ділянка по вул. Добровольського, 2 передана в оренду ТОВ "Євростенд" для розміщення комплексу будівель виробничої бази (а.с. 39-40).
Зазначений комплекс будівель належав на праві господарського відання державному підприємству "Кіровоградський ремонтний завод" та був реалізований Державною податковою інспекцією у м. Кіровограді як податкова застава за договором купівлі-продажу, укладеного на товарній біржі 07.06.2007 р. № 31/32.
Набувачем майна згідно зазначеного договору стало ТОВ "Ва-Банк-2005", яке в подальшому відчужило таке майно ТОВ "Євростенд" за нотаріально посвідченим договором купівлі-продажу від 08.10.2008 р. (а.с. 168-170). Право власності ТОВ "Євростенд" на комплекс будівель по вул. Добровольського, 2 у м. Кіровограді зареєстровано 08.10.2008 р. (а.с. 171).
Отже, державне підприємство "Кіровоградський ремонтний завод" з червня 2007 р. не розташовується на спірній земельній ділянці, тоді як ТОВ "Євростенд" набув право власності на нерухоме майно, яке розміщувалось на земельній ділянці, що перебувала в постійному користуванні державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод" згідно Державного акта від 20.11.1998 р. І-КР № 000614.
Відповідно до ст. 120 Земельного кодексу України в редакції, що діяли на час виникнення у ТОВ "Євростенд" права власності на комплекс будівель по вул. Добровольського, 2 у м. Кіровограді, до особи, яка придбала житловий будинок, будівлю або споруду, переходить право власності на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення, у розмірах, встановлених договором. Якщо житловий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, наданій у користування, то в разі їх відчуження до набувача переходить право користування тією частиною земельної ділянки, на якій вони розміщені, та частиною ділянки, яка необхідна для їх обслуговування.
Отже, правочини, що тягнуть перехід права власності на нерухоме майно, одночасно є підставою для переходу відповідного права на землю. Таким чином, у ТОВ "Євростенд" виникло право переоформити право користування земельною ділянкою на своє ім'я.
Відповідно до частини 1 статті 13 Конституції України земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, які знаходяться в межах території України, природні ресурси її континентального шельфу, виключної (морської) економічної зони є об'єктами права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених цією Конституцією.
В силу ст.12 Земельного кодексу України (тут і надалі в редакції, що була чинною на час прийняття оскаржуваного рішення) до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин та території сіл, селищ, міста належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок у користування із земель комунальної власності, вилучення земельних ділянок із земель комунальної власності.
Відповідно до п.12 Перехідних положень Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзаці другому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
Тобто, пункт 12 Перехідних положень Земельного кодексу України визначав тимчасовий порядок здійснення функцій розпорядження землями, який діяв до завершення розмежування земель на землі державної та комунальної власності.
За наявною у справі інформацією, розмежування земель по місту Кіровограду не проведено, земельна ділянка по вул. Добровольського, 2 знаходиться в межах населеного пункту м. Кіровограда (а..с. 275-276).
Таким чином, Кіровоградська міська рада під час прийняття рішення від 30.06.2011 р. № 721 "Про передачу ТОВ "Євростенд" в оренду земельної ділянки діяла у відповідності до п. 12 Перехідних положень Земельного кодексу України та в межах своїх повноважень.
Частиною 5 ст. 116 Земельного кодексу України унормовано, що надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Статтею 141 Земельного кодексу України встановлено вичерпний перелік підстав, за яких право користування земельною ділянкою припиняється. Однією з таких підстав є вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених Земельним кодексом України (п. б ч. 1 ст. 141).
За ч.ч. 1-3 ст. 149 Земельного кодексу України земельні ділянки, надані у постійне користування із земель державної та комунальної власності, можуть вилучатися для суспільних та інших потреб за рішенням органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування на підставі та в порядку, передбачених цим Кодексом. Вилучення земельних ділянок провадиться за згодою землекористувачів на підставі рішень Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, сільських, селищних, міських рад відповідно до їх повноважень. Сільські, селищні, міські ради вилучають земельні ділянки комунальної власності відповідних територіальних громад, які перебувають у постійному користуванні, для всіх потреб, крім особливо цінних земель, які вилучаються (викупляються) ними з урахуванням вимог статті 150 цього Кодексу.
З матеріалів справи слідує, що вилучення земельної ділянки з користування державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод" відбулося за наявності згоди землекористувача - державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод" (а.с. 37, 38, 148, 173).
В рішенні Кіровоградської міської ради зазначено, що право постійного користування землею припинено шляхом вилучення частини земельної ділянки військової частини НОМЕР_1 , що відповідало Державному акту на право постійного користування земельною ділянкою від 20.11.1998 р., до якого зміни після змін в діяльності державного підприємства "Кіровоградський ремонтний завод" не вносились.
Виходячи з положень ст. 21 Цивільного кодексу України, підставою для визнання недійсним акта органу місцевого самоврядування є невідповідність такого акта діючому законодавству та порушення прав або інтересів позивача у справі.
Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. У випадках, передбачених законодавчими актами України, до господарського суду мають право також звертатися державні та інші органи, фізичні особи, що не є суб'єктами підприємницької діяльності.
Відтак, розглядаючи спір, господарський суд повинен встановити об'єктивну наявність порушення чи оспорювання цивільного права позивача та відповідність обраного ним способу захисту порушеного права способам, визначеним законодавством, а за наслідками прийняття рішення про задоволення позову повинно відбуватися реальне поновлення чи захист порушених прав позивача.
Згідно норм Господарського процесуального кодексу України господарський суд розглядає справу в межах підстав та предмета позову.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування розподіляється між сторонами виходячи з того, хто посилається на певні юридичні факти та обставини, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. При цьому, згідно ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Між тим, прокурором та позивачами не доведено належними доказами віднесення земельної ділянки, з приводу якої прийнято оскаржуване рішення, до земель оборони, що встановлено судом вище, а відтак не підтвердженого обов'язковість застосування при прийнятті Кіровоградською міською радою рішення №721 від 30.06.2011 р. правового режиму земель оборони. Є безпідставним посилання в позові на порушення вимог ст. 140 Земельного кодексу України, яка регламентує підстави припинення права власності на земельну ділянку та не стосується підстав припинення права постійного користування; безпідставне застосування до спірних правовідносин положень Господарського кодексу України, зокрема ст. ст. 75, 136, 137, посилання на які містяться в позові, оскільки ст. 4 названого кодексу унормовано, що предметом регулювання Господарського кодексу України не є земельні відносини. Господарський суд за наявними у справі доказами не встановив порушень вимог законодавства, на які вказує прокурор, під час прийняття Кіровоградською міською радою рішення №721 від 30.06.2011 р.
Внаслідок викладеного та з огляду на те, що державне підприємство "Кіровоградський ремонтний завод" передано зі сфери управління Міністерства оборони України до сфери управління Державного концерну "Укроборонпром", господарський суд дійшов висновку, що права та інтереси Міністерства оборони України рішенням Кіровоградської міської ради №721 від 30.06.2011 р. не порушено, їх реальне поновлення чи захист за наслідками прийнятого у справі рішення не відбудеться.
Повноваження Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда по відношенню до спірної земельної ділянки обмежуються лише її обліком, а тому з огляду на наведені вище обставини господарський суд не встановив порушень прав та інтересів названого відділу внаслідок прийняття Кіровоградською міською радою рішення №721 від 30.06.2011 р.
На підставі викладеного, позовні вимоги Кіровоградського прокурора з нагляду за додержання законів у воєнній сфері в інтересах держави в особі Міністерства оборони України та Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда до Кіровоградської міської ради про визнання незаконним та скасування рішення Кіровоградської міської ради від 30.06.2011 № 721 "Про передачу ТОВ "Євростенд" в оренду земельної ділянки по вул. Добровольського, 2" задоволенню не підлягають.
Вирішуючи питання про розподіл судового збору, господарський суд виходить з наступного.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про судовий збір" судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.
Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В пункті 4.6. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" вказано, що приймаючи рішення зі справи, провадження в якій порушено за заявою прокурора, господарський суд у разі повного або часткового задоволення позову (скарги) стягує судовий збір з відповідача (повністю або пропорційно задоволеним вимогам), якщо він не звільнений від сплати судового збору; у разі ж повної або часткової відмови в позові судовий збір стягується з визначеного прокурором позивача (так само повністю або пропорційно задоволеним вимогам), за винятком випадків, коли останнього звільнено від сплати судового збору та коли позивачем у справі є сам прокурор. Стягнення відповідних сум судового збору здійснюється в доход державного бюджету України.
Згідно Закону України "Про судовий збір" Міністерство оборони України та квартирно-експлуатаційний відділ, які визначено прокурором позивачами у справі, не звільнені від сплати судового збору, а отже із зазначених позивачів підлягає стягненню судовий збір в доход державного бюджету України в рівних частках.
Розмір судового збору визначено господарським судом у відповідності до Закону України "Про судовий збір", який на день подання позову становив 1147,00 грн. за вимогою немайнового характеру.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
ВИРIШИВ:
У задоволенні позову відмовити повністю.
Стягнути з Міністерства оборони України (03168, м. Київ 168, провул. Повітрянофлотський, 6, ідентифікаційний код) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 573,50 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Кіровограда (250025, м. Кіровоград, пров. Училищний, 8, ідентифікаційний код) на користь Державного бюджету України (р/р 31211206783002 в Головному Управлінні Державної казначейської служби України у Кіровоградській області, МФО 823016, код 38037409, отримувач коштів УК у м. Кіровограді (м. Кіровоград) 22030001) - 573,50 грн. судового збору.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.
Копію рішення направити Міністерству оборони України за адресою: 03168, м. Київ, пр. Повітрянофлотський, 6; Кіровоградській міській раді за адресою: 25022, м. Кіровоград, вул. Велика Перспективна, 41 та Державному підприємству "Кіровоградський ремонтний завод" за адресою: 25005, м. Кіровоград, вул. Добровольського, 2.
Повне рішення складено 27.01.2014 р
Суддя В.В.Тимошевська