01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
26.02.2009 № 47/122-11/452
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Отрюха Б.В.
суддів: Верховця А.А.
Тищенко А.І.
За участю представників:
від позивача -представник не з'явився,
від відповідача1: Чернушенко А. М. - юрист,
від відповідача2: Каленський Є. В. - юрист,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Український фінансово-промисловий концерн "УФПК"
на рішення Господарського суду м.Києва від 12.11.2008
у справі № 47/122-11/452 (Смирнова Ю.М.)
за позовом Український фінансово-промисловий концерн "УФПК"
до Український фонд підтримки підприємництва
ВАТ "КБ "Надра"
про визнання недійсним рішення № 38 від 16.09.2008 та договору № 1-НПК від 05.12.2003
Рішенням Господарського суду міста Києва від 12.11.2008 року у справі№ 47/122-11/452 у позові Українському фінансово-промислового концерну «УФПК» (надалі - Позивач) до Українського фонду підтримки підприємництва (надалі - Відповідач1) та Комерційного банку «Надра» про визнання недійсним рішення відповідача № 38 від 16.09.2008, яке оформлене протоколом, та Договору № 12-НПК від 95.12.2003 в частині надання фінансування позивачу на поворотній основі., було відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Позивач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 12.11.2008р. у справі № 47/122-11/452 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування своїх вимог заявник посилається на те, що при винесенні оскаржуваного рішення судом першої інстанції було неповно з”ясовано обставини, які мають значення для справи, також, судом першої інстанції було порушено норми матеріального права, що є підставами для скасування такого судового рішення.
Зокрема, скаржник зазначає, що на момент укладання Спірного договору Наказ № 41, який передбачає фінансування Національної програми саме на безповоротній основі, вже діяв. Таким чином, суд першої інстанції зобов'язаний був врахувати, що Спірний договір суперечить Наказу № 41 в частині фінансування Національної програми на поворотній основі і визнати Спірний договір в цій частині недійсним. А відтак, не відповідає дійсності твердження Суду, що Позивач не навів доказів недійсності договору в Спірний частині.
Відповідач 1 та Відповідач 2 у письмових відзивах на апеляційну скаргу не погодилися з доводами та вимогами Позивача, викладеними ним в апеляційній скарзі і просять залишити цю скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Позивач, незважаючи на те, що про час та місце проведення судового засідання повідомлявся належним чином, так і не з”явився, не повідомивши суд про причини своєї неявки.В справі достатньо матеріалів, у зв”язку з чим апеляційна інстанція вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу без участі вказаного представника.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення Відповідача 1 та Відповідача 2, Київський апеляційний господарський суд встановив.
Правові засади державної підтримки суб'єктів малого підприємництва незалежно від форми власності з метою якнайшвидшого виходу із економічної кризи та створення умов для розширення впровадження ринкових реформ в Україні, визначаються Законом України «Про державну підтримку малого підприємництва» (в подальшому - Закон).
Державна підтримка малого підприємництва здійснюється Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва, іншими центральними органами виконавчої влади. Центральний орган виконавчої влади з питань регуляторної політики та підприємництва в межах своїх повноважень бере участь у формуванні та забезпеченні реалізації державної політики розвитку малого підприємництва (ст.6 Закону).
Згідно зі ст.7 Закону фінансове забезпечення виконання відповідних програм підтримки малого підприємництва провадиться за рахунок Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, позабюджетних коштів, у тому числі коштів» одержаних віл приватизації державного і відчуження комунального майна, та інших джерел фінансування, не заборонених законом. Обсяг щорічних асигнувань на державну підтримку малого підприємництва визначається у видатковій частині Державного бюджету України та Державній програмі Приватизації. Розпорядником цих коштів є центральний орган виконавчої влади з питань регуляторної політики та підприємництва. Контроль за цільовим використанням цих коштів здійснюється Рахунковою палатою та органами державної контрольно-ревізійної служби.
Фінансове забезпечення реалізації державної політики у сфері підтримки малого підприємництва на загальнодержавному рівні відповідно до своєї компетенції здійснює Український фонд підтримки підприємництва (ст.13 Закону).
