ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
22 січня 2014 року письмове провадження № 826/17190/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Арсірія Р.О. розглянувши адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ПЕТРУС-КОНДИТЕР»
до Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві
про визнання протиправними та скасування податкові повідомлення-рішення
Товариство з обмеженою відповідальністю «ПЕТРУС-КОНДИТЕР» (далі - позивач) звернулося до суду з позовом про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м.Києві (далі - відповідач) від 12.07.2013 №№ 0003702250, 0003752250, 0003772250.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідачем у порушення норм податкового законодавства України, прийняті протиправні податкові повідомлення-рішення, якими позивачу неправомірно збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість та податку на прибуток і застосовані штрафні (фінансові) санкції, а також зменшено суму бюджетного відшкодування ( у тому числі заявленого на рахунок платника у банку) з податку на додану вартість, що призвело до порушення його прав та законних інтересів.
Представник відповідача в судові засідання уповноваженого представника не направив, причини неявки суду не повідомив, хоча був повідомлений належним чином про час і місце судового розгляду.
Оскільки в судове засідання не прибув представник відповідача, суд відповідно до ч.6 ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України розглянув справу у письмовому провадженні. Представнику відповідача було додатково надано час на надання заперечень та доказів. Оскільки суд не отримав заперечень від відповідача - суб'єкта владних повноважень, справа розглянута на підставі наявних в ній документів.
10.01.2013 представником відповідача через канцелярію суду подані письмові заперечення на позов.
За результатами розгляду документів і матеріалів поданих сторонами, Окружний адміністративний суд м. Києва, встановив:
Відповідачем з 13.05.2013 по 19.06.2013 проведена документальна планова виїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2010 по 31.12.2012.
Як вбачається з довідки про загальну інформацію щодо позивача та результати його діяльності за період з 01.01.2010 по 31.12.2012, види діяльності згідно з довідкою про включення до ЄДРПОУ позивача є 90.61 - виробництво продуктів борошномельно-круп'яної промисловості, 46.19 - діяльність посередників у торгівлі товарами широкого профілю, 46.39 - неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами, 46.90 - неспеціалізована оптова торгівля.
Перевіркою повноти визначення скоригованого валового доходу за період 01.01.2010 по 31.03.2011 встановлено його заниження на загальну суму 91 797,0 грн., в тому числі по періодам:
1 квартал 2010 року в сумі 5 676,0 грн.,
1 півріччя 2010 року в сумі 14 288,0 грн.,
3 квартали 2010 року в сумі 31 023,0 грн.,
2010 рік в сумі в сумі 49 067,0 грн.,
квартал 2011 року в сумі 42 730,0 грн.,
Перевіркою повноти визначення доходу, що враховується при визначенні об'єкта оподаткування за період з 01.04.2011 по 31.12.2012 встановлено його заниження на загальну суму 316 156,0 грн., в тому числі по періодам :
2 квартал 2011 року в сумі 45 658,0 грн.,
2-3 квартали 2011 року в сумі 91 315,0 грн.,
2-4 квартали 2011 року в сумі 136 973,0 грн.,
1 квартал 2012 року в сумі 44 794,0 грн.,
1 півріччя 2012 року в сумі 87 859,0 грн.,
квартали 2012 року в сумі 133 001,0 грн.,
2012 рік в сумі 179 183,0 грн.
Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань за період з 01.01.10 по 31.12.12 встановлено їх заниження на загальну суму 81592,0 грн., в тому числі за березень 2012 року на суму 1 135,0 грн., за червень 2010 року на суму 1722 грн., за вересень 2010 року на суму 3347,0 грн., за грудень 2010 року на суму 3609 грн., за березень 2011 року на суму 8546,0 грн., за червень 2011 року на суму 9132 грн., за вересень 2011 року на суму 9132,0 грн., за грудень 2011 року на суму 9236 грн., за березень 2012 року на суму 88959,0 грн., за червень 2012 року на суму 8613 грн., за вересень 2012 року на суму 9029,0 грн., за грудень 2011 року на суму 9132 грн.
В ході перевірки встановлено, що позивач у перевіряємому періоді надавав в оренду автомобілі. Згідно наданих до перевірки оборотно-сальдових відомостей, журналів-ордерів по рахунку 361, актів виконаних робіт за перевіряємий період встановлено факт нарахування орендної плати за транспортні засоби на суму 123233,37 грн., при нарахуванні амортизації по переданих в оренду транспортних засобах на суму 531185,96 грн.
Проведеною перевіркою відображеного показника за період з 01.04.11 по 31.12.12 у загальній сумі 2 272 050,0 грн. на підставі таких документів: договори (угоди), акти виконаних робіт, видаткові накладні, банківські виписки та відомості по бухгалтерським рахункам 20 «Виробничі запаси», 22 «МШП», 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», 93 «Витрати на збут», 6851 «Розрахунки з іншими кредиторами», 6852 «Розрахунки з іншими кредиторами (у розрізі замовлень)» встановлено завищення задекларованих суб'єктом господарювання показників у рядку 06.3 (06.2) Декларацій «Витрати на збут» на загальну суму 444 398 грн., у тому числі: за 2012 рік па суму 444 398 гривень.
