"02" березня 2009 р. Справа № 11/223
Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Гушилик С.М, при секретарі Циганчук І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов
Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області
до державного підприємства “Карапчівський спиртовий завод” с.Карапчів Глибоцького району Чернівецької області
про зобов'язання забезпечити відшкодування коштів в сумі 107360 грн. та відшкодування недостачі спирту на суму 1974435,10 грн.
За участю представників:
Від позивача -Фалуш П.В. -гол. спеціаліст (дов. від 19.05.2008р.)
Від відповідача - не з'явився
СУТЬ СПОРУ: Контрольно-ревізійного управління в Чернівецькій області звернулося з позовом до ДП “Карапчівський спиртовий завод” с.Карапчів Глибоцького району Чернівецької області про зобов'язання виконати вимоги КРУ у Чернівецькій області від 06.08.2008р. № 24-07-09/3802, щодо забезпечити відшкодування коштів в сумі 107360 грн. та відшкодування недостачі спирту на суму 1974435,10 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що в результаті проведеної ревізії фінансово-господарської діяльності підприємства за періоди з 01.07.2005 по 01.10.2007 року та з 01.01.2004 по 01.06.2008 року, встановлено, що відповідачем було реалізовано фірмі ІМ “Lion-Gri”, SRL, республіка Молдова спирту по ціні, яка нижча за фактичну собівартість, внаслідок чого підприємству нанесено збитків на загальну суму 107360 грн. та виявлено недостачу спирту та спиртовмісних рідин на загальну суму 1974435,07 грн. На підставі виявлених порушень КРУ винесла вимогу від 06.08.2008р. № 24-07-09/3802, якою зобов'язала відповідача п.2 -з метою відшкодування підприємству втрачених доходів в сумі 107360 грн. в результаті реалізації у 2005 році спирту по ціні нижче собівартості, вжити до винних осіб заходів претензійно-позовного характеру, та п.6 - забезпечити відшкодування винними особами, в тому числі шляхом заявлення до них позовів, відсутнього спирту в кількості 60548,81 дал на 1973891,32 грн. та 49,39 дал спиртовмісних рідин на 543,75 грн. На даний час вимоги КРУ не виконані.
Ухвалою господарського суду від 17.11.2008р. відкрито провадження в адміністративній справі та судове засідання призначено на 10.12.2008р. за участю представників сторін.
Ухвалою від 10.12.2008 року розгляд справи було відкладено на 12.01.2009 року в зв'язку з нез'явленням представника відповідача.
Ухвалою від 12.01.2009 року за клопотанням позивача провадження у справі було зупинено та призначено судовий розгляд на 02.03.2009 року.
02.03.2009 року відповідач повторно не використав права на участь у судовому засіданні та подання відзиву, хоча і був повідомлений про час і місце слухання справи належним чином. При цьому неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.
Розглянувши подані документи, з'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд, -
11.03.2008 року працівниками КРУ в Чернівецькій області проведену ревізію окремих питань фінансово-госпоадрської діяльності державного підприємства “Карапчівський спиртзавод” за 2004-2007 роки та січень 2008 року.
За наслідками ревізії складено акт № 24-07/61, яким встановлено, що відповідачем було реалізовано фірмі ІМ “Lion-Gri”, SRL, республіка Молдова спирту по ціні, яка нижча за фактичну собівартість.
Зазначені порушення призвели нанесення підприємству збитків на загальну суму 107360 грн.
На підставі виявленого порушення КРУ винесла вимогу від 31.03.2008р. № 24-07-09/1469, якою зобов'язала відповідача п.2 - з метою відшкодування підприємству втрачених доходів в сумі 107360 грн. в результаті реалізації у 2005 році спирту по ціні нижче собівартості, вжити до винних осіб заходів претензійно-позовного характеру. 17.06.2008 року КРУ винесла ще одну вимогу № 24-07-09/2754 вимагала у відповідача вжити заходів до винних осіб, які завдали збитків підприємству.
07.07.2008 року був складений акт про неможливість проведення ревізії фінансово-господарської діяльності ДП “Карапчівський спиртзавод” яким встановлено, що підприємство не виконало вимог КРУ щодо приведення у відповідність до законодавства бухгалтерський облік за 2004-2008 роки та не вжито заходів претензійно-позовного характеру до винних осіб з відшкодування нанесених підприємству збитків на суму 107360 грн.
25.07.2008 року працівниками КРУ було проведено планову ревізію фінансово-господарської діяльності державного підприємства “Карапчівський спиртзавод” за період з 01.07.2007 року по 01.06.2008 року та окремих питань з 01.01.2004 по 01.07.2007 років.