Указом Президента України від 25.05.2000 №721/2/)00 затверджено Положення про Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва, згідно з п.1 якого комітет (відповідач) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який забезпечує реалізацію державної політики у сфері підприємництва. Держпідприємництво України у своїй діяльності керується Конституцією України, законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а також цим Положенням. У межах своїх повноважень Держпідприємництво України організовує виконання актів законодавства України і здійснює контроль за їх реалізацією (п.2 Положення).
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 27.08.1995 №687 "Про Український фонд підтримки підприємництва" одним з основних завдань УФПП є сприяння реалізації державної політики розвитку підприємництва шляхом залучення й ефективного використання фінансових ресурсів на поворотній і безповоротній основі, фінансування цільових програм та проектів, часткової сплати відсотків за видані підприємцям кредити установами банків. При цьому для реалізації основних завдань Фонду використовуються кошти, передбачені Державним бюджетом на фінансову підтримку підприємництва.
Згідно з п.2.2 Наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва №41 від 07.04.2003 "Про затвердження Положення про порядок використання Українським фондом підтримки підприємництва коштів, передбачених на розвиток підприємництва в Україні" Фонд здійснює фінансове забезпечення реалізації державної політики підтримки підприємництва, у тому числі малого підприємництва, зокрема, у формі фінансової допомоги на безповоротній основі на фінансування цільових програм та проектів у рамках Національної програми, а також безпроцентної фінансової допомоги на поворотній основі.
Відповідно до розділу 3 Положення «Про порядок використання Українським фондом підтримки підприємництва коштів, передбачених на розвиток підприємництва в Україні», заходи щодо реалізації Національної програми щорічно затверджуються Кабінетом Міністрів України, а кошти на фінансування заходів і Національної програми передбачаються в Державному бюджеті України на відповідний рік. Участь Фонду у фінансуванні заходів Національної програми визначає Кабінет Міністрів України. Фонд є одержувачем коштів. Головним розпорядником є Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва. Фінансування Фондом заходів Національної програми здійснюється на підставі плану використання коштів, погодженою головним розпорядником у межах обсягів фінансування, передбачених Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.
Згідно з п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України №687 Державний комітет з питань розвитку підприємництва через створену наглядову раду забезпечує координацію та контролює діяльність Фонду.
У відповідності до Статуту Українською фонду підтримки підприємництва (п. 3.2 фонд є неприбутковою організацією, створеною з метою сприяння реалізації державно політики розвитку підприємництва шляхом залучення і ефективного використань фінансових ресурсів на поворотній та безповоротній основі, фінансування цільових програм та проектів (п.2.2).
Повноважень щодо управлінських функцій Українському фонду підтримки підприємництва не делеговано.
Відповідно до вищенаведеного, Верховною Радою України було затверджено Розділ видатків державного бюджету України на 2003 рік щодо фінансового забезпечення по виконанню заходів Національної програми сприяння малого підприємництва в Україні на 2003 рік.
Згідно з п. 1 Розпорядження Кабінету Міністрів України "Про заходи щодо виконання Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні на 2003 рік" від 16.11.2002 № 654-р затверджено заходи (згідно додатку) щодо виконання Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні на 2003 рік, де у п. 9 зазначених у додатку заходах визначено, що за змістом заходу міжрегіональної програми зниження соціальної напруженості шляхом розвитку самозайнятості і підтримки малого підприємництва очікується результат, у вигляді створення механізму впровадження комплексного підходу до виконання соціальних програм у 6 регіонах, створення нових робочих місць шляхом організації інфраструктури розвитку малого підприємництва, відповідальними, за виконання якого, встановлено Держпідприємництво, Український фонд підтримки підприємництва. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська і Севастопольські держадміністрації.
05.05.2003 між Українським фондом підтримки підприємництва (далі - відповідач-1) та Українським фінансово-промисловим концерном "УФПК" (далі - позивач) відповідно до Законів України "Про державну підтримку малого підприємництва від 19.10.2000 № 2063-111. "Про Національну програму сприяння розвитку малого підприємництва в Україні" від 21.12-2 0 ЖЇІ57-111. розпорядження Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 № 654-р "Про заходи щодо виконання Національної програми на 2003 рік3' було укладено Договір № 4-НП на реалізацію міжрегіональної програми соціальної напруженості шляхом розвитку самозайнятості і підтримки малого підприємництва - підпрограма "Підтримка вітчизняного товаровиробника продукції в галузі хімічного виробництва" в рамках реалізації заходів Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні на 2003 рік.
