ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
03 січня 2014 року письмове провадження № 826/18092/13-а
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів : головуючого судді Арсірія Р.О., суддів Качура І.А., Кузьменка В.А. вирішив адміністративну справу
За позовомОСОБА_1
до Державної реєстраційної служби України
провизнання протиправними дії
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, в якому просив: визнати протиправними дії Державної реєстраційної служби України (далі - Укрдержреєстр, відповідач) в частині надання погодження призначення громадянки ОСОБА_2 на посаду державного реєстратора Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області, оформлене листом від 07.11.2011 за №522-0-13-11-7-4, без проходження нею конкурсного відбору та без відповідного навчання кандидата на посаду державного реєстратора; визнати протиправним погодження призначення громадянки ОСОБА_2 на посаду державного реєстратора Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області, оформлене листом від 07.11.2011 за №522-0-13-11-7-4, у зв'язку з відсутністю станом на 07.11.2011 Свідоцтва про навчання кандидата на посаду державного реєстратора ОСОБА_2 та визнати його недійсним.
Позовні вимоги мотивовані тим, що на думку позивача, відповідач сприяв громадянці ОСОБА_2 у не передбачений законом спосіб набути повноважень державного реєстратора та припинити юридичну особу, право власності на частку в статутному фонді в розмірі 92% якої, визнано за позивачем. Просив суд задовольнити позовні вимоги та розгляд справи здійснювати за його відсутності.
У попереднє судове засідання та судове засідання, представник відповідача не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином.
В письмових запереченнях, що надійшли до суду 12.12.2013 представник відповідача проти позову заперечував. Зазначив, що погодження Укрдержреєстром кандидатури ОСОБА_2 на посаду державного реєстратора Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області здійснено у межах повноважень та у відповідності до вимог чинного законодавства України. Просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.
Відповідно до ч.6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи в судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомленні про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З огляду на наведене, суд дійшов висновку про доцільність розгляду справи у письмовому провадженні на підставі наявних матеріалів справи.
Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, судом встановлено наступне.
Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, 26.09.2011 рішенням Господарського суду Донецької області, залишеним без змін рішенням Донецького апеляційного господарського суду від 18.10.2011, за ОСОБА_1 визнано право власності на частку у статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-сільськогосподарське підприємство «Родіна» розміром 92%, що у грошовому еквіваленті становить 17 020 грн.
За доводами позивача, державним реєстратором Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області були внесені реєстраційні відомості щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційно-сільськогосподарське підприємство «Родіна» ЄДРПОУ 30835194 до Єдиного державного реєстру Запис 20 від 04.05.2012 - № 1 238 111 0069 000021 про припинення юридичної особи за рішенням засновників. Станом 04.05.2012 державним реєстратором значилася ОСОБА_2.
10.07.2013 позивач дізнався під час розгляду адміністративної справи в Донецькому окружному адміністративному суді про лист-погодження Укрдержреєстру від 07.11.2011 за № 522-0-13-11-7-4 щодо призначення громадянки ОСОБА_2 на посаду державного реєстратора Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області.
Вважає протиправними дії відповідача в частині надання погодження щодо призначення громадянки ОСОБА_2 на посаду державного реєстратора Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області, оскільки, на думку позивача, відповідач сприяв громадянці ОСОБА_2 у не передбачений законом спосіб набути повноважень державного реєстратора та припинити юридичну особу, стосовно якої позивач має право власності на частку в статутному фонді в розмірі 92%, що і стало підставою для його звернення з відповідним позовом до суду.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на безпосередньому, всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог виходячи з наступного.
Згідно зі ст.6 Конституції України органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах та відповідно до законів України.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Частиною 2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що до адміністративних судів можуть оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження.
Згідно ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, діє чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Так, листом № 522-0-13-11-7-4 від 07.11.2011 Державною реєстраційною службою України погоджено кандидатуру ОСОБА_2 на зайняття посади державного реєстратора. Зі змісту даного листа вбачається, що з метою забезпечення безперебійного процесу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Державна реєстраційна служба України погоджує подану листом № 2067/01-40 від 25.10.2011 кандидатуру ОСОБА_2 на зайняття посади державного реєстратора із подальшим проходженням відповідного навчання згідно із Порядком навчання кандидатів на зайняття посади державного реєстратора та підвищення кваліфікації державних реєстраторів.
Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осі-підприємців» (в редакції станом на 07.11.2011 - дата погодження кандидатури ОСОБА_2 на посаду державного реєстратора) державний реєстратор - посадова особа, яка відповідно до цього Закону від імені держави здійснює державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців;
Згідно ч.2 ст.6 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осі-підприємців» державний реєстратор призначається на посаду та звільняється з посади міським головою міста обласного значення або головою районної, районної в містах Києві та Севастополі державної адміністрації за погодженням із спеціально уповноваженим органом з питань державної реєстрації.
Відповідно до Указу Президента України № 1085/2010 від 09.12.2010 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» з метою оптимізації системи центральних органів виконавчої влади, усунення дублювання їх повноважень, забезпечення скорочення чисельності управлінського апарату та витрат на його утримання, підвищення ефективності державного управління та відповідно до пункту 15 частини першої статті 106 Конституції України постановлено утворити, зокрема, Державну реєстраційну службу України, поклавши на цю Службу функції з реалізації державної політики у сфері реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, у сфері реєстрації релігійних організацій, а також функції Міністерства юстиції України з реалізації державної політики у сфері реєстрації.
