Пров. № 2-а/409/2/14
10 січня 2014 року смт.Білокуракине
Білокуракинський районний суд Луганської області у складі:
Головуючого судді: О.Ю.Максименко
при секретарі: В.М.Бондаренко
за участю позивача: ОСОБА_1
за участю представника позивача: ОСОБА_2
за участю представників відповідача: М.І.Шовкуна
О.В.Малик
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Білокуракине Луганської області адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області про призначення пенсії на пільгових умовах, -
Позивач звернувся до суду з позовом до управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області в зв'язку з тим, що він має право на пільгову пенсію згідно ст.13 Закону України „Про пенсійне забезпечення", але управління ПФУ в Білокуракинському районі Луганської області незаконно йому відмовило в призначенні цієї пенсії.
Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що йому виповнилося 55 років, він має загальний неперервний трудовий стаж більш ніж 37 років, з яких більш ніж 16 років пропрацював водієм великовантажних автомобілів. Звернувшись до управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі Луганської області з заявою про призначення пільгової пенсії за віком як водію великовантажних автомобілів, йому було відмовлено в наданні такої пенсії у зв'язку з тим, що відсутні уточнюючі довідки підприємств. Оскільки підприємства, в яких він працював, вже ліквідовані, такі довідки він надати не може. У зв'язку з чим позивач просить визнати незаконними дії працівників управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі щодо відмови в призначенні пільгової пенсії та зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі призначити йому пенсію на пільгових умовах як водія великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв з 21.09.2013р.
В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав, надав аналогічні пояснення та просив його вимоги задовольнити в повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги позивача в повному обсязі та надав аналогічні пояснення, просив позов задовольнити.
Представники відповідача - управління Пенсійного фонду України в Білокуракинському районі в судовому засіданні позов не визнали та пояснили, що ОСОБА_1 звернувся до ПФУ в Білокуракинському районі з заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах. Однак, йому було відмовлено, оскільки за період роботи в МШПМК-33 позивач не був зайнятий у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, хоча і працював водієм великовагового автомобіля. Період роботи позивача в автоколоні № 1 не був зарахований до пільгового стажу, оскільки не було підтверджено, що позивач взагалі працював водієм великовагового автомобіля. Також до пільгового стажу не був зарахований період роботи в ТОВ АТП водієм автобуса ЛАЗ 699 „Р", оскільки ОСОБА_1 не працював водієм міського пасажирського транспорту, що прямо зазначено в Законі. У зв'язку з чим вважають діє Управління правомірними та просили у позові позивачеві відмовити в повному обсязі.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази по справі кожний окремо і в їх сукупності, суд вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 досяг 55-річного віку ІНФОРМАЦІЯ_1р. (а.с.4), має загальний трудовий стаж більше 30 років (а.с.7-16).
Згідно пункту „з" статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи 25 років, в тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців.
Згідно трудової книжки ОСОБА_1 з 01.10.1986р. по 27.02.1995р. працював в МШПМК-33 водієм автомобіля УРАЛ - запис № 24-26. З 01.03.1995р. по 06.04.2000р. - водієм першого класу в автоколоні № 1 - запис № 27, 28 (а.с.10).
З 08.07.2002р. по 14.07.2004р. ОСОБА_1 працював в ТОВ АТП водієм автобуса ЛАЗ 699 „Р" - запис № 35-37 (а.с.12).
Згідно ст. 62 Закону України „Про пенсійне забезпечення" основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
09.09.2013р. ОСОБА_1 звернувся до управління ПФУ в Білокуракинському районі з заявою про призначення йому пенсії на пільгових умовах. 28.11.2013р. управлінням ПФУ в Білокуракинському районі ОСОБА_1 було відмовлено у призначенні пенсії на пільгових умовах у зв'язку з тим, що позивач не був зайнятий у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв під час роботи в Білокуракинській МШПМК-33, під час роботи позивача в ДП „Луганський облавтодор" не встановлено шкідливих виробничих факторів, що дозволяють мати право на пільгову пенсію, а з ТОВ „АТП" не було надано довідок, що підтверджують пільговий характер роботи позивача (а.с.29-33).
