"16" січня 2014 р. м. Київ К/9991/14639/12
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М.,
суддів Загороднього А.Ф.,
Стародуба О.П.,
розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2012 року у справі за його позовом до начальника Другого відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції м. Одеси, Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
У березні 2011 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до начальника Другого відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції м. Одеси, Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 10 березня 2011 року було відмовлено у відкритті провадження у справі у зв'язку з тим, що справу не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.
Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2012 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 10 березня 2011 року та апеляційну скаргу було залишено без розгляду.
У касаційній скарзі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права, ОСОБА_2 просить ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2012 року скасувати та направити справу на новий розгляд.
Перевіривши доводи касаційної скарги, рішення суду апеляційної інстанції щодо правильності застосування ним норм процесуального права, колегія суддів вважає, що скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи без розгляду апеляційну скаргу ОСОБА_2 апеляційний суд виходив з того, що скаржник пропустив строк на апеляційне оскарження ухвали суду першої інстанції від 10 березня 2011 року.
Разом з тим, колегія суддів Вищого адміністративного суду України звертає увагу на те, що вказаний висновок апеляційного суду не можна вважати таким, що ґрунтується на нормах чинного процесуального законодавства.
Згідно з частиною третьою статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга на ухвалу Приморського районного суду м. Одеси від 10 березня 2011 року була подана ОСОБА_2 в порушення положень статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України - 15 квітня 2011 року.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвалу суду першої інстанції у даній справі було проголошено без виклику позивача 10 березня 2011 року. Також згідно наявного у матеріалах справи супровідного листа Приморського районного суду м. Одеси дану ухвалу було направлено судом на адресу ОСОБА_2 10 березня 2011 року.
Проте, в матеріалах, доданих до апеляційної та касаційної скарг ОСОБА_2, містяться копії поштового конверту, зі штампів на якому вбачається, що ухвалу від 10 березня 2011 року Приморським районним судом м. Одеси було направлено на адресу позивача тільки 07 квітня 2011 року. Крім того, ОСОБА_2 в заяві про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначено, що зазначену ухвалу суду першої інстанції ним було одержано лише 11 квітня 2011 року.
Натомість, залишаючи апеляційну скаргу без розгляду, апеляційним судом не було спростовано надані позивачем відомості стосовно дати отримання ним копії ухвали Приморського районного суду м. Одеси від 10 березня 2011 року.
За таких обставин, колегія суддів касаційної інстанції приходить до висновку, що Одеським апеляційним адміністративним судом при прийнятті оскаржуваної ухвали було порушено норми процесуального права, а саме статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до частини першої статті 227 Кодексу адміністративного судочинства України, підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи для продовження розгляду є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели до постановлення незаконної ухвали, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі.
На підставі викладено, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню. Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2012 року необхідно скасувати, так як вона постановлена з порушенням норм процесуального права, а справу направити до апеляційного суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги ОСОБА_2 до розгляду.
Керуючись статтями 220, 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 24 січня 2012 року у справі за позовом ОСОБА_2 до начальника Другого відділу державної виконавчої служби Приморського районного управління юстиції м. Одеси, Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - скасувати, а справу направити до апеляційного суду для вирішення питання про прийняття апеляційної скарги до розгляду.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.М. Заїка
Судді А.Ф. Загородній
О.П. Стародуб