Згідно наданих до перевірки головної книги, оборотно-сальдових відомостей по рахунку 203 «Пальне», журналу-ордера по рахунку 631 встановлено, то в листопаді, грудні 2012 року ТОВ «Петрус Кондитер» придбано від ТОВ «ТНК Транс» (код ЄДРПОУ 32489155) паливно-мастильні матеріали в кількості 52348,58 кг на суму 444 397,79 грн., які в повному обсязі в листопаді, грудні 2012 року списані як витрати на збут.
Перевіркою не виявлено, посадовими особами підприємства не надано будь-яких документів, в яких зазначено марку автомобіля, маршрут, пробіг автомобіля та кількість пального витраченого кожним окремим автомобілем по списаних в кількості 52348,5 кг пально-мастильних матеріалів за 4 квартал 2012 року.
Тобто, податковим органом, зазначено на момент проведення перевірки підприємством не надано будь-які документи, то підтверджують використання в 4 кварталі 2012 року паливно-мастильних матеріалів в кількості 52348,58 кг на суму 444 397,7 грн., в господарській діяльності підприємства.
Перевіркою також встановлено, що на формування зазначених показників мали вплив договірні взаємовідносини позивача з контрагентами - ТОВ «АРК-ПРОФІ», ТОВ «АРІТЕКС-КОМПАНІ», ТОВ «ХЕТНОР АК», ТОВ «ХЕПІНЕС», ТОВ «КІНГСБУРІ ВЕНЧУР УКРАЇНА», ТОВ «БАЛЬДЕР», ТОВ «ДСМ - КОНСАЛТ», ТОВ «КОМПАНІЯ «ДЕАС», ТОВ «КОМПОЗІУ-ГРУП ТНТ».
Так, взаємовідносини позивача з ТОВ «АРК-ПРОФІ» ґрунтувалися договорі про транспортно-експедиційне обслуговування вантажів № 12 від 01.12.2011, за яким позивач як замовник доручає, а ТОВ «АРК-ПРОФІ» як експедитор приймає на себе зобов'язання, протягом всього строку дії цього договору, здійснювати організацію перевезень вантажів замовника або для замовника автомобільним транспортом. Так в п.1.2 даного договору зазначено, що експедитор від свого імені та за рахунок замовника укладає угоди на перевезення вантажів замовника автомобільним транспортом з перевізниками - суб'єктами підприємницької діяльності, які мають ліцензії на право надання послуг з перевезення вантажів автомобільним транспортом в межах України, а також чинний страховий поліс по страхуванню вантажів від втрати (загибелі) та пошкодження вантажу. П.1.3 договору, експедитор укладає угоди по перевезенню вантажів у відповідності з чинним законодавством України, а також вимогами замовника, викладеними у цьому договорі та заявках на перевезення вантажу. П.2.1 договору, замовник зобов'язаний своєчасно надавати експедитору оригінал чи факс-копію заявки на перевезення вантажу з зазначенням наступної інформації : маршрут, найменування вантажу, вага та об'єм вантажу, кількість вантажу, кількість місць, упаковка вантажу, ціна вантажу, інформацію щодо спеціальних вимог до перевезення вантажу, дата та час навантаження, повне найменування відправника вантажу, його адреса, контактні телефони, контактна особа, повне найменування одержувача вантажу, його адреса, контактні телефони, контактна особа, дата доставки вантажу в місце призначення. Надати заявку на перевезення не пізніше 1 дня до бажаної дати перевезення вантажу. П.3.1, 3.3 договору, при прийнятті вантажу експедитор зобов'язаний перевірити точність записів, зроблених в товарно-транспортній накладній, відносно кількості вантажних місць, зовнішній стан вантажу та його упаковки. В накладній (ТТН) робиться відмітка вантажоотримувача про отримання вантажу, яка засвідчується печаткою. Так у п.4.1 даного договору зазначено, що вартість перевезення вантажів та вартість послуг експедитора встановлюються за взаємною згодою замовника і експедитора, вказується в заявках на перевезення вантажу, які є невід'ємними частинами цього договору.
На підтвердження виконання умов зазначеного договору контрагентом виписаний позивачу акт здачі прийняття робіт (надання послуг) № 21/12/11 від 21.12.2011.
Так, взаємовідносини позивача з ТОВ «АРІТЕКС-КОМПАНІ» ґрунтувалися договорі про надання експедиційних послуг № 1 від 10.06.2012, згідно якого останній як експедитор від свого імені та за рахунок позивача як замовника забезпечує здійснення перевезення вантажу замовника автомобільним транспортом. Експедитор в інтересах замовника виконує такі транспортно-експедиційні операції, пов'язані з перевезенням : розроблює та узгоджує із замовником маршрут перевезення, здійснює пошук перевізника, організовує забезпечення відправлення та одержання вантажу, проводить інші операції, пов'язані з перевезенням.