Згідно Положення про Державну реєстраційну службу України (далі - Положення), затвердженого Указом Президента України № 401/2011 від 06.04.2011 Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України та входить до системи органів виконавчої влади.
Згідно п.1,2 Положення Укрдержреєстр є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з питань реалізації державної політики у сферах державної реєстрації актів цивільного стану, державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, реєстрації (легалізації) об'єднань громадян, інших громадських формувань, статутів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, якщо їх реєстрація передбачена законами, статуту територіальної громади міста Києва, друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності. Укрдержреєстр у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства юстиції України, іншими актами законодавства України, дорученнями Президента України та Міністра юстиції України.
Відповідно п.3 Положення Укрдержреєстр відповідно до покладених на нього завдань, зокрема, погоджує кандидатуру на зайняття посади державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, видає посвідчення і печатку державного реєстратора.
Згідно п. 2, 3, 5 Порядку навчання кандидатів на зайняття посади державного реєстратора та підвищення кваліфікації державних реєстраторів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 519 від 21.05.2009 (далі - Порядок № 519), навчання та підвищення кваліфікації проводиться з метою забезпечення потреби виконавчих комітетів міських рад міст обласного значення, районних, районних у містах Києві та Севастополі держадміністрацій (далі - органи державної реєстрації) у висококваліфікованих фахівцях, здатних виконувати функції, покладені на них згідно із Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", актами Кабінету Міністрів України та Мін'юсту. Навчання та підвищення кваліфікації проводиться на базі навчального закладу, відібраного Укрдержреєстром на конкурсних засадах в установленому ним порядку. Підвищення кваліфікації, що проводиться за державним замовленням, та відповідне фінансування забезпечує Укрдержреєстр на підставі договорів, укладених між навчальним закладом та органом державної реєстрації. Навчання та підвищення кваліфікації може проводитися також на підставі договорів, укладених між навчальним закладом та фізичною особою або іншою юридичною особою, за формою, затвердженою Укрдержреєстром.
З листа Укрдержреєстру № 415-9-12-12 від 06.06.2012 адресованого Центру підготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції вбачається, що переможцем конкурсного відбору навчального закладу, на базі якого буде здійснюватись навчання кандидатів на зайняття посади державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та підвищення кваліфікації державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців визнано Центр перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників юстиції (протокол № 3 від 21.05.2012 засідання комісії Державної реєстраційної служби України з проведення конкурсного відбору навчального закладу, на базі якого буде здійснюватись навчання кандидатів на зайняття посади державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та підвищення кваліфікації державних реєстраторіз юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, затверджений Головою Укрдержреєстру 25.05.2012).
Відповідно до п. 4.13 Порядку конкурсного відбору навчального закладу, на базі якого буде здійснюватись навчання кандидатів на зайняття посади державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців та підвищення кваліфікації державних реєстраторів юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 325/5 від 27.02.2012 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України за №336/20649 29.02.2012, Укрдержреєстр протягом 30 календарних днів з дня затвердження протоколу про результати проведення конкурсу укладає договір про навчання та підвищення кваліфікації.
Отже, на момент погодження Укрдержреєстром кандидатури ОСОБА_2 на заняття посади державного реєстратора не було визначено навчального закладу, відібраного на конкурсних засадах в установленому порядку на базі якого здійснюється навчання кандидатів на заняття посади державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб -- підприємців.
Саме тому, як зазначалося вище, в листі Укрдержреєстру № 522-0-13-11-7.4 від 07.11.2011 зазначено, що із метою забезпечення безперебійного процесу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Укрдержреєстр погоджує кандидатуру ОСОБА_2 на зайняття посади державного реєстратора із подальшим проходженням відповідного навчання згідно із Порядком.
Відповідно п. 10, 11, 12 Порядку № 519 після закінчення навчання або курсів підвищення кваліфікації особа складає іспит, який приймає екзаменаційна комісія. Особі, що успішно склала іспит, видається свідоцтво, яке є підставою для погодження Укрдержреєстром її кандидатури на посаду державного реєстратора.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 успішно склала іспит та отримала Свідоцтво НОМЕР_1 від 07.09.2012.
В ході судового розгляду, позивачем не доведено належними доказами наявність обставин, що обґрунтовують його позовні вимоги, зокрема наявність порушень прав та інтересів позивача. Позивач посилався виключно на рішення суду, яким визнано право власності за ним на частку в статутному капіталі Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційне-сільськогосподарське підприємство «Родіна» розміром 92% та внесення реєстраційних відомостей про припинення даної юридичної особи, які відбулися після оскаржуваних дій про погодження кандидатури ОСОБА_2
В той же час, системний аналіз обставин справи, свідчить про те, що позивач, фактично не згідний з внесенням відомостей до Єдиного державного реєстру про припинення юридичної особи, право власності на частку в статутному фонді в розмірі 92% має позивач. При цьому, з матеріалів справи не вбачається чи було використане право позивача на звернення до суду за захистом порушеного права.
Таким чином позов спрямований не на захист порушеного права позивача, а проти посадової особи, що здійснила певну реєстраційну дію. Зазначене суперечить принципам адміністративного судочинства.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що погодження про призначення громадянки ОСОБА_2 на посаду державного реєстратора Великоновосілківської районної державної адміністрації Донецької області, оформлене листом № 522-0-13-11-7-4 від 07.11.2011 відповідає вимогам законодавства.
Згідно з ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого вирішує справи відповідно до Конституції України та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Головуючий Суддя Р.О. Арсірій
Судді І.А. Качур
В.А. Кузьменко