Згідно з п. 1.1 Договору № 4-НП відповідач-1 зобов'язався перерахувати позивачу кошти в сумі 4 000 000,00 грн. без ПДВ на реалізацію міжрегіональної програми зниження соціальної напруженості шляхом розвитку самозайнятості і підтримки малого підприємництва підпрограми "Підтримка вітчизняного товаровиробника продукції в галузі хімічного виробництва" в рамках реалізації заходів Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні на 2003 рік.
Кошти на реалізацію міжрегіональної програми зниження соціальної напруженості шляхом розвитку самозайнятості і підтримки малого підприємництва - підпрограми "Підтримка вітчизняного товаровиробника продукції в галузі хімічного виробництва" перераховуються відповідачем з коштів, що надходять до спеціального фонду на реалізацію заходів Національної програми згідно з п. 27 ст. 36 Закону України "Про Державний бюджет України на 2003 рік" (п.1.2 Договору).
Як доведено в суді першої інстанції і не заперечується сторонами позивачу було перераховано за період з травня по липень 2003 року (згідно банківських виписок з особового рахунку позивача №0000025 від 20.05.2003, № 0000028 від 26.05.2003, № 0000030 від 29.05.2003. № 0000032 від 02.06.2003. № 0000036 від 09.06.2003, № 0000055 від 07.07.2003. № 0000058 від 09.07.2003) - 4 210 300,00 грн., що на 210 300,00 грн. більше, ніж передбачено додатком до Розподілу фінансового забезпечення по виконанню заходів національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні на 2003 рік, затверджених Розпорядженням Кабінету Міністрів України від 16.11.2002 № 654-р Українським фондом підтримки підприємництва за рахунок коштів спеціального фонду Державного бюджету України на 2003 рік та Договором № 4-НП від 5.05.2003.
Позивач, як встановлено при розгляді позовної заяви в місцевому суді, не зміг використати дані кошти поза встановленим кошторисом, частина цих коштів у розмірі - 1 340 688,00 грн. була ним повернута на підставі платіжних доручень № 166. 167, 176 та 177 протягом червня - липня 2003 року.
02.09.2003 Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва був прийнятий наказ № 98 "Про зміни істотних умов договорів, укладених між Українським фондом підтримки підприємництва та виконавцями Національної програмі-підтримки підприємництва", згідно з п. 2 якого було наказано підготувати та внести зміни до "Підпрограми по підтримці вітчизняного товаровиробника продукції в галузі хімічного виробництва та договору, укладеного відповідачем з позивачем на впровадженню "Підпрограми по підтримці вітчизняного товаровиробника продукції в галузі хімічного виробництва" в рамках міжрегіональної програми зниження соціальної напруженості шляхом розвитку самозайнятості та підтримки малого підприємництва в рамках Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва, визначивши, що залишок коштів на реалізацію даної підпрограми надаються виключно на поворотній основі.
Даний наказ оскаржений позивачем до Господарського суду міста Києва. Постановою Господарського суду міста Києва від 19.04.2007 № 17/50-А, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03.06.2008, в задоволенні позову про визнання наказу недійсним відмовлено повністю.
Таким чином, Наказ № 98 Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 02.09.2003 є чинним та обов'язковим для виконання сторонами.
Як було зазначено вище, згідно з п. 5.1 Статуту Українського фонду підтримки підприємництва з метою забезпечення координації та контролю за діяльністю фонду створюється Наглядова рада, яка діє на колегіальній основі.
Наглядова рада Фонду погоджує рішення щодо фінансування організаційних заходів по розвитку підприємництва, що впроваджує Державний комітет України з питань регуляторної політики та підприємництва; визначає основні напрями використання коштів Фонду (п. 5.4).
Відповідно до Положення про Наглядову раду Українського фонду підтримки підприємництва, затвердженого наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 07.08.2003 №87, до компетенції Наглядової ради, серед іншого, належить здійснення контролю за фінансуванням цільових програм і проектів, у тому числі у формі надання фінансової допомоги на зворотній і безповоротній основі.
Пунктом 4.2 цього Положення передбачено, що засідання і рішення Наглядової ради фонду оформлюються протоколом, який підписують голова Наглядової ради фонду та секретар.