На підтвердження виконання умов зазначеного договору контрагентом виписані позивачу первинні документи: акти здачі прийняття робіт (надання послуг) № б/н від 10.07.2012, № б/н від 28.09.2012, товарно-транспортні накладні (том 1 додатка).
Так, взаємовідносини позивача з ТОВ «ХЕТНОР-АК» ґрунтувалися договорі про надання експедиційних послуг № 9 від 01.04.2012, згідно якого останній як експедитор від свого імені та за рахунок замовника забезпечує здійснення перевезення вантажу замовника автомобільним транспортом у міжміському сполученні. Експедитор в інтересах замовника виконує такі транспортно-експедиційні операції, пов'язані із перевезенням : розробляє та узгоджує із замовником маршрут перевезення, здійснює пошук перевізника, організовує забезпечення відправлення та одержання вантажу, проводить інші операції пов'язані з перевезенням. Так у п.2.2, 2.3 даного договору зазначено, що замовник надає експедиторові оригінал чи факс-копію заявки на перевезення вантажу з зазначенням наступної інформації : маршрут, найменування вантажу, вага вантажу, кількість вантажу, упаковка вантажу. Підставою для одержання вантажу до перевезення є подорожній лист, завірений печаткою експедитора, пред'явлений водієм або іншим представником експедитора, та документ, що посвідчує його особу.
На підтвердження виконання умов зазначеного договору контрагентом виписаний позивачу акт приймання-передачі виконаних робіт № б/н від 30.04.2012.
Так, взаємовідносини позивача з ТОВ «ХЕПІНЕС» ґрунтувалися договорі про надання інформаційно-консультаційних послуг № 18 від 01.09.2012, згідно якого позивач як замовник в порядку та на умовах, визначених цим договором, дає завдання, а ТОВ «ХЕПІНЕС» як виконавець зобов'язується відповідно до завдання замовника надавати йому за плату інформаційно-консультаційні послуги в обсязі та на умовах, визначених цим договором.
На підтвердження виконання умов зазначеного договору контрагентом виписані позивачу первинні документи: акти здачі прийняття робіт (надання послуг) № б/н від 14.10.2012, № б/н від 15.11.2012, № б/н від 19.11.2012, № б/н від 22.11.2012, № б/н від 10.12.2012, № б/н від 20.12.2012, № б/н від 24.12.2012, № б/н від 31.12.2012; звіт до договору № 18 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 01.09.2012.
Так, взаємовідносини позивача з ТОВ «КІНГСБУРІ ВЕНЧУР УКРАЇНА» ґрунтувалися договорі про надання інформаційно-консультаційних послуг № 01/11/12/КП від 01.11.2012, згідно якого позивач як замовник в порядку та на умовах, визначених цим договором, дає завдання, а ТОВ «КІНГСБУРІ ВЕНЧУР УКРАЇНА» як виконавець зобов'язується відповідно до завдання замовника надавати йому за плату інформаційно-консультаційні послуги в обсязі та на умовах, визначених цим договором. Інформаційно-консультаційні послуги, що передбачені цим договором, пов'язані з реалізацією цілей замовника у господарській діяльності : підготовкою, організацією і веденням діяльності, направлені на отримання прибутку від здійснення замовником господарської діяльності, та надаються з метою зниження підприємницького ризику в процесі прийняття замовником управлінських рішень у своїй господарській діяльності.
На підтвердження виконання умов зазначеного договору контрагентом виписаний позивачу акт надання послуг № 31 від 30.11.2012, звіт про надання інформаційно-консультаційних послуг № 01/11/12 КП від 01.11.2012.
Так, взаємовідносини позивача з ТОВ «БАЛЬДЕР» ґрунтувалися договорі про надання інформаційно-консультаційних послуг № 2 від 17.06.2012, згідно якого позивач як замовник в порядку та на умовах, визначених цим договором, дає завдання, а ТОВ «БАЛЬДЕР» як виконавець зобов'язується відповідно до завдання замовника надавати йому за плату інформаційно-консультаційні послуги в обсязі та на умовах, визначених цим договором.
Згідно даного договору виконавець зобов'язувався надати замовникові за його окремими дорученнями наступні інформаційно-консультаційні послуги протягом строку цього договору, що включають в себе ведення бухгалтерського обліку, а саме:
а. відображення господарських операцій, проведених замовником за звітний місяць, у реєстрах бухгалтерського обліку;
б. складання фінансової та іншої звітності, передбаченої відповідним чинним законодавством;
в. подання фінансової та іншої звітності до уповноважених органів у встановлені
законодавством строки;
г. розрахунок податків (зборів, внесків), що сплачуються замовником відповідно до чинного в Україні законодавства;
д. надання усних та письмових консультації, правових висновків, довідок з правових питань, що виникають у діяльності замовника;
е. інформування замовника про зміни в законодавстві, організація спільно з органами (підрозділами) замовника вивчення керівними працівниками та спеціалістами замовника нормативних актів, що стосуються їх діяльності.
