"16" січня 2014 р. м. Київ К/9991/8630/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
головуючого Заїки М.М,
суддів Загороднього А.Ф.
Стародуба О.П.,
розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу військового прокурора Київського гарнізону на ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення недоплаченої грошової надбавки за безперервну військову службу,
встановила:
У лютому 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до військової частини НОМЕР_1 про стягнення недоплаченої грошової надбавки за безперервну військову службу.
Постановою Замостянського районного суду міста Вінниці від 03 квітня 2007 року позов задоволено. Визнано дії військової частини НОМЕР_1 по нарахуванню та виплаті ОСОБА_1 щомісячної надбавки за безперервну військову службу згідно з Указом Президента України від 05.05.2003 №349 «Про надбавки військовослужбовцям Збройних Сил України, Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрації Державної прикордонної служби України та Управління державної охорони України за безперервну службу» в заниженому розмірі незаконними. Зобов'язано військову частину НОМЕР_1 провести на користь ОСОБА_1 різницю між фактично виплаченою надбавкою за безперервну службу та надбавкою в розмірі 90% за період з 01.05.2003 до 27.09.2004.
Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2007 року апеляційну скаргу військової частини НОМЕР_1 залишено без розгляду та повернуто апелянту.
У касаційній скарзі військовий прокурор Київського гарнізону просить рішення суду першої та апеляційної інстанцій скасувати.
Перевіривши доводи касаційної скарги та рішення судів першої та апеляційної інстанцій щодо правильності застосування ними норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до частини 3 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Згідно частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Відповідно до частини 6 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення строків, встановлених цією статтею, залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Оскільки, оскаржувана постанова суду першої інстанції оголошена 03.04.2007, заява на апеляційне оскарження зазначеного судового рішення відповідачем не подавалася, та враховуючи те, що апеляційна скарга була подана відповідачем лише 17.04.2007, то суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо залишення апеляційної скарги без розгляду.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що касаційна скарга військового прокурора Київського гарнізону не підлягає задоволенню, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2007 року необхідно залишити без змін.
Відповідно до частини 1 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Керуючись ст.ст. 220, 2201, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,
ухвалила:
Касаційну скаргу військового прокурора Київського гарнізону залишити без задоволення, а ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 31 серпня 2007 року у справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про стягнення недоплаченої грошової надбавки за безперервну військову службу - без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий М.М. Заїка
Судді А.Ф. Загородній
О.П. Стародуб