79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
30.04.09 Справа № 2/16
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді
Кравчук Н.М.
суддів
Гнатюк Г.М.
Мирутенко О.Л.
розглянувши апеляційну скаргу Буського відкритого акціонерного товариства «Агросервіс»(надалі Буське ВАТ «Агросервіс») б/н від 29.10.2008р.
на рішення Господарського суду Львівської області від 11.09.2008р.
у справі № 2/16
за позовом: Прокурора Буського району Львівської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області, м. Львів
до відповідача-1: Буського ВАТ «Агросервіс», м. Буськ
до відповідача-2: СТзОВ імені Лесі Українки, с. Соколя Буського району
про визнання недійсним договору про безоплатну передачу акцій Буського ВАТ «Агросервіс»від 20.09.1999р. та скасування передавального розпорядження від 28.09.1999р.
за участю учасників судового процесу:
від позивача: не з'явився
від відповідача-1: Семенюта Д.В. -представник (довіреність у матеріалах справи); Суходольська Н.Є -представник (довіреність у матеріалах справи)
від відповідача-2: не з'явився
від прокуратури: не з'явився
Права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22 ГПК України представникам роз'яснено. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Рішенням господарського суду Львівської області від 11.09.2008р. у справі № 2/16 (суддя Мазовіта А.Б.) задоволено позовні вимоги прокурора Буського району Львівської області в інтересах держави в особі Регіонального відділення Фонду державного майна України по Львівській області до Буського ВАТ «Агросервіс». Визнано недійсним договір про безоплатну передачу акцій Буського ВАТ «Агросервіс»від 20.09.1999р., укладений між НААГ ім. Л.Українки та Буським ВАТ «Агросервіс», зобов'язано Буське ВАТ «Агросервіс»вжити заходів до скасування передавального розпорядження №50/126 від 28.09.1999р.,стягнуто з Буського ВАТ «Агросервіс»в користь державного бюджету 85,00 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що НААГ ім.Л.Українки не було і не могло бути власником акцій Буського ВАТ „Агросервіс”, оскільки право власності на вказані акції були отримані для подальшого розподілу за рішенням загальних зборів (зборів уповноважених). Суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для визнання оспорюваного договору недійсним, а тому позовні вимоги щодо вжиття заходів ВАТ «Агросервіс»до скасування передавального розпорядження №50/126 від 28.09.1999р. шляхом подання відповідного розпорядження реєстроутримувачу обґрунтовані і підлягають до задоволення..
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Буське ВАТ «Агросервіс»подало апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, з неповним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити. Зокрема, скаржник зазначає, що прокурором в позовній заяві не обґрунтовано в чому саме полягає порушення інтересів держави, оскільки договір про безоплатну передачу акцій Буського ВАТ «Агросервіс»від РВ ФДМУ по Львівській області до НААГ ім. Л. Українки є дійним, а тому, на думку скаржника, договором від 20.09.1999 р. між НААГ ім. Л. Українки та Буським ВАТ «Агросервіс»інтереси держави не порушуються.
Також скаржник зазначає, що судом першої інстанції не було досліджено питання, кому саме на час розгляду справи належать акції, які були предметом договору про безоплатну передачу акцій Буського ВАТ «Агросервіс»від 20.09.1999р.
Позивач в судовому засіданні та у відзиві на апеляційну скаргу проти доводів апеляційної скарги заперечує, рішення вважає законним та обґрунтованим, а тому просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Прокурор відзиву на апеляційну скаргу не подав, на судових засіданнях проти доводів апеляційної скарги заперечує, рішення вважає законним та обґрунтованим, а тому просить його залишити без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Ухвалою суду від 22.01.2009р. було залучено до участі у справі № 2/16 в якості відповідача-2 НААГ ім. Л. Українки, однак, згідно витягу ЄДРЮОФОП станом на 27.01.2009р. правонаступником даного господарства є СТзОВ ім. Л.Українки, в зв'язку з чим ухвалою суду від 26.02.2009р. було здійснено заміну відповідача-2 на СТзОВ ім. Л.Українки.
Представники позивача, відповідача-2 та прокурор в судове засідання 30.04.2009р. не з'явилися, причини неявки не повідомили. Враховуючи, що останній належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе слухати справу без його участі.
Розглянувши подану апеляційну скаргу, матеріали справи та, заслухавши представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.
Відповідно до ст.3 Закону України «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі»від 10.07.1996р., керуючись Положенням про порядок приватизації несільськогосподарських підприємств і організацій агропромислового комплексу, затвердженого наказом ФДМУ від 09.08.1986р. №903, на виконання уточненого розділу 4 Плану приватизації Буського ВАТ «Агросервіс», затвердженого наказом РВ ФДМУ по Львівській області від 24.07.1998р. №840, на підставі наказу РВ ФДМУ по Львівській області від 06.10.1998р. №1092 між РВ ФДМУ по Львівській області та НААГ ім.Л.Українки 08.10.1998р. був укладений договір №4/1-159 на безоплатну передачу акцій Буського ВАТ «Агросервіс»(а.с. 11).