На підтвердження виконання умов зазначеного договору контрагентом виписані позивачу первинні документи: акти приймання-передачі виконаних робіт № б/н від 17.07.2012, № б/н від 20.09.2012, № б/н від 25.09.2012, № б/н від 28.09.2012, звіт до договору № 2 про надання інформаційно-консультаційних послуг від 17.06.2013.
Також взаємовідносини позивача з ТОВ «БАЛЬДЕР» ґрунтувалися на договорі про надання юридичних послуг № 4 від 01.07.2012, згідно якого позивач як замовник в порядку на та умовах, визначених цим договором, дає завдання, а ТОВ «БАЛЬДЕР» як виконавець зобов'язується відповідно до завдання замовника надати йому за плату юридичні послуги в обсязі та на умовах, визначених цим договором.
Згідно даного договору виконавець зобов'язується надавати замовникові за його окремими дорученнями наступні юридичні послуги протягом строку цього договору:
а) перевіряти відповідність вимогам законодавства всіх локальних актів, які видаються органами (підрозділами) Замовника, надавати допомогу замовнику і підготовки та коректного оформлення зазначених актів;
б) брати участь у підготовці та укладенні різного роду договорів між замовником з іншими особами, надавати замовнику допомогу із організації контролю за виконанням цих договорів, слідкувати за застосуванням передбачених законодавством та названими договорами санкцій по відношенню до контрагентів замовника, що не виконують взятих на себе договірних зобов'язань, іншими способами забезпечувати належну договірну роботу замовника;
в) надавати допомогу з організації та здійснення контролю за дотриманням замовником встановленого чинним законодавством порядку продажу та приймання продукції та товарів за кількістю і якістю, проводити інструктаж працівників замовника, що відають відправленням та прийманням товарно-матеріальних цінностей, про порядок оформлення цих операцій;
г) узагальнювати та аналізувати результати розгляду судових й інших справ за участю замовника, результати розгляду претензій та практику укладення та виконання договорів, надавати замовнику пропозиції з усунення виявлених недоліків;
д) надавати усні та письмові консультації, правові висновки, довідки з правових питань, що виникають у діяльності замовника;
е) інформувати замовника про зміни в законодавстві, організовувати спільно і органами (підрозділами) замовника вивчення керівними працівниками та спеціалістами замовника нормативних актів, що стосуються їх діяльності.
На підтвердження виконання умов зазначеного договору контрагентом виписаний позивачу акт приймання-передачі № б/н від 14.08.2013.
Взаємовідносини позивача з ТОВ «ДСМ-КОНСАЛТ» ґрунтувалися договорі про надання послуг з передпродажної підготовки товарів № 33 від 01.09.2012, згідно якого позивач як замовник в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, дає завдання підрядникові щодо виконання, а ТОВ «ДСМ-КОНСАЛТ» як виконавець бере на себе зобов'язання виконати послуги по передпродажній підготовці товару.
На підтвердження виконання умов зазначеного договору контрагентом виписані позивачу первинні документи : акти приймання-передачі виконаних робіт № б/н від 18.10.2012, № б/н від 11.11.2012, звіт до договору № 33 про надання послуг з передпродажної підготовки товарів від 01.09.2013.
Взаємовідносини позивача з ТОВ «КОМПАНІЯ «ДЕАС» ґрунтувалися договорі про надання маркетингових послуг № 5 від 01.08.2012, згідно якого позивач як замовник доручає, а ТОВ «КОМПАНІЯ «ДЕАС» як виконавець приймає на себе зобов'язання надати замовнику послуги з проведення маркетингових досліджень та надання спеціалізованої (інформаційно-консультаційної) інформації за напрямками, що цікавлять замовника, а замовник зобов'язується прийняти послуги та оплатити їх в порядку та на умовах, передбачених цим договором. Предметом маркетингових послуг, згідно даного договору, є збір, обробка і аналіз даних та інформації про ринок алкогольних напоїв на території України та комплектуючих (продукції і матеріалів), що використовуються у їх виробництві, ціни та фінансово-господарські можливості замовника на вказаних ринках, виявлення сприятливих можливостей, пов'язаних з реалізацією цілей замовника, з метою зниження підприємницького ризику в процесі прийняття ним управлінських рішень на вказаних ринках.
На підтвердження виконання умов зазначеного договору контрагентом наданий позивачу звіт про маркетингове дослідження ринку кондитерських виробів.