Щодо періоду роботи ОСОБА_1 в МШПМК-33: Згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Білокуракинська міжгосподарча шляхова пересувна механізована колона № 33 тресту „Луганськоблагробуд", МШПМК-33 займалося такою діяльністю: будівництво автострад, доріг, вулиць, залізниць, злітно-посадкових смуг на аеродромах (а.с.35-39). Водії підприємств з даним видом діяльності не значиться у списках № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Таким чином, період роботи позивача з 01.10.1986р. по 27.02.1995р. відповідач правильно не зарахував до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Щодо періоду роботи ОСОБА_1 в автоколоні № 1 Луганської спецавтобази № 11 01.12.2000р. „Луганська спецавтобаза № 11" реорганізована в „Луганське спеціалізоване автомобільне державне підприємство № 11", яке 27.06.2002р. реорганізоване в філію „Луганська спец автобаза № 11" Дочірнього підприємства „Луганський облавтодор", яка 30.09.2008р. була ліквідована. Правоприємником всіх прав та обов'язків є філія „ДЕУ" ДП „Луганський облавтодор, яка 29.12.2010 року ліквідовується. Правоприемником всіх прав та обов'язків ліквідованої філії є ДП „Луганський облавтодор" (а.с.21а). Згідно довідки директора ДП „Луганський облавтодор" згідно атестації робочих місць 1998 року за даною професією (водій 1 класу) шкідливі виробничі фактори, які дозволяють мати право на пільгову пенсію, не встановлені (а.с.21).
Таким чином, у відповідача не було підстав зараховувати стаж роботи позивача з 01.03.1995р. по 06.04.2000р до стажу роботи, який дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Щодо періоду роботи ОСОБА_1 в ТОВ АТП, жодним документом, який було надано директором ТОВ, не підтверджено, що ОСОБА_1 працював саме водієм міського пасажирського транспорту. Таким чином, відповідач правомірно відмовив позивачеві у зарахуванні до пільгового стажу роботи період роботи ОСОБА_1 в ТОВ АТП з 08.07.2002р. по 14.07.2004р..
Посилання позивача на правильність заповнення його трудової книжки відповідно до Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерств праці, юстиції, соціального захисту від 29.07.1993 року № 58, згідно якої записи до трудової книжки про назву роботи, професії або посади вносяться відповідно до назви професій і посад, зазначених у „Класифікаторі професій", тобто, запис про професію „водій" у трудовій книжці позивача відповідає всім передбаченим нормам, у зв'язку з чим відповідач неправомірно відмовив позивачеві у призначенні пенсії на пільгових умовах, судом до уваги не беруться, оскільки: в трудовій книжці ОСОБА_1 зроблено запис про його професію „водій". Правильність заповнення трудової книжки позивача ніким не оспорюється. Проте, однієї назви професії „водій" для призначення пенсії відповідно до пункту „з" статті 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення" є замало, оскільки як прямо зазначено в даному Законі не всі водії мають право на призначення пенсії на пільгових умовах, а тільки водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв. Такі дані в трудовій книжці не зазначені, і не повинні бути зазначені, у зв'язку з чим характер роботи повинен бути підтверджений уточнюючими довідками підприємств і організацій, де працював робітник.
Всі надані позивачу довідки не підтверджують його право на призначення йому пенсії на пільгових умовах.
Таким чином, у суду немає підстав для визнання дій управління ПФУ в Білокуракинському районі щодо відмови у призначенні ОСОБА_1 пенсії на пільгових умовах незаконними та зобов'язання відповідача призначити позивачу таку пенсію. У зв'язку з чим позов задоволенню не підлягає.
На підставі ст.ст. 94 КАС України судові витрати позивача поверненню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. 24 Конституції України, ст. 13 Закону України „Про пенсійне забезпечення", ст.ст. 4 ,8, 9, 10, 11, 12, 14, 70, 71, 86, 94, 158, 159, 160, 163, 167, 186 КАС України, суд -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 відмовити в повному обсязі за необґрунтованістю.
Постанову може бути оскаржено до Донецького апеляційного адміністративного суду через Білокуракинський районний суд Луганської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови відповідно до ч.2 ст. 186 КАС України.
СУДДЯ Білокуракинського
районного суду Луганської області О.Ю.МАКСИМЕНКО