На виконання Наказу №98 на засіданні Наглядової ради Українського фонду підтримки підприємництва, результати якого оформлено протоколом № 38 від 16.09.2003, ухвалено внесення змін до Договору № 4-НП від 05.05.2003. укладеного між позивачем та відповідачем-1. а саме: Розділ "Вступ" "Підпрограми по підтримці вітчизняного товаровиробника продукції в галузі хімічного виробництва" доповнити наступним змістом: "Загальний обсяг фінансування підпрограми на 2003 рік складає 4 000.0 тис. грн., в тому числі на капітальні видатки 2 000,0 тис. грн. На безповоротній основі фінансування здійснюється в розмірі 2 869,6 тис. грн., на поворотній основі 1 130,4 тис. грн., умови якого визначаються Наглядовою радою УФПП". Кошти на реалізацію "Підпрограми по підтримці вітчизняного товаровиробника продукції в галузі хімічного виробництва" в сумі 1 130 400 грн. надаються на поворотній основі терміном на 3 роки зі сплатою за користування ними 7% річних за умови відповідного забезпечення фінансових зобов'язань Українським фінансово-промисловим концерном згідно з чинним законодавством; зобов'язано Український фонд підтримки підприємництва у "встановленому порядку укласти з Українським фінансово-промисловим концерном відповідний фінансовий договір.
Український фінансово-промисловий концерн "УФПК" оскаржив протокол Наглядової ради Українського фонду підтримки підприємництва №38 до Окружного адміністративного суду міста Києва. Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.11.2007 у справі № 7/68, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду № 22а-10985/08 від 19.05.2008, провадження у справі за позовом Українського фінансово-промислового концерну "УФПК" до Українського фонду підтримки підприємництва про визнання протиправним та скасування рішення, оформленого протоколом засідання Наглядової ради від 16.09.2003 № 38, закрито, оскільки справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 2 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 26.01.2000р. №02-5/35 "Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням недійсними актів державних чи інших органів" підставами для визнання акта недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт.
Оскільки рішення Наглядової ради Українського фонду підтримки підприємництва. оформлене протоколом № 38 від 16.09.2003, прийнято на виконання чинного Наказу № 98 Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 02.09.2003. в межах компетенції Наглядової ради відповідача-1, визначеної Положенням про Наглядову раду, а також за формою, яка передбачена цим Положенням, підстави для задоволення позову в частині визнання недійсним рішення Наглядової ради Українського фонду підтримки підприємництва щодо зміни способу фінансування позивача, оформленого протоколом № 38 від 16.09.2003, відсутні. Рішення місцевого суду з цього приводу є цілком обґрунтованим та законним.
05.12.2003 між позивачем, відповідачем-1 та Відкритим акціонерним товариством Комерційним банком "Надра" (далі - відповідач-2) був укладений Договір № 12-НПК (фінансова підтримка у формі фінансового кредиту через уповноважений банк).
Розділом 1 Договору № 12-НПК від 05.12.2003 визначено, що відповідно до укладених договорів між Фондом та Уповноваженим банком від 09.06.2003 на закупівлю послуг уповноваженого банку для здійснення фінансової підтримки підприємництва за рахунок бюджетних коштів та від 11.06.2003 № 8 -НП щодо розрахунково-касового обслуговування рахунків Українського фонду підтримки підприємництва та суб'єктів підприємницької діяльності, що одержать кредит у Фонді за рахунок бюджетних коштів на виконання заходу "Міжрегіональна програма зниження соціальної напруженості шляхом розвитку самозайнятості і підтримки малого підприємництва" в рамках заходів Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні на 2003 рік, та рішенням Наглядової ради Фонду (оспорюване рішення у вигляді Протоколу № 38 від 16.09.2003). відповідач-1 надає позивачу фінансову підтримку у формі кредиту через відповідача-2 для реалізації пральних порошків, виготовлених за технологією фірми "Дакос" під торгівельною маркою "УМКА", у сумі 500 000,00 грн. строком па 36 місяців, із сплатою 7% річних.
10.12.2003 між сторонами була підписана Додаткова угода №1 до Договору № 12-НПК від 05.12.2003. згідно з п. 1, якої сторони погодили доповнити пункт 1.1 Договору № 12-НПК від 05.12.2003 реченням: "Фінансова підтримка у сумі 500 000 (п'ятсот тисяч) гривень надається на підставі бізнес-плану в рамках виконання "Підпрограми по підтримці вітчизняного товаровиробника продукції у галузі хімічного виробництва" заходу "Міжрегіональна програма зниження соціальної напруженості шляхом розвитку самозайнятості і підтримки малою підприємництва" додатково до раніше отриманих на безповоротній основі відповідно до Договору № 4-І IIІ від 05.05.2003 та додаткової угоди № 2 від 17.11.2003 коштів у сумі 2 869 612 (два мільйони вісімсот шістдесят дев'ять тисяч шістсот дванадцять) гривень".