Також, взаємовідносини позивача з ТОВ «КОМПАНІЯ «ДЕАС» ґрунтувалися договорі про надання клірингових послуг № 6 від 01.08.2012, згідно якого останній як виконавець зобов'язується за завданням позивача як замовника надати клірингові послуги, в порядку та на умовах, визначених цим договором. Згідно цього договору виконавець надає замовнику наступні послуги : профілактика, миття вікон в офісних приміщеннях замовника, хімчистка м'яких меблів, що знаходиться в офісному приміщенні замовника, прибирання після ремонтних робіт, інша робота пов'язана з виконанням цього договору.
На підтвердження виконання умов зазначеного договору контрагентом виписаний позивачу акт здачі-приймання виконаних робіт № б/н від 05.08.2012.
Також, взаємовідносини позивача з ТОВ «КОМПАНІЯ «ДЕАС» ґрунтувалися на договорі про надання послуг № 3 від 01.06.2012, згідно якого позивач як замовник в порядку та на умовах, визначених у цьому договорі, дає завдання підрядникові щодо виконання, а ТОВ «КОМПАНІЯ «ДЕАС» як виконавець бере на себе зобов'язання виконати послуги по передпродажній підготовці товару.
На підтвердження виконання умов зазначеного договору контрагентом виписані позивачу первинні документи: акти приймання-передачі виконаних робіт № б/н від 25.07.2012, № б/н від 18.09.2012, звіт до договору № 3 про надання послуг від 01.06.2012.
Так, взаємовідносини позивача з ТОВ «КОМПОЗІУМ-ГРУП ТНТ» ґрунтувалися договорі про надання послуг з передпродажної підготовки № ДГ-Комп від 01.04.2012, згідно якого позивач як замовник в порядку та на умовах, визначених в цьому договорі, дає завдання ТОВ «КОМПОЗІУМ-ГРУП ТНТ» як виконавцю щодо передпродажної підготовки товару замовника, а виконавець бере на себе зобов'язання виконати послуги по передпродажній підготовці товару.
На підтвердження виконання умов зазначеного договору контрагентом виписаний позивачу акт приймання-передачі виконаних робіт № б/н від 30.04.2012, звіт до договору № ДГ-Комп про надання послуг з передпродажної підготовки від 01.04.2012.
Також перевіркою встановлено включення до складу податкового кредиту сум ПДВ в розмірі 40869,0 грн. по податкових накладних за лютий 2012 року № 20 від 10.08.2012, № 8 від 10.02.2012, № 9 від 14.02.2012 з постачальником ТОВ «ІК Агросоюз РП» та за травень 2012 року № 21 від 07.05.2012 з постачальником ТОВ «Зевс» оформлених з порушенням вимог ст.201 Податкового кодексу України.
В той же час, як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем, позивач ніколи не використовував для формування складу податкового кредиту зазначені податкові накладні. Позивачем надано до матеріалів справи податкові накладні №8/2 від 10.02.2012, № 9/2 від 10.02.2012, № 10/2 від 15.02.2012 від ТОВ «ІК Агросоюз-РП» та № 21/0004 від 07.05.2012 від ТОВ «Зевс». Зазначені податкові накладні складені в порядку визначеному законодавством.
Також податковим органом зроблено висновок про безпідставність включення позивачем до складу податкового кредиту за червень 2012 року суми податку на додану вартість в сумі 96062,0 грн. в зв'язку з відсутністю факту поставки (оплати) товарів, робіт (послуг).
В той же час як вбачається з матеріалів справи та не спростовано відповідачем позивачем за червень 2012 року включено суму податку на додану вартість в розмірі 96062,00 грн., на підставі податкової накладної № 12 від 24.11.2012 складеної ТОВ «ІК Агросоюз-РП», за наслідками господарської операції з продажу останнім позивачу комплексу загальною площею 8630,6 кв.м., на підставі договору купівлі-продажу комплексу. Позивач виконав зобов'язання з оплати комплексу згідно договору, що підтверджується платіжними дорученнями та не заперечується сторонами.
За результатами перевірки відповідачем складено акт № 460/22-509/34999908 від 27.06.2013, яким зафіксовані виявлені під час перевірки порушення позивачем норм податкового законодавства України, а саме:
п.4.1 ст.4. пп.11.3.1 ст.11 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та п. 137.11 ст.137, п.135.1 ст. 135, пп.138.10.3 п. 138.10 ст. 138, п.138.2 п. 138.4. п.138.11 ст. 138, пп. 139.1.1,. пп. 139.1.1 пп.139.1.9 пп. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на прибуток в загальній сумі 1 316 864,0 грн., в тому числі по періодам:
1 квартал 2010 року в сумі 1 419,0 грн.,
1 півріччя 2010 року в сумі 3 572,0 гри.,
3 квартали 2010 року в сумі 7 756,0 грн.,
2010 рік в сумі в сумі 12 266,0 грн.,
1 квартал 2011 року в сумі 10 682,0 грн.,
2 квартал 2011 року в сумі 10 501,0 грн.,
2-3 квартали 2011 року в сумі 21 003,0 грн.,
2-4 квартали 2011 року в сумі 103 833,0 грн.,
1 квартал 2012 року в сумі 9 406,0 грн.,
1 півріччя 2012 року в сумі 94 770,0 грн.,
3 квартали 2012 року в сумі 729 106,0 грн.,
2012 рік в сумі в сумі 1 190 083,0 грн.
