ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
Справа № 4/131
21.04.09
За позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю «ВЮТбуд»
До
Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна-Банк»
Третя особа
Товариство з обмеженою відповідальністю «МТВ-2005»
Про
визнання недійсним пункту договору та визнання договору поруки припиненим
Суддя Борисенко І.І.
Представники:
Від позивача не з'явились повторно
Від відповідача Коляда Р.В. -дов.
Від третьої особи не з'явились
Позивач звернувся до суду з позовом про визнання недійсним підпункт 4.3 пункту 4 договору поруки № 04К-КЛ/84/П від 01.08.2007р., укладеного між Товариством з обмеженою відповідальністю «ВЮТбуд»та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фонтуна-банк» та визнання договору поруки № 04К-КЛ/84/П від 01.08.2007р. припиненим.
Відповідач позовні вимоги не визнає, свої заперечення виклав у письмовому відзиві на позовну заяву від 31.03.2009р.
Позивач повторно не з'явився в судове засідання. Позивач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду, про час і місце його проведення.
Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника позивача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від позивача не надходило
Таким чином, відповідно до ст. 75 ГПК України суд розглядає спір за наявними матеріалами у справі
Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення проти позову, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
31.07.2007р. між Товариством з обмеженою відповідальністю МТВ-2005»та Товариства з обмеженою відповідальністю «Фортуна-банк»був укладений договір № 04К-КЛ/84 про надання кредитної лінії на загальну суму 4 500 000 грн.
01.08.2007р. між товариством з обмеженою відповідальністю «ВЮТбуд»(поручитель) та товариством з обмеженою відповідальністю «Фортуна-банк»(кредитор) був укладений договір поруки № 04К-КЛ/84/П.
Згідно умов договору поруки № 04К-КЛ/84/П поручитель зобов'язується перед Кредитором у повному обсязі, солідарно, відповідати за виконання товариством з обмеженою відповідальністю «МТВ-2005»(позичальник) зобов'язань щодо повернення суми наданого кредиту, сплати процентів за користування кредитом, а також можливих штрафних санкцій, у розмірі, у строк та у випадках, передбачених договором про надання кредитної лінії № 04К-КЛ/84 від 31.07.2007р.
Підпунктом 4.3 пункту 4 Договору Поруки встановлено, що «При внесенні змін у Основний договір і його пролонгації, обставини, що з нього виникають, розповсюджуються на Поручителя без необхідності внесення відповідних змін та/або доповнень до цього Договору.
Укладенням цього договору Поручитель надає свою письмову згоду на внесення Кредитором і Позичальником будь-яких змін до Основного Договору, зокрема, внаслідок чого збільшиться обсяг відповідальності Поручителя та/або зміниться дата (термін) повернення Кредиту, при цьому Поручитель має право за власною ініціативою письмово запитувати Кредитора про стан Основного договору, а Кредитор не зобов'язаний до моменту отримання від Поручителя письмового запиту повідомляти останнього про внесення відповідних змін та/або доповнень до Основного Договору».
Позивач вважає, що умова цього договору, яка дозволяє Кредитору та Позичальнику самостійно, в будь-який момент та без всякого погодження Поручителя збільшувати обсяг відповідальності Поручителя є несправедливою, недобросовісною та нерозумною.
Крім того, посилається на статтю 559 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що «порука припиняється у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності.»
На думку позивача, при цьому сторонам не надано право встановлювати своєю домовленістю інший порядок збільшення обсягу відповідальності Поручителя та припинення поруки. Отже, зазначений пункт 4.3 Договору Поруки суперечить Цивільному Кодексу України, зокрема його ст.ст. 3 та 559, чим порушено вимоги ст. 203 ЦК України.
Позивач посилається на ст. 215 ЦК України, відповідно до якої підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою -третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Тому вважає, що пункт 4-3 Договору поруки № 04К-КЛ/84/П підлягає визнанню недійсним.
Крім того, позивач вважає, що порука ТОВ «ВЮТбуд»перед ТОВ «Фортуна-банк»за виконання ТОВ «МТВ-2005»зобов'язань по Кредитному Договору припинилась, а Договір поруки № 04К-КЛ/84/П від 01 серпня 2007 р., укладений між ТОВ «ВЮТбуд»та ТОВ «Фортуна-банк», є таким, що припинений.
Оскільки між сторонами договору існує спір щодо дії на сьогоднішній день Договору Поруки та виконання зобов'язань за ним, Позивач (Поручитель) звернувся до суду про визнання Договору Поруки припиненим.
Матеріалами справи доведено, що 03 листопада 2008 року ТОВ «Фортуна-банк»(відповідач) звернувся із позовом до ТОВ «МТВ-2005»та ТОВ «ВЮТбуд», як солідарних боржників, про стягнення заборгованості за Кредитним Договором. Сторони Кредитного Договору неодноразово змінювали умови Кредитного Договору, внаслідок чого збільшувався обсяг відповідальності Поручителя за Договором Поруки, а саме:
• Додатковою угодою № 2/1 від 09.08.07 збільшено максимальний ліміт кредитної лінії до 4 800 000 гривень;
• Додатковими угодами № 5 від 11.09.07, № 6 від 28.09.07, № 7 від 31.10.07 та № 10 від 25.12.07 кінцевий строк повернення кредиту збільшувався, чим збільшувався обсяг відповідальності Поручителя за Договором Поруки шляхом збільшення загальної суми грошових коштів, що підлягає поверненню у вигляді процентів.