Відповідно до умов даного договору РВ ФДМУ по Львівській області передало НААГ ім.Л.Українки 459884 шт. простих іменних акцій Буського ВАТ «Агросервіс»загальною вартістю 114 971,00 грн., що підтверджується актом №4/2-156 прийому-передачі акцій Буського ВАТ «Агросервіс»від 08.10.1998р. (а.с. 13).
Відповідно до п.3 акту даний акт є підставою для отримання власниками акцій сертифікатів акцій в правлінні Буського ВАТ «Агросервіс»відповідно до розподілу акцій, затвердженого загальними зборами (зборами уповноважених) НААГ ім. Л.Українки, після внесення відповідних змін до реєстру акціонерів Буського ВАТ «Агросервіс»за розпорядженням органу приватизації.
Згідно з п.4.1 договору НААГ ім. Л.Українки зобов'язувалось протягом місяця після отримання акцій визначити рішенням загальних зборів (зборів уповноважених) НААГ ім. Л.Українки їх власника (власників).
20.09.1999р. між НААГ ім. Л.Українки та Буським ВАТ «Агросервіс»було укладено договір про безоплатну передачу акцій Буського ВАТ «Агросервіс», відповідно до умов якого НААГ ім. Л.Українки безоплатно передало Буському ВАТ «Агросервіс»459884 шт. простих іменних акцій Буського ВАТ «Агросервіс»загальною вартістю 114 971,00 грн. (а.с. 16-17).
Приймання-передача вказаних акцій була оформлена актом приймання-передачі пакету акцій Буського ВАТ «Агросервіс»від 21.09.1999р. та передавальним розпорядженням №50/126 від 28.09.1999р. (а.с. 18-19).
Як вбачається з протоколу №10 загальних зборів засновників та працівників НААГ ім. Л.Українки та прирівняних до них осіб від 14.10.1998р. було прийнято рішення про затвердження Положення про розподіл безоплатно переданих акцій серед працівників товаровиробника та прирівняних до них осіб, затверджено результати розподілу безоплатно переданих акцій Буського ВАТ «Агросервіс»НААГ ім. Л.Українки та передано акції в кількості 459 884 шт. Буського ВАТ «Агросервіс» у власність голови НААГ ім. Л.Українки п. Гороху В.Ф. відповідно до зайнятої посади (а.с. 14-15).
Позивачем додано до позовної заяви вирок Буського районного суду Львівської області від 27.02.2008р. у кримінальній справі №1-28 2008р., що набрав законної сили, відомості про його оскарження, скасування в матеріалах справи відсутні. Вказаним вироком колишнього голову правління НААГ ім.Л.Українки Гороха Володимира Федоровича було визнано винним у скоєнні злочинів, передбачених ч.2 ст.364 та ч.2 ст 366 Кримінального кодексу України.
Зокрема вироком суду встановлено, що Горох Володимир Федорович, будучи службовою особою - головою правління народного аграрно-акціонерного господарства ім. Л.Українки та в подальшому директором сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю ім. Лесі Українки (яке є правонаступником НААГ ім. Л.Українки), зловживаючи службовим становищем, умисно, в інтересах третіх осіб, всупереч інтересам служби, в порушення вимог ст.3 Закону України „Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі”, п.11 Положення про порядок приватизації несільськогосподарських підприємств і організацій агропромислового комплексу, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 09.08.1996 року № 903, та п.4.1 Договору № 4/1-159 на безоплатну передачу акцій Буського відкритого акціонерного товариства „Агросервіс” від 08.10.1998 року, отримавши згідно акту прийому-передачі № 4/2-156 від 08.10.1998 року пакет акцій Буського відкритого акціонерного товариства „Агросервіс” в кількості 459884 штук на загальну суму 114971 грн., без проведення загальних зборів членів трудового колективу безоплатно передав дані акції Буському ВАТ „Агросервіс" згідно Передавального розпорядження № 50/126 від 28.09.1999р.; Договору про безоплатну передачу акцій Буського ВАТ „Агросервіс" від 20.09.1999р. та Акту прийому-передачі акцій Буського відкритого акціонерного товариства „Агросервіс" від 21.09.1999р., чим позбавив інших працівників права на володіння, користування і розпорядження вказаними акціями.