п.п. 3.1.1 п.3.1. ст.3,. п.4.1 ст. 4 Закону України «Про податок на додану вартість», п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст. 188, п. 201.1 та п. 201.10 ст. 201, пп. 198.1, 198.2, 198.3, 198.6 ст.198, п. 201.6 ст.201 Податковою кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість всього у сумі 335 013,0 грн.. в тому числі за червень 2010 року на суму 1358,0 грн., за жовтень 2010 року на суму 3347,0 грн., за грудень 2010 року на суму 3609,0 грн., за червень 2011 року на суму 12996,0 грн., за липень 2011 року на суму 6682,0 грн., за вересень 2011 року на суму 9132,0 грн., за червень 2012 року на суму 154535,0 грн., за вересень 2012 року на суму 9029,0 грн., за листопад 2012 року на суму 75 364,0 грн., за грудень 2012 року на суму 58 961,0 грн., та зменшена сума, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів (рядок 25/23 Декларації) на загальну суму 10 173,0 грн., в тому числі: за квітень 2010 року в сумі 677,0 грн., за липень 2010 року в сумі 364,0 грн., за лютий 2012 року в сумі 9132,0 грн.
На підставі акта перевірки від № 460/22-509/34999908 від 27.06.2013, відповідачем прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення: № 0003762250 від 12.07.2013, якими позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 335013,0 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 158931,0 грн.; № 0003772250 від 12.07.2013, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого на рахунок платника у банку) з податку на додану вартість в розмірі 10173,0 грн.; № 0003852250 від 12.07.2013, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток в розмірі 1316864 грн. і застосовані штрафні (фінансові) санкції в розмірі 300588,25 грн.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів регулює Податковий кодекс України (далі - Кодекс), він, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.
Згідно пп.21.1.1. п.21.1. ст.21 Кодексу посадові особи контролюючих органів зобов'язані дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами.
У зв'язку з тим, що перевірка позивача проводилась з урахуванням періоду до набрання чинності Податковим кодексом України (до 01.01.2011), розгляд та вирішення адміністративної справи здійснюється з урахуванням норм податкового законодавства, яке діяло до 31.12.2010 р.
Відповідно до пп.14.1.36. п.14.1. ст.14 Кодексу, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до пп.14.1.27. п.14.1. ст.14 Кодексу, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).
Згідно п.4.1, ст.4 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами.
Відповідно до п.11.3 ст.11 11.3.1. Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.
Відповідно до пп. 14.1.97 п. 14.1 ст. 14 Кодексу оперативний лізинг (оренда) - господарська операція фізичної або юридичної особи, що передбачає передачу орендарю основного фонду, придбаного або виготовленого орендодавцем, на умовах інших, ніж ті, що передбачаються фінансовим лізингом (орендою).
Сторони договору мають право під час укладення договору (правочину) визначити лізингову (орендну) операцію як оперативний лізинг без права подальшої зміни статусу такої операції до закінчення дії відповідного договору.
Порядок оподаткування операцій лізингу (оренди) передбачено п. 153.7 ст. 153 Кодексу, відповідно до якого передача майна в оперативний лізинг (оренду) не змінює податкових зобов'язань орендодавця та орендаря. Орендодавець збільшує суму доходів, а орендар збільшує суму витрат на суму нарахованого лізингового платежу за наслідками податкового періоду, в якому здійснюється таке нарахування.
Датою отримання доходів у вигляді орендних/лізингових платежів (без урахування частини лізингового платежу, що надається в рахунок компенсації частини вартості об'єкта фінансового лізингу) за майно, що передано платником податку в оренду/лізинг, є дата нарахування таких доходів, яка встановлена відповідно до умов укладених договорів (пп. 137.11 ст. 137 Кодексу).
Доходи від операцій оренди/лізингу, визначені відповідно до п. 153.7 ст. 153 Кодексу, включаються до інших доходів, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування звітного періоду, на підставі пп. 135.5.2 п. 135.5 та п. 135.1 ст. 135 Кодексу.
Амортизація наданих в оперативну оренду необоротних активів включається до складу інших витрат орендодавця, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування згідно з абз. "б" пп. 138.10.4 п. 138.10 ст. 138 ПКУ.
Згідно ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Відповідно до ч.1 ст.284 Господарського кодексу України істотними умовами договору оренди є: об'єкт оренди (склад і вартість майна з урахуванням її індексації); строк, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу.
Як зазначено в матеріалах справи та підтримано позивачем в судовому засіданні, чинним законодавством України не передбачено обов'язку позивача включати до орендної плати договорів оренди транспортних засобів сум амортизаційних відрахувань.