Згідно банківської виписки з особового рахунку позивача, датованої 15.12.2003, відповідачем-1 було перераховано позивачу 500 000,00 грн., де у графі "призначення платежу» було зазначено, що дані кошти перераховуються позивачу в якості фінансової підтримки у формі кредиту на виконання заходу Національної програми, Договору № 12-НПК від 05.12.2003.
Відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення договірних правовідносин між сторонами, а саме Цивільного кодексу Української РСР, недійсною є та угода, що не відповідає вимогам закону (ст. 48).
Згідно п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 28.04.1978 № 3 за правилами ст. 48 ЦК УРСР угода визнається недійсною при невідповідності її не тільки законам, а й іншим актам, виданим органами державної влади і управління в межах наданої їм компетенції.
Згідно п. 4 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України від 16.01.2003 №435-УІ Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Частиною 1 ст. 203 1Щ України встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Частинами 2-6 цієї статті передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності (ч. 2); волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати внутрішній волі (ч. 3); правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5); правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.
Згідно ч. 1 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Жодної з обставин, які є підставою визнання правочину недійсним відповідно до ст. 203. ст. 215 ЦК України, позивач не надав місцевому суду при розгляді позовної заяви, не надані такі докази і при розгляді апеляційної скарги.
Посилання позивача на невідповідність спірного Договору вимогам Положення про порядок використання Українським фондом підтримки підприємництва коштів, передбачених на розвиток підприємництва в Україні, затвердженого Наказом Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 07.04.2003 №41, яким визначено, що фонд здійснює фінансове забезпечення реалізації державної політики підтримки підприємництва у рамках Національної програми на безповоротній основі, судом не приймається. Як встановлено вище, зміна форми фінансування здійснена самим Державним комітетом України з питань регуляторної політики та підприємництва, який є центральним органом влади з питань регуляторної політики та підприємництва, шляхом прийняття Наказу № 98 "Про зміни істотних умов договорів, укладених між Українським фондом підтримки підприємництва та виконавцями Національної програми підтримки підприємництва". Правомірність Наказу № 98 підтверджена постановою Господарського суду міста Києва від 19.04.2007 у справі №17/50-Л. яка набрала законної сили.
Правовідносини, що передбачають використання бюджетних коштів, регулюються Бюджетним кодексом України, статтею 1 якого встановлено, зокрема таке:
бюджет - план формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду;
бюджетна програма - систематизований перелік заходів, спрямованих на досягнення єдиної мети та завдань, виконання яких пропонує та здійснює розпорядник бюджетних коштів відповідно до покладених на нього функцій;
бюджетне асигнування - повноваження, надане розпоряднику бюджетних коштів відповідно до бюджетного призначення на взяття бюджетного зобов'язання та здійснення платежів з конкретною метою в процесі виконання бюджету;
бюджетне зобов'язання - будь-яке здійснене відповідно до бюджетного асигнування розміщення замовлення, укладення договору, придбання товару, послуги чи здійснення інших аналогічних операцій протягом бюджетного періоду, згідно з якими необхідно здійснити платежі протягом цього ж періоду або у майбутньому;
бюджетне призначення - повноваження, надане головному розпоряднику бюджетних коштів цим Кодексом, законом про Державний бюджет України або рішенням про місцевий бюджет, що має кількісні та часові обмеження та дозволяє надавати бюджетні асигнування;
бюджетний процес - регламентована нормами права діяльність, пов'язана із складанням, розглядом, затвердженням бюджетів, їх виконанням і контролем за їх виконанням, розглядом звітів про виконання бюджетів, що складають бюджетну систему України;
бюджетний розпис - документ, в якому встановлюється розподіл доходів та фінансування бюджету, бюджетних асигнувань головним розпорядникам бюджетних коштів по певних періодах року відповідно до бюджетної класифікації;
видатки бюджету - кошти, що спрямовуються на здійснення програм та заходів, передбачених відповідним бюджетом, за винятком коштів на погашення основної суми боргу та повернення надміру сплачених до бюджету сум.
