Іменем України
14 січня 2014 року Справа №827/3052/13-а
місто Севастополь
13 год. 05 хв.
Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі:
Судді Балась Т.П., при секретарі Безпрозванній В.В.,
за участю:
представника позивача - ОСОБА_1 - ОСОБА_2, довіреність від 25.07.2013 року ВТІ № 764653;
представника відповідача - Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м.Севастополі - не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м.Севастополі про визнання рішення незаконним та зобов'язання вчинити певні дії, -
У грудні 2013 року ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Севастополя з адміністративним позовом до Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м.Севастополі про визнання рішення незаконним рішення №5423289 від 30.08.2013 року про відмову у державній реєстрації права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 та зобов'язати відповідача здійснити державну реєстрацію права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 за позивачем, видати свідоцтво про право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_1.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що відповідачем безпідставно винесено рішення про відмову у державній реєстрації прав та їх обмежень, оскільки позивачем для цього, були надані всі необхідні документи, що передбачені законом.
Ухвалами Окружного адміністративного суду м. Севастополя від 10 грудня 2013 року відкрито провадження у справі № 827/3052/13-а, справу призначено до судового розгляду.
Представник позивача наполягав на задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання явку повноважного представника не забезпечив, про дату та місце розгляду справи повідомлений належним чином, причин неявки або про поважність причин неприбуття суду не повідомив.
Заслухавши доводи представника позивача, встановивши обставини справи, дослідивши докази, якими обґрунтовуються позовні вимоги, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що на підставі договору про пайову участь у фінансуванні будівництва № 02/02/02 від 25.11.2005 року, та акту прийому-передачі квартири АДРЕСА_1 позивачем було передано в користування побудоване нерухоме майно, а саме: двухкімнатна квартира АДРЕСА_1 на 9-10 поверсі, загальною площею 118,6 кв.м, по АДРЕСА_1, яка була прийнята в експлуатацію 15.08.2011 року, що підтверджується декларацією про готовність об'єкту до експлуатації.
06.08.2013 року представник позивача звернувся до Реєстраційної служби Головного Управління юстиції у м. Севастополі із заявою про державну реєстрацію прав та ії обтяжень, для проведення державної реєстрації права власності на квартиру АДРЕСА_1.до якої був наданий необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав, а саме:
- заява про державну реєстрацію прав та їх обмежень іншого речового права;
- копія паспорта громадянина України та ІПН;
- копія довіреності представника позивача;
- паспорт обробки і інженерного устаткування квартири АДРЕСА_1;
- акт прийому передачі квартири АДРЕСА_1;
- технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_1;
- копія дозвільного документу про введення в експлуатацію об'єкту;
- квитанція про сплату держмита та послуг за поданням інформації.
На підставі зазначених документів які були зареєстровані 06.08.2013 за № 2398076, державний реєстратор прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі Малачли О.О прийнято рішення № 5265078 від 23.08.2013 року про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень у зв'язку з ненаданням документу підтверджуючий речове право на земельну ділянку, довідку про присвоєння адреси, та документи, що підтверджують договірні умови між Управлінням капітального будівництва та Чорноморським флотом Міністерства оборони РФ.
30.08.2013 року державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Головного управління юстиції у м. Севастополі Малачли О.О прийнято рішення №5423289 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень на підставі п.16, 23 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі-«Порядку»), затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011 року №703 "Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно і їх обмежень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно".
Право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення, відповідно до частин першої, другої статті 182 Цивільного кодексу України, підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.
Положеннями частини другої статті 331 Цивільного кодексу України встановлено, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Обов'язковій державній реєстрації відповідно до статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: 1) право власності на нерухоме майно; 2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном; 3) інші речові права відповідно до закону; 4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.
Частиною першою статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено перелік документів на підставі яких проводиться державна реєстрація прав. Такими документами є: договори, укладені у порядку, встановленому законом; свідоцтва про право власності на нерухоме майно, видані відповідно до вимог цього Закону; свідоцтва про право власності, видані органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; державні акти на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; рішення судів, що набрали законної сили; інші документи, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, подані органу державної реєстрації прав разом із заявою.
Відповідно до частин першої, четвертої статті 24 цього Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо: заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону; об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав; із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа; подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують; заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем; заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону; під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку; після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію; заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем; заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.
Відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом, заборонена.
Порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно в Україні визначений Порядком держаної реєстрації прав на нерухоме та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 року №703 (далі Порядок).
Відповідно до пункту 7 Порядку для проведення державної реєстрації прав заявник подає органові державної реєстрації прав заяву про державну реєстрацію.
Згідно з пунктом 9 Порядку заявник під час подання заяви про державну реєстрацію пред'являє органові державної реєстрації прав документ, що посвідчує його особу. У разі подання заяви уповноваженою особою така особа пред'являє органові державної реєстрації прав, нотаріусові, крім документа, що зазначений в абзаці другому або третьому цього пункту, документ, що підтверджує її повноваження.
Пунктом 10 Порядку передбачено, що заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав необхідні для такої реєстрації документи, визначені Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.
Відповідно до пункту 29 Порядку для проведення державної реєстрації права власності на новозбудований чи реконструйований об'єкт нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 і 28 Порядку, подає органові державної реєстрації прав технічний паспорт на такий об'єкт.
Позивачем до матеріалів справи було надано договір оренди земельної ділянки від 26.10.2006 року та договір про інвестиційну діяльність від 20.17.2004 року №168, що підтверджує договорні умови між Управлінням капітального будівництва та Чорноморським флотом Міністерства оборони РФ, проте надання таких документів до Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м.Севастополі не є обов'язковим.
Отже, судом зроблений висновок, що позивачем були надані усі необхідні документи для реєстрації права власності відповідно до Порядку, таким чином, у відповідача не було підстав для зупинення, та в подальшому відмови у здійсненні державної реєстрації права власності за позивачем на квартиру АДРЕСА_1.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з частиною другою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
У судовому засіданні 14.01.2014 року о 13 год. 05 хв. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови, але письмові заперечення на адміністративний позов, поданні представником відповідача через канцелярію суду 14.01.2014 року о 14 год. 00 хв., та були переданні після закриття судового засідання у справі.
Частиною першою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявність підстав для задоволення позову.
Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Керуючись статтями 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1.Позов задовольнити.
2.Визнати незаконним рішення Реєстраційної служби Головного управління юстиції в м.Севастополі №5423289 від 30.08.2013 року про відмову у державній реєстрації права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1.
3.Зобов'язати Реєстраційну службу Головного управління юстиції в м.Севастополі здійснити державну реєстрацію права приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_1.
4. Зобов'язати Реєстраційну службу Головного управління юстиції в м.Севастополі видати свідоцтво про право приватної власності на квартиру АДРЕСА_1 ОСОБА_1.
5.Стягнути з Державного бюджету України на користь позовом ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 68 (шістдесят вісім) гривень 82 копійок.
Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, та може бути оскаржена до Севастопольського апеляційного адміністративного суду у порядку і строки, передбачені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова у повному обсязі складена 20 січня 2014 року.
Суддя Т.П. Балась