Податковим кодексом України передбачено право віднесення до складу витрат платника податку витрати на придбання пально-мастильних матеріалів. При цьому, у податковому обліку витрати класифікуються залежно від використання основних засобів, зокрема, придбання пально-мастильних матеріалів (загальновиробничі, адміністративні, витрати на збут) (пп. «г» пп. 138.8.5 п. 138.8, пп. «в» пп. 138.10.2, пп. «є» та пп. «ж» пп. 138.10.3 п. 138.10 ст. 138 Кодексу).
Згідно пп. «г» 138.8.5 п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України до складу загальновиробничих витрат включаються витрати на утримання, експлуатацію та ремонт, страхування, оперативну оренду основних засобів, інших необоротних активів загальновиробничого призначення.
Відповідно до пп. «в» 138.10.2 п. 138.10 ст. 138 наведеного Кодексу до складу інших витрат включаються адміністративні витрати, спрямовані на обслуговування та управління підприємством: в) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів загальногосподарського використання (оперативна оренда (у тому числі оренда легкових автомобілів), придбання пально-мастильних матеріалів, стоянка, паркування легкових автомобілів, страхування майна, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, водопостачання, водовідведення, охорона).
Згідно п.138.10.3. ст.138 Кодексу, витрати на збут, які включають витрати, пов'язані з реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг:
а) витрати на пакувальні матеріали для затарювання товарів на складах готової продукції;
б) витрати на ремонт тари;
в) оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;
г) витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг), на передпродажну підготовку товарів;
ґ) витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;
д) витрати на утримання основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, пов'язаних зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг (оперативна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);
е) витрати на транспортування, перевалку і страхування товарів, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції (товарів) відповідно до умов договору (базису) поставки;
є) витрати на гарантійний ремонт і гарантійне обслуговування;
ж) витрати на транспортування готової продукції (товарів) між складами підрозділів підприємства;
з) інші витрати, пов'язані зі збутом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;
Відповідно до п.138.2. ст.138 Кодексу витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу. У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.
Згідно п.138.4. ст.138 Кодексу, витрати, що формують собівартість реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг, крім нерозподільних постійних загальновиробничих витрат, які включаються до складу собівартості реалізованої продукції в періоді їх виникнення, визнаються витратами того звітного періоду, в якому визнано доходи від реалізації таких товарів, виконаних робіт, наданих послуг.
Інструкцією №74 «Про затвердження типової форми первинного обліку роботи службового легкового автомобіля та Інструкції про порядок її застосування», чинною на момент здійснення господарських операцій, встановлено єдиний порядок застосування подорожнього листа службового легкового автомобіля типової форми N3 при виконанні службових поїздок, а також для обліку транспортної роботи службових легкових автомобілів.
За змістом пп. 1.1 п. 1 названої Інструкції виконання її положень обов'язкове для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від відомчого підпорядкування та форми власності: які надають службові легкові автомобілі для транспортного обслуговування юридичних осіб на комерційній основі або використовують їх у службових поїздках за власними потребами; для яких за їх замовленням здійснюється транспортне обслуговування службовими легковими автомобілями.
Згідно пп. 1.3 п. 1 Інструкції №74 подорожній лист форми N3 є для перевізника підставою для обліку транспортної роботи та списання витраченого пального на загальний пробіг службових легкових автомобілів, а також для взаєморозрахунків між перевізником і замовником за надання транспортних послуг.
Відповідно до пп. 2.1 п. 2 цієї Інструкції перевізники, які експлуатують службові легкові автомобілі - власні або орендовані (без водія), зобов'язані при випуску автомобіля з гаража видати водієві оформлений відповідно до вимог цієї Інструкції Подорожній лист форми N3. Застосування будь-яких інших форм подорожніх листів для обліку роботи службових легкових автомобілів не допускається.
Подорожній лист форми N3 оформлюється тільки на один робочий день (зміну) і видається за умови здачі водієм подорожнього листа за попередній день роботи. На більший строк Подорожній лист форми N3 видається у випадках транспортного обслуговування у міжміському сполученні понад одну добу відповідно до наказу чи розпорядження перевізника. Видача Подорожнього листа форми №3 реєструється у диспетчерському журналі за такими реквізитами: дата видачі, номер подорожнього листа, прізвище та ініціали водія, його підпис при одержанні подорожнього листа, дата повернення подорожнього листа, підпис відповідальної особи.
Згідно п. 2 Наказу №488/346 типова форма первинного обліку роботи вантажного автомобіля «Подорожній лист вантажного автомобіля», ф. N 2, введена у дію з 01.01.1996 р. є обов'язковою для застосування у первинному обліку всіма суб'єктами господарської діяльності, незалежно від форм власності.
Разом з тим, суд дослідивши наявні в матеріалах справи подорожні листи легкових та вантажних службових автомобілів встановив, що вони відповідають нормам законодавства.