Виходячи з наведеного, використання бюджетних коштів можливе лише за суто цільовим призначенням (на відповідні державні програми, що мають на меті досягнення соціального ефекту) з наступним контролем з боку уповноважених органів за використанням бюджетних коштів та складенням відповідних звітів.
Розглядаючи спір по суті, місцевий суд зазначив, що відповідно до п. п. 1, 3 ч. 1 ст. 2, п. п. 1, З, 4. 7 ст. 6. п. п. 2, 14 ч. 1 ст. 7 "Про рахункову палату" Рахункова палата України здійснює контроль фінансування загальнодержавних програм в частині, що стосується використання коштів Державного бюджету України; перевіряє використання за призначенням органами виконавчої влади коштів загальнодержавних цільових фондів та коштів позабюджетних фондів: контролює інвестиційну діяльність органів виконавчої влади, перевіряє законність та ефективність використання фінансових ресурсів, що виділяються з Державного бюджету України на виконання загальнодержавних програм; проводити фінансові перевірки в органах виконавчої влади, також на підприємствах і в організаціях незалежно від форм власності; у разі виявлення під час перевірок, ревізій та обслідувань фактів привласнення грошей і матеріальних цінностей, інших зловживань передавати матеріали перевірок, ревізій та обслідувань до правоохоронних органів.
09.06.2004 Рахункова палата України провела перевірку позивача. В результаті перевірки був складений "Акт про результати зустрічної перевірки Українського фінансово-промислового концерну з питань використання ним коштів державного бюджету на реалізацію заходів Національної програми сприяння розвитку малого підприємництва в Україні". На стор. 21 вказаного Акта зазначається, що Рішенням Наглядової ради Фонду підтримки підприємництва (Відповідач) від 16.09.2003 № 38 погоджено внести зміни до договору № 4-НП від 05.05.2003. згідно з якими кошти на реалізацію підпрограми в сумі 1 130 400 гривень надаються на поворотній основі. Як зазначено на стор. 22 цього ж акту, на виконання цього рішення укладений Договір від 05.12.2003 № 12-НПК про надання фінансової підтримки у формі кредиту через уповноважений банк та укладена Додаткова угода від 17.11.2003 № 2 до Договору № 4-НП від 05.05.2003.
Рахункова палата України Актом перевірки від 09.06.2004 не встановила порушень використання бюджетних коштів, відтак, твердження позивача про порушення законодавства у бюджетній сфері внаслідок укладення спірного договору місцевий суд правомірно визнав недоведеним.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Згідно зі ст. 34 ПІК України обставини позову, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими.
В силу вимог чинного законодавства, позивач повинен довести суду та надати відповідні докази того, що умови спірного Договору протирічать вимогам чинного законодавства.
Позивач, в розумінні даної норми, не довів та не надав ні суду першої інстанції, ні в апеляційному проваджені жодних доказів, які підтверджують, що спірний Договір укладений з порушенням вимог чинного законодавства, в свою чергу судом встановлено, що зміст Договору відповідає чинному законодавству, підписаний уповноваженими особами на виконання Наказу Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 02.09.2003 № 98 та рішення Наглядової ради Українського фонду підтримки підприємництва, оформленого Протоколом № 38 від 16.09.2003, якими було змінено умови фінансування.
За таких умов, апеляційний господарський суд вважає, що рішення господарського суду міста Києва від 12.11.2008р., яке було прийнято по даній справі, у зв”язку з повним з”ясуванням обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, та відповідністю висновків, викладених в рішенні суду дійсним обставинам справи, а також у зв”язку з правильним застосуванням норм матеріального і процесуального права, є законним і обґрунтованим. Підстав, для скасування або зміни вказаного судового рішення та задоволення апеляційної скарги УФПК, суд апеляційної інстанції не знаходить.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32 - 34, 36, 91, 92, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Рішення Господарського суду м. Києва від 12.11.2008р. у справі № 47/122-11/452 залишити без змін, а апеляційну скаргу Українського фінансово-промислового концерну «УФПК» - без задоволення.
2. Матеріали справи № 47/122-11/452 повернути до Господарського суду м. Києва.
Головуючий суддя Отрюх Б.В.
Судді Верховець А.А.
Тищенко А.І.