За наслідками ревізії складено акт № 24-07/251 від 25.07.2008 року, яким встановлено, що відповідачем не вжито заходів претензійно-позовного характеру щодо відшкодування нанесених підприємству збитків на суму 107360 грн. та встановлено, відсутність матеріальних цінностей, що обліковуються за станом на 01.03.2008 року на бухгалтерському рахунку 26 “Готова продукція-спирт” і субрахунку 261 “Готова продукція-ефіри, сивушні масла, барда” на загальну суму 1974435,07 грн., в тому числі 1973891,32 грн. спирту в кількості 60548,81 дал визначеного розрахунковим шляхом (1973891,32/32,6 грн. за дал) та 543,75 грн. спитровмісних рідин в кількості 49,39 дал (543,75 грн./11,01 грн. за дал).
На підставі виявленого порушення КРУ винесла вимогу від 06.08.2008р. № 24-07-09/3802, якою зобов'язала відповідача п.2 - з метою відшкодування підприємству втрачених доходів в сумі 107360 грн. в результаті реалізації у 2005 році спирту по ціні нижче собівартості, вжити до винних осіб заходів претензійно-позовного характеру та п.6 - забезпечити відшкодування винними особами, в тому числі шляхом заявлення до них позовів, відсутнього спирту в кількості 60548,81 дал на 1973891,32 грн. та 49,39 дал спиртовмісних рідин на 543,75 грн.
На даний час вимога КРУ від 06.08.2008р. № 24-07-09/3802 не виконана.
Судовим слуханням встановлено, що, відповідач дійсно реалізовував спирт за ціною нижчою ніж та яка визначена фінансовим планом, чим порушив вимоги ч. 1 ст. 75 Господарського кодексу України, згідно якої Державне комерційне підприємство зобов'язане приймати та виконувати доведені до нього в установленому законодавством порядку державні замовлення і державні завдання, враховувати їх при формуванні виробничої програми, визначенні перспектив свого економічного і соціального розвитку та виборі контрагентів, а також складати і виконувати річний та з поквартальною розбивкою фінансовий план за кожен наступний рік.
Стосовно відсутності матеріальних цінностей, що обліковуються станом на 01.03.2008 року слід відмітити, що відповідач також порушив вимоги п.1 ст.9 Закону України “Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні” та п.п3.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку.
За таких обставин справи у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 2 Закону України ”Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” головним завданням державної контрольно-ревізійної служби є здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяття зобов'язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності в міністерствах та інших органах виконавчої влади, в державних фондах, у бюджетних установах і у суб'єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах і в організаціях, які отримують (отримували в періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів та державних фондів або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно, виконанням місцевих бюджетів, розроблення пропозицій щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому.
Пунктом 10 статті 10 Закону України “Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні” передбачено право позивача звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства з питань збереження і використання активів, разом з тим, обраний спосіб захисту (відновлення) порушеного права є таким, що не відповідає змісту прав позивача щодо захисту інтересів держави.
Разом з тим, обраний спосіб захисту (відновлення) порушеного права є таким, що не відповідає змісту прав позивача щодо захисту інтересів держави.
Крім того, як витікає з позовних вимог, позивачем фактично заявлено позов в інтересах самого відповідача, хоча згадана вище норма права надає право звертатися з позовом виключно в інтересах держави.
Також слід зазначити, що порядок стягнення коштів передбачено п. 8 ст. 10 Закону України ”Про державну контрольно-ревізійну службу в Україні”, який надає позивачу право у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, одержані підконтрольними установами за незаконними угодами, без встановлених законом підстав та з порушенням чинного законодавства.
Вимога про стягнення з відповідача в дохід держави коштів позивачем не заявлена.
У разі невиконання припису позивача вимоги про стягнення мають вирішуватись у судовому порядку в судах адміністративної юрисдикції, а не шляхом пред'явлення вимог про зобов'язання виконати вимоги припису.
За таких обставин справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись статтями 71, 159, 160, 161, 162, 163, 167, пунктами 3, 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У позові відмовити.
Відповідно до ч. 1 ст. 185, ч. 1-3, 5 ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, сторони які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову повністю або частково шляхом подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги, які подаються в апеляційну інстанцію через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване рішення.
Заява про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, з дня складання у повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у встановлений строк, встановлений цим кодексом, постанова набирає сили після закінчення цього строку.
У разі надання апеляційної скарги, постанова набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Суддя С.М. Гушилик