Згідно п.1.7. ст.1. Закону України "Про податок на додану вартість", пп.14.1.181. п.14.1.ст.14 Кодексу, податковий кредит - це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду.
Відповідно до пп.7.4.1. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.1, п.198.3. ст.198 Кодексу, податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт і послуг), вартість яких відноситься до складу витрат виробництва (обігу).
Право на нарахування податкового кредит виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Згідно пп.7.4.5. п.7.4. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.6. ст.198 Кодексу, не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пп. 7.2.6 Закону, п. 201.11 ст.201 Кодексу). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно до пп.7.5.1. п.7.5. Закону України "Про податок на додану вартість", п.198.2. ст.198 Кодексу, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Окрім того, в матеріалах справи містяться наказ № 4 від 26.10.2012 «Про затвердження норм витрат палива транспортними засобами товариства», акт списання палива за період з 01.11.2012 по 30.11.2012 (Бензин - А 95), подорожні листи службових легкових автомобілів (бензин), акт списання палива з 01.11.2012 по 30.11.2012 (газ), подорожні листи службових легкових автомобілів (газ), акт списання палива за період з 01.11.2012 по 30.11.2012 (дизельне паливо), подорожні листи вантажного автомобіля (дизель), , то підтверджують використання в 4 кварталі 2012 року паливно-мастильних матеріалів в господарській діяльності підприємства.
Згідно п.201.10. ст.201 Кодексу, податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Законом України "Про бухгалтерський обік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.
Таким чином, підтвердженням правомірності включення витрат на придбання товарів (робіт, послуг) до складу валових витрат підприємства, а також для підтвердження включення сум сплаченого податку на додану вартість у складі ціни за придбаний товар (роботи, послуги) до складу податкового кредиту є первинні документи (акти списання палива, подорожні листи, податкові накладні, акти виконаних робіт тощо), оформлені відповідно до вимог Закону України "Про бухгалтерській облік та фінансову звітність в Україні" (далі-Закон).
Відповідно до ст.1 Закону, первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Згідно ст.9 Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.
Згідно п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 р. № 88, первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.
Пунктом 1 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 р. № 1379, визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення особою, яка не зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій не присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість.
Відповідно до п.6.2. зазначеного Порядку, податкова накладна є підставою для віднесення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість у покупця, зареєстрованого як платник податку.
Таким чином, враховуючи викладені законодавчі норми та обставини справи, суд дійшов висновку, що взаємовідносини позивача з контрагентами, що були оформлені договорами, а також підтверджені виданими ними актами здачі-приймання робіт та податковими накладними, а також наданими актами списання палива, подорожніми листами, отже позивачем були виконані передбачені законодавством вимоги для підтвердження права на отримання податкового кредиту та включення витрат, понесених ним до складу валових витрат.
Згідно вимог Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України від 22.12.2010 р. № 984, факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. В акті перевірки не допускається відображення необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів, та різного роду висновків щодо дій посадових осіб суб'єкта господарювання.
Крім того, суд звертає увагу на положення інформаційного листа Вищого адміністративного суду України від 20.07.2010 р. № 1112/11/13-10 щодо принципу персональної податкової відповідальності в спорах про податок на додану вартість та принципу добросовісності платника податків, якими визначено, що сама по собі несплата податку продавцем (серед іншого й внаслідок ухилення від сплати) у разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування. Відповідальна за сплату податку на додану вартість особа, що формує дані податкового обліку з цього податку, а не контрагент такої особи. Якщо дії платника податку свідчать про його добросовісність, а вчинені ним господарські операції реальні та відповідають дійсному економічному змісту, для підтвердження права на податковий кредит та /або бюджетне відшкодування достатньо наявності належним чином оформлених документів, зокрема, податкових накладних. Не будуть підставою для відмови у праві на податковий кредит та бюджетне відшкодування з податку на додану вартість порушення податкової дисципліни з боку його контрагентів, припинення чи анулювання статусу платника податку на додану вартість, припинення юридичної особи.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновків про помилковість доводів відповідача щодо заниження позивачем податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, та, відповідно, про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
За таких обставин, Окружний адміністративний суд міста Києва за правилами, встановленими ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази та заслухавши пояснення представників сторін по справі, вважає заявлені позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач по справі, як суб'єкт владних повноважень, не виконав покладеного на нього обов'язку щодо доказування правомірності прийнятих ним оскаржуваних податкових повідомлень-рішень.
Відповідно до ч.1 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрус-Кондитер» задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві від 12.07.2013 №№ 0003702250, 0003752250, 0003772250.
Судові витрати в сумі 458,80 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрус-Кондитер» за рахунок Державного бюджету України.
Покласти на відповідний підрозділ Державної казначейської служби України виконання постанови суду в частині стягнення судових витрат за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової інспекції у Святошинському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві.
Постанова набирає законної сили в порядку передбаченому ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково за правилами, встановленими ст.ст.185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя Р.О. Арсірій