Крім цього, Горох В.Ф., будучи службовою особою - головою правління НААГ ім. Л.Українки та в подальшому його правонаступника - СТзОВ ім. Лесі Українки, підписав, завірив печаткою НААГ ім. Л.Українки та видав завідомо неправдивий протокол №10 зборів засновників та працівників НААГ ім. Лесі Українки від 14.10.1998 року про передачу акцій в кількості 459884 шт. Буського ВАТ „Агросервіс” у власність голові НААГ ім. Л.Українки п.Гороху В.Ф. відповідно до зайнятої посади, а також Положення про розподіл безоплатно переданих акцій серед працівників товаровиробника та прирівняних до них осіб, ніби-то затверджене рішенням загальних зборів товаровиробника згідно протоколу №10 від 14.10.1998 року та Додатку до Положення про розподіл акцій серед працівників товаровиробника та прирівняних до них осіб.
Відповідно до ст.35 ГПК України вирок суду з кримінальної справи, що набрав законної сили, є обов'язковим для господарського суду при вирішенні спору з питань, чи мали місце певні дії та ким вони вчинені.
Оскільки загальні збори (збори уповноважених) НААГ ім.Л.Українки 14.10.1998р. не проводились, відповідно переданий органом приватизації пакет акцій розподілений між власниками не був, сертифікати акцій Буським ВАТ „Агросервіс” не видавались.
Судом встановлено, що позивачем не видавалось розпорядження голові правління відповідача про внесення відповідних відомостей до реєстру власників іменних цінних паперів.
Проте, суд апеляційної інстанції вважає, що прокурором Буського району у Львівській області пропущено строк позовної давності для звернення з вказаним позовом.
Згідно з п.4 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України від 16.01.2003р. ЦК України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності. Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
П.6 Прикінцевих та перехідних положень передбачає, що правила Цивільного кодексу України про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим кодексом.
Відповідно до статті 71 ЦК УРСР загальний строк для захисту права за позовом особи, право якої порушено (позовна давність), встановлювався в три роки.
Згідно зі ст. 76 ЦК УРСР за загальним правилом право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. Статтею 80 ЦК УРСР визначено, що закінчення строку позовної давності до пред'явлення позову є підставою для відмови в позові. Якщо суд, арбітраж або третейський суд визнає поважною причину пропуску строку позовної давності, порушене право підлягає захистові.
Як вбачається з матеріалів справи, договір про безоплатну передачу акцій між НААГ ім. Л.Українки та Буським ВАТ «Агросервіс»було укладено 20.09.1999р. До моменту набрання чинності ЦК України від 16.01.2003 р. трьохрічний строк позовної давності минув. Клопотання про поновлення строку позовної давності в матеріалах справи відсутнє.
Крім того, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що статтею 83 ЦК УРСР та статтею 268 ЦК України встановлено вичерпний перелік вимог, на які позовна давність не поширюється, і до цього переліку не входять вимоги про визнання угод недійсними.
Такої правової позиції дотримується також Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про визнання угод недійсними (постанова Верховного Суду України від 25.05.2004р. у справі №14/278, постанова Верховного Суду України від 22.01.2008 р. у справі № 6-20-28-25/96-06-2538).
Таким чином, висновок місцевого господарського суду щодо підстав для визнання спірного договору недійсним є необґрунтованим.
Окрім того, суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, вирішив питання прав та інтересів осіб, які не були залучені до розгляду даної справи, зокрема, НААГ ім. Л. Українки, правонаступником якого є СТзОВ ім. Л.Українки, що є підставою для скасування рішення.
Як свідчать матеріали справи, акції Буського ВАТ «Агросервіс»відчужувались і на сьогоднішній день знаходяться у власності інших осіб.
Відповідно до статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із право чинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом. Статтею 330 ЦК України встановлено, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо відповідно до статті 388 цього Кодексу майно не може бути витребуване у нього. Згідно із статтею 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом.
З матеріалі справи вбачається, що акції ВАТ «Агросервіс»після їх передачі згідно договору від 20.09.1999р . відчужувались на підставі відплатних договорів. За таких обставин вирішення питання права власності на акції добросовісних набувачів суперечить вимогам чинного законодавства.
Статтею 33 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Проте прокурор не надав суду належних та допустимих доказів, які б свідчили про наявність підстав для задоволення позовних вимог
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що місцевий господарський суд прийняв рішення з порушенням норм матеріального і процесуального права, тому це рішення слід скасувати, а апеляційну скаргу задоволити.
Керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -
1. Апеляційну скаргу задоволити.
2. Рішення господарського суду Львівської області від 06.11.2008р. у справі № 2/16 скасувати, прийняти нове рішення, яким в позові відмовити.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.
4. Справу передати в місцевий господарський суд Львівської області.
Головуючий суддя Н.М. Кравчук
судді Г.М. Гнатюк
О.Л. Мирутенко