02099, м. Київ, вул. Севастопольська, 14
справа № 753/20385/13-ц
провадження № 2/753/1277/14
"16" січня 2014 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.
при секретарі ЛЯШЕНКО Ю.Ю.
за участю
представника позивача Якуба Г.О.
відповідачів не з'явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві справу за позовом Комунального підприємства «Господар Дарницького району міста Києва» до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про розірвання договору про реструктуризацію та стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг
Комунальне підприємство «Господар Дарницького району міста Києва» (далі по тексту - позивач, КП «Господар Дарницького району міста Києва») звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 (далі по тексту - відповідач 1, ОСОБА_2), ОСОБА_3 (далі по тексту - відповідач 2, ОСОБА_3), ОСОБА_4 (далі по тексту - відповідач 3, ОСОБА_4) про розірвання договору про реструктуризацію та стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 19 626,72 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачі зареєстровані в АДРЕСА_1, отримують житлово-комунальні послуги, при цьому не виконують зобов'язання по їх оплаті, в зв'язку з чим за ними утворилась заборгованість. Власниками приватизованої квартири є відповідачі в рівних долях. Визнаючи свій борг, відповідач 1 уклав договір про реструктуризацію заборгованості, однак його умови не виконує, в зв'язку з чим позивач просить суд розірвати даний договір та стягнути з відповідачів солідарно заборгованість.
До початку судового розгляду справи, представником позивача подано заяву про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд розірвати договір про реструктуризацію та стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 17 826,72 грн., у зв'язку з частковою її сплатою.
Відповідно до ч. 2 ст. 31 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) крім прав та обов'язків, визначених у статті 27 цього Кодексу, позивач має право протягом усього часу розгляду справи збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитися від позову, а відповідач має право визнати позов повністю або частково. До початку розгляду справи по суті позивач має право шляхом подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову, а відповідач - пред'явити зустрічний позов.
Дослідивши надану позивачем заяву про зменшення позовних вимог та у відповідності до приписів ч. 2 ст. 31 ЦПК України, суд приймає її до розгляду та вважає за необхідне здійснити розгляд справи з урахуванням викладених у заяві зменшених позовних вимог.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав вимоги позовної заяви, просив їх задовольнити з урахуванням зменшення.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, однак подали до суду заяви, в яких позовні вимоги з урахуванням їх зменшення визнали у повному обсязі та просили розгляд справи здійснювати за їх відсутності.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що позивач, відповідно до розпорядження Дарницької районної в місті Києві державної адміністрації від 25.01.2012 року №35 та додатку до нього, є балансоутримувачем будинку АДРЕСА_1 здійснює господарську діяльність із утримання, обслуговування, експлуатації житлового та нежитлового фонду комунальної власності району, а також здійснює контроль за додержанням встановленого порядку використання жилих і інших приміщень житлового фонду та виконання громадянами Правил користування приміщеннями житлових будинків та прибудинковими територіями.
Відповідно до ст. 175 Житлового кодексу Української РСР (далі по тексту - ЖК Української РСР) державні і громадські органи, підприємства, установи, організації, службові особи зобов'язані дбати про схоронність житлового фонду та підвищення його благоустрою.
Частина 4 ст. 10 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачає, що державні комунальні підприємства по обслуговуванню та ремонту житла зобов'язані здійснювати обслуговування та ремонт приватизованого житла, надавати мешканцям комунальні та інші послуги за державними розцінками і тарифами.
Також судом встановлено, що у квартирі АДРЕСА_1 зареєстровані ОСОБА_3, ОСОБА_4 та неповнолітній - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2. Квартира приватизована, власником особового рахунку є ОСОБА_2, що підтверджується довідкою Житлово-експлуатаційної дільниці №221 за формою № 3 від 17.10.2013 року.
Статтею 322 Цивільного кодексу України (далі по тексту - ЦК України) встановлено, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Закон України «Про житлово-комунальні послуги» (далі по тексту - ЗУ «Про житлово-комунальні послуги») визначає основні засади організаційних, господарських відносин, що виникають у сфері надання та споживання житлово-комунальних послуг між їхніми виробниками, виконавцями і споживачами, а також їхні права та обов'язки.
Аналіз цього Закону дає підстави для висновку, що він належить до нормативного акта спеціальної дії, який регулює відносини, що виникають між виробниками, виконавцями, споживачами у процесі створення, надання та споживання житлово-комунальних послуг.
Разом з тим, ст. 4 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» передбачає, що законодавство України у сфері житлово-комунальних послуг, крім цього Закону, базується на Конституції України і складається з нормативно-правових актів у галузі цивільного, житлового законодавства та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини у сфері житлово-комунальних послуг.
За змістом ст. 67 ЖК України плата за комунальні послуги (водопостачання, газ, теплова енергія та інші послуги) береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами.
Статтею 162 ЖК України визначено, що плата за користування жилим приміщенням і за комунальні послуги в будинку (квартирі), що належить громадянинові на праві приватної власності, встановлюється угодою сторін. Плата за комунальні послуги береться крім квартирної плати за затвердженими в установленому порядку тарифами. Строки внесення квартирної плати і плати за комунальні послуги визначаються угодою сторін. Наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату і плату за комунальні послуги.
Згідно з частиною 2 ст. 19 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник.
Статтями 20, 21 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» визначені обов'язки споживача та виконавця житлово-комунальних послуг. Зокрема, обов'язком споживача є укладення договору на надання житлово-комунальних послуг, підготовленого виконавцем на основі типового договору, а також оплата житлово-комунальних послуг у строки, встановлені договором або законом, а обов'язком виконавця - надання послуг вчасно та відповідної якості згідно із законодавством та умовами договору, а також підготовка та укладення зі споживачем договору про надання житлово-комунальних послуг з визначенням відповідальності за дотримання умов його виконання згідно з типовим договором.
Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у статті 32 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що плата за житлово-комунальні послуги нараховується щомісячно відповідно до умов договору в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Розмір плати за комунальні послуги розраховується виходячи з розміру затверджених цін/тарифів та показань засобів обліку або за нормами, затвердженими в установленому порядку.
Згідно зі ст. 14 ЗУ «Про житлово-комунальні послуги» залежно від порядку затвердження цін/тарифів на житлово-комунальні послуги вони поділяються на три групи: перша група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують спеціально уповноважені центральні органи виконавчої влади; друга група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які затверджують органи місцевого самоврядування для надання на відповідній території; третя група - житлово-комунальні послуги, ціни/тарифи на які визначаються виключно за договором (домовленістю сторін).
Відповідно до ст. 179 ЖК України, користування будинками (квартирами) державного і громадського житлового фонду, фонду житлово-будівельних кооперативів, а також приватного житлового фонду та їх утримання здійснюється з обов'язковим додержанням вимог «Правил користування приміщеннями жилих будинків і прибудинковими територіями», які затверджуються Кабінетом Міністрів України. Статтями 66-67 цього Кодексу також визначено, що плата за користування житлом обчислюється, виходячи з загальної площі квартири, розмір плати за користування житлом встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, які затверджені постановою Кабінету міністрів України від 21.07.2005 р. № 630 (далі - Правила), плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки, платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (п. 18 Правил).
Судом встановлено, що позивач, як балансоутримувач будинку АДРЕСА_1, надає мешканцям житлово-комунальні послуги, відповідачі в свою чергу отримують їх, при цьому не повноцінно виконують зобов'язання по їх оплаті. У зв'язку з чим за відповідачами утворилась заборгованість за житлово-комунальні послуги станом на вересень 2013 року у сумі 19 626,72 грн., що підтверджується переліком сум за період по особовому рахунку відповідачів. 03 січня 2014 року відповідачами в рахунок заборгованості було сплачено 1 800 грн, в зв'язку з чим дана заборгованість зменшилась та складає 17 826,72 грн.
24 січня 2011 року, визнаючи свій борг ОСОБА_2 уклав з позивачем договір про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги, однак його умови не виконує належним чином, поточні платежі сплачує не в повному обсязі.
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношенням, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 ЦК України. Згідно з диспозицією зазначеної статті цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. За таких обставин, вбачається, що відповідачі зобов'язані сплачувати житлово-комунальні послуги, а позивач має право вимагати від відповідача виконання обов'язку щодо оплати наданих послуг.
Згідно зі ст.ст. 525, 526, 527, 530 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не допускається, зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору та вимог закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. У разі порушення зобов'язань відповідно до ст. 611 ЦК України настають наслідки, встановлені законом або договором.
За змістом ст. 540 ЦК України, якщо у зобов'язанні беруть участь кілька кредиторів або кілька боржників, кожний з кредиторів має право вимагати виконання, а кожний із боржників повинен виконати обов'язок у рівній частці, якщо інше не встановлено договором або актами цивільного законодавства. А статтею 541 цього Кодексу встановлено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема неподільності предмета зобов'язання.
Статтею 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Суд вважає, що з підстав, визначених вище та з урахуванням істотного порушення відповідачем 1 виконання умов договору про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги, укладеного 24 січня 2011 року між КП «Господар Дарницького району міста Києва» та ОСОБА_2, останній має бути розірваний.
Відповідно до ч. 1 ст. 174 ЦПК України відповідач може визнати позов протягом усього часу судового розгляду. А згідно з частиною 4 цієї статті у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Згідно п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 12.06.2009 року № 2 «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальні частині рішення посилання на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.
Оцінюючи в сукупності надані до суду докази та те, що дії відповідачів стосовно визнання позову не суперечать закону та не порушують прав, свобод та інтереси інших осіб, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог стосовно розірвання договору про реструктуризацію та стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. У зв'язку з чим, суд стягує солідарно з відповідачів на користь позивача витрати по сплаті судового збору в сумі 458 грн. 80 коп. (229,40 грн. + 229,40 грн.).
На підставі викладеного та керуючись стст. 4, 14, 19 - 21, 32 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», стст. 66 - 67, 162, 179 Житлового кодексу України, ст. 3, 11, 13, 15, 16, 322, 509, 525 - 527, 530, 540 - 541, 611, 651 ЦК України, стст. 57, 60, 88, 174, 209, 212- 215ЦПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Договір про реструктуризацію заборгованості за житлово-комунальні послуги, укладений 24 січня 2011 року між Комунальним підприємством «Господар Дарницького району міста Києва» та ОСОБА_2 - розірвати.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1) на користь Комунального підприємства «Господар Дарницького району міста Києва» (код 143115687, МФО 380805, р/р 26005173231 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», розташоване за адресою: м. Київ, вул. Заслонова, 3) заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг у розмірі 17 826 грн. 72 коп.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1), ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1), ОСОБА_4 (ІНФОРМАЦІЯ_5, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1) на користь Комунального підприємства «Господар Дарницького району міста Києва» (код 143115687, МФО 380805, р/р 26005173231 в ПАТ «Райффайзен Банк Аваль», розташоване за адресою: м. Київ, вул. Заслонова, 3) витрати по сплаті судового збору в сумі 458 грн. 80 коп.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення було проголошено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.