Оцінюючи наявні в матеріалах справи документи та досліджуючи в судовому засіданні докази, Господарський суд не задовольняє позовну вимоги з наступних підстав:
31.07.2007 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фортуна-банк" та Товариством з обмеженою відповідальністю "МТВ-2005" було укладено договір про надання кредитної лінії № 04К-КЛ/84.
Згідно із умовами Кредитного договору та всіх додаткових угод до нього, Банком надано Позичальнику грошові кошти у тимчасове користування на умовах повернення, строковості, платності та цільового характеру використання в сумі 4 800 000 гривень 00 копійок.
Пунктом 1.3. Кредитного договору передбачено, що за користування кредитом встановлено плату в розмірі 18 відсотків річних. При цьому, відповідно до пунктів 2.9. -2.10. Кредитного договору сплата Позичальником відсотків за користування кредитом повинна була проводиться щомісячно, протягом п'яти останніх операційних днів поточного місяця за користування кредитними коштами в поточному місяці.
Матеріалами справи доведено, що Банк неодноразово пролонгував строк повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування кредитними коштами Боржником.
В забезпечення виконання зобов'язань Позичальника за Кредитним договором, Банком з ТОВ "ВЮТбуд" укладено договір поруки № 04К-КЛ/84/П від 01.08.2007 року.
Пунктом 3.1.1. Договору поруки передбачено, що Поручитель зобов'язаний протягом одного робочого дня, від дати отримання письмової вимоги Кредитора, про невиконання Позичальником забезпеченого порукою зобов'язання, виконати відповідне зобов'язання, шляхом перерахування Банку відповідної суми заборгованості, як протягом дії Кредитного договору так і після кінцевого терміну повернення кредиту, визначеного Кредитним договором та додатковими угодами до нього.
Відповідно до п. 3.1.2. Договору поруки, у разі невиконання Позичальником та Поручителем забезпеченого порукою зобов'язання, відповідати перед Кредитором (Банком) як солідарні боржники всім своїм майном, на яке може бути звернено стягнення.
Статтею 554 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя, Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків.
Усі кредитні кошти на відповідні заяви Третьої сторони перераховані Позивачу як попередня оплата за керамічну цеглу відповідно до договорів № б/н від 05.06.2006 року та № 01/08-07 від 01.08.2007 року, а також як фінансова допомога відповідно до договору № 31/07-07 від 31.07.2007 року.
В зв'язку з неповерненням суми кредиту та нарахованих відсотків за користування кредитом Банком подано до суду позовну заяву про стягнення вказаних коштів з Позивача та Третьої сторони як з солідарних боржників.
За твердженням відповідача, в зв'язку з небажанням повертати кредитні кошти Позивачем подано позовну заяву про визнання недійсним пункту 4 Договору поруки та припинення Договору поруки посилаючись на те, що вказаний договір порушує права Позивача.
Суд не приймає твердження позивача, що підпункт 4.3 пункту 4 Договору поруки суперечить ст. 3 ЦК України, оскільки даний пункт не є справедливим, добросовісним та розумним, а відповідно до ч. 1 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, тому що на думку суду, укладаючи Договір поруки сторони керувались ст. 6 ЦК України, відповідно до якої, сторони мають право укласти договір, який не передбачений актами цивільного законодавства, але відповідає загальним засадам цивільного законодавства. Сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
Таким чином, підпис директора ТОВ "ВЮТбуд" на Договорі поруки скріплений печаткою даного підприємства свідчить про врегулювання даних відносин сторонами.
Матеріалами справи доведено, що станом на 31 березня 2009 року сума заборгованості ТОВ "МТВ-2005" та ТОВ "ВЮТбуд" (як солідарних боржників) за Кредитним договором складає 1 833 741 гривня 57 копійок, в тому числі:
• сума заборгованості за кредитом - 1 699 000 гривень 00 копійок;
• сума заборгованості за нарахованими та несплаченими в строк процентами - 134 741 гривня 57 копійок гривень.
Враховуючи викладене, суд вважає вимоги Позивача про визнання недійсним п.п. 4.3 п. 4 Договору поруки, а Договору поруки - припиненим, безпідставним.
Відповідно до ст. 526 зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
З огляду на вимоги чинного законодавства України щодо недопустимості односторонньої відмови від зобов'язання або зміни його (зобов'язання) умов - стаття 525 Цивільного кодексу України, передбачає, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
В порушення ст. 33 Господарського процесуального кодексу України позивачем не доведено у спосіб встановлений ст. 34 цього ж Кодексу законних підстав для визнання недійсним спірного договору, доводи, викладені у його позовній заяві спростовані у відзиві на позовну заяву та доданими до них документами, а тому суд не знаходить підстав для задоволення позову.
Витрати по оплаті держмита та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу згідно ст. 49 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, суд, -
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 10 днів з дня його прийняття.
Суддя І.І.Борисенко